2013/743/ЄС Рішення Ради від 3 грудня 2013 року про встановлення конкретної програми для реалізації Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020) і про скасування Рішень 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС і 2006/975/ЄС - 03.12.2013 прийняття

(1) Відповідно до статті 182(3) Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), Рамкову програму з досліджень та інновацій 2014-2020 (994_b06) ("Горизонт 2020"), встановлену Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1291/2013 від 11 грудня 2013 року (- 3), необхідно реалізовувати за допомогою конкретної програми, яка визначає конкретні цілі та правила їх досягнення, встановлює її тривалість і забезпечує засоби, які вважаються необхідними.

(2) Загальної цілі програми Горизонт 2020 досягають за допомогою трьох пріоритетів, спрямованих на створення передової науки ("Передова наука"), досягнення лідерства в промисловості ("Лідерство в промисловості") та подолання суспільних викликів ("Суспільні виклики"). Загальної цілі також досягають за допомогою конкретних цілей "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства". Зазначені пріоритети та конкретні цілі необхідно реалізовувати за допомогою конкретної програми, яка встановлює по одній частині для кожного з трьох пріоритетів, одну частину для конкретної цілі "Поширення передового досвіду та розширення участі", одну частину для конкретної цілі "Наука з суспільством і для суспільства" та одну частину для неядерної прямої діяльності Спільного науково-дослідного центру (СНДЦ).

(3) Усі пріоритети та конкретні цілі програми "Горизонт 2020" мають включати міжнародний вимір. Діяльність у сфері міжнародної співпраці необхідно підтримувати принаймні на рівні Сьомої рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (2007-2013) (далі - "Сьома рамкова програма"), ухваленої Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 1982/2006/ЄС (- 4).

(4) Оскільки Регламент (ЄС) № 1291/2013 встановлює загальну ціль програми "Горизонт 2020", пріоритети та загальні напрями конкретних цілей і діяльності, яку необхідно провести, конкретна програма повинна визначати конкретні цілі та загальні напрями діяльності окремо для кожної з частин. Положення про реалізацію, встановлені в Регламенті (ЄС) № 1291/2013, повністю застосовують до конкретної програми разом із положеннями, що стосуються етичних принципів.

(5) Кожна частина конкретної програми має доповнювати інші її частини та реалізовуватися в узгоджений з ними спосіб.

(6) Існує нагальна потреба в зміцненні, розширенні та розвитку наукового потенціалу Європейського Союзу, а також у проведенні досліджень та підготовці талантів світового рівня, щоб гарантувати конкурентоспроможність та добробут Європи. Пріоритет "Передова наука" має підтримувати діяльність Європейської дослідницької ради (ЄДР) з передових досліджень, майбутніх і новітніх технологій, діяльність в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі та європейських дослідницьких інфраструктур. Зазначену діяльність спрямовуватимуть на розбудову компетентності в довгостроковій перспективі з особливим наголосом на науці, системах і дослідниках наступного покоління, а також на підтримці нових талантів з будь-яких куточків Союзу та асоційованих країн. Діяльність Європейського Союзу, спрямована на підтримку передової науки, сприятиме консолідації Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП) і зробить наукову систему Союзу більш конкурентоспроможною і привабливою на світовому рівні.

(7) Науково-дослідну діяльність, яку здійснюють в рамках пріоритету "Передова наука", необхідно визначати відповідно до потреб і можливостей науки. Стратегію досліджень необхідно визначати в тісному зв’язку з науковою спільнотою. Дослідження отримують фінансування на основі передового досвіду.

(8) Європейська дослідницька рада (ЄДР) має замінити Європейську дослідницьку раду (ЄДР), засновану Рішенням Комісії 2007/134/ЄС (- 5), і стати її правонаступницею. Вона діятиме відповідно до визначених принципів передової наукової думки, автономії, ефективності та прозорості.

(9) Щоб зберегти та посилити лідерство Союзу в промисловості, існує нагальна потреба стимулювати інвестиції приватного сектора в дослідження, розробки та інновації, сприяти дослідженням та інноваціям, орієнтованим на розвиток бізнесу, та прискорити розвиток нових технологій, які стануть основою майбутнього бізнесу та економічного зростання. Пріоритет "Лідерство в промисловості" підтримуватиме інвестиції у передові дослідження та інновації в ключових високоефективних технологіях та інших промислових технологіях, полегшуватиме доступ до інструментів фінансування ризиків для інноваційних компаній і проектів, і забезпечуватиме інноваційну підтримку мікропідприємств, малих і середніх підприємств (МСП) усього Союзу.

(10) Космічні дослідження та інновації, які є спільною компетенцією Союзу, необхідно включити як узгоджений елемент у пріоритет "Лідерство в промисловості", з тим щоб максимально збільшити науковий, економічний і суспільний вплив і забезпечити ефективну та рентабельну реалізацію.

(11) Подолання основних суспільних викликів, визначених у стратегії "Європа 2020: стратегія для розумного, сталого та інклюзивного зростання" (далі - стратегія "Європа 2020") потребує вагомих інвестицій у дослідження та інновації для розроблення та впровадження новітніх і революційних рішень у необхідних обсягах і масштабах. Такі виклики також відкривають значні економічні можливості для інноваційних компаній і тим самим сприяють підвищенню рівня зайнятості та конкурентоспроможності Союзу.

(12) Пріоритет "Суспільні виклики" підвищуватиме дієвість досліджень та інновацій у відповідь на ключові суспільні виклики завдяки підтриманню передової науково-дослідної та інноваційної діяльності. Таку діяльність необхідно реалізовувати через застосування підходу, який ґрунтується на викликах і об’єднує ресурси та знання у різних галузях, технологіях і дисциплінах. Дослідження в галузі суспільних і гуманітарних наук є важливим елементом подолання всіх викликів. Зазначена діяльність охоплюватиме весь спектр наукових досліджень та інновацій, у тому числі діяльність, пов’язану з інноваціями, як-от пілотні проекти, демонстрацію, тестовий запуск і підтримку публічних закупівель, переднормативні дослідження і встановлення стандартів, а також ринкову реалізацію інновацій. У відповідних випадках, зазначена діяльність безпосередньо підтримуватиме відповідні компетенції галузевої політики на рівні Союзу. Усі виклики мають сприяти досягненню загальної цілі сталого розвитку.

(13) Необхідно досягти належного балансу між великими та малими проектами в рамках пріоритету "Суспільні виклики" та конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

(14) Конкретна ціль "Поширення передового досвіду та розширення участі" повністю використовуватиме кадровий потенціал Європи та забезпечуватиме максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та її широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

(15) Конкретна ціль "Наука з суспільством і для суспільства" налагоджуватиме ефективну співпрацю між наукою та суспільством, сприятиме залученню нових талантів до наукової діяльності та поєднанню передової наукової думки з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

(16) Як невід’ємна частина програми "Горизонт 2020", СНДЦ продовжуватиме надавати орієнтовану на клієнта наукову та технічну підтримку для формулювання, розвитку, реалізації та моніторингу політик Союзу. Для виконання своєї місії СНДЦ проводитиме наукові дослідження найвищої якості. При здійсненні прямої діяльності відповідно до своєї місії, СНДЦ приділятиме особливу увагу сферам, які мають ключове значення для Союзу, а саме: розумному, сталому та інклюзивному розвитку, а також розділам "Безпека та громадянство" та "Глобальна Європа" багаторічної фінансової рамки на 2014-2020 роки.

(17) Пряму діяльність СНДЦ реалізовуватимуть у гнучкий, ефективний і прозорий спосіб, беручи до уваги відповідні потреби користувачів СНДЦ і потреби стратегій Союзу, з урахуванням цілі захисту фінансових інтересів Союзу. У відповідних випадках таку науково-дослідну діяльність пристосовуватимуть до зазначених потреб, а також до розвитку науки та технологій і спрямовуватимуть на досягнення наукової досконалості.

(18) СНДЦ продовжуватиме створювати додаткові ресурси за допомогою конкурентоспроможної діяльності, в тому числі через участь у непрямій діяльності за програмою "Горизонт 2020", роботу третіх сторін та, меншою мірою, використання інтелектуальної власності.

(19) Конкретна програма повинна доповнювати дії, які здійснюють у державах-членах, а також інші дії Європейського Союзу, необхідні для загальних стратегічних зусиль, спрямованих на реалізацію стратегії "Європа 2020".

(20) Відповідно до Рішення Комісії 2001/822/ЄС (- 6), іноземні суб’єкти права можуть брати участь у програмі "Горизонт 2020" на конкретних, встановлених у ній умовах.

(21) Щоб гарантувати, що конкретні умови використання фінансових інструментів залежать від ринкових умов, повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 ДФЄС необхідно делегувати Комісії для адаптації або подальшого визначення конкретних умов використання фінансових інструментів. Вкрай важливе проведення Комісією належних консультацій, зокрема, на рівні спеціалістів. Під час підготовки та складання делегованих актів Комісія повинна забезпечити своєчасне та належне передавання відповідних документів до Ради.

(22) З метою забезпечення єдиних умов реалізації конкретної програми на Комісію покладають виконавчі повноваження ухвалювати робочі програми для реалізації конкретної програми.

(23) Виконавчі повноваження, що стосуються робочих програм за пріоритетами "Передова наука", "Лідерство в промисловості" та "Суспільні виклики", та конкретними цілями "Поширення передового досвіду та розширення участі" і "Наука з суспільством і для суспільства", необхідно реалізовувати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (984_002-11) (- 7).

(24) Було проведено консультації з наукового-технічного змісту конкретної програми щодо неядерної прямої діяльності СНДЦ з Радою керівників СНДЦ, створеною Рішенням Комісії 96/282/Євратом (994_260) (- 8).

(25) З міркувань правової визначеності та ясності Рішення Ради 2006/971/ЄС (- 9), Рішення Ради 2006/972/ЄС (- 10), Рішення Ради 2006/973/ЄС (- 11), Рішення Ради 2006/974/ЄС (- 12) і Рішення Ради 2006/975/ЄС (- 13) необхідно скасувати,

УХВАЛИЛА ЦЕ РІШЕННЯ:

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет

Це Рішення встановлює конкретну програму імплементації Регламенту (ЄС) № 1291/2013 і визначає конкретні цілі підтримки Союзом науково-дослідної та інноваційної діяльності, визначеної в статті 1 зазначеного Регламенту, а також правила імплементації.

Стаття 2

Встановлення конкретної програми

1. Цим створюється конкретна програма для реалізації Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020) (далі - "конкретна програма") на період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2020 року.

2. Відповідно до статті 5(2), (3) і (4) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, конкретна програма складається з таких частин:

(a) Частина I "Передова наука";

(b) Частина II "Лідерство в промисловості";

(d) Частина IV "Поширення передового досвіду та розширення участі";

(e) Частина V "Наука з суспільством і для суспільства";

(f) Частина VI "Неядерна пряма діяльність Спільного науково-дослідного центру (JRC)".

Стаття 3

Конкретні цілі

1. Частина I "Передова наука" зміцнює передовий досвід європейських досліджень згідно з пріоритетом "Передова наука", визначеним у пункті (a) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом досягнення таких конкретних цілей:

(a) посилення досліджень на вістрі науки через діяльність Європейської дослідницької ради (ЄДР) (далі - "Європейська дослідницька рада (ЄДР)");

(b) посилення досліджень у сфері майбутніх і новітніх технологій (МНТ) (далі - "Майбутні та новітні технології (МНТ)");

(c) підвищення кваліфікації, підготовки кадрів і сприяння кар’єрному росту завдяки діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі (далі - "програма імені Марії Склодовської-Кюрі");

(d) зміцнення європейських дослідницьких інфраструктур, зокрема електронних інфраструктур (далі - "дослідницькі інфраструктури").

Загальні напрями діяльності в рамках зазначених конкретних цілей визначені в частині I додатку I.

2. Частина II "Лідерство в промисловості" зміцнює лідерство в промисловості та конкурентоспроможність згідно з пріоритетом "Лідерство в промисловості", визначеним у пункті (b) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом досягнення таких конкретних цілей:

(a) сприяння лідерству Європи в промисловості через наукові дослідження, технологічний розвиток, демонстраційну діяльність та інновації у таких високоефективних і промислових технологіях ("Лідерство в високоефективних і промислових технологіях"):

(i) інформаційні та комунікаційні технології (далі - "ІКТ");

(ii) нанотехнології;

(iii) новітні матеріали;

(iv) біотехнологія;

(v) сучасні технології виробництва та оброблення;

(vi) космічна промисловість;

(b) розширення доступу до фінансування ризиків для інвестування в наукові дослідження та інновації (далі - "Доступ до фінансування ризиків");

Загальні напрями діяльності для зазначених конкретних цілей встановлені в частині II додатку I.

Необхідно встановити конкретні умови використання фінансових інструментів у рамках конкретної цілі, визначеної в пункті (b) першого підпараграфа. Такі умови зазначені в секції 2 частини II додатку I.

Комісія має повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 11 про коригування частки інвестицій з механізму капітального фінансування програми "Горизонт 2020" від загальної суми інвестицій Союзу на етапах розширення та зростання інвестицій стосовно фінансових інструментів, зазначених у секції 2 частини II додатку I.

3. Частина III "Суспільні виклики" заохочує реалізацію пріоритету "Суспільні виклики", встановленому в пункті (c) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, через наукові дослідження, технологічний розвиток, демонстраційну та інноваційну діяльність, які сприяють досягненню таких конкретних цілей:

(a) покращення здоров’я та добробуту всіх громадян протягом усього життя ("Здоров’я, демографічні зміни та добробут");

(b) забезпечення достатньої кількості безпечних, здорових і високоякісних харчових продуктів та інших продуктів з біологічної сировини за допомогою розроблення продуктивних, сталих і ресурсоефективних систем виробництва сировини, які просувають відповідні еко-системні послуги та сприяють відновленню біорізноманіття, поряд з конкурентоспроможними та низьковуглецевими ланцюгами постачання, постачання, перероблення і маркетингу ("Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод і біоекономіка");

(c) перехід до надійної, доступної, загальноприйнятої, сталої та конкурентоспроможної енергетичної системи, спрямованої на зменшення залежності від викопного палива в умовах зростання дефіциту ресурсів, збільшення енергетичних потреб і зміни клімату ("Безпечна, чиста та ефективна енергетика");

(d) створення ресурсоефективної, безпечної для клімату та довкілля, надійної та цілісної європейської транспортної системи на користь усіх громадян, економіки та суспільства ("Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт");

(e) досягнення ресурсо- та водоефективної, стійкої до зміни клімату економіки та суспільства, захист і стале управління природними ресурсами та екосистемами, а також стале постачання та використання сировини для задоволення потреб зростаючого світового населення в сталих межах природних ресурсів і екосистем планети ("Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировини");

(f) сприяння кращому розумінню Європи, надання рішень і підтримання інклюзивних, інноваційних і рефлективних європейських суспільств у контексті безпрецедентних перетворень і збільшення глобальної взаємозалежності ("Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні й рефлективні суспільства");

(g) сприяння розвитку безпечних європейських суспільств в умовах безпрецедентних перетворень і зростаючої взаємозалежності та загроз на світовому рівні за одночасного зміцненням європейської культури свободи та справедливості ("Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян").

Загальні напрями діяльності для зазначених конкретних цілей встановлені в частині III додатку I.

4. Частина IV "Поширення передового досвіду та розширення участі" сприяє досягненню конкретної цілі "Поширення передового досвіду та розширення участі", встановленої у статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом повного використання кадрового потенціалу Європи та забезпечення максимізації переваг економіки, заснованої на інноваціях, та їх широкого розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині IV додатку I.

5. Частина V "Наука з суспільством і для суспільства" сприяє досягненню конкретної цілі "Наука з суспільством і для суспільства", встановленої у статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 через налагодження ефективної співпраці між наукою та суспільством, залучення нових талантів до наукової діяльності та поєднання передової наукової думки з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині V додатку I.

6. Частина VI "Неядерна пряма діяльність Спільного науково-дослідного центру (СНДЦ)" сприяє реалізації всіх пріоритетів, визначених у статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 з конкретною ціллю надання орієнтованої на клієнта наукової та технічної підтримки стратегіям Союзу.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині VI додатку I.

7. Оцінювання конкретної програми здійснюють відповідно до результатів і впливу, виміряних за показниками ефективності.

Детальна інформація про ключові показники ефективності наведена у додатку II.

Стаття 4

Бюджет

1. Фінансовий пакет для реалізації конкретної програми становить 74316,9 мільйони євро відповідно до статті 6(1) Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

2. Суму, зазначену в параграфі 1 цієї статті, розподіляють на шість частин, встановлених у статті 2(2) цього Рішення відповідно до статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013. Орієнтовний розподіл бюджету на конкретні цілі, встановлені у статті 3 цього Рішення, і максимальна загальна сума внеску на діяльність СНДЦ зазначені у додатку II до Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

3. Адміністративні витрати Комісії не перевищують 5% суми, зазначеної у статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 для частин I-V конкретної програми. Комісія гарантує, що протягом реалізації програми її адміністративні витрати будуть зменшені, і вона прагнутиме досягти планового показника витрат в розмірі 4,6% або менше в 2020 році. Такі показники підлягають перегляду в рамках проміжного оцінювання програми "Горизонт 2020", відповідно до статті 32(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

4. За потреби, асигнування коштів можна вносити до бюджету на період після 2020 року для покриття технічних та адміністративних витрат, що дозволить здійснювати управління діяльністю, яка не завершена до 31 грудня 2020 року.

РОЗДІЛ II

РЕАЛІЗАЦІЯ

Стаття 5

Робочі програми

1. Конкретну програму реалізовують за допомогою робочих програм.

2. Комісія ухвалює спільні або окремі робочі програми для реалізації частин I-V конкретної програми, зазначених у пунктах (a)-(e) статті 2(2), за винятком реалізації діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1). Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4).

3. Робочі програми для реалізації діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1), як встановлено Науковою радою в пункті (b) статті 7(2), ухвалює Комісія за допомогою імплементаційного акта згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 10(3). Комісія відступає від робочої програми, встановленої Науковою радою, тільки якщо вона вважає, що програма не відповідає положенням цього Рішення. У такому випадку Комісія ухвалює робочу програму за допомогою імплементаційного акта згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4). Комісія належним чином обґрунтовує таку дію.

4. За допомогою імплементаційного акта Комісія ухвалює окрему багаторічну робочу програму для частини VI конкретної програми, зазначеної у пункті (f) статті 2(2).

Така робоча програма враховує висновок, зроблений Радою керівників СНДЦ, про яку йдеться у Рішенні 96/282/Євратом (994_260) .

5. Робочі програми враховують стан науки, технологій та інновацій на національному рівні, на рівні Європейського Союзу та на міжнародному рівні, а також відповідні політичні, ринкові та суспільні зміни. Вони містять, у відповідних випадках, відомості про координацію науково-дослідної та інноваційної діяльності, яку здійснюють держави-члени (разом із їх регіонами), зокрема в сферах, у яких діють спільні програмні ініціативи. У відповідних випадках робочі програми оновлюють.

6. Робочі програми для реалізації частин I-V, зазначені в пунктах (a)-(e) статті 2(2) цього Рішення, встановлюють цілі, яких планують досягти, очікувані результати, метод реалізації та загальну суму, зокрема, у відповідних випадках, орієнтовну інформацію про суми витрат, пов’язаних із кліматичними питаннями. Вони також містять опис діяльності, яка фінансується, суми, виділені на кожен вид діяльності, орієнтовний розклад виконання, а також багаторічний підхід і стратегічні орієнтири на наступні роки реалізації. Вони включають грантові пріоритети, критерії відбору та присудження грантів, відносну вагу різних критеріїв присудження та максимальний розмір фінансування в загальному обсязі прийнятних витрат. У них також зазначають будь-які додаткові зобов’язання для учасників щодо використання та розповсюдження відповідно до статті 43 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1290/2013 (- 14). У відповідних випадках робочі програми передбачають як низхідний, так і висхідний стратегічні підходи, спрямовані на досягнення цілей інноваційними способами.

Окрім цього, такі робочі програми містять секцію, в якій визначені наскрізні питання, зазначені в статті 14 і в підрозділі "Наскрізні питання та заходи підтримки, передбачені в програмі "Горизонт 2020" в додатку I до Регламенту (ЄС) № 1291/2013, які охоплюють дві або більше конкретні цілі в межах того самого пріоритету або на стику пріоритетів. Таку діяльність здійснюють в інтегрований спосіб.

7. За допомогою імплементаційних актів згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4), Комісія ухвалює такі заходи:

(a) рішення про затвердження фінансування непрямої діяльності, якщо орієнтовна сума внеску Союзу в рамках конкретної програми складає або перевищує 2,5 мільйони євро, за винятком діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1) цього Рішення, і за винятком діяльності, яку фінансують у рамках пілотної ініціативи "Швидкий шлях до інновацій", зазначеної у статті 24 Регламенту (ЄС) № 1291/2013;

(b) рішення про затвердження фінансування діяльності, що передбачає використання ембріонів людини та стовбурових клітин людини, а також діяльності в рамках конкретної цілі "Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян", зазначеної в пункті (g) статті 3(3);

(c) рішення про затвердження фінансування діяльності, якщо орієнтовна сума внеску Союзу в рамках конкретної програми складає або перевищує 0,6 мільйона євро, на реалізацію діяльності в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства", зазначеної в пункті (f) статті 3(3), та діяльності в рамках конкретних цілей "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", зазначених у статтях 3(4) і (5) відповідно;

(d) складення технічного завдання для процедури оцінювання, передбаченої у статті 32 Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

Стаття 6

Європейська дослідницька рада

1. Комісія створює Європейську дослідницьку раду (далі - "ЄДР"), яка є інструментом реалізації діяльності, передбаченої в частині I "Передова наука", що стосується конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1) цього Рішення. ЄДР є наступницею ЄДР, створеної Рішенням 2007/134/ЄС.

2. ЄДР складається з незалежної Наукової ради, передбаченої в статті 7, і спеціальної виконавчої структури, передбаченої в статті 8.

3. Президента ЄДР обирають з-поміж поважних і шанованих на міжнародному рівні вчених.

Президента призначає Комісія з дотриманням прозорої процедури відбору за участю спеціального незалежного комітету з відбору, максимум на чотирирічний термін, з можливістю одноразового перепризначення. Процедуру відбору та відібраного кандидата схвалює Наукова рада.

Президент очолює Наукову раду, забезпечує її лідерство та зв’язок із спеціальною виконавчою структурою та представляє її в науковому світі.

4. ЄДР функціонує на основі принципів передової наукової думки, автономії, ефективності, дієвості, прозорості та підзвітності. Вона забезпечує безперервність діяльності ЄДР, яку здійснюють згідно з Рішенням 2006/972/ЄС.

5. Діяльність ЄДР заохочує дослідження в усіх галузях, які здійснюють окремі та транснаціональні команди дослідників в умовах конкуренції на європейському рівні. Гранти ЄДР на передові наукові дослідження присуджують на підставі єдиного критерію досконалості.

6. Комісія виступає гарантом автономії та цілісності ЄДР і забезпечує належне виконання покладених на неї завдань.

Комісія гарантує, що діяльність ЄДР здійснюється згідно з принципами, встановленими в параграфі 4 цієї статті, а також згідно з загальною стратегією ЄДР, зазначеною в пункті (a) статті 7(2), визначеною Науковою радою.

Стаття 7

Наукова рада

1. Наукова рада складається з досвідчених і знаних науковців, інженерів і вчених, як чоловіків, так і жінок різного віку, які забезпечують розмаїття галузей дослідження та діють особисто, незалежно від сторонніх інтересів.

Членів Наукової ради призначає Комісія з дотриманням незалежної та прозорої процедури їх відбору, узгодженої з Науковою радою, яка включає консультацію наукової спільноти та подання звіту до Європейського Парламенту і Ради.

Максимальний термін їх перебування на посаді становить чотири роки, з можливістю одноразового перепризначення на основі системи ротації, що забезпечує безперервність роботи Наукової ради.

2. Наукова рада визначає:

(a) загальну стратегію ЄДР;

(b) робочу програму реалізації діяльності ЄДР;

(c) методи та процедури проведення партнерських перевірок та оцінювання пропозицій, на підставі яких визначають пропозиції, що отримають фінансування;

(d) свою позицію з будь-яких питань, які з наукової точки зору можуть покращити досягнення і вплив ЄДР та якість проведених досліджень.

(e) кодекс поведінки, який стосується, між іншим, уникнення конфлікту інтересів.

Комісія відступає від позицій, встановлених Науковою радою відповідно до пунктів (a), (c), (d), та (e) першого підпараграфа, тільки у випадку, якщо вона вважає, що положення цього Рішення не були дотримані. У такому випадку Комісія вживає заходів з метою підтримання безперервності реалізації конкретної програми та досягнення її цілей, із зазначенням моментів відступу від позицій Наукової ради та належним обґрунтуванням таких заходів.

3. Наукова рада діє згідно з мандатом, встановленим у секції 1.1 частини I додатка I.

4. Наукова рада діє винятково в інтересах досягнення конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1), відповідно до принципів, встановлених у статті 6(4). Вона діє чесно та непідкупно і виконує свою роботу ефективно та з максимально можливою прозорістю.

Стаття 8

Спеціальна виконавча структура

1. Спеціальна виконавча структура відповідає за адміністративну складову впровадження та реалізації програми, як описано в секції 1.2 частини I додатка I. Вона надає підтримку Науковій раді у виконанні всіх її завдань.

2. Комісія гарантує, що спеціальна виконавча структура чітко, ефективно та з необхідною гнучкістю дотримується виключно цілей і вимог ЄДР.

РОЗДІЛ III

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 9

Моніторинг та інформування про реалізацію

1. Комісія щорічно проводить моніторинг реалізації програми "Горизонт 2020" і надає звіт про реалізацію відповідно до статті 31 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 і додатка III до цього рішення.

2. Комісія регулярно інформує комітет, зазначений у статті 10, про загальний прогрес у реалізації непрямої діяльності в рамках конкретної програми, щоб комітет міг на ранньому етапі зробити відповідний внесок у підготовку робочих програм, зокрема щодо багаторічного підходу та стратегічних орієнтирів, а також надає йому своєчасну інформацію про всі заходи, запропоновані або фінансовані в рамках програми "Горизонт 2020", як зазначено в додатку IV.

Стаття 10

Процедура комітету

1. Комісія отримує допомогу від комітету (далі - "комітет програми"). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011 (984_002-11) .

2. Комітет збирається в різному складі, як встановлено в додатку V, беручи до уваги предмет, який підлягає розгляду.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

4. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 (984_002-11) .

5. Якщо висновок комітету має бути отриманий на основі письмової процедури, зазначену процедуру припиняють без результату, якщо протягом терміну, встановленого для надання висновку, таке рішення ухвалює голова комітету або цього вимагає проста більшість членів комітету.

Стаття 11

Здійснення делегованих повноважень

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надають Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 3(2), надають Комісії на період тривалості програми "Горизонт 2020".

3. Делеговані повноваження, зазначені в статті 3(2), можуть бути відкликані Радою в будь-який час. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, зазначені в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже введені в дію.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона повідомляє про це Раду.

5. Делегований акт, ухвалений на підставі статті 3(2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо Рада не висловила жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Раді, або якщо до закінчення такого періоду Рада повідомила Комісії, що вона не матиме заперечень. Такий період подовжують ще на один місяць за ініціативою Ради.

6. Європейський Парламент повідомляють про ухвалення Комісією делегованих актів, або про сформульовані щодо них заперечення, або про анулювання Радою делегованих повноважень.

Стаття 12

Скасування та перехідні положення

1. Скасувати Рішення 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС і 2006/975/ЄС з 1 січня 2014 року.

2. Однак діяльність, започаткована згідно з Рішеннями, зазначеними у параграфі 1 цієї статті, та фінансові зобов’язання, пов’язані з діяльністю, яку здійснюють відповідно до цих Рішень, продовжують регулюватися зазначеними Рішеннями аж до повного їх завершення. За потреби, будь-які завдання, не завершені комітетами, створеними згідно з Рішеннями, зазначеними у параграфі 1 цієї статті, виконує комітет, зазначений у статті 10.

3. Фінансові ресурси, виділені на реалізацію конкретної програми, також можна використовувати для покриття витрат на технічну та адміністративну допомогу, необхідну для забезпечення переходу від конкретної програми до заходів, передбачених Рішеннями 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС та 2006/975/ЄС.

Стаття 13

Набуття чинності

Це Рішення набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 14

Адресати

Це Рішення адресовано державам-членам.

ЗАГАЛЬНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ

Спільні елементи непрямої діяльності

1.1. Загальна інформація

Регламент (ЄС) № 1291/2013 передбачає комплекс принципів, спрямованих на підтримку програмного підходу, за допомогою якого діяльність у стратегічний та інтегрований спосіб сприяє досягненню цілей цього Регламенту, та покликаних забезпечити належну взаємодоповнюваність з іншими відповідними стратегіями та програмами по всій території Союзу.

Непряму діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" здійснюватимуть за допомогою форм фінансування, передбачених у Регламенті (ЄС, Євратом) Європейського Парламенту і Ради № 966/2012 (- 15), зокрема грантів, премій, закупівель і фінансових інструментів. Усі форми фінансування будуть використані у гнучкий спосіб на всі загальні та конкретні цілі програми "Горизонт 2020"; їх використання буде визначене відповідно до потреб і специфіки кожної конкретної цілі.

Особливу увагу приділятимуть забезпеченню збалансованого підходу до досліджень та інновацій, які не обмежуються лише розробленням нових продуктів і послуг на основі наукових і технологічних відкриттів, а поєднують ще й такі аспекти як нове застосування наявних технологій, безперервне вдосконалення, а також нетехнологічні та соціальні інновації. Тільки цілісний підхід до інновацій може одночасно долати суспільні виклики та сприяти появі нових конкурентоспроможних підприємств і галузей.

Зокрема, щодо пріоритету "Суспільні виклики" та конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", особливий акцент буде зроблено на науково-дослідній та інноваційній діяльності, доповненій діяльністю, близькою до кінцевого споживача та ринку, такою як демонстрація, пілотні проекти або доведення концепції. У відповідних випадках це також включатиме діяльність, спрямовану на підтримку соціальних інновацій і підходів, пов’язаних з попитом, як-от попередня стандартизація або докомерційні закупівлі, закупівлі інноваційних рішень, стандартизація та інші заходи, спрямовані на споживача, які допоможуть прискорити розгортання та поширення інноваційних продуктів і послуг на ринку. Окрім цього, надаватимуть надано достатньо простору висхідним підходам до конкурсних заявок, а діяльність, передбачену в робочих програмах, визначатимуть в широкому сенсі. В рамках кожного виклику і кожної технології діятимуть відкриті, легкі та швидкі схеми з метою надання провідним дослідникам, підприємцям і підприємствам Європи можливості висувати революційні рішення на свій вибір.

Детальне визначення пріоритетів протягом реалізації програми "Горизонт 2020" передбачатиме стратегічний підхід до планування програм досліджень з використанням режимів врядування, які тісно пов’язані з формуванням політики, але виходять за межі традиційних галузевих політик. Це буде ґрунтуватися на чітких доказах, аналізі та прогнозах; при цьому прогрес вимірюватимуть за допомогою низки надійних показників ефективності. Такий наскрізний підхід до планування програм і врядування дозволить забезпечити ефективну координацію між усіма конкретними цілями програми "Горизонт 2020" і сприятиме подоланню наскрізних викликів, пов’язаних зі сталістю, змінами клімату, суспільними та гуманітарними науками або морськими науками та технологіями.

Визначення пріоритетів рівною мірою ґрунтуватиметься на широкому спектрі думок і рекомендацій. У відповідних випадках залучатимуть групи незалежних експертів, створені спеціально для надання консультацій щодо реалізації програми "Горизонт 2020" або будь-якої з її конкретних цілей. Такі групи експертів мають демонструвати належний рівень знань і досвіду у відповідних галузях і мати у своєму складі представників різних професійних кіл, у тому числі науковців, промисловості та організацій громадянського суспільства. У відповідних випадках також враховують консультації Комітету Європейського науково-дослідного простору та інновацій (КЄНДПІ), інших груп, пов’язаних з ЄНДП, і Групи у справах політики щодо підприємств (ГСПП) стосовно визначення та формулювання стратегічних пріоритетів.

У процесі визначення пріоритетів можуть також враховувати стратегічні дослідницькі програми європейських технологічних платформ, спільні програмні ініціативи або внески Європейських інноваційних партнерств. У відповідних випадках партнерства в рамках публічного сектора та публічно-приватні партнерства, які одержують підтримку через програму "Горизонт 2020", також сприятимуть процесу визначення пріоритетів та реалізації згідно з Регламентом (ЄС) № 1291/2013. Регулярна взаємодія з кінцевими споживачами, громадянами та організаціями громадянського суспільства за допомогою відповідних методик, як-от консенсусні конференції, оцінювання технології участі або безпосередня участь у дослідницьких та інноваційних процесах, також стане наріжним каменем у процесі визначення пріоритетів.

Оскільки програма "Горизонт 2020" розрахована на сім років, економічний, суспільний і політичний контексти, у яких вона буде впроваджуватися, можуть значно змінитися протягом зазначеного періоду. Програма "Горизонт 2020" повинна бути здатною адаптуватися до таких змін. Отже, для кожної конкретної цілі передбачено можливість включити підтримку діяльності, яка виходить за межі опису, наведеного нижче, у випадках, коли така підтримка належним чином обґрунтована і враховує істотні зміни, політичні потреби або непередбачені події.

Діяльність, яку підтримують в рамках різних частин, та її конкретні цілі у відповідних випадках необхідно реалізовувати у спосіб, що забезпечує взаємодоповнюваність і узгодженість між ними.

1.2. Доступ до фінансування ризиків

Програма "Горизонт 2020" допоможе компаніям та іншим типам суб’єктів отримати доступ до позик, гарантій і капітального фінансування за допомогою двох механізмів.

Механізм кредитного фінансування забезпечить можливість отримання окремими бенефіціарами позик для досліджень та інновацій; гарантій фінансовими посередниками, що надають позики бенефіціарам; комбінацій позик і гарантій, а також гарантій або контргарантій для національних, регіональних і місцевих схем кредитного фінансування. Він поєднуватиме вікно для МСП, які зосереджують свою діяльність на дослідженнях та інноваціях, з сумами позик, що доповнюють фінансування МСП механізмом гарантування позик у рамках програми конкурентоспроможності підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020).

Механізм капітального фінансування забезпечить венчурний капітал і/або капітал для проміжного фінансування окремих підприємств на початковому етапі (вікно початкового фінансування). Цей механізм також здійснюватиме інвестиції на етапах розширення і зростання спільно з механізмом капітального фінансування задля зростання в рамках програми COSME, зокрема інвестиції у фонди фондів.

Такі механізми будуть ключовими для конкретної цілі "Доступ до фінансування ризиків", але у відповідних випадках можуть також бути використані для всіх інших конкретних цілей програми "Горизонт 2020".

Механізм капітального фінансування та вікно для МСП в рамках механізму кредитного фінансування впроваджуватимуть як частину двох фінансових інструментів Союзу, які надають власний капітал і кредитні кошти на підтримку науково-інноваційної діяльності та зростання МСП у поєднанні з капітальним і кредитним фінансуванням у рамках програми COSME.

1.3. Комунікація, використання та розповсюдження результатів

Основна додана вартість досліджень та інновацій, які фінансують на рівні Союзу - це можливість розповсюджувати і використовувати результати та звітувати про них на загальноєвропейському рівні для посилення їх впливу. Отже, програма "Горизонт 2020" у рамках усіх своїх конкретних цілей включатиме цілеспрямовану підтримку розповсюдженню результатів (у тому числі через відкритий доступ до наукових публікацій), комунікацію та діалог, з особливим наголосом на донесенні результатів до кінцевого споживача, громадян, науковців, організацій громадянського суспільства, промисловості та виробників політики. З цією метою програма "Горизонт 2020" може використовувати мережі для передачі інформації. Комунікаційна діяльність, яку ведуть у рамках програми "Горизонт 2020", сприятиме поширенню інформації, що результати було отримано за фінансової підтримки Союзу, а також буде спрямована на підвищення обізнаності громадськості щодо важливості досліджень та інновацій через публікації, події, сховища знань, бази даних, веб-сайти або цільове використання соціальних мереж.

Програма "Горизонт 2020" структурована довкола цілей, визначених для трьох її пріоритетів: "Передова наука", "Лідерство в промисловості" та "Суспільні виклики". Особливу увагу приділятимуть забезпеченню належної координації між цими пріоритетами та повному використанню синергій між усіма конкретними цілями для максимального посилення їх сукупного впливу на цілі політики Союзу вищого рівня. Отже, цілей програми "Горизонт 2020" досягатимуть шляхом зосередження на пошуку ефективних рішень, які виходять далеко за межі підходу, що ґрунтується лише на традиційних наукових і технологічних дисциплінах і секторах економіки.

Наскрізну діяльність пропагуватимуть в рамках частини I "Передова наука", частини II "Лідерство в промисловості", частини III "Суспільні виклики", частини IV "Поширення передового досвіду та розширення участі" та частини V "Наука з суспільством і для суспільства" з метою спільного розвитку нових знань, майбутніх і новітніх технологій, дослідницьких інфраструктур і ключових компетенцій. Дослідницькі інфраструктури буде також мобілізовано для ширшого використання у суспільстві, як-от у публічних послугах, підтримці науки, громадської безпеки та культури. Окрім цього, визначення пріоритетів прямої діяльності СНДЦ і діяльності Європейського інституту інновацій та технологій (ЄІІТ) протягом періоду реалізації належним чином узгоджуватимуть з іншими частинами програми "Горизонт 2020".

Окрім цього, у багатьох випадках, ефективне сприяння досягненню цілей стратегії "Європа 2020" і флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" потребуватиме розроблення міждисциплінарних рішень, що охоплюватимуть різноманітні конкретні цілі програми "Горизонт 2020". Програма "Горизонт 2020" містить окремі положення для стимулювання такої наскрізної діяльності, зокрема шляхом ефективного об’єднання бюджетів. Це також включає, наприклад, можливість використовувати положення про фінансові інструменти та спеціальний інструмент для МСП в рамках пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Наскрізна діяльність також надзвичайно важлива для стимулювання взаємодії між пріоритетом "Суспільні виклики" та конкретною ціллю "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", необхідної для здійснення серйозних технологічних проривів. Прикладами галузей, де можна розробити такий тип взаємодії, є електронна система охорони здоров’я, розумні електросистеми, інтелектуальні транспортні системи, пріоритетизація діяльності, пов’язаної зі зміною клімату, наномедицина, новітні матеріали для легких транспортних засобів або розвиток промислових біопроцесів і біопродуктів. Тому буде посилено взаємодію між пріоритетом "Суспільні виклики" і розвитком загальних високоефективних і промислових технологій. Це враховуватимуть при розробленні багаторічних стратегій і визначенні пріоритетів для кожної з таких конкретних цілей. Це вимагатиме повного залучення до реалізації стейкхолдерів, які представляють різні точки зору; а у багатьох випадках це також вимагатиме дій, спрямованих на об’єднання фінансування конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і відповідних конкретних цілей у рамках пріоритету "Суспільні виклики".

Особливу увагу зосереджуватимуть на координації діяльності, фінансованої в рамках програми "Горизонт 2020", з діяльністю в рамках інших програм фінансування, які діють у Союзі, як-от спільна аграрна політика, спільна політика щодо рибальства, програма "Життя", програма "Еразмус+" або програма "Здоров’я для зростання", а також програм Союзу, спрямованих на фінансування зовнішніх відносин і розвитку. Це включає відповідне узгодження з політикою гуртування в контексті національних і регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій для розумної спеціалізації, де підтримка створення потенціалу досліджень та інновацій на регіональному рівні може стати "сходинкою до досконалості"; створення регіональних провідних науково-дослідних центрів може допомогти подолати розрив у сфері інновацій у Європі, або підтримка великомасштабних демонстраційних і пілотних проектів може допомогти у досягненні цілі зміцнення лідерства в промисловості в Європі.

A. Суспільні та гуманітарні науки

Науково-дослідна діяльність у сфері суспільних і гуманітарних наук буде повністю інтегрована до кожного з пріоритетів і кожної з конкретних цілей програми "Горизонт 2020". Це передбачає широкі можливості для підтримки таких досліджень через конкретні цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", "Програма імені Марії Склодовської-Кюрі" або "Дослідницькі інфраструктури".

З цією метою пріоритет також надаватимуть суспільним і гуманітарним наукам як суттєвому елементу діяльності, необхідної для зміцнення лідерства в промисловості та подолання всіх суспільних викликів. Що стосується останнього, тут ідеться, зокрема, про таке: розуміння визначальних чинників здоров’я та оптимізація дієвості надання медичної допомоги; підтримка політики розширення можливостей сільських районів; дослідження та збереження культурної спадщини і багатства Європи; сприяння поінформованому вибору споживачів; створення інклюзивної цифрової екосистеми, яка ґрунтується на знаннях та інформації; надійне вироблення та ухвалення рішень щодо енергетичної політики і в питаннях забезпечення орієнтованої на споживача європейської електромережі та переходу до сталої енергетичної системи; підтримка на основі фактичних даних транспортної політики та прогнозування; підтримка стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації, ініціатив щодо ресурсоефективності та заходів, спрямованих на створення зеленої та сталої економіки; а також розуміння культурних і соціально-економічних аспектів питань безпеки, ризику та управління (зокрема юридичних аспектів і прав людини).

Окрім цього, в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства" підтримку надаватимуть дослідженням у сфері суспільних і гуманітарних наук з горизонтальних питань, як-от створення умов для розумного та сталого зростання, суспільні, культурні та поведінкові трансформації в європейських суспільствах, соціальні інновації, інновації в публічному секторі або позиція Європи як глобального гравця.

B. Наука та суспільство

Діяльність у рамках програми "Горизонт 2020", спрямована на інформоване залучення громадян і громадянського суспільства до досліджень та інновацій, а також на діалог із ними, поглиблює зв’язок і взаємодію між наукою та суспільством, а також сприяє відповідальним дослідженням та інноваціям, науковій освіті, науковій комунікації і культурі, та зміцнює довіру суспільства до науки та інновацій.

C. Гендерний аспект

Союз зобов’язується сприяти гендерній рівності в науці та інноваціях. У програмі "Горизонт 2020" підхід до вирішення гендерних питань матиме наскрізний характер для усунення дисбалансу між чоловіками й жінками та інтегрування гендерного аспекту до програм з наукових досліджень та інновацій.

D. Малі та середні підприємства

Програма "Горизонт 2020" комплексно сприятиме більшому залученню МСП до всіх конкретних цілей і підтримуватиме таке залучення.

Окрім створення кращих умов участі МСП у програмі "Горизонт 2020", відповідно до статті 22 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 буде вжито спеціальних заходів, встановлених у рамках конкретної цілі "Інновації в МСП" (спеціальний інструмент для МСП), які застосовуватимуть у рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики". Такий інтегрований підхід повинен забезпечити спрямування до МСП принаймні 20% загального об’єднаного бюджету.

Особливу увагу приділятимуть адекватному представництву МСП у публічно-приватних партнерствах, зазначених у статті 25 Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

E. "Швидкий шлях до інновацій" (ШШІ)

ШШІ значно скоротить час від ідейного задуму до виходу на ринок і, згідно з очікуваннями, підвищить рівень участі промисловості та нових заявників у програмі "Горизонт 2020".

ШШІ, як передбачено в статті 24 Регламенту (ЄС) № 1291/2013, підтримуватиме інноваційні напрями діяльності в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики" на основі висхідного принципу та за допомогою постійно відкритого конкурсу заявок, з граничним терміном надання грантів, що не перевищує шість місяців. ШШІ сприятиме розвитку інноваційної діяльності в Європі, на якій ґрунтується конкурентоспроможність Союзу.

F. Розширення участі

Науково-дослідний та інноваційний потенціал держав-членів, попри певний ступінь нещодавно досягнутої конвергенції, залишається дуже нерівномірним, з глибоким розривом між "інноваційними лідерами" та "скромними новаторами". Діяльність допомагає подолати відмінності, які існують у Європі в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, що сприяє синергії між європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), а також за допомогою конкретних інструментів для розкриття потенціалу регіонів з низькою ефективністю науково-дослідної та інноваційної діяльності, що розширює можливості участі в програмі "Горизонт 2020" і сприяє створенню ЄНДП.

G. Міжнародна співпраця

Міжнародна співпраця з партнерами з третіх країн необхідна для ефективної реалізації багатьох конкретних цілей, визначених у програмі "Горизонт 2020", зокрема тих, що пов’язані з зовнішньою політикою та політикою розвитку Союзу, а також з його міжнародними зобов’язаннями. Це стосується всіх суспільних викликів, окреслених у програмі "Горизонт 2020", що мають загальний характер. Міжнародна співпраця має також суттєве значення для проведення передових і фундаментальних досліджень з метою отримання переваг від нових наукових і технологічних можливостей. Отже, сприяння міжнародній мобільності спеціалістів у галузі наукових досліджень та інновацій має вирішальне значення для зміцнення цієї глобальної співпраці. Діяльність на міжнародному рівні є однаково важливою для підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості через сприяння застосуванню інноваційних технологій і торгівлі ними, наприклад, через розроблення світових стандартів і настанов щодо взаємодійності, а також шляхом заохочення прийняття та розгортання європейських рішень за межами Європи. Всю міжнародну діяльність необхідно підтримувати за допомогою ефективної та справедливої структури передавання знань, критично важливої для інновацій і зростання.

Міжнародну співпрацю в рамках програми "Горизонт 2020" зосереджуватимуть на співпраці з трьома основними групами країн:

(1) промислово розвиненими країнами та країнами, економіка яких швидко розвивається;

(2) країнами-кандидатами та сусідніми країнами; а також

(3) країнами, що розвиваються.

У відповідних випадках програма "Горизонт 2020" сприятиме багатосторонній співпраці та співпраці між двома регіонами. Міжнародна співпраця в сфері наукових досліджень та інновацій є ключовим аспектом глобальних зобов’язань Союзу і відіграє важливу роль у партнерстві Союзу з країнами, що розвиваються, зокрема з метою сприяння досягненню Цілей розвитку тисячоліття Організації Об’єднаних Націй.

Стаття 27 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 встановлює загальні принципи участі суб’єктів права з третіх країн і міжнародних організацій. Оскільки науково-дослідній та інноваційній діяльності значно сприяє відкритість до третіх країн, програма "Горизонт 2020" буде й надалі дотримуватися принципу загальної відкритості за одночасного заохочення взаємного доступу до програм третіх країн. У відповідних випадках і, зокрема, для захисту європейських інтересів у питаннях інтелектуальної власності можуть застосовувати більш обережний підхід.

Окрім цього, буде здійснено низку цільових заходів, які спираються на стратегічний підхід до міжнародної співпраці на основі спільних інтересів, пріоритетів і взаємної вигоди і сприяють координації та синергії з діяльністю держав-членів. Такі заходи включатимуть механізм підтримки спільних конкурсів заявок і можливість співфінансування програм разом з третіми країнами або міжнародними організаціями. Зусиль докладатимуть для налагодження синергій з іншими стратегіями Союзу.

Триватимуть звернення за стратегічними порадами до Стратегічного форуму з міжнародної науково-технологічної співпраці (СФМС).

Без обмеження інших можливостей співпраці, стратегічну міжнародну співпрацю можна розвивати, наприклад, у таких сферах:

(a) продовження партнерства між Європою і країнами, що розвиваються, в сфері клінічних випробувань (EDCTP2) щодо клінічних випробувань з метою медичних втручань у боротьбі з ВІЛ, малярією, туберкульозом і задавненими хворобами;

(b) підтримка шляхом щорічних внесків на користь програми передової науки про людину (HFSP) щоб забезпечити можливість усім державам, які не є членами "Великої сімки", повною мірою скористатися фінансуванням, яке надається в рамках HFSP;

(c) міжнародний консорціум з рідкісних захворювань, який об’єднує декілька держав-членів ЄС і треті країни. Ціль такої ініціативи - розробити тести для діагностики найбільш рідкісних захворювань і 200 нових видів лікування рідкісних захворювань до 2020 року;

(d) підтримка діяльності Міжнародного інтелектуального біоекономічного форуму і Спеціальної групи ЄС-США з біотехнологічних досліджень, а також підтримка співпраці з відповідними міжнародними організаціями та ініціативами, як-от світові дослідницькі альянси з питань парникових газів у аграрному секторі і здоров’я тварин;

(e) внесок у багатосторонні процеси та ініціативи, як-от Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), Міжурядова науково-політичною платформа з біорізноманіття та екосистемних послуг (МНППБЕП) і Група зі спостережень за планетою Земля (ГСЗ);

(f) Діалоги на тему космічного простору між Союзом і Сполученими Штатами та Росією - двома найпрогресивнішими націями в питаннях дослідження космосу - надзвичайно цінні та формують підґрунтя для започаткування стратегічної співпраці в міжнародних космічних партнерствах;

(g) імплементаційна угода між Союзом і Сполученими Штатами про спільну діяльність у сфері внутрішньої безпеки/цивільної безпеки/наукових досліджень, підписана 18 листопада 2010 року;

(h) співпраця з країнами, що розвиваються, в тому числі з країнами Центральної та Західної Африки, у сфері децентралізації виробництва електроенергії з метою подолання бідності;

(i) продовження співпраці в сфері наукових досліджень з Бразилією щодо біопалива нового покоління та інших напрямів використання біомаси.

Окрім цього, з метою забезпечення послідовного та ефективного розвитку міжнародної співпраці, в рамках усієї програми "Горизонт 2020" підтримуватимуть спеціальні горизонтальні заходи.

H. Сталий розвиток і зміна клімату

Програма "Горизонт 2020" заохочує та підтримує діяльність, спрямовану на використання лідерства Європи в естафеті розроблення нових процесів і технологій для сприяння сталому розвитку в широкому значенні та боротьби зі зміною клімату. Такий горизонтальний підхід, повністю інтегрований у пріоритети програми "Горизонт 2020", допоможе Союзу досягти успіху в світі низьковуглецевої економіки та обмежених ресурсів за одночасного сприяння розбудові ресурсоефективної, сталої та конкурентоспроможної економіки.

I. Шлях від відкриття до застосування на ринку

"Наведення мостів" у рамках програми "Горизонт 2020" спрямоване на полегшення та прискорення комерційного використання наукових відкриттів, і, у відповідних випадках, веде до комерціалізації наукових ідей і отримання прибутку. Така діяльність повинна ґрунтуватися на широкій концепції інновацій і стимулювати міжгалузеву інноваційну діяльність.

J. Наскрізні заходи підтримки

Вирішенню наскрізних питань сприятиме низка горизонтальних заходів підтримки, в тому числі спрямованих на: підвищення привабливості дослідницьких професій, зокрема загальних принципів Європейської хартії дослідників, як встановлено в Рекомендації Комісії від 11 березня 2005 року (- 16); зміцнення доказової бази, розвиток і підтримку ЄНДП (в тому числі п’ятьох ініціатив ЄНДП) та флагманської ініціативи "Інноваційний Союз"; визнання найуспішніших бенефіціарів і проектів програми "Горизонт 2020" у різних галузях шляхом присудження символічних нагород; вдосконалення рамкових умов на підтримку флагманської ініціативи "Інноваційний Союз", в тому числі принципів, викладених у Рекомендації Комісії щодо управління інтелектуальною власністю (- 17), та вивчення можливості запровадження європейського інструменту валоризації прав інтелектуальної власності; а також адміністрування та координацію міжнародних мереж для передових дослідників і новаторів, як-от "Європейська співпраця в галузі науки та технологій" (COST).

Для досягнення сталого розвитку в Європі необхідно оптимізувати внесок публічних і приватних учасників. Це має важливе значення для консолідації ЄНДП і реалізації флагманських ініціатив "Інноваційний Союз", "Цифровий порядок денний для Європи" та інших флагманських ініціатив у рамках стратегії "Європа 2020". Окрім цього, відповідальні дослідження та інновації потребують ухвалення найкращих рішень в результаті взаємодії партнерів, які мають різні точки зору, але спільні інтереси.

Програма "Горизонт 2020" включає діапазон і чіткий перелік критеріїв для встановлення партнерств у публічному секторі та публічно-приватних партнерств. Публічно-приватні партнерства можуть спиратися на домовленості між публічними та приватними суб’єктами, а в деяких випадках можуть бути юридично оформленими публічно-приватними партнерствами, як-от спільні технологічні ініціативі (СТІ) та інші спільні підприємства.

Наявні партнерства в публічному секторі та публічно-приватні партнерства можуть одержувати підтримку програми "Горизонт 2020" за умови, що їх діяльність спрямована на досягнення цілей зазначеної програми; вони сприяють реалізації ЄНДП, відповідають критеріям, встановленим програмою "Горизонт 2020" і демонструють значний прогрес у рамках Сьомої рамкової програми.

До ініціатив, зазначених у статті 185 ДФЄС (994_b06) , підтриманих у контексті Шостої рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (далі - "Шоста рамкова програма"), ухваленої Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 1513/2002/ЄС (- 18), та/або в контексті Сьомої рамкової програми, які можуть одержати підтримку на зазначених вище умовах, належать: партнерство між Європою і країнами, що розвиваються, в сфері клінічних випробувань (ПЄКРКВ), спільна програма з забезпечення часткового догляду (EDCTP), програма досліджень і розвитку Балтійського моря (BONUS), програма Eurostars (Євростарз) і європейська програма досліджень у сфері метрології (EMRP). Подальшу підтримка також можуть надавати європейським промисловим ініціативам, створеним згідно з Європейським стратегічним планом щодо енергетичних технологій (план СЕТ). Спільні програмні ініціативи можуть одержати підтримку в рамках програми "Горизонт 2020" за допомогою інструментів, зазначених у статті 26 Регламент у (ЄС) № 1291/2013, в тому числі за ініціативами, передбаченими в статті 185 ДФЄС.

До спільних підприємств, заснованих у рамках Сьомої рамкової програми згідно з положеннями статті 187 ДФЄС (994_b06) , які можуть отримати подальшу підтримку на зазначених вище умовах, належать: ініціатива щодо інноваційних лікарських засобів (IMI), спільна технологічна ініціатива "Чисте небо", "Дослідна програма організації повітряного руху в рамках Єдиного європейського неба" (SESAR), спільне підприємство з питань паливних елементів і водню (FCH) і спільна технологічна ініціатива "Електронні компоненти і системи для європейського лідерства" (ECSEL).

До інших публічно-приватних партнерств, підтримуваних у контексті Сьомої рамкової програми, які можуть розраховувати на подальшу підтримку на зазначених вище умовах, належать: "Заводи майбутнього", "Енергоефективні будівлі" (EeB), європейська ініціатива "Екологічно чисті автомобілі" та "Інтернет майбутнього". Подальшу підтримку також можуть надавати європейським промисловим ініціативам, створеним згідно з Європейським стратегічним планом щодо енергетичних технологій (план СЕТ).

Надалі партнерства в рамках публічного сектора або публічно-приватні партнерства можуть створювати в рамках програми "Горизонт 2020", якщо вони відповідають визначеним критеріям.

ЧАСТИНА I

ПЕРЕДОВА НАУКА

1. ЄВРОПЕЙСЬКА ДОСЛІДНИЦЬКА РАДА (ЄДР)

ЄДР сприятиме передовим дослідженням світового рівня. Дослідження на межі та за межами сучасного розуміння є надзвичайно важливою для економічного та суспільного добробуту, але водночас ризикованою справою, оскільки їх проводять у нових і найскладніших сферах, що не мають міждисциплінарних кордонів.

Маючи на меті стимулювати значний прогрес на межі знань, ЄДР підтримуватиме окремі команди для проведення досліджень у будь-якій галузі фундаментальних наукових і технологічних досліджень, що належать до сфери програми "Горизонт 2020", зокрема в сфері інженерних, суспільних і гуманітарних наук. У відповідних випадках можуть бути взяті до уваги конкретні цільові групи (наприклад, дослідники-початківці/нові команди), відповідно до цілей ЄДР та потреби в ефективному проведенні. Особливу увагу приділятимуть новим галузям і галузям, які швидко розвиваються, на межі знань і на перетині дисциплін.

Підтримку надаватимуть незалежним дослідникам будь-якого віку та статі з будь-якої країни світу, в тому числі дослідникам, які перебувають на етапі переходу до самостійного незалежного керівництва дослідженнями, з метою проведення ними досліджень у Європі.

Окремим пріоритетом ЄДР є допомога найкращим дослідникам-початківцям з передовими ідеями під час переходу до незалежної діяльності шляхом надання належної підтримки на критичному етапі створення або зміцнення власної дослідної групи або програми. ЄДР також продовжуватиме надавати відповідну підтримку досвідченим дослідникам.

Буде витриманий підхід, пропонований самими дослідниками. Це означає, що ЄДР підтримуватиме проекти, які дослідники реалізовують на самостійно обрані теми досліджень в рамках конкурсу заявок. Заявки оцінюватимуть на підставі єдиного критерію досконалості за висновком партнерської перевірки з урахуванням досконалості в нових та усталених групах, дослідниках-початківцях і створених командах, з особливим акцентом на новаторських заявках, які, відповідно, мають високі наукові ризики.

ЄДР діятиме як автономний, керований науковими цілями орган фінансування, що складається з незалежної Наукової ради та діє за підтримки раціональної та економічно ефективної спеціальної виконавчої структури.

Наукова рада визначає загальну наукову стратегію і має всі повноваження для ухвалення рішень щодо фінансування певних видів досліджень.

Наукова рада встановлює робочу програму на виконання цілей ЄДР, що ґрунтуються на її науковій стратегії, як визначено нижче. Вона визначає необхідні ініціативи міжнародної співпраці відповідно до своєї наукової стратегії, зокрема інформаційну діяльність, з метою покращення доступності ЄДР для найкращих дослідників з усього світу.

Наукова рада здійснює безперервний моніторинг діяльності ЄДР та її процедур оцінювання і визначає найкращий спосіб досягнення її ширших цілей. Вона розробляє комбінацію заходів підтримки з боку ЄДР для реагування на нові потреби.

