Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Слинька С.С., Наставного В.В.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула в судовому засіданні 09 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області В.Шевчук на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2011 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ст. 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки 3 місяці.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що він за попередньою змовою з ОСОБА_2, який втягнув неповнолітнього ОСОБА_1 в злочинну діяльність, перебуваючи обоє у стані алкогольного спяніння, 01 червня 2010 року близько 01 години біля бару «Совок», по проспекту Миру в м. Хмельницькому, нанесли ОСОБА_3 удари руками та ногами по різних частинах тіла, чим застосували до потерпілого насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, і відкрито заволоділи його особистими речами і документами, чим заподіяли ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1600 грн.

Крім того, неповнолітній ОСОБА_1 і ОСОБА_4 24 жовтня 2010 року близько 02 години за попередньою змовою, перебуваючи обоє у стані алкогольного спяніння, біля бару «Совок» за вищевказаною адресою, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого ОСОБА_5, що виразилось у нанесенні йому ОСОБА_4 удару в область тулубу та подальшому утримуванні за руки, відкрито заволоділи його особистими речами, заподіявши матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 4070 грн. 90 коп.

14 січня 2011 року близько 22 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6, який втягнув неповнолітнього ОСОБА_1 в злочинну діяльність, перебуваючи обоє у стані алкогольного спяніння, шляхом пошкодження віконного скла, проникли в житловий будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрали чуже майно на загальну суму 461 грн., чим завдали матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 на вказану суму.

В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вирок щодо яких в касаційному порядку не оскаржується.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок суду в частині застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_1 змінити у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону (2341-14) та звільнити його від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк, передбачений ст. 104 КК України, пославшись на відповідну статтю, оскільки ОСОБА_1 на час вчинення ним злочинів був неповнолітнім.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Статтею 104 ч.1 КК України передбачено, що звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Відповідно до частини третьої цієї статті іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного до двох років.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с. 84) і на час вчинення інкримінованих йому злочинів був неповнолітнім.

Проте, суд, звільняючи засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки 3 місяців, вказану обставину та зазначені вимоги закону не врахував і уваги на те, що відповідно до вимог ст. 104 ч.3 КК України іспитовий строк не міг перевищувати двох років, не звернув, відповідне рішення не прийняв.

За таких обставин, доводи касаційної скарги є обґрунтованими, а тому вирок в частині застосування ст. 75 КК України щодо засудженого ОСОБА_1 підлягає зміні із звільненням його від відбування покарання на підставі ст.ст. 75, 104 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині визначення іспитового строку.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

В решті цей же вирок щодо ОСОБА_1 залишити без змін.