Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,суддів за участю прокурора розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 та на вирок і ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2011 року, а також за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2011 року.

Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2011 року засуджено:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, останнього разу судимого 11 квітня 2007 року за ч. 2

ст. 186 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

За вироком районного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що вони 10 листопада 2010 року приблизно о 21-й годині за попередньою змовою між собою проникли у приміщення колишньої шкільної майстерні, розташованої за адресою: вул. Лівобережна, 4 в смт. Власівка м. Світловодська Кіровоградської області таємно повторно викрали електродвигун до свердлильного верстату 2М-112 вартістю 360 грн та два електродвигуна до токарного верстата ТВ-4 вартістю по 590 грн кожний, після чого з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися викраденим на свій розсуд, чим завдали Власівській селищній раді матеріальної шкоди на суму 1540 грн.

Крім того, в подальшому ОСОБА_2 повторно, таємно з проникненням у приміщення колишньої шкільної майстерні, розташованої за вивказаною адресою викрав майно, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав Власівській селищній раді матеріальної шкоди:

28 листопада 2010 року приблизно о 18-й годині - електродвигун до верстата СТ-120 вартістю 590 грн;

01 грудня 2010 року приблизно о 23-й годині - два електродвигуна до токарного верстату ТВ-4 вартістю по 360 грн кожен;

06 грудня 2010 року приблизно о 21-й годині - обмежувальну планку до фуговочно-пилочного верстата, 20 напильників, комплект механічний та комплект з механіки на загальну суму 287 грн;

10 грудня 2010 року приблизно о 18-й годині - п'ять захисних кожухів до токарних верстатів загальною вартістю 230 грн.

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2011 року вирок районного суду щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасовано. ОСОБА_3 призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок залишено без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2011 року вирок районного суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційних скаргах прокурор просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_3 у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, оскільки на його думку, апеляційний суд порушив вимоги ст. 334 КПК України, включивши в мотивувальну частину вироку епізоди обвинувачення засудженого ОСОБА_2

Крім того, прокурор також просить скасувати судові рішення, постановлені щодо ОСОБА_2, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому посилається на неправильне застосування кримінального закону, через те що, суд, виходячи за межі своєї компетенції, встановив періодичність реєстрації засудженого ОСОБА_2 у кримінально-виконавчій інспекції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 порушує питання про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості. При цьому він просить скасувати оскаржуване рішення, а вирок районного суду щодо нього залишити без зміни.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів