Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів: Дембовського С.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сенюк В.О.,

розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 жовтня 2011 року.

Вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 липня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 1 КК України та засуджено до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України, на ОСОБА_1 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання та роботи.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він працюючи головою Кімличанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, будучи службовою особою, в серпні 2007 року перевищуючи свої службові повноваження та усвідомлюючи явну незаконність своїх дій, за попередньою домовленістю з директором ТОВ «Беєве» ОСОБА_2 направив на земельні ділянки, що знаходились у використанні ТОВ «Сфера - 1», на підставі спільної господарської діяльності з СФГ "Бумеранг", комбайни, що належать ТОВ «Беєве», та провів збирання врожаю зернових культур належних ТОВ «Сфера - 1», на загальній площі 75,5 га, на яких було висіяне насіння пшениці в кількості 21362 кг на суму 38634 грн. 30 коп., та на земельній ділянці площею 10 га, на якій було висіяне насіння ярого ячменю в кількості 1640 кг на суму 2952 грн., а всього на суму 41586 грн. 30 коп., яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є істотною шкодою.

Зібраним врожаєм пшениці та ячменю, що належали ТОВ "Сфера - І", ОСОБА_1 розпорядився на свій розсуд, видавши 37,2 т зерна орендодавцям земельних паїв, а 12 т 370 кг передав ТОВ "Беєве" в якості розрахунків за використання техніки при збиранні урожаю.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 13 жовтня 2011 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема ОСОБА_1 вказує на те, що інкримінованого йому злочину не вчиняв, висновки суду про доведеність його вини є безпідставними та такими, що ґрунтуються на недостовірних доказах. Розмір завданої шкоди визначено невірно, оскільки розрахунки проведені без урахування затрат на збирання врожаю, не врахована вартість зерна, яке підлягало видачі орендодавцям - власникам земельних паїв та не врахована вартість зерна, яке залишилось. Крім того засуджений посилається на те, що судом першої інстанції справа не розглянута повно та всебічно, а під час розгляду справи в апеляційному суді на була надана відповідь на всі доводи викладені в апеляції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити касаційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України підтверджується зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами у їх сукупності. Зокрема, приймаючи рішення доведеність вини підсудного у перевищенні влади та службових повноважень, що спричинило істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам держави, юридичних осіб та правам громадян, суд першої інстанції належним чином оцінив та взяв до уваги показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із яких вбачається, що саме ОСОБА_1, використовуючи свої повноваження сільського голови в серпні 2007 року домовився з ОСОБА_2 про виділення сільгосптехніки належної ТОВ «Беєве» для зібрання урожаю зернових культур на площах, які використовувались ТОВ «Сфера-1», керував роботою техніки, та розпоряджався зібраним зерном. Підстави вважати, що показання свідків не відповідають дійсності по справі відсутні.

Розмір завданих ОСОБА_1 збитків ТОВ «Сфера -1» в сумі 41586 грн. 30 коп. визначено правильно.

Доводи ОСОБА_1 про те, що його дії не містять складу злочину були належним чином перевірені судами першої та апеляційної інстанції і виходячи з аналізу наявних по справі доказів обґрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 365 КК України кваліфіковані вірно.

При вирішенні питання про призначення покарання відносно ОСОБА_1, суд у відповідності з ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу ОСОБА_1 та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Призначене засудженому покарання у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, зі звільненням від відбування основного покарання з випробування, колегія суддів знаходить таким, що буде сприяти його виправленню та запобіганню вчиненню нових злочинів.

З огляду на викладене, колегія суддів, істотних порушень кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 27 липня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 13 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.