Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів: Суржка А.В., Наставного В.В.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

розглянула у судовому засіданні 5 квітня 2012 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 22 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2011 року .

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 22 червня 2011 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову начальника служби кримінального розшуку Золочівського РВ ГУ МВСУ в Львівській області від 10 травня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення мобільного телефону в її сина ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 6 КПК України, за відсутності події злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2011 року постанову Золочівського районного суду Львівської області від 22 червня 2011 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Вважає, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10 травня 2011 року прийнята передчасно, без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, без проведення усіх необхідних для цього слідчих дій. Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули скаргу на оскаржувану постанову формально, не вникаючи в дійсні обставини справи, у зв'язку з чим порушені вимоги норм кримінально-процесуального закону щодо обов'язку порушення кримінальної справи та дотримання порядку розгляду заяви про скоєний злочин.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення, якими постанова начальника служби кримінального розшуку Золочівського РВ ГУ МВСУ в Львівській області від 10 травня 2011 року залишена без зміни, є законними і обґрунтованими.

Згідно із ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд повинен витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушені справи, ознайомитися з ними, при необхідності заслухати пояснення особи, яка подала скаргу, перевірити чи були при відмові у порушені справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, і, в залежності від установленого, прийняти рішення про скасування такої постанови органу досудового слідства та повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки або рішення про залишення скарги без задоволення.

При цьому, прокурор, слідчий або особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, а суд оцінює матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається із матеріалів справи, таких вимог закону суд першої інстанції дотримався, отримав пояснення від скаржника, заслухав думку прокурора, ознайомився з матеріалами, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи та матеріали по розгляду скарги, перевірив дотримання органом дізнання вимог ст. 99 України при прийняті рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.

Прийнявши рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення мобільного телефону, начальник служби кримінального розшуку прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність доказів, які б вказували на викрадення мобільного телефону марки Nokia 6300 з місця дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі Львів-Кіровоград-Знам'янка, що відбулася 15 листопада 2007 року за участю потерпілого ОСОБА_2

При цьому, органами дізнання встановлено, що зазначений мобільний телефон в листопаді 2007 року був залишений ОСОБА_2 в заставу ОСОБА_3, як власнику кафе-бару «Водолій» в с. Вільшаниця, Золочівського району, оскільки ОСОБА_2 мав борг за надані йому послуги. 19 вересня 2008 року ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції вказаний мобільний телефон та надав пояснення, в якому підтвердив, що ОСОБА_2 дійсно залишив йому цей телефон в заставу. Дані пояснення були підтвердженні працівницею бару «Водолій» ОСОБА_4 Телефон під розписку було повернуто батькові покійного ОСОБА_2 - ОСОБА_5. (відмовні матеріали а. с. 30).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов обґрунтованого висновку про законність та обґрунтованість постанови начальника служби кримінального розшуку Золочівського РВ ГУ МВСУ в Львівській області від 10 травня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення мобільного телефону покійного ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 6 КПК України, за відсутності події злочину.

Будь яких даних, про порушення судами норм кримінально-процесуального закону під час розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову постанови начальника служби кримінального розшуку Золочівського РВ ГУ МВСУ в Львівській області від 10 травня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення мобільного телефону ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 6 КПК України, за відсутності події злочину, на які вказується в касаційній скарзі, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

постанову Золочівського районного суду Львівської області від 22 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 липня 2011 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.