ЄДР прагнутиме до досконалості у власній діяльності. Адміністративні витрати ЄДР та витрати на персонал, пов’язані з Науковою радою та спеціальною виконавчою структурою, відповідатимуть вимогам раціонального та результативного за витратами управління. Адміністративні витрати будуть зведені до мінімуму за одночасного забезпечення ресурсів, необхідних для проведення досліджень світового рівня, з метою максимального збільшення фінансування на передові наукові дослідження.

ЄДР присуджуватиме нагороди та гранти згідно з простою, прозорою процедурою, що ґрунтується на досконалості, підтримці ініціативи та поєднанні гнучкості з відповідальністю. ЄДР постійно шукатиме нові способи спрощення та вдосконалення своїх процедур, щоб забезпечити дотримання таких принципів.

З огляду на унікальну структуру і роль ЄДР як керованого науковими цілями органу фінансування, реалізація та управління діяльністю ЄДР підлягає регулярному перегляду та оцінюванню з повним залученням Наукової ради з метою надання оцінки її досягненням, регулювання та вдосконалення процедур і структур на основі досвіду.

1.1. Наукова рада

З метою виконання своїх завдань, визначених у статті 7, Наукова рада:

(1) Наукова стратегія:

- встановлює загальну наукову стратегію для ЄДР в світлі наукових можливостей і європейських наукових потреб;

- забезпечує на постійній основі та відповідно до наукової стратегії створення робочої програми та внесення необхідних змін, зокрема до конкурсів заявок і критеріїв, а також, за потреби, визначення конкретних цільових груп (наприклад, команд-початківців/нових команд);

(2) Наукове управління, моніторинг і контроль якості:

-встановлює у відповідних випадках і з наукової точки зору позиції щодо проведення та управління конкурсами заявок, критеріями оцінювання, процесами партнерської перевірки, зокрема щодо відбору експертів, методів партнерської перевірки та оцінювання заявок, а також необхідних імплементаційних правил і настанов з проведення, на підставі яких визначають заявку, що підлягає фінансуванню, під наглядом Наукової ради, а також встановлює позиції з будь-яких інших питань щодо досягнень і наслідків діяльності ЄДР та якості проведених досліджень, в тому числі основних положень типової угоди ЄДР про надання грантів;

- здійснює моніторинг якості операцій, оцінює реалізацію та досягнення, а також дає рекомендації щодо коригувальних або майбутніх дій.

(3) Комунікація та розповсюдження:

- забезпечує прозорість у процесі комунікації з науковою спільнотою, ключовими стейкхолдерами та громадськістю щодо діяльності та досягнень ЄДР;

- регулярно звітує перед Комісією про свою власну діяльність.

Наукова рада має всі повноваження для ухвалення рішень щодо фінансування певних типів досліджень і виступає гарантом якості дослідної діяльності з наукової точки зору.

У відповідних випадках Наукова рада проводить консультації з науковою, інженерною та академічною спільнотами, регіональними та національними агентствами з фінансування досліджень та іншими стейкхолдерами.

Члени Наукової ради повинні отримувати компенсацію за завдання, які вони виконують, у вигляді гонорару та, у відповідних випадках, відшкодування витрат на проїзд і проживання.

Президент ЄДР проживає в Брюсселі протягом терміну перебування на цій посаді і присвячує більшу частину свого робочого часу (- 19) справам ЄДР. Він/вона отримує винагороду на рівні, який відповідає рівню вищого керівництва Комісії.

З-поміж своїх членів Наукова рада обирає трьох заступників президента, які допомагають президентові з представницькими завданнями та організацією роботи ради. Вони можуть також обіймати посаду віце-президента ЄДР.

Трьом заступникам президента надається підтримка, щоб забезпечити належну адміністративну допомогу на місцях у їх рідних установах.

1.2. Спеціальна виконавча структура

Спеціальна виконавча структура відповідає за всі аспекти адміністративної складової процесу виконання програми, як передбачено у робочій програмі. Вона, зокрема, здійснює процедури оцінювання, партнерської перевірки та процес відбору згідно зі стратегією, визначеною Науковою радою, та забезпечує фінансове і наукове управління грантами.

Спеціальна виконавча структура підтримує Наукову раду у виконанні всіх її завдань, визначених вище, надає доступ до необхідних документів і даних, що є в її розпорядженні, та інформує Наукову раду про свою діяльність.

З метою забезпечення ефективного зв’язку зі спеціальною виконавчою структурою в стратегічних і оперативних питаннях, керівництво Наукової ради і директор спеціальної виконавчої структури регулярно проводять координаційні засідання.

Управління ЄДР здійснюється персоналом, спеціально залученим для цієї цілі, зокрема, за потреби, посадовими особами з установ Союзу; воно охоплює тільки реальні адміністративні потреби з метою забезпечення стабільності та безперервності, необхідних для ефективного управління.

1.3. Роль Комісії

З метою виконання своїх обов’язків, визначених у статтях 6, 7 і 8, Комісія:

- забезпечує наступність і поновлення Наукової ради та надає підтримку постійному ідентифікаційному комітету з визначення майбутніх членів Наукової ради;

- забезпечує наступність спеціальної виконавчої структури та делегування їй завдань і обов’язків з урахуванням точки зору Наукової ради;

- призначає директора та керівний персонал спеціальної виконавчої структури з урахуванням точки зору Наукової ради;

- забезпечує своєчасне ухвалення робочої програми, положення щодо методології імплементації та необхідних імплементаційних правил, як це передбачено правилами подання ЄДР і типовою угодою про надання грантів з урахуванням позиції Наукової ради;

- регулярно інформує та проводить консультації з комітетом програми щодо реалізації діяльності ЄДР.

2. МАЙБУТНІ ТА НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Діяльність у сфері майбутніх і новітніх технологій (МНТ) конкретизує різні типи логіки втручання, від повністю відкритої до різних рівнів структурування тем, спільнот і фінансування за трьома напрямами: "МНТ відкриття", "МНТ ініціативність" і "МНТ флагманство".

2.1. "МНТ відкриття": заохочення нових ідей

Підтримування на ранніх етапах значної кількості прогресивних, спільних науково-технічних дослідницьких проектів, пов’язаних з високим ступенем ризику, необхідне для успішного вивчення нових основ кардинально нових майбутніх наукових знань і технологій. Оскільки така діяльність не має чітких тематичних обмежень і не є унормованою, вона допускає появу нових ідей з найширшого кола тем і дисциплін, які можуть виникати в будь-який час і походити з будь-якого джерела, а також активно стимулює креативне нестандартне мислення. Просування таких нестійких ідей потребує гнучкого, сміливого та глибоко міждисциплінарного підходу до досліджень, який виходить далеко за межі суто технологічних сфер. Залучення та заохочення участі у наукових дослідженнях та інноваціях нових суб’єктів з високим потенціалом, як-от молоді дослідники та високотехнологічні малі і середні підприємства, також важливе для виховання наукових і промислових лідерів майбутнього.

2.2. "МНТ ініціативність": підтримання нових тем і спільнот

Новітнім сферам і темам необхідно дати дозріти через структурування нових спільнот і підтримання проектування та розвитку перетворчих тем досліджень. Головні переваги такого структурувального та водночас дослідницького підходу - це поява нових галузей, які ще не готові до того, щоб їх включили в дорожню карту промислових досліджень, а також створення та структурування дослідницьких спільнот навколо них. Це крок від співпраці між невеликою кількістю дослідників до сукупності проектів, кожен з яких займається певним аспектом теми дослідження та обмінюється результатами з іншими. Це буде зроблено у тісному зв’язку з пріоритетами "Лідерство в промисловості" і "Суспільні виклики".

2.3. "МНТ флагманство": виконання великих наукових і технологічних завдань міждисциплінарного характеру

Дослідницькі ініціативи в рамках цього компоненту є науково та технологічно орієнтованими, великомасштабними, мультидисциплінарними та зосередженими навколо перспективної об’єднуючої цілі. Вони сконцентровані на серйозних наукових і технологічних викликах, вирішення яких потребує співпраці між різними дисциплінами, спільнотами та програмами. Науковий і технологічний прогрес має забезпечити широкий і надійний фундамент для майбутніх інновацій і економічного застосування, а також нові переваги для суспільства з потенційно великим впливом. У зв’язку зі всеохоплюючим характером і масштабом вони можуть бути реалізовані лише завдяки спільним, довгостроковим і наполегливим зусиллям.

2.4. Конкретні аспекти реалізації

Дорадчий орган МНТ, до складу якого входять найдосвідченіші та авторитетні науковці та інженери, надаватиме стейкхолдерам інформацію про загальну науково-технологічну стратегію, зокрема рекомендації щодо визначення робочої програми.

МНТ продовжуватиме бути структурою науково-технологічного спрямування, що діє за підтримки нескладної та ефективної виконавчої структури. Буде ухвалено прості адміністративні процедури, спрямовані на підтримку досконалості у науково-технологічних інноваціях, заохочення ініціативи та поєднання швидкості вироблення та ухвалення рішень і гнучкості з відповідальністю. Буде використано найприйнятніші підходи до вивчення дослідницького середовища МНТ (наприклад, аналіз портфеля) і залучення спільнот стейкхолдерів (наприклад, консультації). Ціль - постійне вдосконалення і пошук нових шляхів спрощення та покращення процедур, щоб забезпечити дотримання зазначених принципів. Буде проведене оцінювання дієвості та впливу діяльності МНТ, яке доповнюватиме оцінювання, що здійснюють на рівні програми.

З огляду на свою місію сприяти науковим дослідженням з розвитку майбутніх технологій, МНТ прагне об’єднати зацікавлені сторони зі сфери науки, технологій та інновацій, зокрема користувачів, коли це можливо і доцільно, з публічного та приватного секторів. Тому МНТ має відігравати активну та каталітичну роль у стимулюванні нового мислення, нових практик і нових форм співпраці.

Напрям "МНТ відкриття" згруповує діяльність для виключно висхідного пошуку перспективних нових ідей. Високий рівень ризику, пов’язаний з кожною з таких ідей, компенсується пошуками їх великої кількості. Основні характеристики такої діяльності - ефективність з точки зору часу і ресурсів, низька "ціна шансу" для авторів пропозиції та безумовна відкритість до нестандартних і міждисциплінарних ідей. Легкі та швидкі постійно відкриті схеми подання заявок сприятимуть пошуку перспективних дослідницьких ідей з високим ступенем ризику і включатимуть механізми залучення нових суб’єктів з високим потенціалом в сфері інновацій, зокрема молодих дослідників та високотехнологічних малих і середніх підприємств. З метою доповнення діяльності в рамках напряму "МНТ відкриття" діяльність за пріоритетами "Лідерство в промисловості" і "Суспільні виклики" може сприяти кардинально новому використанню знань і технологій.

У рамках напряму "МНТ ініціативність" регулярно відкриватимуть конкурси заявок на інноваційну тематику, пов’язану з високим ступенем ризику, які фінансуватимуть на рівні, що дозволяє відібрати декілька проектів. Зазначені проекти підтримуватимуть заходами, спрямованими на розбудову громади, які сприяють організації такої діяльності як спільні події, розроблення нових навчальних програм і науково-дослідних дорожніх карт. При виборі теми братимуть до уваги передовий досвід у наукових дослідженнях, спрямованих на розвиток майбутніх технологій, потенціал для створення критичної маси і вплив на науку та технологію.

Можуть реалізовувати певну кількість широкомасштабних цільових ініціатив ("МНТ флагманство") за умови отримання позитивних результатів підготовчих проектів МНТ. Вони повинні ґрунтуватися на відкритих партнерських відносинах, які дозволяють поєднувати добровільні внески Союзу, національні та приватні внески зі збалансованим врядуванням, що дає власникам програм можливість відповідного впливу, широку автономію та гнучкість у реалізації та уможливлює чітке дотримання флагманськими ініціативами дорожньої карти досліджень, яка має значну підтримку. Вибір тем, що впроваджуватимуть як флагманські, ґрунтується на передовому науковому та технологічному досвіді і враховує єдину мету, потенційний вплив, інтеграцію стейкхолдерів і ресурсів в узгоджену програму досліджень і, у відповідних випадках, підтримку стейкхолдерів і національних/регіональних дослідницьких програм. Така діяльність буде реалізована з використанням наявних інструментів фінансування.

Діяльність за трьома напрямами МНТ доповнюють діяльністю зі створення мереж і діяльністю на рівні громад з метою розбудови плідної та динамічної європейської основи наукових досліджень, спрямованих на розвиток майбутніх технологій. Це сприятиме подальшому розвитку діяльності в сфері МНТ, спонукатиме до обговорення впливу новітніх технологій і пришвидшуватиме їх вплив.

3. ДІЯЛЬНІСТЬ У РАМКАХ ПРОГРАМИ ІМЕНІ МАРІЇ СКЛОДОВСЬКОЇ-КЮРІ

3.1. Підтримка нових навичок через високоякісну початкову підготовку дослідників

Європі потрібна сильна та креативна база кадрів, яким притаманна мобільність між державами та секторами, розумне поєднання інноваційних навичок і вміння перетворювати знання та ідеї на продукти і послуги на користь економіки і суспільства.

Цього можна досягти, зокрема, шляхом структурування та підвищення рівня досконалості значної частини якісної початкової підготовки дослідників-початківців і докторантів у державах-членах і асоційованих країнах, зокрема, у відповідних випадках, за участі третіх країн. Забезпечення дослідників-початківців розмаїттям навичок, які дозволять їм вирішувати сучасні та майбутні проблеми, уможливить отримання вигоди наступним поколінням дослідників, яке матиме кращі перспективи кар’єрного росту як у публічному, так і в приватному секторах, що також підвищить привабливість дослідницької кар’єри для молоді.

Цю програму буде реалізовуватимуть шляхом підтримування в усьому Союзі навчальних дослідницьких програм, відібраних на конкурсній основі, які виконують через партнерства між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними суб’єктами з різних країн Європи та з-поза її меж. Підтримку також отримають окремі установи, здатні створювати таке саме середовище збагачення знаннями. Необхідно буде забезпечити гнучкість виконання цілей для вирішення різних потреб. Як правило, успішні партнерства набуватимуть форми навчально-дослідних мереж, що можуть запропонувати інноваційні типи навчання, як-от докторські студії на здобуття спільних або мультидисциплінарних докторських ступенів, або докторських ступенів у сфері промисловості, тоді як окремі установи зазвичай залучатимуться до інноваційних докторських програм. Докторський ступінь у сфері промисловості - це важливий елемент, який підіймає інноваційний дух дослідників і створює тісніші зв’язки між представниками промислового сектора та академічної спільноти. У цьому контексті передбачена підтримка найкращих дослідників-початківців з будь-якої країни для уможливлення долучення до таких передових програм, яка може включати, між іншим, наставництво для передавання знань і досвіду.

Такі навчальні програми спрямовуватимуть на розвиток і розширення основних дослідницьких компетенцій, а також на розвиток у дослідників креативного мислення, підприємницького світогляду та інноваційних навичок, які відповідатимуть потребам ринку праці у майбутньому. Такі програми також забезпечать навчання компетенціям, які можна передавати, як-от командна робота, прийняття ризику, управління проектами, стандартизація, підприємництво, етика, права інтелектуальної власності (ПІВ), комунікація та взаємодія з суспільством, які необхідні для створення, розвитку, комерціалізації та поширення інновацій.

3.2. Заохочення передового досвіду за допомогою транскордонної та міжгалузевої мобільності

Європа повинна бути привабливою для найкращих дослідників Європи та інших регіонів. Щоб досягти цього, необхідно, зокрема, підтримувати привабливі кар’єрні можливості для досвідчених дослідників у публічному та приватному секторах, і заохочувати їх до переміщення між країнами, галузями та дисциплінами з метою підвищення їх креативного та інноваційного потенціалу.

Фінансування надаватимуть найкращим або найбільш перспективним і досвідченим дослідникам, які прагнуть розвивати свої навички через досвід транснаціональної або міжнародної мобільності, незалежно від громадянства. Вони можуть одержувати підтримку на різних етапах своєї кар’єри, зокрема на початковому етапі відразу після здобуття докторського або еквівалентного ступеня. Такі дослідники отримають фінансування за умови переїзду з однієї країни до іншої, щоб розширювати або поглиблювати свої компетенції в університетах, науково-дослідних установах, дослідницьких інфраструктурах, на підприємствах, МСП та на інших соціально-економічних об’єктах за вибором (як-от в організаціях громадянського суспільства), а також працювати над науково-дослідними та інноваційними проектами, що відповідають їх особистим потребам та інтересам. Їх заохочуватимуть переміщуватися з публічного в приватний сектор або навпаки шляхом підтримання тимчасових посад. Це має посилити інноваційність приватного сектора та сприяти розвитку міжгалузевої мобільності. Також підтримуватимуть можливість часткової зайнятості, що уможливить поєднання посад у публічному та приватному секторах для посилення передавання знань між секторами, а також для заохочення створення стартапів. Такі спеціально створені можливості для досліджень допоможуть перспективним дослідникам досягти повної автономії та полегшать перехід на роботу з публічного сектора в приватний і навпаки.

З метою повного використання наявного потенціалу дослідників необхідно підтримувати можливості навчання та набуття нових знань у провідних дослідних установах третіх країн, відновлення дослідницької кар’єри після перерви, а також призначення на довгострокові дослідницькі посади або поновлення на довгострокових дослідницьких посадах дослідників у Європі, зокрема в їх країні походження, після набуття транснаціонального або міжнародного досвіду роботи за обміном, яка охоплювала б аспекти, пов’язані з поверненням і реінтеграцією.

3.3. Стимулювання інноваційної діяльності через взаємне збагачення знаннями

Оскільки суспільні виклики набувають все більш глобального виміру, транскордонна та міжгалузева співпраця має вирішальне значення для їх успішного подолання. Таким чином, обмін знаннями та ідеями між дослідницьким і ринковим колами є надзвичайно важливим, і його можна досягти лише через контакти між людьми. Цьому сприятиме підтримка гнучких обмінів висококваліфікованими науково-дослідними кадрами між секторами, країнами та дисциплінами.

З метою зміцнення міжнародної співпраці європейське фінансування забезпечить підтримку обміну науковими кадрами між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними групами в межах Європи, а також між Європою та третіми країнами. Воно буде відкрите для тих, хто працює у сфері досліджень та інновацій на всіх етапах їх кар’єри, від найнижчої (аспірант) до найвищої (управлінець) ланки, зокрема для адміністративного та технічного персоналу.

3.4. Підвищення структурного впливу через співфінансування діяльності

Стимулювання регіональних, національних або міжнародних програм, спрямованих на сприяння досягненню досконалості та поширення найкращих практик діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі з точки зору можливостей мобільності в цілій Європі для навчання дослідників, їх кар’єрного зростання та обміну персоналом підвищить кількісний і структурний вплив програми імені Марії Склодовської-Кюрі. Це також збільшить привабливість провідних науково-дослідних центрів по всій Європі.

Цього буде досягнуто завдяки співфінансуванню нових або наявних регіональних, національних і міжнародних програм, як публічних так і приватних, з метою відкриття та забезпечення міжнародної, міжгалузевої та міждисциплінарної підготовки дослідників, а також транскордонної та міжгалузевої мобільності дослідницьких та інноваційних кадрів на всіх етапах їх кар’єри.

Це дозволить використовувати синергії між діяльністю на рівні Союзу та діяльністю на регіональному та національному рівнях для боротьби з фрагментацією з точки зору цілей, методів оцінювання і умов праці дослідників. Використання трудових договорів буде серйозно заохочуватися в рамках діяльності зі співфінансування.

3.5. Конкретна підтримка та стратегічні дії

Для ефективного вирішення цього завдання необхідно відстежувати прогрес. Діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі підтримує розроблення показників і аналіз даних, що стосуються мобільності дослідників, їх вмінь, кар’єрної та гендерної рівності з метою виявлення прогалин і перешкод у таких діях та посилення їх впливу. Зазначену діяльність здійснюватимуть у прагненні до синергії та тісної координації дій, спрямованих на стратегічну підтримку дослідників, їх працедавців і спонсорів в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства". Буде профінансовано спеціальні заходи на підтримку ініціатив, спрямованих на підвищення рівня поінформованості щодо важливості кар’єри в науково-дослідній сфері та на розповсюдження результатів досліджень та інновацій, отриманих внаслідок діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

З метою подальшого збільшення впливу діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі стратегія послуг для колишніх учасників програми допоможе налагодити зв’язок між задіяними в програмі (наразі і в минулому) дослідниками. Такі послуги включатимуть, зокрема, підтримування форуму для контактів і обміну між дослідниками, забезпечення можливостей співпраці в дослідженнях і створення робочих місць, організацію спільних заходів і залучення учасників програми до інформаційно-просвітницької діяльності в якості послів програми імені Марії Склодовської-Кюрі та ЄНДП.

3.6. Конкретні аспекти реалізації

Діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі буде відкрита для професійної підготовки і кар’єрного росту в усіх галузях досліджень та інновацій у рамках ДФЄС, від фундаментальних досліджень до послуг, пов’язаних з ринковою реалізацією та інноваціями. Заявники вільно обиратимуть галузі і сектори досліджень та інновацій.

Щоб отримати користь від світової бази знань, програма імені Марії Склодовської-Кюрі буде відкрита для дослідницьких та інноваційних кадрів, а також для університетів, науково-дослідних установ, дослідницьких інфраструктур, підприємств та інших соціально-економічних суб’єктів з усіх країн, у тому числі з третіх країн, на умовах, визначених у Регламенті (ЄС) № 1290/2013 (984_030-13) .

У всіх описаних вище видах діяльності увагу приділятимуть заохоченню активної участі підприємств, зокрема МСП, а також інших соціально-економічних суб’єктів з метою забезпечення успішної реалізації та впливу програми імені Марії Склодовської-Кюрі. Довгострокову співпрацю між вищими навчальними закладами, дослідними установами, публічними та приватними організаціями, з урахуванням захисту прав інтелектуальної власності, заохочують у всіх видах діяльності в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

Програму імені Марії Склодовської-Кюрі розвиватимуть у тісній синергії з іншими програмами, що підтримують зазначені вище політичні цілі, зокрема з програмою "Еразмус+" і співтовариствами знань та інновацій (СЗІ) ЄІІТ.

За конкретної потреби, є можливість зосередитися на певних видах діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі, що стосуються конкретних суспільних викликів, типів науково-дослідних та інноваційних установ або географічних локацій, з метою реагування на еволюцію європейських вимог щодо кваліфікації, професійної підготовки в сфері досліджень, кар’єрного росту та обміну знаннями.

З метою відкритості для всіх джерел талантів запроваджуватимуть загальні заходи, спрямовані на запобігання нерівному доступу до грантів, наприклад, шляхом сприяння рівним можливостям дослідників, як чоловіків, так і жінок, в усій діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі, а також шляхом бенчмаркінгу участі представників обох статей. Окрім цього, діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі підтримуватиме дослідників у забезпеченні більш стабільного кар’єрного розвитку і сприятиме досягненню ними відповідної рівноваги між роботою та життям, беручи до уваги їх сімейну ситуацію, а також полегшуватиме поновлення ними дослідницької кар’єри після перерви. Усім учасникам, які отримують фінансування, рекомендовано прийняти та застосовувати принципи Європейської хартії дослідників і Кодексу працевлаштування наукових працівників, які сприяють відкритому процесу працевлаштування та створенню привабливих умов праці.

З метою заохочення розповсюдження інформації та залучення громадськості перед бенефіціарами програми імені Марії Склодовської-Кюрі може постати вимога розробити план відповідної інформаційної діяльності, спрямованої на широку громадськість. Такий план оцінюватимуть на етапі аналізу, а також під час подальшої роботи над проектом.

4. ДОСЛІДНИЦЬКІ ІНФРАСТРУКТУРИ

Ціль діяльності полягатиме в розвитку європейських дослідницьких інфраструктур найвищого рівня до і після 2020 року, посиленні їх інноваційного та кадрового потенціалу, а також зміцненні європейської політики. Зусилля спрямовуватимуть на координацію з джерелами фінансування гуртування з метою досягнення синергії та послідовного підходу для розвитку дослідницьких інфраструктур. Заохочуватимуть синергії з діяльністю в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

4.1. Розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року

4.1.1. Розвиток нових дослідницьких інфраструктур світового рівня

Ціль - полегшувати та підтримувати підготовку, реалізацію, довгострокову сталість і ефективне функціонування дослідницьких інфраструктур, визначених Європейським стратегічним форумом з питань дослідницьких інфраструктур (ЄСФДІ) та інших дослідницьких інфраструктур світового рівня, що допоможе Європі реагувати на серйозні виклики в науці, промисловості та суспільстві. Така ціль спрямована саме на ті інфраструктури, які планують встановлювати, встановлюють або вже встановили своє врядування, наприклад, на основі Європейського дослідницького консорціуму у сфері інфраструктури (ЄДКІ) або будь-якої іншої еквівалентної структури європейського або міжнародного рівня.

У відповідних випадках фінансування з фондів Союзу охоплюватиме:

(a) підготовчий етап створення майбутніх інфраструктур (наприклад, детальні плани будівництва, правові засади, багаторічне планування та залучення промисловості на ранньому етапі);

(b) етап реалізації (наприклад, дослідження та розробки) та інженерну роботу спільно з промисловістю і користувачами, а також створення регіональних партнерських об’єктів (- 20) з метою більш збалансованого розвитку ЄНДП; та/або

Така діяльність також підтримуватиме передпроектні дослідження щодо нових дослідницьких інфраструктур на основі висхідного підходу.

4.1.2. Інтеграція та відкриття наявних національних і регіональних дослідницьких інфраструктур європейського значення

Ціль - відкриття, у відповідних випадках, ключових національних і регіональних дослідницьких інфраструктур для всіх європейських дослідників, як науковців, так і представників промисловості, забезпечення оптимального використання та спільного розвитку таких інфраструктур.

Союз підтримуватиме мережі та кластери, що сприяють об’єднанню та інтеграції ключових національних дослідницьких інфраструктур у європейському масштабі. Фінансування надаватимуть для підтримки, зокрема, транснаціонального і віртуального доступу дослідників, гармонізації та покращення послуг, що їх надають такі інфраструктури.

4.1.3. Розвиток, розгортання та використання електронних інфраструктур на базі ІКТ (- 21)

Ціль - досягти до 2020 року можливостей світового рівня в сфері створення мереж, обчислення і наукових даних в єдиному і відкритому європейському просторі для онлайн-досліджень, де дослідники користуються найсучаснішими, повсюдно доступними та надійними послугами для створення мереж, обчислювання, а також безперервним і відкритим доступом до електронного наукового середовища та глобальних ресурсів даних.

Для досягнення цієї цілі надаватимуть підтримку: світовим дослідницьким і освітнім мережам, які на вимогу забезпечують передові, стандартизовані, міждоменні послуги з можливістю розширення; мережевим та хмарним інфраструктурам, які забезпечують практично необмежені потужності для обчислювання та опрацювання даних; екосистемі суперобчислювальних пристроїв, потужність яких збільшується до масштабів екзафлопсів; інфраструктурі програмного забезпечення і послуг, наприклад, для симуляції та візуалізації; механізмам взаємодії в режимі реального часу; а також взаємодійній, відкритій і надійній інфраструктурі наукових даних.

4.2. Розбудова інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур і їх людських ресурсів

4.2.1. Використання інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур

Ціль - заохочувати інновації як у самих інфраструктурах, так і в галузях промисловості, зокрема в галузі постачальників і користувачів.

З цією метою підтримку надаватимуть:

(a) партнерствам з промисловістю у сфері досліджень і розробок з метою підвищення потужностей Союзу і промислових постачань у сфері високих технологій, як-от наукові вимірювальні прилади або ІКТ;

(b) для здійснення докомерційних закупівель учасниками дослідницьких інфраструктур з метою стимулювання інновацій і раннього впровадження та розробки ними новітніх технологій;

(c) для заохочення використання дослідницьких інфраструктур промисловістю, наприклад, у якості експериментальних тестових установок або осередків знань; та

(d) для заохочення інтеграції дослідницьких інфраструктур у місцеві, регіональні та світові інноваційні екосистеми.

Діяльність Союзу також оптимізуватиме використання дослідницьких інфраструктур, зокрема електронних інфраструктур, у сфері публічних послуг, соціальних інновацій, культури, освіти та професійної підготовки.

4.2.2. Зміцнення людського капіталу дослідницьких інфраструктур

Складний характер дослідницьких інфраструктур і максимальне використання їх потенціалу вимагають наявності відповідних навичок у їх керівників, інженерів, технічних працівників, а також користувачів.

Фінансування Союзу спрямовуватимуть на підготовку персоналу, відповідального за управління дослідницькими інфраструктурами загальноєвропейського значення та їх функціонування, обмін персоналом і найкращими практиками між закладами та належне забезпечення людськими ресурсами в ключових дисциплінах, зокрема створення спеціальних навчальних програм. Заохочуватимуть синергії з діяльністю в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

4.3. Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур і міжнародної співпраці

4.3.1. Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур

Ціль - використовувати синергії між ініціативами окремих держав і Союзу шляхом налагодження партнерських стосунків між відповідними виробниками політики, органами фінансування або дорадчими групами (як-от ЄСФДІ, Аналітичною групою з питань електронної інфраструктури (e-IRG), організаціями групи "EIROforum" і національними органами публічної влади), розвивати взаємодоповнюваність і співпрацю між дослідницькими інфраструктурами та діяльністю, спрямованою на реалізацію інших політик Союзу (зокрема, регіональної політики, політики гуртування, політики в сфері охорони здоров’я, захисту довкілля, зайнятості або політики розвитку), та забезпечувати координацію між різними джерелами фінансування Союзу. Діяльність Союзу також підтримуватиме спостереження, моніторинг і оцінювання дослідницьких інфраструктур на рівні Союзу, а також відповідний аналіз політики та виконання завдань у сфері комунікації.

Програма "Горизонт 2020" сприятиме зусиллям держав-членів, спрямованим на оптимізацію їх науково-дослідних баз шляхом підтримки сучасної загальноєвропейської бази даних про європейські дослідницькі інфраструктури з відкритим доступом.

4.3.2. Сприяння стратегічній міжнародній співпраці

Ціль - сприяти розвитку світових дослідницьких інфраструктур, тобто таких, що потребують фінансування та угод на світовому рівні. Ціль також полягає у сприянні співпраці європейських дослідницьких інфраструктур з подібними інфраструктурами за межами Європи, гарантуванні їх світової взаємодійності та охоплення, а також у дотриманні міжнародних угод про взаємне використання, відкритість або співфінансування інфраструктур. У цьому контексті буде належним чином враховано рекомендації Групи Карнегі вищих посадових осіб з питань світових дослідницьких інфраструктур. Увагу приділятимуть також забезпеченню належної участі Союзу в координації з міжнародними органами, як-от Організація Об’єднаних Націй (ООН) або Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

4.4. Конкретні аспекти реалізації

У процесі реалізації проводитимуть консультації з незалежними експертними групами, а також стейкхолдерами та дорадчими органами, зокрема ЄСФДІ та e-IRG.

Реалізацію здійснюватимуть із застосуванням тристороннього підходу: висхідного, де точний зміст і партнери проектів невідомі; цільового, де конкретні дослідницькі інфраструктури та/або спільноти чітко визначені; та підходу, коли відомі конкретні бенефіціари, наприклад, якщо внесок у експлуатаційні витрати отримує оператор або оператори інфраструктури (або їх консорціум).

Цілей напрямів діяльності, встановлених в секціях 4.2 і 4.3, досягають шляхом здійснення спеціально передбаченої діяльності, а також, у відповідних випадках, шляхом здійснення діяльності, передбаченої в секції 4.1.

ЧАСТИНА II

ЛІДЕРСТВО В ПРОМИСЛОВОСТІ

1. ЛІДЕРСТВО В ВИСОКОЕФЕКТИВНИХ І ПРОМИСЛОВИХ ТЕХНОЛОГІЯХ

Успішне опанування високоефективними технологіями, їх інтеграція та використання європейською промисловістю є ключовим фактором зміцнення продуктивності та інноваційної спроможності Європи, а також забезпечення розвиненої, стабільної та конкурентоспроможної європейської економіки, лідерства на світовій арені в сферах застосування високих технологій і здатності розробляти ефективні та сталі відповіді на суспільні виклики, беручи до уваги, між іншим, потреби споживачів. Інноваційну діяльність як невід’ємну частину фінансування поєднуватимуть з дослідженнями та розробками.

Основним компонентом конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" є ключові високоефективні технології (КВТ), які включають мікро- та наноелектроніку, фотоніку, нанотехнології, біотехнології, новітні матеріали та сучасні виробничі системи. Багато інноваційних продуктів поєднують у собі водночас декілька таких технологій, як окремих або інтегрованих компонентів. Тоді як кожна з технологій пропонує технологічні інновації, накопичена користь від численних взаємодій КВТ та інших промислових високоефективних технологій або їх поєднання може також призвести до технологічних проривів. Використання наскрізних ключових високоефективних технологій сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та впливу продуктів, стимулюватиме зростання та зайнятість, а також забезпечить нові можливості подолання суспільних викликів.

В такий спосіб використовуватимуть численні взаємодії таких технологій. Цілеспрямовану підтримку надаватимуть масштабним пілотним і демонстраційним проектам, які мають проводитися в різних середовищах і умовах.

Вона включає КВТ та пов’язані з ними наскрізні заходи (мульти-КВТ), об’єднує та інтегрує різні окремі технології, що веде до технологічної валідації в промисловому середовищі з метою отримання завершеної та затвердженої системи, готової до виходу на ринок або близької до цього. Передумовою буде високий рівень участі приватного сектора в такій діяльності та демонстрація внеску результатів проекту в ринкову цінність для Союзу; отже реалізація може набути форми публічно-приватних партнерств. У цьому контексті та за допомогою виконавчої структури програми "Горизонт 2020" буде розроблена спільна робоча програма наскрізних заходів, пов’язаних з Кет. З огляду на потреби ринку та вимоги, пов’язані з суспільними викликами, вона буде спрямована на забезпечення структурних елементів загальних КВТ і мульти-КВТ для використання в різних сферах, зокрема для подолання суспільних викликів. Окрім цього, у відповідних випадках зусилля спрямовуватимуть на досягнення синергій між діяльністю в рамках КЕТ і діяльністю в рамках політики гуртування в контексті національних і регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій для розумної спеціалізації, а також із діяльністю ЄІІТ, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та, у відповідних випадках, із діяльністю держав-членів у рамках спільних програмних ініціатив.

Інноваційна діяльність включає інтеграцію окремих технологій; демонстрацію здатності виготовляти та постачати інноваційні продукти, системи, процеси та послуги; пілотні проекти, орієнтовані на користувачів і споживачів, з метою довести доцільність і додану вартість; а також масштабні демонстраційні проекти, які сприятимуть ринковій реалізації результатів досліджень. Належну увагу приділятимуть мало- і середньомасштабним проектам. Окрім цього, реалізація в рамках цієї частини сприятиме залученню малих і середніх груп дослідників, а також активнішій участі МСП.

Будуть інтегровані різні окремі технології, в результаті чого відбудеться технологічна валідація в промисловому середовищі з метою отримання завершеної та затвердженої системи, готової до виходу на ринок. Передумовою слугуватиме високий рівень участі приватного сектора в такій діяльності, в тому числі публічно-приватних партнерств.

Керована попитом діяльність доповнюватиме технологічний поштовх дослідницьких та інноваційних ініціатив. До такої діяльності належать оптимальне використання публічних закупівель інноваційних продуктів; розроблення відповідних технічних стандартів і технічна діяльність, спрямована на підтримування стандартизації та регулювання; приватний попит і залучення користувачів до створення ринків, які сприяють розвитку інновацій.

Зокрема у сфері нанотехнологій і біотехнологій взаємодія зі стейкхолдерами та громадськістю буде спрямована на підвищення обізнаності щодо переваг та ризиків. Систематично розглядатимуть питання оцінювання безпечності та управління загальними ризиками в процесі розгортання таких технологій. У відповідних випадках суспільні та гуманітарні науки сприятимуть урахуванню потреб, переваг і сприйняття користувачів, а також забезпеченню участі суспільства та свідомого вибору споживачів.

Діяльність, підтримувана в контексті цієї конкретної цілі, доповнюватиме підтримку досліджень та інновацій у сфері високоефективних технологій, яку можуть надавати національні або регіональні органи влади за допомогою Фондів політики гуртування в рамках стратегій розумної спеціалізації.

Зазначена конкретна ціль, як частина фінансування заходів, також підтримує діяльність з трансферу технологій (як на національному, так і на регіональному рівнях), у тому числі розвиток міжнародних і регіональних інноваційних кластерів з метою створення ефективніших зв’язків між університетами та промисловістю.

Разом із провідними державами-партнерами реалізовуватимуть стратегічні ініціативи міжнародної співпраці в сферах, що становлять взаємний інтерес і користь. Зазначені нижче аспекти є особливо важливими для сфери високоефективних і промислових технологій, хоча цей перелік не є вичерпним:

- доступ до фахових наукових і технологічних знань найвищого світового рівня;

- розроблення світових стандартів;

- усунення перешкод у промисловому використанні, співпраця у сфері досліджень і розробок та в умовах торгівлі;

- безпечність продуктів, створених на основі нанотехнологій і біотехнологій, та довгостроковий вплив їх використання;

- розроблення матеріалів і методів, спрямованих на зменшення споживання енергії та ресурсів;

- міжнародні ініціативи співпраці в рамках спільноти виробників під проводом промисловості; та

- взаємодійність систем.

1.1. Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ)

Низка напрямів діяльності буде зосереджена на вирішенні проблем на шляху досягнення промислового та технологічного лідерства у сфері ІКТ уздовж усього ланцюга створення вартості та охоплюватиме загальні дослідження у сфері ІКТ та інноваційні програми, в тому числі, зокрема, таке:

1.1.1. Нове покоління компонентів і систем: Створення передових, вбудованих, енергоефективних і ресурсоефективних компонентів і систем

Ціль полягає у збереженні та зміцненні лідерства Європи у сфері технологій, пов’язаних із передовими, вбудованими, ресурсоефективними та енергоефективними, надійними компонентами і системами. Такі компоненти і системи також включають мікро-нано-біосистеми, органічну електроніку, інтеграцію великих площ, технологій, які є основою Інтернету речей (ІР) (- 22), в тому числі платформи для підтримки постачання передових послуг, датчики, розумні інтегровані системи, вбудовані та розподілені системи, системи систем і проектування комплексних систем.

1.1.2. Наступне покоління обчислювальних технологій: Передові та надійні обчислювальні системи та технології, в тому числі обчислювання за допомогою хмарних технологій

Ціль полягає в мобілізації європейських ресурсів у процесорній і системній архітектурі, технологіях взаємодії та локалізації даних, хмарних обчисленнях, паралельних обчисленнях, програмному забезпеченні моделювання та симуляції для всіх сегментів ринку, в тому числі інженерних програмах (як-от кількісне оцінювання невизначеності, аналіз інженерних ризиків і ухвалення інженерних рішень).

1.1.3. Інтернет майбутнього: Програмне забезпечення, апаратне забезпечення, інфраструктури, технології та послуги

Ціль полягає у зміцненні конкурентоспроможності європейської промисловості в сфері розвитку, опанування та формування нового покоління інтернет-мережі, яка поступово замінить і перевершить нинішню мережу, мережі фіксованого та мобільного зв’язку та інфраструктури послуг, а також дозволить забезпечити взаємоз’єднання трильйонів пристроїв (ІР) через велику кількість операторів і доменів, що змінить спосіб комунікації, доступу до знань та їх використання. Це включає дослідження та інновації в сфері мереж, програмного забезпечення, процесів і послуг, кібербезпеки, приватності, надійності та довіри, бездротового (- 23) зв’язку та всіх оптичних мереж, імерсивних інтерактивних мультимедійних систем і підключених до мережі підприємств майбутнього.

1.1.4. Технології контенту та управління інформацією: ІКТ для цифрового контенту, культурної та креативної галузі

Ціль полягає в посиленні позицій Європи як постачальника товарів і надавача послуг, заснованих на креативності окремих осіб і підприємств. З цією метою фахівцям і громадянам буде надано нові інструменти для створення, використання, збереження та повторного використання всіх форм цифрового контенту будь-якою мовою та доступу до них, а також для моделювання, аналізу та візуалізації величезних обсягів даних (великі дані), в тому числі зв’язаних даних. Це включає нові технології для мистецтва, мов, навчання, взаємодії, збереження в цифровому форматі, веб-дизайну, доступу до контенту, аналітики та медіа; а також інтелектуальні та адаптивні системи управління інформацією, засновані на вдосконаленому процесі збирання даних, машинне навчання, статистичний аналіз і візуальні обчислювальні технології.

1.1.5. Сучасні інтерфейси та роботи: Робототехніка і розумний простір

Ціль полягає в посиленні європейського наукового та промислового лідерства у промисловій і сервісній робототехніці, когнітивних і комунікаційних системах, передових інтерфейсах і розумному просторі, а також машинах, наділених свідомістю, з опорою на збільшення обчислювальної та мережевої продуктивності та прогрес у спроможності розробляти і будувати системи, які можуть навчатися, самостійно монтуватися, адаптуватися та реагувати, або які оптимізують взаємодію між людиною і комп’ютером. У відповідних випадках розроблені системи та сучасні досягнення необхідно перевіряти в умовах реального середовища.

1.1.6. Мікро- і наноелектроніка та фотоніка: Ключові високоефективні технології, пов’язані з мікро- і наноелектронікою та фотонікою, які також охоплюють квантові технології

Ціль полягає у тому, щоб скористатись перевагами передового досвіду Європи в зазначених ключових високоефективних технологіях, підтримувати та посилювати конкурентоспроможність і лідерство на ринку в цій сфері. До такої діяльності також належать дослідження та інновації в сфері проектування, передові процеси, пілотні виробничі лінії, пов’язані технології виробництва та демонстраційні заходи з метою валідації технологічних розробок та інноваційних бізнес-моделей, а також базові технології нового покоління, що використовують досягнення квантової фізики.

Очікується, що ці шість основних напрямів діяльності зможуть задовольнити увесь спектр потреб, з урахуванням конкурентоспроможності європейської промисловості у світовому масштабі. Вони включають лідерство в промисловості у сфері загальних рішень, продуктів і послуг на основі ІКТ для подолання основних соціальних викликів, а також прикладні дослідження у сфері ІКТ та інноваційні стратегії, які буде підтримано у зв’язку з відповідними соціальними викликами. В цьому відношенні, з огляду на дедалі інтенсивніший технологічний прогрес у всіх сферах життя, взаємодія між людьми та технологіями матиме велике значення і стане частиною згаданих вище прикладних наукових досліджень у сфері ІКТ. Дослідження, орієнтовані на інтереси споживача, сприятимуть розвитку конкурентоспроможних рішень.

Зазначені шість основних напрямів діяльності також включають дослідницькі інфраструктури, пов’язані з ІКТ, як-от "живі" лабораторії для проведення експериментів, та інфраструктуру, яка закладає основи для ключових високоефективних технологій і їх інтеграції в сучасні продукти та інноваційні розумні системи, в тому числі обладнання, інструменти, служби підтримки, "чисті" приміщення та доступ до ливарних цехів для створення прототипів.

Реалізацію необхідно здійснювати у такий спосіб, який забезпечує взаємодоповнюваність і узгодженість з конкретною ціллю "Дослідницькі інфраструктури" в рамках пріоритету "Передова наука".

Діяльність підтримуватиме дослідження та розробки ІКТ-систем з повним дотриманням фундаментальних прав і свобод фізичних осіб, зокрема їх права на приватність.

1.2. Нанотехнології

1.2.1. Розроблення наноматеріалів, нанопристроїв і наносистем нового покоління

Вироблення та інтеграція знань про явища наномасштабу на перетині різних наукових дисциплін, спрямованих на фундаментально нові продукти і системи, що дозволить ухвалювати сталі рішення в широкому спектрі секторів.

1.2.2. Забезпечення безпечного та сталого розвитку та застосування нанотехнологій

Поглиблення наукових знань про потенційний вплив нанотехнологій і наносистем на здоров’я або довкілля з метою активного, науково обґрунтованого управління нанотехнологіями та надання перевірених наукових інструментів, методів і платформ для оцінювання та аналізу загроз, впливу і ризиків, і управління ними впродовж усього життєвого циклу наноматеріалів і наносистем, зокрема питаннями стандартизації.

1.2.3. Розвиток соціального виміру нанотехнологій

Вирішення людських і фізичних потреб при розгортанні нанотехнологій і зосередження на управлінні нанотехнологіями на користь суспільства та довкілля, разом із стратегіями комунікації для забезпечення участі суспільства.

1.2.4. Ефективний і сталий синтез і виробництво наноматеріалів, компонентів і систем

Акцент на нових гнучких, масштабовних і повторюваних окремих операціях, розумній інтеграції нових і наявних процесів, в тому числі технологічної конвергенції, як-от нанобіотехнологія, а також розширення задля запуску сталого великомасштабного та високоточного виробництва продукції та гнучких і багатофункціональних виробничих об’єктів, які забезпечать ефективне перенесення знань у сферу промислових інновацій.

1.2.5. Розроблення та стандартизація методики збільшення потужності, методів вимірювання та вимірювального обладнання

Акцент на фундаментальних технологіях, підтримка розвитку і впровадження на ринок безпечних складних наноматеріалів і наносистем, зокрема нанометрології, характеризації та маніпуляції з речовинами в наномасштабах, моделювання, обчислювального проектування і перспективного проектування на атомному рівні.

1.3. Новітні матеріали

1.3.1. Наскрізні та високоефективні технології виробництва матеріалів

Наукові дослідження у сфері проектування матеріалів, функціональних матеріалів, багатофункціональних наукомістких матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями, як-от самовідновні або біосумісні матеріали, самозбірні матеріали, інноваційні магнітні та структурні матеріали для інновацій в усіх секторах промисловості, зокрема для ринків з високою вартістю, в тому числі креативних галузей.

1.3.2. Розроблення та трансформування матеріалів

Дослідження та розробки для забезпечення ефективного, безпечного та сталого розвитку і розширення масштабів з метою запуску промислового виробництва майбутніх, заснованих на проектних розробках продуктів задля безвідходного управління матеріалами в Європі, зокрема, у металургійній, хімічній або біотехнологічній галузях промисловості та для покращення розуміння механізмів деградації матеріалів (зношування, корозії та втрати механічної міцності).

1.3.3. Управління компонентами матеріалів

Дослідження та розробки у сфері нових та інноваційних технологій для матеріалів, компонентів і систем, з’єднання, склеювання, розділення, збирання, самозбирання та розбирання, розкладання та деконструкції компонентів матеріалів, а також управління експлуатаційними витратами та впливом на довкілля шляхом нового використання технологій виробництва та новітніх матеріалів.

1.3.4. Матеріали для сталої, ресурсоефективної промисловості з низьким рівнем викидів

Розроблення нових продуктів і програм, бізнес-моделей та відповідальної поведінки споживачів, що підвищує використання поновлюваних ресурсів для сталого застосування, зменшує потреби в енергії протягом усього життєвого циклу продукту і сприяє виробництву з низьким рівнем викидів, а також інтенсифікації процесу, перероблення, усуненню забруднень, матеріалам для зберігання енергії та матеріалам з потенціалом високої доданої вартості від відходів і повторної переробки.

1.3.5. Матеріали для креативних секторів, у тому числі для сектора культурної спадщини

Проектування та розроблення конвергентних технологій для створення нових бізнес-можливостей, в тому числі охорони і відновлення європейської спадщини та матеріалів, які мають історичну або культурну цінність, а також новітніх матеріалів.

1.3.6. Метрологія, характеризація, стандартизація та контроль якості

Просування таких технологій як характеризація, неруйнівне оцінювання, безперервне оцінювання та моніторинг, а також прогнозне моделювання експлуатаційних характеристик задля досягнення прогресу та здійснення впливу в сфері матеріалознавства і технічних наук.

1.3.7. Оптимізація використання матеріалів

Дослідження і розробки для вивчення варіантів заміщення і альтернатив використанню матеріалів, в тому числі вирішення проблеми з сировиною за допомогою спеціальних матеріалів або заміщення дефіцитних, критичних або небезпечних матеріалів, інноваційні підходи до створення бізнес-моделей, а також визначення життєво важливих ресурсів.

1.4. Біотехнології

1.4.1. Розвиток новітніх біотехнологій як рушій майбутніх інновацій

Ціль полягає у закладенні підґрунтя для того, щоб європейська промисловість зберігала передові позиції у сфері інновацій, в тому числі в середньо- і довгостроковій перспективі. Це включає розвиток новітніх технологічних галузей, зокрема синтетичної біології, біоінформатики та біології систем, а також використання конвергенції з іншими високоефективними технологіями, як-от нанотехнологіями (наприклад, біонанотехнологіями), ІКТ (наприклад, біоелектронікою) та інженерними технологіями. Зазначені та інші новітні галузі заслуговують на належну увагу з точки зору досліджень і розробок, що сприятиме ефективному трансферу та використанню технологій для нових застосувань.

1.4.2. Промислові продукти та процеси на основі біотехнологій

Ця ціль складається з двох частин: з одного боку, надати можливість європейським галузям промисловості (як-от хімічній, медичній, гірничодобувній, енергетичній, целюлозно-паперовій, волоконній і деревообробній, текстильній, крохмальній і харчопереробній) розробляти нові продукти і процеси, що відповідають вимогам промисловості та суспільства, з використанням переважно екологічних і сталих методів виробництва та конкурентоспроможних і вдосконалених біотехнологічних альтернатив на заміну старим; з іншого боку, використовувати потенціал біотехнологій для виявлення, моніторингу забруднень, запобігання забрудненням та їх усунення. Вона включає дослідження та інновації у сфері нових ензимів з оптимізованими біокаталітичними функціями, ферментативних і метаболічних шляхів, проектування біопроцесу в промисловому вимірі, інтеграції біопроцесів у процеси промислового виробництва, передової ферментації, попередньої і подальшої переробки, а також кращого розуміння динаміки мікробних спільнот. Вона також охоплюватиме розроблення прототипів для оцінювання техніко-економічної доцільності та сталості винайдених продуктів і процесів.

1.4.3. Інноваційні та конкурентоспроможні платформні технології

Ціль полягає у розробленні платформних технологій (як-от геноміка, метагеноміка, протеоміка, метаболоміка, молекулярні інструменти, системи експресії, платформи для фенотипування та стільникові платформи) для зміцнення провідної ролі та конкурентних переваг у багатьох галузях економіки, які мають економічний вплив. Вона включає такі аспекти як підтримка розвитку біоресурсів з оптимізованими властивостями та можливостями застосування за межами традиційних альтернатив; забезпечення можливості дослідження, розуміння та використання у сталий спосіб наземного і морського біорізноманіття для нових застосувань, біопродуктів і біопроцесів; та підтримування розвитку біотехнологічних рішень в сфері охорони здоров’я (як-от діагностика, біопрепарати і біомедичні вироби).

1.5. Сучасні технології виробництва та оброблення

1.5.1. Технології для заводів майбутнього

Сприяння сталому зростанню промисловості через полегшення стратегічного переходу в Європі від виробництва, орієнтованого на витрати, до підходу, що ґрунтується на створенні продуктів з високою доданою вартістю, та інтелектуального і високоефективного виробництва на основі ІКТ в інтегрованій системі. Це вимагає вирішення проблеми збільшення обсягів виробництва за одночасного зниження використання кількості матеріалів, скорочення енергоспоживання, продукування меншої кількості відходів і зменшення забруднення, що в такий спосіб забезпечуватиме високу екологічну ефективність. Основну увагу зосереджуватимуть на розробленні та інтеграції адаптивних систем виробництва майбутнього з особливим акцентом на потребах європейських МСП з метою досягнення прогресивних і сталих виробничих систем і процесів. Увагу також приділятимуть методологіям збільшення гнучкого, безпечного і розумного виробництва з належним рівнем застосування автоматизації у сприятливому для працівників середовищі.

1.5.2. Технології, які підтримують енергоефективні системи та енергоефективні будівлі з низьким впливом на довкілля

Скорочення споживання енергії та зменшення викидів CO2 завдяки розробленню та розгортанню сталих будівельних технологій і систем, впровадження та повторення заходів, спрямованих на збільшення використання енергоефективних систем і матеріалів у нових будівлях, а також будівлях, які ремонтують і модернізують. Міркування щодо життєвого циклу та важливість концепцій проектування-будівництва-експлуатації, що невпинно зростає, будуть ключовими чинниками у вирішенні проблеми переходу до будівель з рівнем споживання енергії близьким до нуля в Європі до 2020 року та створення енергоефективних районів шляхом залучення широкої спільноти стейкхолдерів.

1.5.3. Сталі, ресурсоефективні та низьковуглецеві технології в енергоінтенсивних переробних галузях

Підвищення конкурентоспроможності галузей переробної промисловості, зокрема хімічної, цементної, целюлозно-паперової, скляної, гірничодобувної, кольорової і чорної металургії за допомогою значно ефективнішого використання енергії та ресурсів і зменшення впливу такої промислової діяльності на довкілля. Основну увагу приділятимуть розробленню та валідації високоефективних технологій для інноваційних речовин, матеріалів і технологічних рішень для продуктів з низьким вмістом вуглецю та менш енергоємних процесів і послуг у ланцюгу створення вартості, а також впровадженню технологій і методів виробництва з наднизьким рівнем викидів вуглецю з метою значного зниження інтенсивності викидів парникових газів.

1.5.4. Нові сталі бізнес-моделі

Міжгалузева співпраця в сфері концепцій і методологій наукомісткого спеціалізованого виробництва може стимулювати навчання в організаціях, креативність та інновації з акцентом на бізнес-моделях на основі індивідуальних підходів, що можуть адаптуватися до вимог глобалізованих ланцюгів створення вартості та мереж, мінливих ринків, а також новітніх і майбутніх галузей промисловості. Вона включає вирішення питань сталих бізнес-моделей шляхом охоплення всього життєвого циклу продукту та процесу.

1.6. Космічна промисловість

Діяльність у галузі космічних досліджень на рівні Союзу провадитимуть спільно з діяльністю держав-членів і Європейського космічного агентства (ЄКА) з вивчення космічного простору, щоб забезпечити взаємодоповнюваність дій різних гравців.

1.6.1. Створення умов конкурентоспроможності, незалежності та інноваційності європейського космічного сектора

Ціль полягає у збереженні ролі світового лідера в космічній галузі шляхом захисту та подальшого розвитку економічно ефективної, конкурентоспроможної та інноваційної космічної промисловості (зокрема МСП) і дослідницької спільноти, а також шляхом заохочення інновацій у космічній галузі.

1.6.1.1. Захист і подальший розвиток конкурентоспроможної, сталої та підприємницької космічної галузі та дослідницької спільноти та посилення незалежності Європи у космічних системах

Європа відіграє провідну роль у космічних дослідженнях і в розвитку космічних технологій і постійно розвиває свої власні операційні космічні інфраструктури (наприклад, програми "Коперник" і "Галілео"). Фактично європейська промисловість зарекомендувала себе як експортер першокласних супутників та інших технологій, пов’язаних з космосом. Однак її лідерству загрожує конкуренція з боку інших великих космічних держав. Ціль цього заходу полягає в розвитку науково-дослідної бази шляхом забезпечення безперервності космічних досліджень та інноваційних програм, наприклад, через послідовність менших і частіших демонстраційних проектів у космосі. Це дозволить Європі розвивати свою промислову базу та спільноту космічних досліджень і технологічного розвитку (ДТР), що сприятиме просуванню за межі сучасного рівня розвитку та підвищуватиме незалежність Європи від ввезення ключових технологій.

Необхідно підтримувати стандартизацію з метою оптимізації інвестицій і розвитку доступу до ринку.

1.6.1.2. Стимулювання інновацій між космічною промисловістю та іншими сферами

Низка викликів у сфері космічних технологіях має паралелі з наземними викликами, наприклад, у галузях аеронавтики, енергетики, охорони довкілля, телекомунікацій та ІКТ, розвідки природних ресурсів, сенсорів, робототехніки, новітніх матеріалів, безпеки та охорони здоров’я. Такі спільні риси відкривають можливості для спільного розвитку, зокрема МСП, на ранньому етапі космічних і наземних технологій, що потенційно призведе до швидшого розвитку революційних інновацій, ніж у випадку діяльності відокремлених компаній на більш пізньому етапі. Використання наявної європейської космічної інфраструктури необхідно стимулювати за допомогою сприяння розвитку інноваційних продуктів і послуг на основі дистанційного зондування, геопозиціонування та інших типів супутникових даних. Окрім цього, Європа має у відповідних випадках зміцнювати початковий розвиток підприємництва в космічній галузі за допомогою цільових заходів, в тому числі підтримки ініціатив з трансферу космічних технологій.

1.6.2. Створення умов для вдосконалення космічних технологій

Основна ціль полягає в розробленні сучасних високоефективних космічних технологій і оперативних концепцій від ідеї до демонстрації в космосі.

Можливості доступу до космічного простору, а також розроблення, підтримання та експлуатації космічних систем на орбіті Землі і поза її межами є надзвичайно важливими для майбутнього європейського суспільства. Забезпечення необхідних можливостей потребує інвестицій у дослідження та інновації в безлічі космічних технологій (зокрема для пускових установок та інших транспортних засобів, супутників, робототехніки, приладів і сенсорів) і в оперативні концепції від ідеї до демонстрації в космосі. Наразі Європа входить до трійки лідерів у сфері космічних досліджень переважно завдяки інвестиціям держав-членів через ЄКА та національні програми, але в порівнянні з рівнем інвестицій у дослідження та розробки в космічній сфері в Сполучених Штатах (зокрема, близько 20% загального бюджету НАСА), Європа повинна приділити більше уваги розвитку майбутніх космічних технологій і програм в усьому ланцюгу досліджень:

(a) дослідження низького рівня технологічної готовності (РТГ), які часто значною мірою спираються на ключові високоефективні технології з потенціалом створення революційних технологій, які можна застосовувати на Землі;

(b) вдосконалення наявних технологій, наприклад, шляхом мініатюризації, підвищення енергоефективності та покращення чутливості сенсорів;

(d) контекст місії, як-от аналіз космічного середовища, наземні станції, захист космічних систем та інфраструктури від пошкодження або руйнування від зіткнення зі сміттям або іншими космічними об’єктами, а також від наслідків космічних погодних явищ, в тому числі сонячних спалахів (космічна ситуаційна обізнаність, КСО), підтримування інноваційної інфраструктури зі збирання даних, їх передавання та архівування зразків;

(e) супутниковий зв’язок, передові технології навігації та дистанційного зондування, що охоплюють дослідження, важливі для майбутніх поколінь космічних систем Союзу (як-от програми "Галілео" та "Коперник").

