Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.

суддів: Франтовської Т.І., Кравченко С.І.

за участю прокурора Шевченко О.О.

розглянула в судовому засіданні 1 грудня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2010 року.

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 16 вересня 2010 року,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше судимого

-15 жовтня 2009 року за ст. 296 ч. 1 КК України до 5 місяців арешту, звільненого 15 травня 2010 року,

засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1, звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 2, 3 ст. 76 КК України;

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2010 року вирок Волноваського районного суду Донецької області від 16 вересня 2010 року в частині призначення покарання ОСОБА_1 скасовано. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 26 травня 2010 року приблизно о 19:30, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на мопеді приїхав у двір будинку 79 по вул. Леніна у с.Златоустівка, Волновахського району, який належить потерпілому ОСОБА_3, де грубо порущуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, почав стукати у двері вказаного будинку, а після увійшов у будинок, де розкидав речі. Після чого продовжуючи свої хуліганські дії, вийшов на вулицю і побачивши потерпілого ОСОБА_3, 1940 року народження, тобто який є особою похилого віку, став виражатися на його адресу грубою нецензурною лайкою і бажаючи продемонструвати свою зневагу підійшов до потерпілого і штовхнув останнього від чого той впав. Після того, як потерпілий підвівся і побіг до будинку, намагаючись зачинити двері у будинок, засуджений ОСОБА_1, став біля дверей і тримаючи їх, перешкоджав їх закрити. З метою зупинити хуліганські дії засудженого, потерпілий взяв сокиру, обухом якою наніс засудженому один удар, після якого засуджений знову штовхнув потерпілого, від чого останній впав, а засуджений почав здавлювати його шию, але свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відтягли його у бік. Засуджений ОСОБА_1, продовжуючи свої хуліганські дії, на мопеді приїхав до будинку 78 по вул. Ворошилова у с. Златоустівка, де мешкає потерпіла ОСОБА_6 де грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, знову почав стукати ногами у калитку і виражатися нецензурно, вимагаючи сказати, де знаходиться потерпілий ОСОБА_3 При цьому на вимоги припинити свої хуліганські дії не реагував на протязі 10-15 хв., після цього засуджений ОСОБА_1 повернувся до будинку потерпілого де на протязі 25-30 хвилин стукав у двері та вікна будинку потерпілого на зауваження не реагував. Згідно висновків судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку апеляційної інстанції в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості. Зазначає, що судом не було враховано усіх обставин, що пом’якшують покарання, та просить звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання.

До початку розгляду справи в касаційної інстанції засуджений ОСОБА_1 направив на адресу касаційного суду клопотання про застосування Закону України "Про амністію" (3680-17) , та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. (в) ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року, так як злочин, який він вчинив відноситься до злочинів середньої тяжкості і на його утриманні знаходиться троє неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка не заперечувала проти застосування амністії, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання засудженого підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, злочин який вчинив ОСОБА_1 відноситься до злочинів середньої тяжкості. ОСОБА_1 має трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвами про їх народження, які народилися до набрання чинності Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року (3680-17) .

Враховуючи те, що злочин, який вчинив ОСОБА_1 за ст. 296 ч. 3 КК України, вчинений ним 26 травня 2010 року тобто вчинений до набрання чинності Закону України "Про амністію" (3680-17) і відноситься до злочинів середньої тяжкості, та те що він має трьох неповнолітніх дітей, остання дитина народилися 25 травня 2011року, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування ст. 1 п. (в) Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року.

На підставі ст. 6 Закону України "Про амністію" ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а вирок суду, оскільки він не набрав законної сили скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, ст. 1, ст. 6 Закону України "про амністію" від 08 липня 2011 року колегія суддів

Клопотання засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

На підставі ст. 1 п. (в), ст. 6 Закону України "Про амністію" від 08 липня 2011 року ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності, провадження у справі закрити.