Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,

за участю представника позивача Єфіменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 по справі № 2а/1570/10945/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Товариство звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011 № 0008731501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 20 988 159,00 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

Судові рішення вмотивовані перевіреними фактичними обставинами справи, які спростовують обґрунтованість зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству в задоволенні позовних вимог.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 25.11.2011 № 5179/15-1, що Товариством в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України (2755-17) при заповненні податкової декларації завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на 20 988 159,00 грн.

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що позивачем неправомірно включено до від'ємного значення об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року. Вважає, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 46 219 800,00 грн. із врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про безпідставність зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Так, з 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (2755-17) .

Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (2755-17) розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 01.04.2011 та згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року позивач сформував керуючись пунктом 22.4 пункту 22 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , яким визначено що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у випадку коли об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судами встановлено, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року у позивача є від'ємне значення, яке сформоване з урахуванням вищезазначених вимог, що у подальшому знайшло своє відображення в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Пунктом 150.1 статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України (2755-17) , де зазначено, що у випадку якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , пункту 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З системного аналізу вищезазначених положень випливає, що в даному випадку йдеться виключно про порядок обрахунку у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинних у цей період статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, позивачем правомірно в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке було сформовано з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а тому, з огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 по справі № 2а/1570/10945/2011залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.