1.6.3. Створення умов для використання космічних даних

Ціль полягає в забезпеченні ширшого використання космічних даних з наявних, минулих і майбутніх європейських місій у науковій, публічній і комерційній сферах.

Космічні системи продукують інформацію, яку часто не можна отримати іншими способами. Попри світовий рівень європейських місій, цифри в публікаціях свідчать, що дані європейських місій використовують не так часто, як дані місій США. Використання даних, отриманих завдяки європейським супутникам (науковим, публічним або комерційним), можна значно збільшити, якщо докласти додаткових зусиль для опрацювання, архівування, валідації, стандартизації та сталої наявності космічних даних європейських місій, а також підтримати розроблення нових інформаційних продуктів і послуг, що випливають з цих даних, і, у відповідних випадках, у поєднанні з даними, отриманими в результаті наземних спостережень. Інновації в сфері збирання та опрацювання даних, спільне опрацювання даних, їх розповсюдження та взаємодійність, зокрема сприяння доступу до даних і метаданих науки про Землю та обмін ними, а також використання інноваційних форм співпраці на основі ІКТ, можуть забезпечити підвищення рентабельності інвестицій у космічну інфраструктуру та сприяти подоланню суспільних викликів. Калібрування та валідація космічних даних (щодо окремих інструментів, між інструментами та місіями, і щодо об’єктів in-situ) є ключовими факторами ефективного використання космічних даних в усіх галузях, тож необхідно посилити стандартизацію космічних даних і референтні рамки.

Доступ до даних і використання космічних місій - питання, яке потребує координації на світовому рівні. Що стосується даних, отриманих від спостереження за Землею, узгоджених підходів і найкращих практик частково досягають в координації з міжурядовою організацією "Група зі спостережень за планетою Земля" (ГСЗ) з метою підтримки Глобальної системи систем зі спостереження за планетою Земля (ГЕОСС), учасником якої є Союз, саме завдяки повноцінному використанню програми "Коперник". Підтримку надаватимуть швидкому впровадженню таких нововведень у відповідні програми та процеси вироблення та ухвалення рішень. Це також включає використання даних для подальших наукових досліджень.

1.6.4. Створення умов для європейських досліджень на підтримку міжнародних космічних партнерств

Ціль полягає у підтримці європейського внеску в галузі досліджень та інновацій у довгострокові космічні партнерства.

Хоча інформація про космос забезпечує значні переваги на місцевому рівні, космічні підприємства є за своєю суттю глобальними. Особливо це очевидно у випадку космічних загроз для планети Земля і космічних систем. Втрату супутників через погодні умови в космосі та через космічне сміття оцінюють приблизно в 100 мільйонів євро на рік. Не менш глобальними є численні проекти, пов’язані з наукою про космос і космічними дослідженнями. Розвиток новітніх космічних технологій все частіше відбувається в рамках таких міжнародних партнерств. Отже, забезпечення доступу до зазначених міжнародних проектів є важливим фактором успіху європейських дослідників і промисловості. Внесок Союзу в такі глобальні космічні починання необхідно визначати в довгострокових стратегічних планах (10 років і більше) згідно з пріоритетами політики Союзу в космічній галузі та в координації з державами-членами і внутрішніми європейськими партнерами, зокрема ЄКА і національними космічними агентствами та, у відповідних випадках, з міжнародними партнерами і космічними агентствами провідних космічних країн.

1.6.5. Конкретні аспекти реалізації

Пріоритети впровадження космічних досліджень та інновацій у рамках програми "Горизонт 2020" відповідають пріоритетам космічної політики Союзу, визначеним Космічною радою та у Повідомленні Комісії від 4 квітня 2011 року "На шляху до космічної стратегії Європейського Союзу на користь його громадян". У відповідних випадках впровадження буде ґрунтуватися на програмах стратегічних досліджень, розроблених після консультацій з державами-членами та національними космічними агентствами, ЄКА, стейкхолдерами з європейської космічної галузі (зокрема МСП), науковцями, технологічними інститутами та Дорадчою групою з питань космосу. Що стосується участі у міжнародних підприємствах, науково-дослідну та інноваційну програму визначатимуть у співпраці з європейськими стейкхолдерами та міжнародними партнерами (як-от НАСА, Роскосмосом і ДЖАКСА).

Застосування космічних технологій у відповідних випадках підтримується в рамках відповідних конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики".

2. ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ РИЗИКІВ

Програма "Горизонт 2020" встановлює два механізми ("Механізм капітального фінансування" і "Механізм кредитного фінансування"), що складаються з різних вікон. Механізм капітального фінансування та вікно для МСП у рамках механізму кредитного фінансування реалізуватимуть у взаємозалежності з програмою COSME як частину двох фінансових інструментів Союзу, які надають власний капітал і кредитні кошти на підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності МСП і їх зростання.

Механізм капітального фінансування і механізм кредитного фінансування можуть у відповідних випадках дозволити об’єднання фінансових ресурсів з ресурсами держав-членів або регіонів, які бажають зробити внесок у вигляді частини розподілених їм фондів ЄСІ, відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (- 24).

Замість надання, наприклад, позик, гарантій або власного капіталу безпосередньо бенефіціарам, Комісія делегує фінансовим установам повноваження надавати підтримку, зокрема, через розподілення ризиків, гарантійні схеми та інвестиції у вигляді власного капіталу або квазівласного капіталу.

2.1. Механізм кредитного фінансування

Механізм кредитного фінансування забезпечить окремим бенефіціарам можливість отримувати позики для інвестицій у дослідження та інновації; (контр-) гарантії фінансовим посередникам, що надають позики бенефіціарам; комбінації позик та (контр-) гарантій; а також гарантії та/або контргарантії для національних або регіональних схем фінансування кредитів. Механізм кредитного фінансування вестиме діяльність, спрямовану на подовження строку погашення, а також підтримуватиме спеціальний Інструмент для МСП з урахуванням рівня попиту (див. секцію 3 "Інновації в МСП" частини II). Асигнування з механізму кредитного фінансування можна об’єднувати, з можливим додаванням грантів (в тому числі одноразових виплат), із асигнуваннями з механізму капітального фінансування за однією або кількома інтегрованими схемами. Передбачена можливість надання пільгових позик, конвертованих позик, позик участі, лізингу та сек’юритизації.

Окрім надання позик і гарантій відповідно до ринкового порядку отримання запитів, механізм кредитного фінансування в різних секціях спрямований на конкретні стратегії та сектори. Бюджетні внески, призначені для цієї цілі, можуть у відповідних випадках надходити від:

(a) інших частин програми "Горизонт 2020", зокрема частини III "Суспільні виклики";

(b) інших рамок, програм і бюджетних ліній загального бюджету Союзу;

(c) конкретних регіонів і держав-членів, які бажають зробити свій внесок з ресурсів, наявних у фондах політики гуртування; та

(d) конкретних суб’єктів (як-от спільні технологічні ініціативи) або ініціатив.

Такі бюджетні внески можна здійснювати або доповнювати в будь-який час протягом тривалості програми "Горизонт 2020".

Розподіл ризиків та інші параметри можуть мати різний характер у рамках секцій стратегії або сектора за умови, що їх вартість або стан відповідають спільним правилам щодо боргових інструментів. Окрім цього, секції можуть мати особливі стратегії комунікації в рамках загальної кампанії, спрямованої на просування механізму кредитного фінансування. Окрім цього, можна звертатися до спеціалістів-посередників на національному рівні, якщо потрібно застосувати спеціальні знання, щоб оцінити майбутні кредити в розрізі конкретної секції.

Вікно для МСП в рамках механізму кредитного фінансування спрямоване на МСП, діяльність яких зосереджена на дослідженнях та інноваціях, а також на невеликі компанії середньої капіталізації з сумами кредиту, які перевищують 150000 євро, що доповнює фінансування МСП механізмом гарантування позик у рамках програми COSME. Вікно механізму кредитного фінансування для МСП також охоплює кредити, які не перевищують 150000 євро, для МСП, діяльність яких зосереджена на дослідженнях та інноваціях, а також для невеликих компаній середньої капіталізації.

Очікувана система важелів механізму кредитного фінансування - за визначенням це загальна сума фінансування (тобто фінансування Союзу плюс внесок інших фінансових установ), поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме в середньому від 1,5 до 6,5 залежно від типу задіяних операцій (ступінь ризику, цільові бенефіціари та конкретний кредитний фінансовий інструмент). Очікуваний мультиплікаторний ефект - за визначенням це загальна сума інвестицій, зроблених бенефіціарами, яким було надано підтримку, поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме від 5 до 20 знову ж таки, залежно від типу задіяних операцій.

2.2. Механізм капітального фінансування

Механізм капітального фінансування буде зосереджений на фондах венчурного капіталу ранньої стадії та на публічних і приватних фондах фондів, що забезпечують венчурний капітал і/або мезонінний капітал окремим портфельним підприємствам. Окрім цього, такі підприємства можуть отримувати кредитне фінансування у фінансових посередників, які реалізовують механізм кредитного фінансування. Окрім цього, механізм капітального фінансування вивчатиме можливості підтримування "бізнес-янголів" та інших потенційних джерел капітального фінансування. Це може також включати підтримку на етапі 3 інструменту для МСП залежно від рівня попиту, а також трансфер технологій (в тому числі передавання результатів досліджень і винаходів із публічної науково-дослідної сфери у сектор виробництва, наприклад, через доведення концепції).

Механізм капітального фінансування також дозволятиме інвестування на етапі розширення і зростання спільно з механізмом капітального фінансування задля зростання (МКФЗ) в рамках програми COSME (це включає інвестиції у фонди фондів з широкою базою інвесторів, участь приватних інституційних і стратегічних інвесторів, а також національних публічних і напівпублічних фінансових установ). В останньому випадку інвестиції через механізм капітального фінансування програми "Горизонт 2020" не повинні перевищувати 20% загальної суми інвестицій Союзу, за винятком випадків багаторівневих фондів, коли фінансування через МКФЗ і механізм капітального фінансування програми "Горизонт 2020" надаватимуть пропорційно, відповідно до інвестиційної політики фондів. Як і МКФЗ, механізм капітального фінансування повинен уникати викупу або заміщення капіталу, призначеного для ліквідації придбаного підприємства. Комісія може ухвалити рішення змінити 20% поріг з урахуванням змін у ринкових умовах.

Інструмент капітального фінансування Союзу на підтримку науково-інноваційної діяльності та зростання МСП, зазначений у першому параграфі секції 2, повинен бути достатньо великим і масштабним, щоб підтримувати інноваційні компанії від раннього етапу до етапів зростання та розширення за допомогою комплексного підходу.

Параметри інвестування встановлюватимуть у спосіб, що дозволить досягти конкретних цілей політики, в тому числі спрямування на конкретні групи потенційних бенефіціарів за одночасного збереження орієнтованого на ринок, керованого попитом підходу цього інструменту.

Механізм капітального фінансування може одержувати підтримку за рахунок бюджетних внесків від:

(a) інших частин програми "Горизонт 2020";

(b) інших рамок, програм і бюджетних ліній загального бюджету Союзу;

(d) конкретних суб’єктів або ініціатив.

Очікувана система важелів механізму капітального фінансування - за визначенням це загальна сума фінансування (тобто фінансування Союзу плюс внесок інших фінансових установ), поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме близько 6, залежно від особливостей ринку, а очікуваний мультиплікаторний ефект - за визначенням це загальна сума інвестицій, зроблених бенефіціарами, яким було надано підтримку, поділена на фінансовий внесок Союзу - в середньому 18.

2.3. Конкретні аспекти реалізації

Впровадження двох механізмів буде делеговано групі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ та Європейському інвестиційному фонду (ЄІФ)) та/або іншим фінансовим установам, яким можна довірити реалізацію фінансових інструментів, згідно з Регламентом (ЄС, Євратом) № 966/2012. Їх розроблення та впровадження буде узгоджено з загальними положеннями щодо фінансових інструментів, встановленими в тому ж Регламенті, та з більш конкретними операційними вимогами, які мають бути викладені в керівних принципах Комісії. Використання фінансових інструментів повинне мати чітку європейську додану вартість, забезпечувати мультиплікаторний ефект інноваційної діяльності та слугувати доповненням до національних інструментів.

Фінансові посередники, обрані довіреними суб’єктами для впровадження фінансових інструментів відповідно до статті 139(4) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 на основі відкритих, прозорих, пропорційних і недискримінаційних процедур, можуть включати приватні фінансові установи, а також урядові та напівурядові фінансові установи, національні та регіональні публічні банки, а також національні та регіональні інвестиційні банки.

Їх елементи можуть бути об’єднані, з можливим додаванням грантів (в тому числі одноразових виплат), в одну або більше інтегрованих схем, що підтримують конкретні категорії бенефіціарів або проекти спеціального призначення, як-от МСП та компанії середньої капіталізації з потенціалом зростання, або широкомасштабну демонстрацію інноваційних технологій.

Їх впровадження підтримуватимуть низкою супровідних заходів. Такі заходи можуть включати технічну підтримку фінансових посередників, залучених до оцінювання відповідності кредитних заявок вимогам або цінності активів знань; схеми інвестиційної готовності, що охоплюють інкубацію, коучинг і наставництво для МСП і сприяння їх взаємодії з потенційними інвесторами; заходи, спрямовані на підвищення поінформованості фірм з венчурним капіталом і "бізнес-янголів" про потенціал зростання інноваційних МСП, залучених до програм фінансування Союзу; схеми залучення приватних інвесторів до підтримки зростання інноваційних МСП та компаній середньої капіталізації; дії, спрямовані на покращення транскордонного і міжнародного кредитного та капітального фінансування; схеми заохочення благодійних фондів і окремих осіб до підтримки досліджень та інновацій; а також схеми, спрямовані на сприяння корпоративному фінансуванню та діяльності родинних інвестиційних компаній і "бізнес-янголів".

У відповідних випадках можуть проводитися консультації з регіональними органами влади, асоціаціями МСП, торговельними палатами та фінансовими посередниками щодо планування та реалізації такої діяльності.

Буде забезпечено взаємодоповнюваність з інструментами програми COSME.

3. ІННОВАЦІЇ В МСП

3.1. Пріоритетизація підтримки МСП, зокрема за допомогою спеціального інструменту

Малі та середні підприємства одержують підтримку в рамках програми "Горизонт 2020". З цією метою для МСП створюють кращі умови участі в програмі "Горизонт 2020". Окрім цього, існує спеціальний інструмент для МСП призначений для всіх типів інноваційних МСП, які демонструють серйозні наміри розвиватися, зростати та виходити на міжнародний рівень. Його застосовуватимуть для всіх типів інновацій, зокрема інновацій у сфері послуг та інновацій соціального та нетехнологічного характеру, за умови, що кожен напрям діяльності має чітку європейську додану вартість. Його ціль полягає в сприянні заповненню прогалини у фінансуванні на ранніх стадіях дослідної та інноваційної діяльності, пов’язаної з високим рівнем ризику, стимулюванні революційних інновацій та підвищенні рівня комерціалізації результатів досліджень у приватному секторі.

Спеціальний інструмент для МСП застосовуватимуть для досягнення всіх конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", для чого в рамках кожної цілі будуть розподілені відповідні кошти, щоб забезпечити виділення для МСП принаймні 20% загальних сукупних бюджетів на всі конкретні цілі пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Лише МСП матимуть дозвіл подавати заявки на отримання фінансування та допомоги. Вони можуть налагоджувати співпрацю відповідно до своїх потреб, зокрема з метою проведення досліджень і розробок за угодами про підрядні роботи. Проекти повинні становити чіткий інтерес, бути потенційно вигідними для МСП і мати чіткий європейський вимір.

Інструмент для МСП охоплюватиме всі галузі науки, технології та інновацій із застосуванням висхідного підходу в рамках певного суспільного виклику або високоефективної технології, щоб залишити достатньо простору для фінансування всіх видів перспективних ідей, зокрема міжгалузевих і міждисциплінарних проектів.

Інструмент для МСП застосовуватимуть в рамках єдиної централізованої системи управління, полегшеного адміністративного режиму та через систему "єдиного вікна". Його застосовуватимуть переважно за висхідним принципом на основі постійно діючого конкурсу заявок.

Інструмент для МСП забезпечить спрощену та поетапну підтримку. Три його етапи охоплюють весь інноваційний цикл. Перехід від одного етапу до іншого буде безперервним за умови, що проект МСП протягом попереднього етапу довів доцільність отримання подальшого фінансування. Заявники не обов’язково повинні послідовно проходити всі три етапи. Водночас кожен з етапів буде відкритим для всіх МСП:

- Етап 1: Оцінювання концепції та її реалістичності:

- МСП отримають фінансування для науково-технічного обґрунтування та вивчення комерційного потенціалу нової ідеї (доведення концепції) з метою розробки інноваційного проекту. Позитивний результат такого оцінювання, де зв’язок між темою проекту та потребами потенційного користувача/покупця є важливою складовою, сприятиме фінансуванню ідеї на наступному етапі (наступних етапах).

- Етап 2: Дослідження та розробки, демонстраційні заходи, виведення продукції на ринок:

- З належною увагою до концепції інноваційного ваучера буде надано підтримку дослідженням та розробкам із особливим наголосом на демонстраційній діяльності (тестування, моделювання, дослідження щодо розширення масштабів, проектування, пілотування інноваційних процесів, продуктів і послуг, валідація, перевірка ефективності тощо) та на виведенні продукції на ринок із заохоченням участі кінцевих споживачів або потенційних клієнтів. Інноваційні ваучери заохочуватимуть участь молодих підприємців.

- Етап 3: Комерціалізація:

- Цей етап не передбачає прямого фінансування окрім діяльності з підтримки, його ціль - полегшити доступ до приватного капіталу та сприятливого для інновацій середовища. Зв’язки з фінансовими інструментами (див. секцію 2 "Доступ до фінансування ризиків" частини II) передбачені, як-от шляхом надання пріоритету МСП, які успішно завершили етапи 1 та/або 2 в рамках зарезервованого обсягу фінансових ресурсів. МСП також отримають переваги від таких заходів підтримки як створення мереж, навчання, коучинг і консультування. Додатково цей етап можна пов’язати із заходами, які заохочують докомерційні закупівлі та публічним закупівлям інноваційних рішень.

Постійна підтримка, реалізація та моніторинг інструменту для МСП в рамках програми "Горизонт 2020" забезпечить легкий доступ для МСП. З метою прискорення впливу наданої підтримки необхідно створити схему наставництва для МСП-бенефіціарів на базі наявних мереж підтримки МСП, як-от Мережа європейських підприємств та інші постачальники інноваційних послуг. Окрім цього, буде вивчено зв’язки з відповідними національними та/або регіональними посередниками з метою забезпечення ефективного впровадження схеми наставництва.

Буде створено спеціальний орган із залученням стейкхолдерів і експертів у галузі досліджень та інновацій в МСП з метою сприяння конкретним, пов’язаним з МСП заходам у рамках програми "Горизонт 2020" та їх супроводу.

3.2. Конкретна підтримка

3.2.1. Підтримка МСП, які здійснюють інтенсивну науково-дослідну діяльність

Конкретна підтримка сприятиме транснаціональним інноваціям орієнтованих на ринок МСП, які займаються дослідженнями та розробками. Вона спрямована на МСП, які провадять інтенсивну дослідну діяльність в будь-яких сферах і повинні також продемонструвати свою здатність використовувати результати проекту в комерційних цілях.

Така підтримка охоплюватиме всю сферу науки та технології за допомогою висхідного підходу, щоб відповідати потребам МСП, які займаються дослідженнями та розробками.

Таку підтримку впроваджуватимуть відповідно до статті 185 ініціативи ДФЄС (994_b06) , яка спирається на програму Євростарз і переорієнтовує її відповідно до напрямів, зазначених у її проміжній оцінці.

3.2.2. Посилення інноваційного потенціалу МСП

Підтримку надаватимуть транснаціональній діяльності, спрямованій на впровадження та доповнення конкретних інструментів для МСП в рамках програми "Горизонт 2020", зокрема для зміцнення інноваційного потенціалу МСП. Така діяльність може включати підвищення обізнаності, інформування та розповсюдження інформації, діяльність у сфері професійної підготовки та мобільності, створення мереж і обмін найкращими практиками, розроблення високоякісних механізмів інноваційної підтримки та послуг для МСП з високою доданою вартістю для Союзу (як-от управління інтелектуальною власністю та інноваціями, передавання знань, інноваційне використання ІКТ та комп’ютерних навичок в МСП), а також допомога МСП у налагодженні контактів з партнерами в сфері інновацій по всій території Союзу, що дозволить їм використовувати переваги технологій і розвивати власний інноваційний потенціал. Організації-посередники, які представляють групи інноваційних МСП, будуть запрошені для проведення міжгалузевої та міжрегіональної інноваційної діяльності з МСП, що мають сфери компетенції, які взаємно посилюють одна одну, з метою формування нових промислових ланцюгів створення вартості.

У відповідних випадках таку діяльність необхідно узгоджувати з аналогічними національними заходами. Передбачається тісна співпраця з мережею національних контактних центрів (НКЦ). Буде докладено зусиль для налагодження синергій з політикою гуртування Союзу в рамках національних і регіональних інноваційних стратегій розумної спеціалізації.

Передбачається тісна співпраця з європейською мережею підприємств (ЄМП) (у рамках програми COSME), що забезпечить її координацію з національними контактними центрами. Така підтримка може охоплювати діяльність від покращення інформаційних і консультаційних послуг шляхом інструктажу, коучингу та пошуку партнерів для МСП, що бажають розвивати транскордонні інноваційні проекти, до надання послуг з підтримки інновацій. Це дозволить поєднати підхід "єдиного вікна" європейської мережі підприємств для підтримки МСП та забезпечить належну присутність мережі на регіональному та місцевому рівні.

3.2.3. Підтримка інновацій, орієнтованих на ринок

Така діяльність забезпечить підтримку транснаціональних, викликаних потребами ринку інновацій з урахуванням підвищення інноваційної спроможності МСП шляхом покращення рамкових умов для інновацій і усунення конкретних бар’єрів, що перешкоджають розвитку інноваційних МСП з потенціалом швидкого зростання. Підтримуватимуть спеціалізовану підтримка інновацій (що охоплює, наприклад, використання інтелектуальної власності, мережі покупців, підтримку офісів з трансферу технологій і стратегічного планування), а також аналіз державних політик в сфері інновацій.

ЧАСТИНА III

СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ

1. ЗДОРОВ’Я, ДЕМОГРАФІЧНІ ЗМІНИ ТА ДОБРОБУТ

Ефективне пропагування здорового способу життя на основі міцної доказової бази забезпечує профілактику захворювань, сприяє добробуту і є економічно ефективним. Пропагування здорового способу життя, активного старіння, благополуччя та профілактики захворювань також залежать від розуміння детермінант здоров’я, ефективних профілактичних засобів, як-от вакцини, ефективного спостереження за станом здоров’я, перебігом хвороби та готовності до її виникнення, а також від ефективних скринінгових програм.

Успішні зусилля, спрямовані на профілактику, раннє виявлення, ведення та лікування захворювань, інвалідності, немічності та обмеженої функціональності ґрунтуються на фундаментальному розумінні їх причин, процесів і наслідків, а також чинників міцного здоров’я та добробуту. Для кращого розуміння здоров’я та хвороби необхідно встановити тісний зв’язок між фундаментальними, клінічними, епідеміологічними та соціально-економічними дослідженнями. Ефективний обмін даними та зв’язування цих даних з широкомасштабними когортними дослідженнями в реальному вимірі мають таке саме важливе значення, як і залучення результатів досліджень до клінічної практики, зокрема через проведення клінічних випробувань.

Ще одним суспільним викликом є адаптація до потреб у сфері охорони здоров’я, що зростають, та опіки у зв’язку зі старінням населення. З метою збереження ефективності охорони здоров’я та опіки для всіх вікових груп необхідно докласти зусиль, щоб покращити і прискорити вироблення та ухвалення рішень у сфері профілактики і лікування, визначати найкращу практику в секторі охорони здоров’я та опіки та сприяти її розповсюдженню, а також щоб підтримувати інтегровану опіку. Краще розуміння процесів старіння та профілактики вікових захворювань є підґрунтям для підтримання здорового і активного стану європейців протягом усього їхнього життя. Не менш важливим є широке впровадження технологічних, організаційних і соціальних інновацій, що дозволяють людям похилого віку, людям із хронічними захворюваннями та особам з обмеженими можливостями залишатися активними та автономними. Це покращить їхній фізичний, соціальний та психічний стан і збільшить тривалість якісного життя.

Зазначена конкретна ціль в рамках відповідних видів діяльності повинна бути зосереджена на хронічних захворюваннях і хворобах, у тому числі, проте не обмежуючись цим: серцево-судинні захворюваннях, онкологічних захворюваннях, захворюваннях і факторах ризику, пов’язаних із порушенням обміну речовин, зокрема діабеті, хронічних болях, неврологічних, нейродегенеративних, психічних розладах та розладах, викликаних вживанням психоактивних речовин, рідкісних захворюваннях, надмірній вазі та ожирінні, автоімунних захворюваннях, ревматичних захворюваннях і порушеннях опорно-рухового апарату, різноманітних захворюваннях, що вражають різні органи, а також гострих станах і різних функціональних обмеженнях. Уваги також потребують інфекційні захворювання, у тому числі, проте не обмежуючись цим, ВІЛ/СНІД, туберкульоз і малярія, задавнені захворювання і хвороби, пов’язані з бідністю, захворювання, які передаються від тварин, нові епідемії, інфекційні захворювання, які виникають повторно (в тому числі хвороби, пов’язані з поганою якістю води), а також загроза підвищення резистентності до антимікробних препаратів, професійні захворювання та розлади, пов’язані з роботою.

Необхідно розвивати персоналізовану медицину, щоб адаптувати стратегії профілактики та лікування до потреб пацієнтів; така медицина повинна базуватися на ранній діагностиці захворювань.

Всі зазначені заходи здійснюватимуть таким чином, щоб надавати підтримку протягом усієї тривалості наукового та інноваційного циклу за одночасного зміцнення конкурентоспроможності європейських підприємств і розвитку нових ринкових можливостей. Підтримку надаватимуть поступальним підходам, що поєднують кілька етапів інноваційного процесу в галузі охорони здоров’я.

Конкретні види діяльності описано нижче.

1.1. Розуміння здоров’я, добробуту та захворювань

1.1.1. Розуміння визначальних чинників здоров’я, пропаганда здорового способу життя та профілактика захворювань

Краще розуміння детермінант здоров’я необхідне, щоб забезпечити докази для ефективного пропагування здорового способу життя та профілактики захворювань; воно також уможливить розроблення універсальних показників здоров’я та добробуту в Союзі на основі наявних джерел даних і систем показників. Вивчатимуть екологічні, поведінкові (зокрема стиль життя), психологічні, організаційні, культурні, соціально-економічні, біологічні та генетичні чинники в їх найширшому сенсі. Підходи включатимуть довгострокове вивчення когорт і їх зв’язок з даними, що були отримані в результаті досліджень у сфері наук, назви яких мають закінчення "-оміка", біомедицини систем, в тому числі з відповідним застосуванням біології систем, і за допомогою інших методів.

Зокрема, краще розуміння довкілля як детермінанти здоров’я потребує міждисциплінарного підходу, який поєднує, серед іншого, актуальні для людини молекулярно-біологічний, епідеміологічний і токсикологічний підходи та отримані в результаті дані для вивчення способів дії різних хімічних речовин, сукупного впливу забрудників та інших стресових чинників, пов’язаних з довкіллям і кліматом, з метою проведення комплексного токсикологічного тестування і пошуку альтернативи тестуванню на тваринах. Для оцінювання експозиції необхідно застосовувати інноваційні підходи з використанням біомаркерів нового покоління на основі так званих "-омік" та епігенетики, біомоніторингу людини, оцінювання персональної експозиції та моделювання для розуміння комбінованої, сукупної та нової експозиції шляхом інтегрування соціально-економічних, культурних, професійних, психологічних і поведінкових факторів. Буде підтримуватися покращення зв’язків з даними про довкілля з використанням сучасних інформаційних систем.

В такий спосіб можна оцінити наявні та заплановані стратегії і програми та забезпечити їх політичну підтримку. Подібним чином можна розвинути поведінкові втручання, профілактичні та освітні програми, зокрема програми, що стосуються обізнаності в питаннях харчування, фізичної активності, вакцинації, а також інші заходи, пов’язані з первинною медичною допомогою.

1.1.2. Розуміння захворювань

Необхідно покращити розуміння здоров’я та захворювань протягом всього життєвого циклу людини задля вироблення нових і більш ефективних профілактичних заходів, а також заходів з діагностування, лікування та реабілітації. Міждисциплінарні, фундаментальні та поступальні дослідження патофізіології захворювання мають важливе значення для поглибленого розуміння всіх аспектів процесів захворювання, в тому числі перегляду меж між нормою та патологією на основі молекулярних даних, а також для підтвердження та використання результатів досліджень у клінічній практиці.

