Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні 9 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 21 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 16 грудня 2010 року щодо ОСОБА_7

Цим вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_7,

1971 року народження, не судимого,

засуджено за ст. 94 КК України (1960) на 10 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він на початку березня 1997 року у невстановленої особи в невстановленому місці придбав вогнепальну зброю – пістолет невстановленої моделі, знаряджений бойовими припасами – патронами 7,62 мм до пістолету зразку 1930/33 р.р. конструкції Токарева (ТТ), який зберігав при собі без передбаченого законом, а в подальшому використав його для вчинення злочину.

3 березня 1997 року, ОСОБА_7, маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_8 і заняття його становища в злочинній ієрархії в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, біля будинку № 17 по вул. Партизанській у м. Сімферополі, підійшов до ОСОБА_8 і декілька разів вистрілив в нього з пістолету, спричинивши вогнепальні поранення, від яких потерпілий помер на місці злочину.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, неправильне застосування судом кримінального закону. Зазначає, що вина ОСОБА_7 матеріалами справи не доведена. Указує, що ОСОБА_7 на момент вчинення злочину був інвалідом 2 групи та не міг швидко пересуватися. Просить скасувати судові рішення виправдати його за відсутністю складу злочину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора, який вважав судові рішення законними й обґрунтованими й просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, однобічністю й неповнотою досудового та судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_7 кваліфіковано вірно.

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_7 у березні 1997 року міг пересуватися, у тому числі швидким шагом.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Даних, які б свідчили, що в справі допущено неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.

Покарання ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог закону, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені засудженим та його захисниками в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 21 жовтня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 16 грудня 2010 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 – без задоволення.