Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Широян Т.А., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 21 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 жовтня 2011 року.

Вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який не мав судимості,

- за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 жовтня 2011 року вирок районного суду залишено без зміни.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він незаконно придбав наркотичний засіб макову солому, вирвавши восени 2010 року на своїй земельній ділянці в АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, приніс на горище свого житлового будинку, де незаконно виробив наркотичний засіб макову солому, який зберігав в своєму помешканні без належного дозволу з метою збуту.

7 травня 2011 року приблизно о 23.00 годині в с. Олександрівка Тростянецького району Вінницької області ОСОБА_1 незаконно збув громадянину під вигаданим ім’ям "ОСОБА_5" за 2000 грн. 10 стаканів наркотичного засобу – макову солому, загальною масою 361,11 г у висушеному стані.

8 травня 2011 року приблизно о 10 год. 20 хв. під час проведення огляду садиби, що знаходиться в АДРЕСА_2, за яким доглядав ОСОБА_1 було виявлено та вилучено в приміщенні кімнати житлового будинку в різних місцях особливо небезпечний наркотичний засіб – макова солома масою 29,36 г, 0,012 г, 0,23 г у висушеному стані.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок суворості, та направлення справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував дані про його особу та обставини, які пом’якшують покарання, а саме те, що він щиро розкаявся, визнав вину, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, активно сприяв розкриттю злочинів, на які його спонукало тяжке матеріальне становище в сім’ї та хвороба дитини, а тому вважає, що у суду були всі підстави для призначеного йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України відповідає фактичним обставинам справи й обґрунтований сукупністю досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів, і засуджений у касаційній скарзі його не оспорює.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи засудженого, про те, що призначене йому судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості є необґрунтованими.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд виходив із загальних засад призначення покарання та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу засудженого, який під час досудового слідства та в суді свою вину визнавав, раніше не судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, стан здоров’я його та його рідних та призначив покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою засудженого та виніс мотивовану ухвалу, якою обґрунтовано визнав вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а призначене покарання таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

За таких обставин підстав для пом’якшення призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України та є достатнім й необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень не встановлено.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Тростянецького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.