Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 16 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2011 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого,

останній раз 25.12.2007 року за ч. 2 ст. 309 ч. 2 ст. 311

звільненого із залу суду,

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 1 грудня 2010 року біля кафе "Сіріус" у м. Знам’янка у невстановленої слідством особи незаконно придбав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (марихуану) вагою 45,31 г, який переніс за місцем свого проживання, де незаконно зберігав до вилучення 3 грудня 2010 року працівниками міліції.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Разом з тим, ці вимоги закону при розгляді даної справи апеляційним судом залишились не виконаними.

В апеляції прокурора ставилось питання про скасування вироку у зв’язку з м’якістю призначеного судом покарання. На обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на те, що ОСОБА_5, маючи молодий вік, не працював і не вживав заходів щодо працевлаштування; будучи неодноразово судимим, у тому числі за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, судимості за які не знято і не погашено, не став на шлях виправлення і вчинив новий злочин.

Матеріалами справи з’ясовано, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляцій суті всіх зазначених апелянтом доводів в ухвалі не навів, їх ретельно не перевірив, відповіді на усі доводи не дав і свого рішення про залишення без зміни рішення суду першої інстанції належним чином не мотивував.

Тому колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю її вимогам ст. 377 КПК України, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого мають бути усунені зазначені вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.