Фундаментальні дослідження охоплюватимуть і заохочуватимуть розроблення та використання нових інструментів і підходів до генерування біомедичних даних і включатимуть біовізуалізацію, так звані "-оміки", високу пропускну здатність і підходи системної медицини. Така діяльність потребуватиме тісного зв’язку між фундаментальними і клінічними дослідженнями і з довгостроковими когортними дослідженнями (та відповідними сферами досліджень), як зазначено вище. Необхідно також налагодити тісні зв’язки між дослідницькими та медичними інфраструктурами (базами даних, біобанками тощо) з метою стандартизації, зберігання даних, обміну ними та доступу до них, оскільки все це є необхідним для максимізації корисності даних і стимулювання більш інноваційних і ефективних методів аналізу та поєднання наборів даних.

1.1.3. Покращення нагляду та стану готовності

Популяції людей стикаються з загрозою нових видів інфекцій, зокрема зоонозного походження, а також інфекцій, які з’являються внаслідок розвитку резистентності наявних хвороботворних мікроорганізмів до ліків, та інших прямих і непрямих наслідків зміни клімату та міжнародного руху людей. Необхідно створювати нові або вдосконалювати наявні методи спостереження, діагностування, мережі раннього попередження, організації охорони здоров’я та кампанії готовності для моделювання епідемій і ефективного реагування на пандемії. Необхідно також докладати зусиль до підтримання та підвищення можливостей боротьби з інфекційними захворюваннями, резистентними до медикаментів.

1.2. Профілактика захворювань

1.2.1. Створення ефективних профілактичних і скринінгових програм і вдосконалення оцінювання сприйнятливості до хвороб

Розроблення профілактичних і скринінгових програм залежить від виявлення ранніх біомаркерів (у тому числі функціональних і поведінкових) ризику та розвитку захворювання, і має ґрунтуватися на міжнародно визнаних критеріях. Розгортання таких програм залежить від тестування та валідації скринінгових методів і програм. Необхідно отримувати знання та розробляти методи виявлення осіб і груп населення з клінічно значущим підвищеним ризиком виникнення захворювання. Виявлення осіб і груп населення з високим ризиком виникнення захворювання дозволить розробити персоналізовані, стратифіковані та колективні стратегії дієвої та економічно ефективної профілактики захворювань.

1.2.2. Покращення діагностики та прогнозування

Покращене розуміння здоров’я, захворювань і їх перебігу впродовж усього життєвого циклу необхідне для вироблення нових, більш ефективних методів діагностики та тераностики. Нові та наявні методи, технології та інструменти розроблятимуть з метою значного покращення результатів боротьби з захворюванням завдяки ранній і більш точній діагностиці та прогнозуванню, а також через уможливлення доступного лікування, більш адаптованого до потреб пацієнта.

1.2.3. Розроблення кращих профілактичних і терапевтичних вакцин

Існує потреба у більш ефективних профілактичних і терапевтичних втручаннях і вакцинах та підкріплених фактами схемах вакцинації для розширеного переліку захворювань, зокрема захворювань, пов’язаних із бідністю, як-от ВІЛ/СНІД, туберкульоз, малярія та задавнені інфекційні хвороби, а також для інших соціально значущих захворювань. Це вимагає кращого розуміння захворювань, патологічних процесів та епідемій, які виникають як наслідок, а також проведення клінічних випробувань і пов’язаних з ними досліджень.

1.3. Лікування захворювань та управління ними

1.3.1. Лікування захворювань, у тому числі розвиток регенеративної медицини

Необхідно заохочувати вдосконалення наскрізних технологій підтримки у сфері ліків, біотерапії, вакцин та інших терапевтичних підходів, зокрема трансплантації, хірургії, генної та клітинної терапії, а також ядерної медицини; підвищувати успішність процесу розроблення ліків і вакцин (зокрема, використання альтернатив класичним методам тестування на безпечність та ефективність, наприклад, шляхом розроблення нових методів); розробляти підходи регенеративної медицини, в тому числі підходи на основі стовбурових клітин; розробляти біофармацевтичні препарати, в тому числі терапевтичні вакцини; розробляти вдосконалені медичні та допоміжні прилади і системи; покращувати рівень паліативної терапії; підтримувати та посилювати здатність боротися з хворобами і здійснювати медичні втручання, які залежать від наявності ефективних і безпечних антимікробних ліків; а також розробляти цілісні підходи до лікування супутніх захворювань, які можуть виникати в будь-якому віці, та уникати поліпрогмазії. Такі вдосконалення сприятимуть розробленню нових, більш ефективних, дієвих, стабільних і персоналізованих методів лікування захворювань та управління інвалідністю і немічністю, зокрема передових видів терапії та клітинної терапії для лікування хронічних захворювань.

1.3.2. Перенесення знань у клінічну практику та масштабовна інноваційна діяльність

Забезпечуватимуть підтримку клінічних випробувань та вдосконалення їх практичного застосування, оскільки вони є важливим засобом передавання біомедичних знань для застосування на пацієнтах. Це, зокрема, включатиме розроблення покращених методологій, які дадуть змогу зосереджувати випробування на відповідних групах населення, в тому числі людях із супутніми захворюваннями, та/або особах, які вже проходять лікування; визначення порівняльної дієвості втручань і рішень; а також посилення використання баз даних і електронних медичних карт як джерел даних для випробувань і передавання знань. Підтримку надаватимуть доклінічному та/або клінічному розробленню визначених препаратів для лікування рідкісних захворювань. Підтримку також надаватимуть перенесенню інших типів втручань, зокрема пов’язаних із самостійним життям, у реальні умови.

1.4. Активне старіння та самостійне піклування про власне здоров’я

1.4.1. Активне старіння, самостійне життя та життя з частковим доглядом

Необхідно проводити мультидисциплінарні передові та прикладні наукові дослідження та здійснювати інновації в соціально-економічних, поведінкових, геронтологічних, цифрових та інших науках для ухвалення економічно ефективних, спрямованих на користувача рішень з метою забезпечення активного самостійного життя і життя з частковим доглядом (удома, на робочому місці, у громадських місцях, тощо) людям похилого віку та особам з інвалідністю з урахуванням гендерних відмінностей. Це стосується різних ситуацій, технологій, систем і послуг, які підвищують якість життя людини та її функціональність, зокрема мобільність, розумних персоналізованих допоміжних технологій, сервісної і соціальної робототехніки та сприятливого середовища. Підтримку надаватимуть дослідницьким та інноваційним пілотним проектам для оцінювання реалізації та широкого застосування рішень. Особливу увагу приділятимуть участі кінцевих споживачів, спільнот користувачів та осіб, які формально або неформально забезпечують догляд.

1.4.2. Індивідуальна обізнаність і розширення можливостей самостійно піклуватися про власне здоров’я

Надання можливості окремим особам покращувати своє здоров’я та піклуватися про нього протягом життя призведе до підвищення рентабельності системи охорони здоров’я та опіки, оскільки даватиме змогу управляти хронічними захворюваннями за межами лікувальних установ і позитивно впливатиме на здоров’я. Це вимагає вивчення соціально-економічних факторів і культурних цінностей, поведінкових і соціальних моделей, ставлення до персоналізованих медичних технологій і очікувань щодо них, мобільних і/або портативних інструментів, нових видів діагностики, сенсорів і приладів для моніторингу та надання персоналізованих послуг, до яких належать у тому числі, проте не обмежуючись цим, інструменти на базі наномедицини, що сприяють здоровому способу життя, добробуту, психічному здоров’ю, самообслуговуванню, покращенню взаємодії між громадянами та працівниками медичної сфери, персоналізованим програмам з управління захворюваннями та інвалідністю з метою, між іншим, покращення автономності пацієнтів, а також підтримування інфраструктур знань. Розроблятимуть та випробовуватимуть рішення з використанням відкритих інноваційних платформ, як-от широкомасштабні демонстраційні заходи в галузі соціальних інновацій та інновацій в сфері послуг.

1.5. Методи та дані

1.5.1. Вдосконалення медичної інформації та краще збирання і використання медичних даних

Підтримку надаватимуть інтеграції інфраструктур та інформаційних структур і джерел (зокрема тих, що отримані з когортних досліджень, протоколів, сукупностей даних, показників, спостережень за результатами медичних обстежень, тощо) а також стандартизації, взаємодійності, збереженню даних, обміну ними та доступу до них з метою забезпечення їх сталості в довгостроковій перспективі та ефективного використання. Необхідно звернути увагу на опрацювання даних, управління знаннями, моделювання, візуалізацію, безпеку ІКТ та питання приватності. Зокрема, необхідно підвищити доступність інформації та даних про негативні результати і небажані наслідки лікування.

1.5.2. Вдосконалення наукових інструментів та методів на підтримку вироблення політики та регуляторних потреб

Необхідно підтримувати дослідження, розвиток, інтеграцію і використання наукових інструментів, методів і статистичних даних для швидкого, точного та прогнозного оцінювання безпечності, дієвості та якості медичних втручань і технологій, зокрема нових ліків, біологічних продуктів, прогресивних методів лікування та медичних виробів. Це, зокрема, стосується нових розробок у сфері біофармацевтичних препаратів, вакцин, антимікробних препаратів, клітинної/тканинної та генної терапії, органів і трансплантації, спеціалізованого виробництва, біобанків, нових медичних виробів, комбінованих продуктів, діагностичних/лікувальних процедур, генетичного тестування, взаємодійності та електронної системи охорони здоров’я, в тому числі питань приватності. Також необхідно підтримувати покращення методик оцінювання ризиків, рамок відповідності, підходів до тестування і стратегій тестування, що стосуються довкілля і здоров’я. Необхідно підтримувати розроблення відповідних методів для сприяння оцінюванню етичних аспектів зазначених вище сфер.

1.5.3. Використання методів in-silico в медицині для вдосконалення лікування та прогнозування захворювань

Для прогнозування сприйнятливості до захворювання, динаміки захворювання та ймовірності успіху лікування можна застосовувати медичні системи на основі комп’ютерної симуляції з використанням даних конкретного пацієнта, що ґрунтуються на системних підходах до медицини і фізіологічному моделюванні. Симуляцію на основі моделі можна використовувати для підтримування клінічних випробувань, прогнозування реакції на лікування, а також персоналізації та оптимізації лікування.

1.6. Надання медичної допомоги та інтегрована опіка

1.6.1. Сприяння інтегрованій опіці

Підтримка управління хронічними захворюваннями, зокрема пацієнтів з інвалідністю, за межами установ також залежить від вдосконалення співпраці між надавачами медичних послуг і тими, хто забезпечує соціальну або неформальну опіку. Підтримку надаватимуть науково-дослідним та інноваційним програмам для вироблення та ухвалення рішень на основі поширеної інформації щодо фізичного і психічного здоров’я, зокрема психосоціальних аспектів, та надання доказів для широкомасштабного розгортання і використання нових рішень на ринку, в тому числі взаємодійних дистанційних медичних і опікунських послуг. Зокрема, в контексті демографічних змін підтримку надаватимуть дослідженням та інноваціям з метою покращення організації довготривалої опіки, а також інноваціям в сфері політики та управління. Впровадження нових та інтегрованих рішень у сфері опіки спрямоване на розширення власних можливостей і покращення наявних можливостей, а також зосереджене на компенсуванні дефіцитів.

1.6.2. Оптимізація ефективності та дієвості надання медичної допомоги та скорочення розбіжностей шляхом вироблення та ухвалення рішень на основі доказів, а також розповсюдження найкращої практики, інноваційних технологій і підходів

Необхідно підтримувати розроблення системного підходу до оцінювання технології в сфері охорони здоров’я та економіки охорони здоров’я, а також збирання доказів і розповсюдження найкращої практики та інноваційних технологій і підходів у сфері охорони здоров’я та опіки, зокрема ІКТ та застосунків, які використовуються для надання електронних послуг у сфері охорони здоров’я. Підтримку надаватимуть порівняльному аналізу реформ систем громадського здоров’я в Європі та в третіх країнах і оцінюванню їх середньо- та довгострокового впливу на економіку і суспільство. Підтримку надаватимуть аналізу майбутньої робочої сили в сфері охорони здоров’я з точки зору як кількості, так і необхідних навичок у зв’язку з застосуванням нових моделей опіки. Підтримку також надаватимуть дослідження динаміки нерівностей у сфері охорони здоров’я, їх взаємодії з іншими економічними і соціальними нерівностями, а також дослідженням дієвості політики, спрямованої на зменшення нерівностей в Європі та за її межами. Зрештою, підтримку надаватимуть оцінюванню рішень щодо безпеки пацієнтів і систем забезпечення якості, зокрема ролі пацієнтів.

1.7. Конкретні аспекти реалізації

Реалізація цієї конкретної цілі передбачає підтримку передавання знань і технологій та інших форм розповсюдження інформації, широкомасштабних експериментальних і демонстраційних заходів і стандартизації. У такий спосіб буде прискорено процес розгортання товарів і послуг на ринку та затверджено масштабовні рішення для Європи та поза її межами. Зазначена діяльність не лише сприятиме галузевій конкурентоспроможності Європи та залученню інноваційних МСП, але й вимагатиме активної участі всіх стейкхолдерів. Докладатимуть зусиль для налагодження синергій з іншими відповідними програмами та діяльністю як у публічному, так і в приватному секторі на рівні Союзу, на національному та міжнародному рівні. Зокрема, прагнутимуть налагодити синергії з діяльністю в контексті програми "Здоров’я для зростання".

Наукова група з питань здоров’я виконуватиме роль орієнтованої на науку платформи стейкхолдерів, яка робить науковий внесок у подолання зазначеного суспільного виклику. Ця група забезпечить узгоджений, науково обґрунтований аналіз перешкод проведенню досліджень та інновацій і пов’язаних із цим суспільним завданням можливостей, сприятиме визначенню пріоритетів досліджень та інновацій у цій сфері та заохочуватиме залучення вчених з усього Союзу. Завдяки активній співпраці зі стейкхолдерами ця група допоможе збільшити потенціал, сприятиме обміну знаннями та тіснішій співпраці в зазначеній сфері на рівні Союзу.

Будуть також встановлені необхідні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.

2. ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА, СТАЛЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЛІСІВНИЦТВО, ДОСЛІДЖЕННЯ У СФЕРІ МОРІВ, МОРЕПЛАВСТВА ТА ВНУТРІШНІХ ВОД І БІОЕКОНОМІКА

2.1. Стале сільське господарство та лісівництво

Належні знання, засоби, послуги та інновації, необхідні для забезпечення більш продуктивних, екологічних, ресурсоефективних і надійних сільськогосподарських і лісівничих систем, що постачають достатню кількість їжі, корму, біомаси та інших сировинних матеріалів, а також надають екосистемні послуги за одночасного захисту біорізноманіття та сприяння процвітанню сільської місцевості. Науково-дослідна діяльність та інновації забезпечать можливості інтеграції агрономічних та екологічних цілей у стале виробництво і тим самим: збільшать продуктивність і ресурсоефективність, у том числі ефективне використанням води; підвищать рівень безпечності тваринництва та рослинництва; зменшать викиди парникових газів від сільськогосподарської діяльності; скоротять продукування відходів; знизять вилуговування поживних речовин та інших хімічних сполук з оброблюваних земельних угідь у наземне та морське середовище; зменшать залежність від міжнародного ввезення рослинного білку в Європу; підвищать рівень розмаїття у системах виробництва сировини; та сприятимуть відновленню біорізноманіття.

2.1.1. Підвищення ефективності виробництва та подолання наслідків зміни клімату за одночасного забезпечення сталості та надійності

Діяльність сприятиме виробництву, а також адаптивній спроможності рослин, тварин і систем виробництва долати наслідки швидких змін довкілля/клімату та дефіциту природних ресурсів, що зростає. Інновації, що виникнуть в результаті такої діяльності, допоможуть перейти до економіки з низьким споживанням енергії, низьким рівнем викидів та утворення відходів, а також зменшити потреби в природних ресурсах уздовж усього ланцюга постачання продовольства та кормів. Окрім сприяння продовольчій безпеці будуть створені нові можливості використання біомаси та побічних продуктів сільського господарства для широкого спектру застосувань у непродовольчій сфері.

Буде докладено зусиль, щоб забезпечити мультидисциплінарний підхід до підвищення ефективності рослин, тварин і мікроорганізмів за одночасного забезпечення ефективного використання ресурсів (води, землі, ґрунту, поживних речовин, енергії та інших ресурсів) і екологічної цілісності сільської місцевості. Особливу увагу приділятимуть інтегрованим і різноманітним виробничим системам і агрономічним практикам, зокрема використанню високоточних технологій і підходів екологічної інтенсифікації на користь як звичайного, так і органічного сільського господарства. Окрім цього, заохочуватимуть озеленення міст із застосуванням нових форм агровиробництва, садівництва та лісівництва в міській і приміській місцевості. Зазначене враховуватимуть через задоволення нових вимог щодо властивостей рослин, методів культивування, технологій, маркетингу та планування міст у світлі охорони здоров’я і добробуту людини, довкілля та зміни клімату. Генетичне вдосконалення рослин і тварин з погляду їх адаптивної здатності, здоров’я та продуктивності потребуватиме усіх відповідних звичайних і сучасних методів розведення, а також збереження і кращого використання генетичних ресурсів.

Належну увагу приділятимуть управлінню ґрунтом для підвищення врожайності зернових культур. Беручи до уваги основну мету - забезпечити високоякісне та безпечне виробництво харчових продуктів - підтримку надаватимуть здоров’ю рослин і тварин. Діяльність у сфері забезпечення здоров’я та захисту рослин підвищить обізнаність і сприятиме розвитку інтегрованих екологічних стратегій захисту від шкідників, а також продуктів та інструментів для попередження занесення патогенів, контролю шкідників і хвороб, а також зменшення втрат як до, так і після збирання врожаю. У сфері здоров’я тварин заохочуватимуть стратегії з викорінення або ефективного ведення захворювань, зокрема зоонозів, а також дослідження у сфері антибіотикорезистентності. Посилюватимуть інтегрований контроль захворювань, паразитів і шкідників, від кращого розуміння взаємодії між господарем і патогеном до спостереження, діагностування та лікування. Вивчення результатів впливу різних практик на добробут тварин допоможе подолати занепокоєння громадськості. Зазначені сфери посилюватимуть більш фундаментальними дослідженнями для пошуку відповідей на актуальні біологічні питання, а також забезпечення розвитку та реалізації стратегій Союзу, і супроводжуватимуть адекватним оцінюванням їх економічного та ринкового потенціалу.

2.1.2. Забезпечення екосистемних послуг і суспільних благ

Сільське господарство та лісівництво є унікальними системами, що постачають не тільки комерційні продукти, а й суспільні блага у ширшому розумінні (зокрема, культурного та рекреаційного значення) та надають важливі екологічні послуги, як-от функціональне та in-situ біорізноманіття, запилення, зберігання води та водорегулювання, функції ґрунту, ландшафт, зменшення ерозії, стійкість до повеней і посух, а також уловлювання вуглецю/зменшення впливу парникових газів. Науково-дослідна діяльність сприятиме кращому розумінню складних зв’язків між системами виробництва сировини і екосистемними послугами та підтримуватиме забезпечення зазначених суспільних благ і послуг через надання управлінських рішень, інструментів, що сприяють виробленню та ухваленню рішень, а також оцінювання їх ринкової та неринкової вартості. Конкретні питання, які необхідно розглянути, включають ідентифікацію сільських і (при)міських фермерських/лісівничих систем і ландшафтних моделей, котрі можуть уможливити реалізацію зазначених цілей. Перехід до активного менеджменту сільськогосподарських систем, зокрема використання технологій і зміна практик, покращить ефективність зменшення впливу парникових газів і адаптивну спроможність аграрного сектора до негативного впливу зміни клімату.

2.1.3. Розширення можливостей сільської місцевості, підтримка стратегій та інновацій у сільській місцевості

Будуть мобілізовані можливості розвитку сільських громад через зміцнення їх потенціалу виробляти сировину та надавати екосистемні послуги, а також через створення можливостей для виробництва нових і диверсифікованих продуктів (зокрема харчових продуктів, кормів, матеріалів та енергії), що відповідають дедалі більшому попиту на низьковуглецеві системи з короткими ланцюгами постачання. Необхідно проводити соціально-економічні та наукові дослідження, а також вивчати суспільства за одночасного розвитку нових концепцій та інституційних інновацій для забезпечення гуртування сільських територій і запобігання економічній та соціальній маргіналізації, сприяння диверсифікації економічної діяльності (зокрема сфери послуг), забезпечення відповідних відносин між сільськими та міськими територіями, а також сприяння обміну знаннями, демонстрації, інноваціям, розповсюдженню знань і партисипативному управлінню ресурсами. Окрім цього, необхідно шукати способи перетворення суспільних благ у сільській місцевості на місцеві/регіональні соціально-економічні переваги. Потреби в інноваціях, визначені на регіональному та місцевому рівнях, доповнюватимуть міжгалузевою дослідною діяльністю на міжнародному, міжрегіональному та європейському рівнях. Дослідницькі проекти підтримуватимуть виробників політики та інших суб’єктів у реалізації, моніторингу та оцінюванні відповідних стратегій, політик і права не лише для сільської місцевості, а для всієї біоекономіки шляхом забезпечення необхідних аналітичних інструментів, показників, інтегрованих моделей і перспективної діяльності. Інструменти та дані також необхідні для забезпечення належного оцінювання можливих варіантів використання різних типів ресурсів (землі, води, ґрунту, поживних речовин, енергії та інших ресурсів) і продуктів біоекономіки. Увагу також приділятимуть соціально-економічному та порівняльному оцінюванню систем сільського господарства/лісівництва і показникам їх сталості.

2.1.4. Стале лісівництво

Ціль - стале виробництво біопродуктів, біоекосистем і біопослуг (в тому числі послуг, пов’язаних з водою та пом’якшенням наслідків зміни клімату), а також достатнього обсягу біомаси з належним урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів лісівництва та регіональних відмінностей. Загалом діяльність у секторі лісівництва спрямовуватимуть на розвиток багатофункціональних лісів, які забезпечуватимуть екологічні, економічні та соціальні переваги. Діяльність зосереджуватимуть на подальшому розвитку сталих систем лісівництва, здатних реагувати на соціальні виклики та вимоги, зокрема вимоги власників лісів, шляхом застосування багатофункціональних підходів, що задовольняють потребу забезпечити розумне, стале та інклюзивне зростання з урахуванням зміни клімату. Такі сталі системи лісівництва є важливим інструментом зміцнення сталості лісових ресурсів і захисту біорізноманіття, а також задоволення дедалі більшого попиту на біомасу. Це необхідно підкріпити дослідженнями у сфері здоров’я дерев і захисту лісів від пожеж та їх відновлення після пожежі.

2.2. Сталий і конкурентоспроможний агропродовольчий сектор для безпечного та здорового харчування

Необхідно задовольнити потреби споживачів у безпечній, здоровій, високоякісній та доступній їжі з урахуванням впливу поведінки споживачів харчових продуктів, виробництва харчових продуктів і кормів на здоров’я людини, екологію та глобальну екосистему. Проводитимуть роботу в напряму продовольчої та кормової безпеки та безпечності харчових продуктів і кормів, конкурентоспроможності європейської агропродовольчої сфери та сталості виробництва, постачання та споживання харчових продуктів, що охоплюватиме весь харчовий ланцюг і пов’язані з ним послуги, як звичайні, так і органічні, від виробництва сировини до споживання. Такий підхід сприятиме досягненню продовольчої безпеки та безпечності харчових продуктів для всіх європейців і ліквідації голоду у світі; зменшенню тягаря хвороб, пов’язаних із їжею та харчуванням, через заохочення переходу до здорового та сталого харчування, роз’яснювальну роботу серед споживачів та інновації в сільському господарстві та харчовій промисловості; зменшенню споживання води та енергії у виробництві, транспортуванні та збуті харчових продуктів; скороченню відходів харчових продуктів на 50% до 2030 року; а також досягненню широкого розмаїття здорових, високоякісних і безпечних харчових продуктів для всіх верств населення.

2.2.1. Поінформований вибір споживачів

Проводитимуть роботу в напряму покращення вподобань, ставлення, потреб, поведінки, стилю життя та освіти споживачів і культурного компоненту якості харчових продуктів, а також покращуватимуть комунікацію між споживачами та спільнотою дослідників харчового ланцюга і його стейкхолдерами для підвищення суспільного розуміння загальних аспектів виробництва харчових продуктів та уможливлення поінформованого вибору, сталого та здорового споживання та їх впливу на виробництво, інклюзивне зростання та якість життя, зокрема вразливих груп. Соціальні інновації стануть відповіддю на соціальні виклики, а інноваційні прогнозні моделі та методики науки про споживання нададуть зіставні дані та закладуть базу для реагування на стратегічні потреби Союзу.

2.2.2. Здорові та безпечні харчові продукти та раціон харчування для всіх

Розглядатимуть питання харчових потреб, збалансованого раціону харчування та впливу харчових продуктів на фізіологічні функції та фізичний і психічний стан, а також зв’язку між харчуванням, демографічними тенденціями (як-от старіння) та хронічними хворобами і порушеннями. Віднаходитимуть рішення щодо раціону харчування та інновації, що ведуть до покращення здоров’я та добробуту. Проводитимуть аналіз, оцінювання, моніторинг хімічного та бактеріального забруднення харчових продуктів і кормів, пов’язаних з ним ризиків і експозиції, а також його контроль і простежування уздовж усього ланцюга постачання харчових продуктів, корму та питної води, від виробництва та зберігання до перероблення, пакування, збуту, громадського харчування та приготування вдома. Інновації у сфері безпечності харчових продуктів, покращені інструменти оцінювання ризику та співвідношення ризик-вигода і повідомлення про ризик, а також покращені стандарти безпечності харчових продуктів впроваджуватимуть по всьому харчовому ланцюгу, що сприятиме підвищенню довіри споживачів і їх захисту в Європі. Покращені на світовому рівні стандарти безпечності харчових продуктів також допоможуть посилити конкурентоспроможність європейської харчової промисловості.

2.2.3. Стала та конкурентоспроможна агропродовольча сфера

Потреби харчової та кормової промисловості у подоланні наслідків соціальних, екологічних, кліматичних і економічних змін, як локальних так і глобальних, братимуть до уваги на всіх рівнях ланцюга виробництва харчових продуктів і кормів, зокрема проектування харчових продуктів, їх перероблення, пакування, технологічний контроль, скорочення відходів, підвищення цінності побічного продукту та безпечне використання або утилізація побічних продуктів тваринного походження. Розроблятимуть та підкріплюватимуть науковими доказами інноваційні та сталі ресурсоефективні технології та процеси, а також диверсифіковані, безпечні, здорові, доступні та високоякісні продукти. Це посилить інноваційний потенціал європейського ланцюга постачання харчових продуктів, підвищить його конкурентоспроможність, сприятиме економічному зростанню та створенню робочих місць, а також дасть змогу європейській харчовій промисловості адаптуватися до змін. Інші аспекти, на які належить звернути увагу - це простежуваність, логістика та послуги, соціально-економічні і культурні чинники, добробут тварин та інші етичні питання, стійкість харчового ланцюга до екологічних і кліматичних ризиків, обмеження негативного впливу на довкілля від діяльності в рамках харчового ланцюга та змін раціону харчування і систем виробництва.

2.3. Використання потенціалу водних біологічних ресурсів

Однією з основних властивостей водних біологічних ресурсів є їх відновлюваність, а їх стале використання залежить від глибокого розуміння і високого ступеня якості та продуктивності водних екосистем. Загальна ціль полягає в управлінні водними біологічними ресурсами для максимізації соціальних і економічних переваг/доходів від європейських океанів, морів і внутрішніх вод.

Це включає потребу оптимізувати сталий внесок рибальства та аквакультури у продовольчу безпеку в контексті глобальної економіки та зменшення значної залежності Союзу від імпорту морепродуктів (приблизно 60% загального споживання морепродуктів у Європі залежить від імпорту і Союз є найбільшим світовим імпортером продуктів рибальства), а також стимулювання інновацій у сфері морів і мореплавства за допомогою біотехнологій для забезпечення розумного "блакитного" зростання. Відповідно до чинних політичних рамок, зокрема Інтегрованої морської політики та Рамкової Директиви морської стратегії (- 25), дослідна діяльність підтримуватиме екосистемний підхід до управління та використання природних ресурсів за одночасного забезпечення можливості сталого використання морських товарів і послуг, а також екологізації залучених секторів.

