Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді Пойди М.Ф. суддів Литвинова О.М., Швеця В.А. за участю прокурора Деруна А.І. захисника ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 лютого 2012року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 в інтересах засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 15вересня 2011року щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7

Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2011 року

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості

ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не судимого

засуджені за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років кожного.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6, ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладення обовязків, передбачених ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично зявлятися для реєстрацію до вказаного органу.

Вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 15вересня 2011року скасовано вирок місцевого суду у частині призначеного покарання.

Призначено ОСОБА_7за ч. 2 ст. 307 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

За вироком суду, на початку 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 домовились між собою незаконно збувати наркотичні засоби. З цією метою ОСОБА_6 прибув до центру м. Мала Виска Кіровоградської області, де у невстановленої слідством особи незаконно придбав два стакана ємкістю 200 гр. наркотичного засобу - канабісу (марихуани) по ціні 200 грн. за стакан. Після цього ОСОБА_6 придбану наркотичну речовину передав ОСОБА_7, який незаконно зберігав її при собі з метою збуту.

22 лютого 2011 року, близько 16 години, ОСОБА_7 незаконно збув ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), вагою 79,509 гр., за 500 грн.

28 лютого 2011 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повторно домовились між собою незаконно збувати наркотичні засоби. З цією метою, ОСОБА_6 у невстановленої слідством особи незаконно придбав два стакана ємкістю 200 гр. наркотичного засобу - канабісу (марихуани) по ціні 200 грн. за стакан.

1 березня 2011 року, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 придбану наркотичну речовину незаконно перевіз в с.Бережинка Кіровоградського району і передав ОСОБА_7, який незаконно зберігав її при собі, з метою збуту.

1 березня 2011 року близько 10 години 50 хвилин ОСОБА_7 повторно незаконно збув ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), вагою 66,97 гр., за 500 грн.

Крім того, протягом січня - лютого 2011 року ОСОБА_7, з отриманих від ОСОБА_6 для збуту наркотичних засобів, відсипав у свій пакетик невелику кількість наркотичного засобу - канабісу (марихуани), який зберігав при собі для подальшого збуту, чим скоїв незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту.

7 березня 2011 року, продовжуючи свої злочинні дії, зазначену наркотичну речовину ОСОБА_7, рейсовим автобусом "Мала Виска-Кіровоград", незаконно перевіз в с. Бережинка Кіровоградського району та області, яку він незаконно зберігав з метою збуту.

4 березня 2011 року ОСОБА_6 повторно, прибув до центру м. Мала Виска Кіровоградської області, де у невстановленої слідством особи придбав чотири стакана ємкістю 250 гр. наркотичного засобу - канабісу (марихуани) по ціні 200 грн. за стакан, чим скоїв незаконне придбання наркотичного засобу.

Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, 7 березня 2011 року, ОСОБА_6 з метою збуту, придбану наркотичну речовину, рейсовим автобусом "Мала Виска-Кіровоград", незаконно перевіз до с.Бережинка Кіровоградського району та області і сховав її в приміщенні громадської вбиральні, яка розташована на кінцевій зупинці маршрутного таксі № 5, що біля с.Бережинка Кіровоградського району та області, яку він незаконно зберігав з метою збуту.

Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 вбачається, що він посилається на неврахування судом всіх помякшуючих обставин та стан його здоровя. В касаційних скаргах захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених, просить вирок апеляційного суду скасувати та застосувати до засуджених положення ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав касаційні скарги, прокурора, який просив залишити вирок апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки судів щодо вини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, та в касаційній скарзі не оспорюються.

Як вбачається з вироку апеляційного суду, мотивуючи своє рішення про неможливість звільнення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ст. 65 КК України виходив з характеру та ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особи винних, які раніше не судимі, за місцем роботи та проживання характеризуються позитивно, а також наявність обставин, що помякшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин і призначив їм мінімальне покарання, передбачене санкцією статті.

Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду про неможливість застосування до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ст. 75 КК України та звільнення їх від відбування покарання з випробуванням належним чином вмотивоване, відповідає вимогам закону і розясненням, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 (v0007700-03) «Про практику призначення судами кримінального покарання» і покарання слід визнати таким, яке є необхідним для виправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_6та попередження ними нових злочинів.

Тому доводи касаційних скарг захисника та засудженого про необхідність застосування ст. 75 КК України та скасування вироку апеляційного суду колегія суддів вважає безпідставними.

Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення

Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 15вересня 2011року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни.