Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів: Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 12 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2011 року,

Вироком Сєверодонецького міського суду Луганської області від 16 грудня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз: 30 червня 2009 року Артеміським районним судом м. Луганська за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково 6 місяців позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання призначеного за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 3 жовтня 2009 року близько 10 години, незаконно придбав у невстановленої слідством особи, наркотичний засіб опій ацетильований об'ємом 5 мл., який зберігав без мети збуту. В цей же день близько 11 години 30 хвилин його було затримано біля будинку №43-а по вул. Гагаріна, в м. Сєверодонецьку працівниками міліції та зазначений наркотичний засіб було виявлено та вилучено. Згідно висновку судово-хімічної експертизи маса ацетильовапного опію в перерахунку на суху речовину становить 0,171 г.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції змінено в частині призначеного покарання та пом'якшено призначене ОСОБА_1 за ст. 309 ч.2 КК покарання до двох років позбавлення волі. Остаточне покарання призначено у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом безпідставно було пом'якшене покарання, та остаточно призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України відповідає дослідженим та належним чином оціненим у судовому засіданні доказам у їх сукупності та в касаційній скарзі не оскаржуються.

Дії засудженого ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання з урахуванням ступеня тяжкості, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Змінюючи вирок місцевого суду апеляційний суд врахував наявні по справі обставини, які є такими, що пом'якшують покарання, зокрема те, що він визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину. Також апеляційним судом враховані дані про особу ОСОБА_1, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, має неповнолітню дитину. Тому доводи прокурора викладені в касаційній скарзі про те, що апеляційний суд необґрунтовано пом'якшив призначене ОСОБА_1 покарання є безпідставними.

Зважаючи на це колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 2 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.