2.3.1. Розвиток сталого та екологічного рибальства

Нова спільна політика щодо рибальства, Рамкова Директива морської стратегії та Стратегія Союзу 2020 у сфері біорізноманіття закликають європейські рибальські господарства до більшої сталості, конкурентоспроможності та екологічності. Перехід до екосистемного підходу в управлінні рибальством вимагатиме глибокого розуміння морських екосистем. Розроблятимуть нові дані, інструменти та моделі, щоб покращити розуміння того, що робить морські екосистеми здоровими та продуктивними, а також для оцінювання, аналізу та пом’якшення впливу рибальства на морські екосистеми (зокрема морські глибини). Розроблятимуть нові стратегії та технології рибного промислу, що надають послуги суспільству за одночасного збереження здорових морських екосистем. Проводитимуть оцінювання соціально-економічних наслідків різних варіантів господарювання. Окрім цього, досліджуватимуть наслідки екологічних змін, зокрема зміни клімату, та адаптація до них, а також нові інструменти оцінювання та управління для подолання ризиків і невизначеності. Діяльність спрямовуватимуть на підтримування досліджень у сфері біології, генетики та динаміки популяцій риби, ролі основних видів в екосистемах, рибальстві та його моніторингу, поведінки рибальського сектора та адаптацію до нових ринків (наприклад, еко-маркування), а також залучення рибальської галузі до процесу вироблення та ухвалення рішень. Окрім цього, увагу приділятимуть спільному використанню морського простору разом з іншими видами діяльності, зокрема, у прибережній зоні, а також його соціально-економічному впливу.

2.3.2. Розвиток конкурентоспроможної та екологічної європейської аквакультури

Стала аквакультура має значний потенціал для розвитку здорових, безпечних і конкурентоспроможних продуктів, адаптованих до потреб і вподобань споживачів, а також для екологічних послуг (біовідновлення, управління земельними та водними ресурсами тощо) і вироблення енергії, однак його належить реалізувати в Європі повною мірою. Буде вдосконалена академічна база та технології щодо всіх аспектів доместикації визначених видів і диверсифікації нових видів з урахуванням взаємозв’язків між аквакультурою та водними екосистемами для зменшення впливу аквакультури на довкілля і пом’якшення наслідків зміни клімату, а також можливості сектора адаптуватися до них. Особливо необхідно продовжувати дослідження в сфері здоров’я та хвороб вирощуваних водних організмів (зокрема інструментів профілактики та пом’якшення наслідків), питань харчування (зокрема розроблення альтернативних індивідуально підібраних інгредієнтів і кормів для аквакультури), а також репродукції та розведення, які є основними перешкодами сталому розвитку європейської аквакультури. Заохочуватимуть також інновації для сталих систем виробництва у внутрішніх водах, прибережній зоні та у відкритому морі. Також враховуватимуть особливості найвіддаленіших європейських регіонів. Окрім цього, буде зроблено акцент на розумінні соціального та економічного виміру цього сектора для підтримки рентабельного та енергоефективного виробництва, що відповідатиме потребам ринку та споживачів за одночасного забезпечення конкурентоспроможності та привабливих перспектив для інвесторів і виробників.

2.3.3. Розвиток інновацій у сфері морів і мореплавства за допомогою біотехнологій

Понад 90% морського біорізноманіття залишається недослідженим, що становить величезний потенціал для відкриття нових видів і застосувань у сфері морських біотехнологій, які, за прогнозами, забезпечуватимуть 10% річного зростання цього сектора. Підтримку надаватимуть подальшим дослідженням і використанню значного потенціалу морського біорізноманіття та водної біомаси з метою виведення на ринок нових інноваційних і сталих процесів, продуктів і послуг із потенційним застосуванням у таких секторах як хімічне та матеріальне виробництво, рибальство та аквакультура, енергопостачання, а також фармацевтична та косметична промисловість.

2.4. Стала та конкурентоспроможна біопромисловість та підтримування розвитку європейської біоекономіки

Загальна ціль - прискорити перетворення європейських галузей промисловості, які базуються на природних копалинах, на низьковуглецеві, ресурсоефективні та сталі галузі. Дослідження та інновації забезпечать ресурси, необхідні для зменшення залежності Союзу від викопного палива, та сприятимуть досягненню цілей його енергетичної політики і політики щодо зміни клімату на 2020 рік (10% палива для транспорту отримують з відновлюваних джерел, а викиди парникових газів зменшені на 20%). За оцінками, перехід на біологічну сировину та біологічні методи перероблення може зменшити викиди парникових газів у вуглецевому еквіваленті до 2,5 мільярдів тон CO2 на рік до 2030 року, що дозволить значно збільшити ринок біосировини та нових споживчих біопродуктів. Використання такого потенціалу потребує розбудови розгалуженої бази знань і розроблення відповідних (біо)технологій із основним акцентом на трьох необхідних елементах: a) перетворення наявних процесів, що базуються на природних копалинах, на процеси, що базуються та ресурсо- та енергоефективних біотехнологіях; b) запровадження надійних, сталих і відповідних ланцюгів постачання біомаси, побічних продуктів і потоків відходів, а також розгалуженої мережі біопереробних заводів на території Європи; та c) підтримування розвитку ринку біопродуктів і біопроцесів з урахуванням пов’язаних з цим ризиків і переваг. Зусиль докладатимуть для налагодження синергій із конкретною ціллю "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

2.4.1. Сприяння біоекономіці для потреб біопромисловості

Значний прогрес у напряму розвитку низьковуглецевих, ресурсоефективних і сталих галузей промисловості підтримуватимуть за допомогою відкриття і використання наземних і водних біологічних ресурсів за одночасної мінімізації несприятливого впливу на довкілля та водного сліду, як-от через запровадження замкнених циклів обігу поживних речовин, зокрема між міськими та сільськими районами. Необхідно дослідити можливі компроміси між різними варіантами використання біомаси. Діяльність потрібно зосередити на біомасі, яка не конкурує з виробництвом харчових продуктів, і враховувати сталість пов’язаних з нею систем використання земельних ресурсів. Ціллю буде розроблення для промисловості та споживачів біологічних продуктів і біологічно активних сполук з принципово новими властивостями, функціями та покращеною сталістю. Економічна цінність відновлюваних ресурсів, біологічних відходів і побічних продуктів буде максимізована через нові та ресурсоефективні процеси, зокрема через перетворення міських біологічних відходів на ресурси для сільського господарства.

2.4.2. Розвиток інтегрованих біопереробних заводів

Підтримку надаватимуть діяльності, спрямованій на стимулювання виробництва сталих біопродуктів, проміжних продуктів і біоенергії/біопалива. При цьому в центрі уваги буде перш за все каскадний підхід, а пріоритетом буде створення продуктів з високою доданою вартістю. Розроблятимуть технології та стратегії, щоб забезпечити постачання сировини. Розширення діапазону типів біомаси для використання на біопереробних заводах другого і третього поколінь, зокрема продуктів лісівництва, біологічних відходів і промислових побічних продуктів, допоможе уникнути конфліктів між харчовими продуктами і паливом, а також підтримати економічний і менш шкідливий для довкілля розвиток сільських і прибережних районів Союзу.

2.4.3. Підтримування розвитку ринку біопродуктів і біопроцесів

У відповідь на попит відкриватимуть нові ринки біотехнологічних інновацій. Стандартизація та сертифікація на рівні Союзу і на міжнародному рівні необхідна, зокрема, для визначення біологічного змісту, властивостей продукту та його здатності до біорозкладення. Методологія та підходи до аналізу життєвого циклу потребують подальшого розроблення і постійної адаптації до поступу в науці та промисловості. Науково-дослідну діяльність, що підтримує стандартизацію продуктів і процесів (зокрема гармонізацію міжнародних стандартів), і регуляторну діяльність у сфері біотехнологій вважають необхідними для сприяння створенню нових ринків і реалізації торговельних можливостей.

2.5. Наскрізні дослідження у сфері морів і мореплавства

Ціль - збільшити вплив морів і океанів Союзу на суспільство та економічне зростання за допомогою використання морських ресурсів, а також різних джерел морської енергії та широкого спектру можливостей використання морів. Діяльність спрямована на вирішення наскрізних наукових і технологічних викликів у сфері морів і мореплавства з метою розкриття потенціалу морів і океанів у низці морських і мореплавних галузей за одночасного захисту довкілля та адаптацією до зміни клімату. Стратегічний скоординований підхід до досліджень у сфері морів і мореплавства в контексті викликів і пріоритетів програми "Горизонт 2020" також підтримуватиме реалізацію відповідних стратегій Союзу, щоб сприяти досягненню ключових цілей "блакитного" розвитку.

З огляду на мультидисциплінарний характер досліджень у сфері морів і мореплавства спільну діяльність здійснюватимуть у тісній координації з іншими частинами програми "Горизонт 2020", зокрема, з конкретною ціллю "Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів" пріоритету "Суспільні виклики".

2.5.1. Вплив зміни клімату на морські екосистеми та морську економіку

Підтримку надаватимуть діяльності, спрямованій на покращенні поточного розуміння функціонування морських екосистем і взаємодії між океанами та атмосферою. Це покращить спроможність оцінювати роль океанів у кліматі та вплив зміни клімату і закислення океанів на морські екосистеми та прибережні райони.

2.5.2. Розвиток потенціалу морських ресурсів за допомогою інтегрованого підходу

Сприяння довготривалому і сталому зростанню морського сектора і забезпечення синергії між усіма морськими секторами потребує інтегрованого підходу. Науково-дослідну діяльність зосереджуватимуть на збереженні морського середовища, а також на впливі морської діяльності та продуктів на інші сектори. Це сприятиме поступу у сфері еко-інновацій, зокрема нових продуктів, процесів і застосування управлінських концепцій, інструментів і заходів, для оцінювання і зменшення впливу людського фактора на морське середовище задля руху в напряму сталого управління морською діяльністю.

2.5.3. Наскрізні концепції та технології, що забезпечують зростання морського сектора

Прогрес, досягнутий у наскрізних високоефективних технологіях (як-от ІКТ, електроніка, наноматеріали, сплави, біотехнології тощо) і нові інженерні розробки та концепції уможливлюватимуть подальше зростання. Зазначена діяльність сприятиме проривам у дослідженні в сфері морів і мореплавства, а також у спостереженні за океанами (як-от дослідження морських глибин, системи спостереження, сенсори, автоматизовані системи моніторингу діяльності та спостереження, скринінг морського біорізноманіття, морські геозагрози та дистанційно керовані транспортні засоби). Ціль - зменшити вплив на морське середовище (як-от підводний шум і проникнення інвазивних видів і забрудників з моря та суходолу), а також мінімізувати вуглецевий слід людської діяльності. Наскрізні високоефективні технології сприятимуть реалізації стратегій Союзу в сфері морів і мореплавства.

2.6. Конкретні аспекти реалізації

Окрім загальних джерел зовнішніх консультацій, по конкретні консультації будуть звертатися до Постійного комітету з питань наукових досліджень в сільському господарстві (SCAR) з цілого спектру питань, у тому числі зі стратегічних аспектів, в рамках його прогностичної діяльності та координації наукових досліджень в сільському господарстві на національному рівні та на рівні Союзу. Будуть також встановлені необхідні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.

Вплив і розповсюдження результатів досліджень активно підтримуватимуть через конкретні дії у сфері комунікацій, обмін знаннями та залучення різних учасників на всіх етапах реалізації проектів. Реалізація поєднуватиме широкий спектр діяльності, зокрема масштабні демонстраційні та пілотні заходи. Заохочуватимуть простий і відкритий доступ до результатів досліджень і найкращих практик.

Конкретна підтримка МСП сприятиме активнішій участі ферм, рибалок та інших типів МСП в дослідній і демонстраційній діяльності. Враховуватимуть конкретні потреби сектора виробництва сировини в послугах з підтримки інновацій і структурах зв’язків з громадськістю. Реалізація поєднуватиме широкий спектр діяльності, зокрема заходи з обміну знаннями, які передбачають активне залучення фермерів або інших виробників сировини і посередників задля узагальнення потреб кінцевих користувачів у дослідженнях. Заохочуватимуть простий і відкритий доступ до результатів досліджень і найкращих практик.

Підтримку питанням стандартизації та регулювання надаватимуть з метою стимулювання прискореного розгортання ринку новітніх біотоварів і біопослуг.

Зусилля спрямовуватимуть на розгортання синергій з іншими фондами Союзу, пов’язаними з цим суспільним викликом, як-от Європейським сільськогосподарським фондом розвитку сільських територій (ЄСФРСТ) і Європейським фондом морського і рибного господарства (ЄФМРГ), і для подальшого використання можливостей цих фондів.

В усіх секторах біоекономіки здійснюватимуть перспективну діяльність, що включатиме розроблення баз даних, індикаторів і моделей, адаптованих до глобального, європейського, національного та регіонального виміру. Буде створена європейська обсерваторія у сфері біоекономіки для мапування та моніторингу науково-дослідної та інноваційної діяльності на рівні Союзу та на глобальному рівні, зокрема оцінювання технологій, розроблення ключових індикаторів ефективності, а також моніторингу інноваційних стратегій у сфері біоекономіки.

3. БЕЗПЕЧНА, ЧИСТА ТА ЕФЕКТИВНА ЕНЕРГЕТИКА

3.1. Зменшення споживання енергії та вуглецевого сліду завдяки розумному та сталому використанню

Джерела енергії та моделі споживання європейської промисловості, транспортних систем, будівель, районів, міст і містечок здебільшого є несталими, що призводить до значного впливу на екологію та зміну клімату. Управління енергетикою в режимі реального часу для нових і наявних будівель із близьким до нуля рівнем викидів, близьким до нуля рівнем енергоспоживання та будівель з позитивним енергетичним балансом, модернізованих будівель і активних будівель, високоефективних галузей промисловості та масового впровадження енергоефективних підходів компаніями, окремими особами, спільнотами, містами і районами вимагатиме не лише технологічного поступу, але й нетехнологічних рішень, як-от нові дорадчі, фінансові послуги та послуги у сфері управління попитом, а також внеску поведінкових і соціальних наук за одночасного врахування питань сприйняття суспільством. У такий спосіб покращена енергоефективність може забезпечити один із найбільш економних методів зменшення енергетичних потреб, що в свою чергу посилить безпеку енергопостачання, знизить екологічний і кліматичний вплив і стимулюватиме конкурентоспроможність. Для вирішення зазначених проблем важливим є подальший розвиток відновлюваних джерел енергії та використання потенціалу енергоефективності.

3.1.1. Виведення на масовий ринок технологій і послуг для розумного та ефективного споживання енергії

Зменшення споживання енергії та ліквідація її втрат разом із наданням послуг, яких потребують суспільство та економіка, вимагає не лише виведення на масовий ринок більш ефективного, рентабельного, екологічного та розумного обладнання, продуктів і послуг, але також інтеграції компонентів і пристроїв таким чином, щоб забезпечити їх взаємодію для оптимізації загального споживання енергії будівлями, послугами і промисловістю.

Для забезпечення їх повного впровадження та всіх переваг для споживачів (зокрема їх можливості моніторингу власного споживання) енергетичні характеристики таких технологій і послуг повинні бути адаптовані до середовища, в якому вони будуть застосовуватися, та оптимізовані для такого середовища і в ньому. Це потребує проведення досліджень, розроблення та тестування інноваційних ІКТ, техніки моніторингу та контролю, а також здійснення демонстраційних проектів і діяльності з докомерційного розгортання для забезпечення взаємодійності та масштабовності. Такі проекти мають бути спрямовані на сприяння значному зменшенню або оптимізації загального споживання енергії та її вартості завдяки розробленню спільних процедур збирання, впорядкування та аналізу даних щодо споживання енергії та викидів для покращення вимірюваності, прозорості, сприйняття громадськістю, планування та видимості використання енергії, а також її впливу на довкілля. Для захисту методів моніторингу і контролю в таких процесах особливу увагу необхідно приділити питанням безпеки та приватності. Розроблення платформ і їх застосування для верифікації стабільності таких систем допоможе забезпечити надійність.

3.1.2. Використання потенціалу ефективних і відновлюваних систем обігріву та охолодження

На території Союзу значну частку енергії споживають для обігріву або охолодження, тому розроблення економних і ефективних технологій і технік системної інтеграції, як-от мережеве підключення зі стандартизованими мовами та послугами у цій сфері, матиме вагомий вплив на зменшення попиту на енергію. Це потребує проведення досліджень і демонстрації нових технік і систем проектування, а також компонентів для промислового, комерційного та побутового застосування, наприклад, децентралізоване і централізоване постачання гарячої води, опалення та охолодження приміщень. Такі заходи повинні охоплювати різні технології, як-от сонячні, термальні, геотермальні, біомасу, теплові насоси, комбіноване вироблення тепла і електроенергії, відновлення енергетичних відходів, а також мають відповідати вимогам до будівель і районів з рівнем споживання енергії близьким до нуля та підтримувати розумні будівлі. Нові прориви необхідні, зокрема, у сфері зберігання термальної енергії з відновлюваних джерел енергії, а також для сприяння розвитку та впровадженню ефективних комбінацій гібридних систем опалення та охолодження для централізованого та децентралізованого застосування.

3.1.3. Сприяння європейським розумним містам і громадам

Міські райони споживають найбільшу кількість енергії в Союзі та відповідно виділяють велику кількість парникових газів і генерують значну кількість забрудників повітря. Водночас міські райони страждають від зниження якості повітря та від зміни клімату, і тому змушені розробляти власні стратегії пом’якшення наслідків і адаптації. Таким чином, пошук інноваційних енергетичних рішень (як-от енергоефективність, системи постачання електроенергії, обігріву та охолодження, інтегрування відновлюваних джерел енергії в міське середовище), інтегрованих із транспортними системами, розумними рішеннями у сфері будівництва і міського планування, обробленням відходів і води, а також рішень у сфері ІКТ для міського середовища є вирішальним для трансформації в напряму низьковуглецевого суспільства. Необхідно передбачити цільові ініціативи на підтримку конвергенції промислових ланцюгів створення вартості секторів енергетики, транспорту та ІКТ для розумного міського застосування. Водночас необхідно розробити нові технологічні, організаційні, планувальні та бізнес-моделі та провести їх повномасштабні випробування відповідно до потреб і ресурсів міст і громад, а також їх мешканців. Необхідні також дослідження для розуміння суспільних, екологічних, економічних і культурних питань, пов’язаних із цією трансформацією.

3.2. Постачання дешевої низьковуглецевої електроенергії

Електроенергія відіграватиме центральну роль у створенні екологічно сталої низьковуглецевої економіки. В основі такого розвитку лежать відновлювані джерела енергії. Перехід до вироблення низьковуглецевої електроенергії є надто повільним, тому що вимагає великих витрат. Існує нагальна потреба у віднаходженні ефективних, сталих і прийнятних для суспільства рішень, які значно зменшать ці витрати та забезпечать швидше виведення на ринок дешевого, надійного та низьковуглецевого виробництва електроенергії. Діяльність спрямовуватимуть на дослідження, розвиток і повномасштабну демонстрацію інноваційних відновлюваних джерел енергії, зокрема малих і надмалих енергосистем, ефективних і гнучких електростанцій з низьким рівнем вуглецевих викидів, що працюють на викопному паливі, та технологій уловлювання та зберігання вуглецю або повторного використання CO2.

3.2.1. Максимальне використання потенціалу вітрової енергетики

У сфері вітрової енергетики ціль полягає в зменшенні вартості вироблення вітрової електроенергії на морі та суходолі приблизно на 20% до 2020 року порівняно із 2010 роком, значне збільшення вироблення вітрової електроенергетики на морі, а також забезпечення її належної інтеграції в електромережу. Основну увагу зосереджуватимуть на розробленні, тестуванні та демонстрації систем конверсії вітрової енергії наступного покоління більшого масштабу (зокрема інноваційних систем зберігання енергії), підвищенні ефективності конверсії та доступності енергії на морі і на суходолі (зокрема у віддалених місцях і районах з несприятливими погодними умовами), а також на нових процесах серійного виробництва. Також враховуватимуть аспекти розвитку вітрової енергетики, пов’язані з довкіллям і біорізноманіттям.

3.2.2. Розроблення ефективних, надійних і рентабельних сонячних енергосистем

Вартість сонячної енергії, яка включає фотогальваніку (PV) та концентрування сонячної енергії (CSP), необхідно зменшити вдвічі до 2020 року порівняно з 2010 роком задля уможливлення значного збільшення її частки на ринку електроенергії.

У контексті фотогальваніки це вимагатиме подальших досліджень, між іншим, новітніх концепцій і систем, а також демонстрації і тестування масового виробництва з перспективою широкомасштабного розгортання та інтеграції фотогальваніки в будівлі.

У контексті концентрування сонячної енергії основну увагу зосереджуватимуть на розробленні способів підвищення ефективності за одночасного зменшення вартості та впливу на довкілля, що сприятиме переходу до етапу промислового впровадження продемонстрованих технологій завдяки будівництву перших у своєму роді електростанцій. Випробуватимуть рішення щодо ефективного поєднання виробництва сонячної електроенергії з опрісненням води.

3.2.3. Розроблення конкурентоспроможних і безпечних для довкілля технологій уловлювання, транспортування, зберігання та повторного використання CO2

Уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ) - це ключова можливість, яку необхідно широко використовувати в комерційному масштабі на глобальному рівні, щоб до 2050 року досягти декарбонізованого виробництва електроенергії та низьковуглецевої промисловості. Ціль - мінімізувати додаткові витрати на УЗВ в енергетичному секторі на вугільних і газових електростанціях, а також на електростанціях, що працюють на нафтових сланцях, порівняно з еквівалентними електростанціями без УЗВ та енергоінтенсивними промисловими об’єктами.

Підтримку надаватимуть, зокрема, демонстрації повного ланцюга УЗВ для представницького портфоліо різних варіантів технології уловлювання, транспортування, зберігання та повторного використання. Це супроводжуватиметься дослідженнями для подальшого розвитку таких технологій і розроблення більш конкурентоспроможних технологій уловлювання, покращених компонентів, інтегрованих систем і процесів, безпечного підземного зберігання, раціональних рішень і схвалення суспільством повторного використання вловленого CO2, що забезпечить можливість комерційного розгортання технологій УЗВ в електростанціях на викопному паливі та інших галузях промисловості з високим рівнем викидів вуглецю після 2020 року. Підтримку також надаватимуть чистим вугільним технологіям як таким, що доповнюють технології УЗВ.

3.2.4. Розвиток можливостей використання геотермальної енергії, гідроенергії, енергії моря та інших відновлюваних джерел енергії

Геотермальна енергія, гідроенергія, енергія моря та відновлювана енергія інших типів може сприяти декарбонізації європейського енергопостачання і водночас покращити його гнучкість по відношенню до різних типів виробництва та використання енергії. Ціль - подальший розвиток і доведення до етапу комерційної зрілості рентабельних і сталих технологій, забезпечення можливості їх широкомасштабного розгортання на промисловому рівні, зокрема їх інтеграції в електромережі. Вдосконалені геотермальні системи - це технологія, що потребує подальшого дослідження, розвитку та демонстрації, особливо у сфері розвідки, буріння і вироблення тепла. Енергія океану, як-от енергія припливів, течій або хвиль і осмотична енергія, пропонує беземісійну передбачувану енергетику з нульовим рівнем викидів, а також може сприяти використанню повного потенціалу енергії морських вітрів (поєднання різних типів енергії моря). Науково-дослідна діяльність повинна включати лабораторні інноваційні дослідження низьковартісних надійних компонентів і матеріалів у середовищах, яким притаманний високий корозійний вплив і високий ступінь забруднення мікроорганізмами, а також демонстрації за різних умов, властивих європейським водам.

3.3. Альтернативні види палива та мобільні джерела енергії

Досягнення цілей Європи щодо енергетики та скорочення CO2 також потребує розроблення нових видів палива та мобільних джерел енергії. Це важливо, зокрема, для вирішення питання розумного, екологічно безпечного та інтегрованого транспорту. Ланцюги створення вартості таких технологій і альтернативних видів палива недостатньо розвинені, і їх розвиток потрібно прискорити, щоб досягти демонстраційного масштабу.

3.3.1. Підвищення конкурентоспроможності та сталості біоенергетики

Ціллю в сфері біоенергетики є доведення до етапу комерційної зрілості найбільш перспективних технологій, щоб уможливити великомасштабне, стале виробництва сучасного біопалива різних ланцюгів створення вартості в рамках підходу, що ґрунтується на біопереробленні, для наземного, морського і повітряного транспорту, а також високоефективного комбінованого виробництва теплової енергії, електроенергії та зеленого газу з біомаси та відходів, у тому числі за допомогою технології УЗВ. Ціль полягає в розвитку та демонстрації технологій для різних способів виробництва біоенергії в різних масштабах з урахуванням різноманітних географічних і кліматичних умов та логістичних обмежень за одночасної мінімізації негативного впливу, пов’язаного з землекористуванням, на довкілля та суспільство. Триваліші дослідження сприятимуть розвитку сталої біоенергетичної галузі після 2020 року. Зазначена діяльність доповнюватиме дослідження як щодо первинного продукту (наприклад, підготовленої сировини, біоресурсів), так і щодо етапу оброблення (наприклад, інтеграції в парк транспортних засобів), що проводитимуть в межах інших відповідних конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики".

3.3.2. Скорочення строків виведення на ринок водневих технологій і технологій паливних елементів

Паливні елементи та водень мають великий потенціал для подолання енергетичних викликів, які постали перед Європою. Доведення таких технологій до ринкової конкурентоспроможності потребуватиме значного зменшення вартості. Для наочності, вартість систем паливних елементів для транспортування повинна бути зменшена в десять разів протягом наступних 10 років. Для досягнення цієї цілі підтримку надаватимуть діяльності з демонстрації та докомерційного розгортання мобільних, стаціонарних, мікростаціонарних транспортних застосувань і пов’язаних з ними послуг, а також довгостроковим дослідженням і технологічним розробкам для створення конкурентоспроможного ланцюга паливних елементів і сталого виробництва водню та відповідної інфраструктури на всій території Союзу. Для забезпечення ринкових проривів достатнього масштабу, зокрема для розроблення відповідних стандартів, необхідна тісна співпраця на національному і міжнародному рівні.

3.3.3. Нові альтернативні види палива

Існує низка альтернативних видів палива з довгостроковим потенціалом, зокрема: порошкове металеве паливо, паливо, отримане за допомогою фотосинтезуючих мікроорганізмів (у водному та наземному середовищі) і штучних процесів, що імітують фотосинтез, а також сонячне паливо. Ці нові види палива можуть мати потенціал для ефективнішого перетворювання енергії, а також для більш рентабельних і сталих технологій. Підтримку надаватимуть, зокрема, переходу від лабораторної фази роботи з цими новими та іншими потенційними технологіями до демонстраційної фази з метою їх докомерційної демонстрації до 2020 року.

3.4. Єдина розумна європейська електромережа

Електромережі повинні реагувати на три взаємопов’язані виклики, щоб забезпечити можливість створення орієнтованих на споживачів і дедалі більше декарбонізованих електричних систем: створення загальноєвропейського ринку; інтегрування значного зростання числа відновлюваних джерел енергії; а також управління взаємодією між мільйонами постачальників і клієнтів (при цьому в обох категоріях зростатиме кількість домогосподарств), у тому числі власників електромобілів. Майбутні електромережі відіграватимуть ключову роль у переході до декарбонізованої енергетичної системи за одночасного забезпечення додаткової гнучкості та економічних переваг для споживачів. Основною ціллю до 2020 року є передавання та розподілення приблизно 35% (- 26) електроенергії з розпорошених і концентрованих відновлюваних джерел енергії.

Високоінтегровані дослідження та демонстраційні заходи сприятимуть розробленню нових компонентів, технологій і процедур, які відповідатимуть особливостям електромережі з точки зору як передавання, так і розподілення енергії, а також її гнучкого зберігання.

Щоб мінімізувати викиди та вартість, необхідно розглянути всі варіанти досягнення успішного балансу між енергопостачанням і попитом на енергію. Необхідно розробити нові технології розумних електромереж, резервні технології та технології балансування, що забезпечують більшу гнучкість і ефективність, у тому числі звичайні електростанції, нові компоненти електромереж для покращення об’ємів і якості передавання, а також надійності електромереж. Необхідно дослідити нові технології енергетичних систем та інфраструктуру двонаправлених цифрових комунікацій, а також інтегрувати їх у електромережі та використовувати для забезпечення розумної взаємодії з іншими електромережами. Це сприятиме кращому плануванню, моніторингу, контролю та безпечній експлуатації мереж і включатиме питання стандартизації, як за нормальних, так і за аварійних умов, а також покращуватиме управління взаємодією між постачальниками та споживачами, транспортування, управління та торгівлю потоком енергії. Для розгортання майбутньої інфраструктури індикатори та аналіз економічної ефективності повинні враховувати енергетичні міркування системного масштабу. Окрім цього, буде максимізована синергія між розумними електросистемами та телекомунікаційними мережами, щоб уникнути дублювання інвестицій, підвищити безпечність і прискорити використання розумних енергетичних послуг.

Новітні засоби зберігання енергії (які включають як акумулятори, так і накопичувачі великого масштабу, як-от концепція перетворення надлишкової енергії на газ) і системи транспортних засобів забезпечать необхідну гнучкість між виробництвом і попитом. Покращені ІКТ забезпечать ще більшу гнучкість попиту на електроенергію завдяки наданню клієнтам (промисловим, комерційним споживачам і домогосподарствам) необхідних засобів автоматизації. У цьому контексті важливими також є безпечність, надійність і приватність.

