Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О., суддів Пузиревського Є.Б., Фурика Ю.П.,за участю прокурора Міщенко Т.М., розглянула в судовому засіданні в місті Києві 24 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Івано-Франківської області на вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2011 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

останній раз судимого 21.12.2010 року за ч. 2 ст. 185,

ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі,

на підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання

з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

та ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,

не судимого,

засуджено кожного до покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України на строк 1 рік, за ч. 3 ст. 185 КК України на строк 3 роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів кожному остаточно визначено покарання - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_5 до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_7 - 12 000 грн, ОСОБА_8 - 200,00 грн, ОСОБА_9 - 700,00 грн та цивільного позивача Долинської школи-інтернат - 1 350,00 грн завданої шкоди.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

За вироком суду ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнано винними і засуджено за те, що вони в період з 16 січня по березень 2011 року у м. Долина Івано-Франківської області за попередньою змовою між собою вчинили крадіжки майна потерпілих, у тому числі поєднаних з проникненням у приміщення, повторно, заподіявши їм шкоди відповідно на суму: ОСОБА_11 - 420,00 грн, ОСОБА_12 - 136,00 грн, ОСОБА_8 - 420,00 грн, ОСОБА_13 - 146,00 грн, ОСОБА_14 - 670,00 грн, ОСОБА_9 - 950,00 грн, Долинській школі-інтернат - 1 350,00 грн, ОСОБА_15 - 120,00 грн, ОСОБА_16 - 436,00 грн, ОСОБА_17 - 146,00 грн, ОСОБА_18 - 557,00 грн, ОСОБА_19 - 2 370,00 грн, ОСОБА_7 - 10 200 грн.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постановленого вироку і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особам винних внаслідок м'якості. Вважає, що суд безпідставно застосував до засудженого ОСОБА_6 ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно ст. 398 КПК України підставами для скасування вироку є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України (2341-14) , що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з тим, обгрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про призначення їм мінімального покарання, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався виключно на те, що підсудні визнали вину, щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину, частково відшкодували завдані збитки, позитивно характеризуються за місцем проживання.

Проте, суд не звернув уваги, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.

Зокрема, суд при призначенні покарання в достатній мірі не врахував, що засуджені протягом 3-х місяців вчинили 13 епізодів таємного викрадення майна потерпілих на загальну суму 17 921 грн., що свідчить про їх стійку злочинну направленість. При цьому, ОСОБА_5, будучи тричі судимим за умисні та корисливі злочини на шлях виправлення не став та вже через три місяці після останнього вироку у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання знову вчинив корисливі злочини.

Тому доводи прокурора у касаційній скарзі про м'якість призначеного засудженим покарання та про неправильне застосування кримінального закону, а саме застосування до засудженого ОСОБА_6 ст. 75 КК України, колегія суддів вважає обґрунтованими.

За наведених обставин вирок суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд. Якщо під час нового розгляду буде доведена винність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні зазначених злочинів у тому ж обсязі та тих же даних про їх особи, то призначене їм покарання слід вважати м'яким, в тому числі й ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2011 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.