Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Орлянської В.І.

суддів: Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

засудженого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні 12 квітня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернівецького районного суду від 25 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 вересня 2011 року.

Вироком Чернівецького районного суду від 25 червня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ст. 125 ч. 1 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт.

Заявлений по справі цивільний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3527,85 грн. матеріальної та 4000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 22 березня 2010 року приблизно о 16 годині він знаходячись на території свого домогосподарства у АДРЕСА_1 під час сварки, на ґрунті особистих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_2 удар ногою по тулубу, після чого став наносити удари руками в голову та обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 вересня 2011 року змінено вирок місцевого суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 та замість покарання у виді громадських робіт - призначено штраф в розмірі 850 грн.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати. Вказує на те, що судами було неправильно застосовано кримінальний закон та допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, думку прокурора та потерпілого, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується сукупністю доказів, які були предметом дослідження під час розгляду справи.

Зокрема, про доведеність вини засудженого свідчать показання потерпілого ОСОБА_2, акти судово-медичних досліджень, матеріали перевірки, проведеної ДІМ СДІМ Чернівецького РВ ГУМВС України у Вінницькій області по заяві ОСОБА_2, показання самого засудженого, який не заперечував факту нанесення ним потерпілому тілесних ушкоджень.

Доводам підсудного ОСОБА_1 про те, що він наносячи удари ОСОБА_2 діяв в межах необхідної оборони, оскільки захищав свою дружину були перевірені судами першої та апеляційної інстанції і обгрунтовано визнані такими, що не відповідають дійсності.

Дії ОСОБА_1 за ст. 125 ч. 1 КК України судом кваліфіковані вірно.

Доводи касаційної скарги про порушення права на захист засудженого у зв'язку із тим, що він не був викликаний до суду апеляційної інстанції, є безпідставними оскільки матеріали справи місять в собі відомості про те, що він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Допущена судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання помилка, яка виразилась у тому, що йому було призначено покарання у виді громадських робіт в той час як він являється інвалідом другої групи, була виправлена апеляційним судом і йому було призначено покарання у виді штрафу. Таким чином призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов судом було розглянуто згідно вимог ст. ст. 28, 328 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чернівецького районного суду Вінницької області від 25 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 вересня 2011 року постановлені щодо нього - без зміни.