Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів:Пузиревського Є.Б., Фурика Ю.П.,за участю прокурора Міщенко Т.М., розглянула в судовому засіданні в місті Києві 24 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 31 серпня 2011 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду вирок змінено, виключено з його мотивувальної частини вказівку про спосіб життя ОСОБА_5

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він у жовтні 2010 року у лісополосі с. Дуліцьке Сквирського району Київської області зірвав чотири рослини коноплі, з яких незаконно виготовив наркотичну речовину. 23 січня 2011 року він незаконно перевіз 17,79 г цієї речовини до м. Біла Церква з метою збуту, яку цього ж дня збув ОСОБА_6 за 200 грн. Згідно з висновком судово-хімічної експертизи представлена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, який в перерахунку на суху речовину становить 13,08 г.

15 жовтня 2010 року ОСОБА_5 незаконно виготовив наркотичну речовину рослинного походження, яку незаконно зберігав до 22 лютого 2011 року. Частину цієї речовини він вжив, а решту - 44,95 г, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, перевіз до с. Шамраївки Сквирського району, де 38,87 г цієї речовини повторно збув ОСОБА_6 Після чого ОСОБА_5 був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього 6,08 г вказаної речовини. Згідно з висновком судово-хімічної експертизи представлена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постановлених судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок м'якості. Вважає, що суд безпідставно застосував до засудженого ст. 75 КК України і на порушення вимог ст. 334 КПК України належним чином не вмотивував таке рішення. Крім того, вказує на порушення судом апеляційної інстанції ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення на наступних підставах.

Обгрунтованість засудження ОСОБА_5 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

Як убачається з вироку, при призначенні засудженому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, в достатній мірі врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про його особу, зокрема те, що він визнав вину, розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, має на утриманні матір - інваліда 2 групи.

Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов обгрунтованого висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням. З прийнятим рішенням погодилася й апеляційна інстанція, переглядаючи справу за апеляцією прокурора.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, у зв'язку з чим вважати його надто м'яким за доводами касаційної скарги прокурора, підстав не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну постановлених судових рішень, не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 31 серпня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.