Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Зубара В.В., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2011 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8000 грн з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на 1 рік без конфіскації майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 1 341 550,65 грн на користь держави у відшкодування матеріальної шкоди.

В апеляційному порядку судове рішення не було оскаржено.

ОСОБА_2 визнано винною у тому, що вона, будучи суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, відповідальною за нарахування та сплату податків, діючи умисно, шляхом не подачі податкової декларації у травні 2007 року ухилилась від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, а саме 1 341 550,65 грн.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї прокурор порушує питання про скасування вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості, та направлення справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд безпідставно застосував до засудженої положення ст. 69 КК України, при відсутності підстав, які пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання доводів касаційної скарги, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені злочину, за який її засуджено, та правильність кваліфікації цих дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Стаття 69 КК України передбачає можливість призначення більш м'якого покарання за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням особи винного. При цьому ці обставини повинні стосуватися лише події злочину та особи винного.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд належним чином не мотивував своє рішення, не вказав, які саме дані про її особу і обставини пом'якшують покарання та знижують ступінь суспільної небезпечності особи винної або вчиненого нею злочину, а лише послався на врахування характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи та дані про особу винної.

Матеріалами справи з'ясовано, що ОСОБА_2 під час досудового слідства і фактично в суді свою вину і заявлений по справі цивільний позов не визнала та не вжила будь яких заходів для відшкодування заподіяної шкоди, відповідно до ст. 12 КК України вчинений нею злочин є тяжким.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що обране ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України - є невмотивованим, не відповідає тяжкості злочину і є занадто м'яким.

З огляду на викладене, вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.