Необхідно розробляти нові моделі планування, організації ринку та регуляторної діяльності, щоб підвищити загальну ефективність і заощаджувати витрати ланцюга енергопостачання, а також взаємодійність інфраструктур і сприяння появі відкритого та конкурентоспроможного ринку технологій, продуктів і послуг, пов’язаних з розумними електросистемами. Потрібні широкомасштабні демонстраційні проекти, щоб випробувати і затвердити рішення та оцінити переваги для системи та для окремих стейкхолдерів до розгортання зазначених рішень по всій Європі. Це необхідно супроводжувати дослідженнями, щоб зрозуміти, як споживачі та підприємства реагують на економічні стимули, поведінкові зміни, інформаційні послуги та інші інноваційні можливості, що забезпечують розумні електросистеми.

3.5. Нові знання та технології

У довготривалій перспективі будуть необхідні новітні, більш ефективні, рентабельні, а також чисті, безпечні та сталі енергетичні технології. Прогрес необхідно прискорити за допомогою мультидисциплінарних досліджень, спільної реалізації загальноєвропейських програм наукових досліджень, а також об’єктів світового класу для досягнення наукових проривів у сфері енергетичних концепцій і високоефективних технологій (як-от нанонаук, матеріалознавства, фізики твердого тіла, ІКТ, біології, геонаук, обчислення і космосу). Окрім цього, у відповідних випадках підтримку надаватимуть безпечному та екологічно сталому вивченню та експлуатації нетрадиційних джерел нафти і газу, а також розвитку інновацій у сфері майбутніх і новітніх технологій.

Знадобляться передові дослідження для вироблення рішень з адаптації енергетичних систем до мінливих кліматичних умов. Пріоритети можуть коригуватися з урахуванням нових наукових і технологічних потреб і можливостей або щойно виявлених феноменів, які можуть свідчити про перспективні тенденції або ризики для суспільства, і які можуть виникнути в ході реалізації програми "Горизонт 2020".

3.6. Вироблення та ухвалення рішень і залучення громадськості

Енергетичні дослідження повинні підтримувати енергетичну політику та бути тісно узгодженими з нею. Для забезпечення виробників політики надійним аналізом необхідні ґрунтовні знання та дослідження у сфері впровадження і використання енергетичних технологій і послуг, а також інфраструктури, ринків (зокрема регулятивних рамок) і поведінки споживачів. Підтримку надаватимуть, зокрема, в рамках інформаційної системи Комісії для Стратегічного плану щодо енергетичних технологій (SETIS) для розроблення солідних і прозорих теорій, інструментів, методів, моделей, спрямованих у майбутнє і перспективних сценаріїв для оцінювання основних економічних і соціальних питань, пов’язаних з енергетикою; створення баз даних і сценаріїв для розширеного Союзу та оцінювання впливу енергетики та пов’язаних з нею стратегій на безпеку постачання, споживання, довкілля, природні ресурси, зміну клімату, суспільство та конкурентоспроможність енергетичної галузі; а також для проведення соціально-економічної дослідної діяльності та соціальних досліджень, що включають наукові аспекти.

За допомогою пропонованих мережею Інтернет і соціальними технологіями можливостей в рамках відкритих інноваційних платформ, як-от "живі лабораторії" та масштабні демонстраційні заходи в сфері інновацій послуг, поведінку споживачів, у тому числі вразливих споживачів, як-от особи з обмеженими можливостями, а також зміни у поведінці вивчатимуть через панельні спостереження з дотриманням приватності.

3.7. Ринкова реалізація інновацій в галузі енергетики - використання здобутків програми "Розумна енергія для Європи" (РЕЄ)

Інноваційні рішення, спрямовані на ринкову реалізацію та тиражування, є засадничими для своєчасного та економічно ефективного впровадження нових енергетичних технологій. Окрім досліджень і демонстрацій, що ґрунтуються на технологіях, це потребує дій з чіткою доданою вартістю для Союзу, спрямованих на розвиток, застосування, розповсюдження та відтворення нетехнологічних інновацій із високим рівнем впливу на сталих енергетичних ринках Союзу в різних сферах і на різних рівнях врядування.

Такі інновації зосереджуватимуть на створенні сприятливих ринкових умов на регуляторному, адміністративному та фінансовому рівнях для низьковуглецевих відновлюваних і енергоефективних технологій і рішень. Підтримку надаватимуть заходам, які сприяють реалізації енергетичної політики, відкривають шлях новим інвестиціям, заохочують розбудову потенціалу та отримання суспільного визнання. Увагу також приділятимуть інноваціям для розумного та сталого використання наявних технологій.

Дослідження та аналіз вже неодноразово підтверджували критичну роль людського фактора в успіху або поразці сталої енергетичної політики. Заохочуватимуть інноваційні організаційні структури, розповсюдження належних практик і обмін ними, а також діяльність зі спеціальної підготовки та розбудови потенціалу.

3.8. Конкретні аспекти реалізації

Визначення пріоритетів реалізації заходів у рамках цього суспільного виклику спирається на необхідність зміцнити енергетичні дослідження та інновації на європейському рівні. Основна ціль - підтримувати виконання дослідного та інноваційного порядку денного Стратегічного плану щодо енергетичних технологій (план СЕТ) (- 27) для досягнення цілей політики Союзу щодо енергетики та зміни клімату. Отже, дорожні карти плану СЕТ та імплементаційні плани стануть цінним внеском у формулювання робочих програм. Структуру врядування плану СЕТ використовуватимуть як основну базу для визначення стратегічних пріоритетів і координації енергетичних досліджень та інновацій на території Союзу.

Нетехнологічні питання порядку денного регулюватимуть за допомогою політики та права Союзу. Підтримку надаватимуть розвитку сприятливого середовища для масового розгортання продемонстрованих технологічних і сервісних рішень, процесів і політичних ініціатив щодо низьковуглецевих технологій і енергоефективності на території Союзу. Це може включати підтримку технічної допомоги розвитку та реалізації інвестицій у енергоефективність і відновлювану енергію.

У сфері ринкової реалізації діяльність спиратиметься на здобутки програми "Розумна енергія для Європи" (РЕЄ).

Встановлення партнерських стосунків з європейськими стейкхолдерами буде важливим для розподілу ресурсів та проведення спільних заходів. В окремих випадках може бути передбачене переформатування чинних європейських промислових ініціатив (ЄПІ) плану СЕТ у формалізовані публічно-приватні партнерства, якщо це буде визнано доцільним, з метою підвищити рівень і узгодженість фінансування, а також для заохочення як публічних, так і приватних стейкхолдерів до спільної роботи в сфері досліджень та інновацій. Розглядатимуть можливість надання підтримки, в тому числі разом з державами-членами, спілкам виконавців публічних досліджень, зокрема Європейському альянсу енергетичних досліджень (ЄАЕД), створеному згідно з планом СЕТ для об’єднання публічних дослідницьких ресурсів та інфраструктур задля забезпечення критичних сфер досліджень, що становлять інтерес для Європи. Міжнародні координаційні заходи повинні підтримувати пріоритети плану СЕТ відповідно до принципу змінної геометрії з урахуванням можливостей і особливостей країн. Також встановлять необхідні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.

Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств. Діяльність також зосереджуватимуть на підвищенні рівня підтримки та сприянні залученню МСП.

Інформаційну систему Комісії для плану СЕТ (СЕТІС) використовуватимуть для розроблення разом із стейкхолдерами ключових показників ефективності (КПЕ) для моніторингу ходу реалізації. Такі КПЕ регулярно переглядатимуть для врахування останніх змін. Загалом заходи, що виконують в рамках цього суспільного виклику, спрямовуватимуть на покращення координації відповідних програм, ініціатив та політик Союзу, як-от політики гуртування, зокрема за допомогою національних і регіональних стратегій розумної спеціалізації та схеми торгівлі викидами (СТВ), які стосуються, наприклад, підтримки демонстраційних проектів.

4. РОЗУМНИЙ, ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ ТА ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТ

4.1. Ресурсоефективний транспорт, який не шкодить довкіллю

Європа визначила політичну ціль - досягти скорочення викидів CO2 на 60% до 2050 року порівняно з рівнем 1990-х років. Необхідно вдвічі зменшити використання автомобілів на "звичайному паливі" в містах та практично вивільнити логістичні системи великих міст від CO2 до 2030 року. Використання низьковуглецевих видів палива в авіаційній галузі повинно досягти 40% до 2050 року, а викиди CO2 від палива для морських суден мають бути скорочені на 40% до 2050 року (- 28) порівняно з рівнем 2005 року.

Важливо зменшити такий вплив на довкілля за допомогою цілеспрямованого технологічного вдосконалення з урахуванням того, що для кожного виду транспорту характерні різні виклики та специфічні цикли інтеграції технологій.

Дослідження та інновації значно сприятимуть розробленню та впровадженню необхідних рішень для всіх видів транспорту, які кардинально зменшать шкідливі для екології викиди від транспорту (як-от CO2, NOx, SOx та шум), знизять рівень залежності транспорту від викопного палива і, таким чином, зменшать вплив транспорту на біорізноманіття та зміну клімату, а також сприятимуть збереженню природних ресурсів.

Цього досягнуть через діяльність за такими конкретними напрямами:

4.1.1. Виробництво екологічно чистіших і тихіших повітряних суден, наземних і морських транспортних засобів покращить екологічні характеристики та зменшить відчутний шум і вібрацію

Діяльність у цій сфері зосереджуватимуть на кінцевих продуктах, але увагу також приділятимуть процесам раціонального та екологічного проектування і виробництва з урахуванням усього процесу життєвого циклу та можливості переробки, яку закладають на етапі проектування. Діяльність також охоплюватиме модернізацію наявних продуктів і послуг через інтеграцію нових технологій.

(a) Розвиток і прискорення впровадження чистіших і тихіших пропульсивних технологій є важливим для зменшення або усунення впливу на клімат і здоров’я європейців, як-от викидів CO2, шумового забруднення та забруднення від транспорту. Необхідні нові та інноваційні рішення на основі електродвигунів і акумуляторів, водневих і паливних елементів, газових двигунів, передової архітектури та технологій двигунів або гібридних силових установок. Технологічні прориви також допоможуть покращити екологічні характеристики традиційних і нових пропульсивних систем.

(b) Дослідження можливостей використання низькоемісійних альтернативних джерел енергії сприятиме зменшенню споживання викопного палива. Це включає використання сталого палива та електроенергії з відновлюваних джерел для всіх видів транспорту, зокрема авіації, зменшення споживання палива завдяки збиранню енергії або диверсифікованому енергопостачанню та іншим інноваційним рішенням. Впроваджуватимуть нові цілісні підходи, що охоплюють транспортні засоби, енергозбереження, енергопостачання, паливну і заряджальну інфраструктуру, в тому числі інтерфейси "транспортний засіб-мережа" та інноваційні рішення щодо використання альтернативного палива.

(c) Підвищення загальної ефективності повітряних суден, суден і наземних транспортних засобів шляхом зниження їх ваги та зменшення аеродинамічного, гідродинамічного опору або опору кочення через використання легших матеріалів, раціональніших структур та інноваційних конструкцій, що допоможе зменшити споживання палива.

4.1.2. Розвиток розумного обладнання, інфраструктур і послуг

Це сприятиме оптимізації функціонування транспорту та зменшенню споживання ресурсів. Увагу зосереджуватимуть на рішеннях з ефективного планування, проектування та експлуатації аеропортів, портів, логістичних платформ і наземних транспортних інфраструктур та управління ними, а також на автономних і ефективних системах технічного обслуговування, моніторингу та інспектування. Необхідно ухвалити нові стратегії, бізнес-моделі, концепції, технології та ІТ-рішення з метою збільшення потенціалу. Особливу увагу приділятимуть стійкості обладнання та інфраструктури до зміни клімату, економічно ефективним рішенням на основі концепції життєвого циклу та ширшому впровадженню нових матеріалів і технологій для ефективнішого і дешевшого обслуговування. Окрім цього, слід звернути увагу на питання доступності, зручності для користувача та соціальної інклюзивності.

4.1.3. Покращення транспорту та мобільності в містах

Це принесе користь великій і постійно зростаючій частині населення, яка живе та працює в містах або перебуває в них для цілей, пов’язаних з послугами та дозвіллям. Необхідно розробити та випробувати нові концепції мобільності, транспортні організації, моделі мультимодальної доступності, логістичні системи, інноваційні транспортні засоби та міські публічні послуги та рішення з планування, що дозволить зменшити затори, забруднення повітря і рівень шуму, а також підвищити ефективність міського транспорту. Необхідно розвивати громадський і безмоторний транспорт та інші ресурсоефективні транспортні можливості для пасажирських і вантажних перевезень як реальну альтернативу використанню приватних автотранспортних засобів, а також більше використовувати інтелектуальні транспортні системи та інноваційне управління попитом і пропозицією. Особливу увагу приділятимуть взаємодії транспортної системи з іншими міськими системами.

4.2. Краща мобільність, зменшення заторів, підвищення безпеки та захищеності

Відповідні цілі європейської транспортної політики полягають в оптимізації продуктивності та ефективності в умовах зростання попиту на мобільність, що зробить Європу найбезпечнішим регіоном для авіації, залізничного і водного транспорту, а також сприятиме досягненню нульового показника смертельних випадків на дорожньому транспорті до 2050 року і скорочення вдвічі кількості жертв ДТП до 2020 року. До 2030 року необхідно перейти до перевезення залізничним або водним транспортом 30% вантажів, що їх наразі перевозять автомобільним транспортом на відстань понад 300 км. Надійні, доступні, дешеві, орієнтовані на користувача та ефективні загальноєвропейські перевезення людей і товарів, а також інтерналізація зовнішніх витрат потребують нової європейської системи управління мультимодальним транспортом, його інформаційного забезпечення та оплати, а також ефективних інтерфейсів між мережами міжміського та міського сполучення.

Краща європейська транспортна система сприятиме ефективнішому використанню транспорту, покращуватиме якість життя громадян і підтримуватиме більш здорове довкілля.

Дослідження та інновації робитимуть значний внесок у досягнення зазначених амбітних політичних цілей за допомогою діяльності за такими конкретними напрямами:

4.2.1. Значне зменшення транспортних заторів

Цього можна досягти через впровадження інтелектуальної, мультимодальної та повністю інтермодальної транспортної системи "від дверей до дверей" та уникнення нераціонального використання транспорту. Це означає стимулювання більшої інтеграції між різними видами транспорту, оптимізацію транспортних ланцюгів і краще інтегрованих транспортних операцій і послуг. Такі інноваційні рішення також сприятимуть доступності та вибору пасажирів, зокрема осіб старшого віку і вразливих користувачів, а також створюватимуть можливості для зменшення заторів за рахунок вдосконалення управління аварійними ситуаціями та розроблення графіка оптимізації руху транспорту.

4.2.2. Значне покращення мобільності людей і вантажів

Цього можна досягти через розроблення, демонстрацію та широке використання інтелектуальних транспортних застосунків і систем управління. Це передбачає аналіз планування попиту та управління попитом, взаємодійність інформаційних і платіжних систем в загальноєвропейському масштабі, а також повну інтеграцію інформаційних потоків, систем управління, інфраструктурних мереж і послуг у сфері мобільності в нову спільну мультимодальну структуру на основі відкритих платформ. Зазначене також дозволить забезпечити гнучкість і швидке реагування на кризові події та екстремальні погодні умови шляхом зміни способу пересування та перевезень різними видами транспорту. Досягненню цих цілей сприятимуть нові програми позиціонування, навігації та синхронізації, які стали можливими завдяки системі супутникової навігації "Галілео" і Європейській геостаціонарної служби навігаційного покриття (EGNOS).

(a) Інноваційні технології управління повітряними рухом сприятимуть кардинальному підвищенню безпеки та ефективності в умовах попиту, що швидко зростає, покращенню пунктуальності, скороченню часу, що витрачається в аеропортах на процедури, пов’язані з подорожами, та забезпеченню надійності системи повітряного транспорту. Реалізацію та подальший розвиток ініціативи "Єдиного європейського неба" підкріплюватимуть діяльністю у сфері наукових досліджень та інновацій, що забезпечують рішення для більшої автоматизації та автономності управління повітряним рухом, експлуатації повітряних суден та управління ними, покращення інтеграції повітряних і наземних компонентів, а також новітніми рішеннями, спрямованими на ефективне та безперешкодне обслуговування пасажирів і вантажів у транспортній системі.

(b) У сфері водного транспорту кращі та інтегровані технології планування та управління сприятимуть появі "блакитного поясу" в морях навколо Європи, що покращить портові операції та створить відповідні рамки для внутрішніх водних шляхів.

(c) У сфері залізничного та автомобільного транспорту оптимізація управління мережами та взаємодійність сприятимуть ефективнішому використанню інфраструктури і спростять транскордонні операції. Будуть запроваджені комплексні кооперативні системи управління рухом та інформаційні системи на основі зв’язку транспортних засобів між собою та між транспортними засобами й інфраструктурою.

4.2.3. Розроблення нових концепцій у сфері вантажоперевезень і логістики

Це може зменшити навантаження на транспортну систему і довкілля, а також підвищити безпеку та можливості вантажоперевезень. У рамках такої діяльності транспортні засоби з високою продуктивністю та низьким впливом на довкілля можуть поєднуватися, наприклад, із розумними і безпечними бортовими та інфраструктурними системами. Зазначена діяльність має ґрунтуватися на інтегрованому логістичному підході в сфері транспорту. Така діяльність також підтримуватиме розвиток ідеї електронного контролю переміщення вантажів "e-Freight", що передбачає ліквідацію паперових документів у вантажних перевезеннях, де потоки електронної інформації, послуги і платежі пов’язані з фізичними потоками товарів, що перевозяться різними видами транспорту.

4.2.4. Зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод, смертельних випадків і травм та підвищення безпеки

Цієї цілі буде досягнуто завдяки діяльності у сферах, безпосередньо пов’язаних з організацією, управлінням і моніторингом ефективності та ризику транспортних систем, а також завдяки зосередженню на проектуванні, виробництві та експлуатації повітряних і наземних транспортних засобів, суден, інфраструктур і терміналів. Особливу увагу приділятимуть активній і пасивній безпеці, попередженню нещасних випадків, посиленню процесів автоматизації та навчання задля зниження ризиків і наслідків людських помилок. Розроблятимуть спеціальні інструменти та методи, щоб краще прогнозувати, оцінювати та зменшувати наслідки впливу погоди, природних небезпечних факторів та інших кризових ситуацій. Діяльність також спрямовуватимуть на інтеграцію аспектів безпеки в планування потоків пасажирів і вантажів і управління ними, концепцію повітряних суден, наземних транспортних засобів і суден, управління рухом і системою та проектування транспортної інфраструктури, пасажирських і вантажних терміналів. Програми в сфері розумного транспорту та зв’язку також можуть стати корисними інструментами підвищення безпеки. Окрім цього, діяльність зосереджуватимуть на покращенні безпеки всіх учасників дорожнього руху, особливо найбільш вразливих категорій, зокрема у містах.

4.3. Світове лідерство європейської транспортної галузі

Через збереження провідних позицій у технологічному розвитку та покращення конкурентоспроможності наявних виробничих процедур дослідження та інновації сприятимуть зростанню європейської транспортної галузі та створенню в цьому секторі робочих місць для висококваліфікованих працівників в умовах конкуренції, що зростає. На кону стоїть подальший розвиток конкурентоспроможності важливого економічного сектора, частка якого у валовому внутрішньому продукті (ВВП) Союзу безпосередньо складає 6,3% та який налічує близько 13 мільйонів працівників у Європі. Конкретні цілі включають розроблення наступного покоління інноваційних та екологічно безпечних повітряних, водних і наземних транспортних засобів, забезпечення сталого виробництва інноваційних систем і устаткування, а також підготовку бази для майбутніх транспортних засобів через роботу над новітніми технологіями, концепціями та проектами, розумними системами контролю, ефективними процесами розвитку та виробництва, інноваційними послугами та процедурами сертифікації. Європа прагне стати світовим лідером з точки зору ефективності, екологічності та безпечності усіх видів транспорту, а також зміцнити провідні позиції на світових ринках кінцевих продуктів і підсистем.

Дослідження та інновації зосереджуватимуть на такій конкретній діяльності:

4.3.1. Розвиток транспортних засобів наступного покоління як спосіб забезпечення частки ринку в майбутньому

Це допоможе зміцнити передові позиції Європи у сфері повітряного, швидкісного залізничного, звичайного залізничного і (при)міського залізничного транспорту, автотранспортних засобів, електромобілів, пасажирських круїзних суден, поромів, спеціальних високотехнологічних суден і морських платформ. Це також стимулюватиме конкурентоспроможність галузей європейської промисловості в перспективних технологіях і системах і підтримуватиме їх вихід на нові ринки, зокрема в інших галузях окрім транспортної. Це включає розроблення інноваційних безпечних та екологічно чистих повітряних суден, наземних транспортних засобів і суден із ефективними силовими установками, високоефективних та інтелектуальних систем експлуатації та контролю.

4.3.2. Розумні бортові системи контролю

Такі системи необхідні для забезпечення високого рівня операційної ефективності та системної інтеграції в транспорті. Розроблятимуть відповідні інтерфейси для зв’язку між повітряним, наземним і водним транспортом та інфраструктурою в усіх відповідних комбінаціях, з урахуванням впливу електромагнітних полів з метою визначення спільних операційних стандартів. Вони можуть включати передавання інформації користувачів та щодо управління рухом безпосередньо на бортові пристрої; таку інформацію підтримуватимуть надійними оперативними даними з тих самих пристроїв про дорожні умови та затори.

4.3.3. Передові виробничі процеси

Такі процеси забезпечать можливість пристосування до потреб користувача, дозволять знизити вартість життєвого циклу і скоротити час, необхідний для розроблення, та полегшать стандартизацію і сертифікацію повітряних суден, наземних транспортних засобів і суден, а також їх компонентів, обладнання та супутньої інфраструктури. Діяльність у цій сфері забезпечуватиме розроблення швидких і економічно ефективних методів проектування та виробництва, зокрема складання, будівництво, технічне обслуговування та перероблення, за рахунок використання цифрових інструментів і автоматизації, а також потенціалу інтеграції складних систем. Це дозволить створити конкурентоспроможні ланцюги постачання з коротким терміном постачання та меншими витратами без погіршення операційної безпечності та захищеності. Для досягнення цілей у сфері охорони довкілля та підвищення конкурентоспроможності, а також для покращення безпеки та захищеності пріоритет також надаватимуть використанню інноваційних матеріалів у транспортній галузі.

4.3.4. Вивчення абсолютно нових концепцій у транспортній сфері

Зазначена діяльність сприятиме посиленню конкурентних переваг Європи в довгостроковій перспективі. Багатопрофільні стратегічні дослідження та діяльність, спрямована на доведення концепції, повинні зосереджуватися на інноваційних рішеннях у сфері транспортних систем. Це включатиме повністю автоматизовані та інші нові типи повітряних суден, наземних і морських транспортних засобів з довгостроковим потенціалом і високими екологічними характеристиками, а також нові послуги.

4.4. Соціально-економічні та поведінкові дослідження та перспективна діяльність, пов’язані з виробленням політики

Дії, спрямовані на сприяння аналізу та виробленню політики, в тому числі збирання доказів для розуміння поведінки у сфері просторових, соціально-економічних і ширших суспільних аспектів транспорту, є необхідними для заохочення інновацій і створення єдиної доказової бази для вирішення проблем у сфері транспорту. Діяльність спрямовуватимуть на вироблення та реалізацію європейської політики щодо наукових досліджень та інновацій в сфері транспорту та мобільності, перспективних досліджень і технологічного прогнозування, а також зміцнення ЄНДП.

Розуміння місцевих і регіональних особливостей, поведінки та поглядів користувачів, суспільне визнання, вплив інструментів політики, мобільність, зміни в потребах і моделях, еволюція майбутнього попиту, бізнес-моделі та їх наслідки мають вирішальне значення для еволюції європейської транспортної системи. Розроблятимуть сценарії з урахуванням суспільних тенденцій, даних про смертельні випадки, стратегічних цілей і технологічного прогнозування на період до 2050 року. Для кращого розуміння зв’язків між територіальним розвитком, суспільним гуртуванням і європейською транспортною системою необхідні надійні моделі, на основі яких можна ухвалювати правильні політичні рішення.

Дослідження зосереджуватимуть на способах зменшення соціальних і територіальних нерівностей в доступі до мобільності, та шляхах покращення становища вразливих категорій користувачів транспортних засобів. Також необхідно розглянути економічні питання, з урахуванням способів інтерналізації зовнішніх факторів різних видів транспорту, моделей оподаткування та ціноутворення. Необхідні перспективні дослідження, щоб оцінити майбутні вимоги щодо навичок і робочих місць, розвитку в сфері досліджень та інновацій і застосування їх результатів, а також міжнародної співпраці.

4.5. Конкретні аспекти реалізації

Діяльність організовуватимуть таким чином, щоб уможливлювати, у відповідних випадках, застосування інтегрованого підходу з урахуванням конкретного виду транспорту. Існує потреба у багаторічній видимості та безперервності, щоб врахувати особливості кожного виду транспорту і глобальний характер викликів, а також відповідні аспекти стратегічних дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.

Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств. Будуть також встановлені належні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств. Окрім цього діяльність зосереджуватимуть на підвищенні рівня підтримки та сприянні залученню МСП.

5. ПРОТИДІЯ ЗМІНАМ КЛІМАТУ, ДОВКІЛЛЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ І СИРОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ

5.1. Боротьба зі змінами клімату та адаптація до них

Наразі концентрація CO2 в атмосфері майже на 40% вища, ніж на початку промислової революції, і досягла найвищого рівня за останні 2 млн. років. Інші парникові гази, крім CO2, також впливають на зміни клімату та відіграють дедалі важливішу роль. За відсутності рішучих дій зміна клімату може коштувати світові принаймні 5% ВВП на рік, а за деякими оцінками - до 20%. З іншого боку, ефективні дії на ранніх етапах можуть скоротити чисті витрати до 1% ВВП на рік. Для того, щоб досягти цілі 2 C і уникнути найгірших наслідків кліматичних змін, розвинені країни повинні скоротити викиди парникових газів на 80-95% до 2050 року порівняно з рівнем 1990 року.

Отже, ціль зазначеної діяльності полягає в розробці та оцінюванні інноваційних, економічно ефективних і сталих заходів і стратегій адаптації та пом’якшення, спрямованих як на CO2, так і на інші парникові гази та аерозолі, крім CO2, з акцентом на технологічних і нетехнологічних екологічних рішеннях за допомогою генерування доказів для поінформованих, своєчасних і ефективних дій і створення мережі суб’єктів, які мають необхідні компетенції.

Для досягнення цієї цілі дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:

5.1.1. Покращення розуміння зміни клімату та забезпечення надійних кліматичних прогнозів

Краще розуміння причин і еволюції зміни клімату та точніше прогнозування клімату мають вирішальне значення для суспільства з точки зору захисту життя, товарів та інфраструктури, забезпечення ефективного вироблення та ухвалення рішень і відповідних варіантів дій, спрямованих на адаптацію до кліматичних змін і їх пом’якшення. Необхідно надалі вдосконалювати наукову базу знань про рушії кліматичних змін, їх процеси, механізми, зворотній зв’язок і порогові значення, пов’язані з роботою наземної, морської та полярної екосистем і атмосфери. Покращене розуміння також дозволить більш точно виявляти кліматичні зміни та з’ясовувати природні та антропогенні фактори, що їх спричинюють. Підвищення надійності кліматичного прогнозування та передбачення у відповідних часових і просторових масштабах підтримуватимуть за рахунок покращення вимірювань і шляхом розробки більш точних сценаріїв і моделей, у тому числі повністю зв’язаних моделей земної системи, що враховують історію палеоклімату.

5.1.2. Оцінювання впливу і вразливих місць і розроблення інноваційних економічно ефективних засобів адаптації, запобігання ризикам і управління ними

Наразі недостатньо знань про здатність суспільства, економіки та екосистем пристосовуватися до зміни клімату. Впровадження ефективних, справедливих і соціально прийнятних заходів, що підвищать стійкість довкілля, економіки та суспільства до кліматичних змін, вимагає комплексного аналізу поточного і майбутнього впливу, слабких місць, експозиції населення, ризиків і управління ними, вторинних наслідків, як-от міграція і конфлікти, витрати і можливості, пов’язані зі зміною та мінливістю клімату, з урахуванням екстремальних подій і пов’язаних з ними загроз, спричинених зміною клімату, та їх повторення. В такому аналізі увагу також приділятимуть негативному впливу кліматичних змін на біорізноманіття, екосистеми та екосистемні послуги, водні ресурси, інфраструктури та природні та економічні активи. Акцент робитимуть на найцінніших природних екосистемах і антропогенних середовищах, а також на ключових суспільних, культурних і економічних секторах по всій Європі. Діяльність спрямовуватимуть на вивчення впливу та зростання ризиків для здоров’я людей, зумовлених зміною клімату, пов’язаними з кліматом загрозами та збільшенням концентрації парникових газів в атмосфері. В рамках дослідження оцінюватимуть інноваційні, рівнорозподілені та економічно ефективні рішення для адаптації до зміни клімату, як-от захист і адаптація природних ресурсів і екосистем, а також пов’язані з ними наслідки, задля надання інформації, підтримання розвитку та виконання таких рішень на всіх рівнях і в усіх масштабах. Зазначене також враховуватиме потенційні наслідки, витрати та ризики, пов’язані з геоінженерними рішеннями, та їх переваги. Аналізуватимуть складні взаємозалежності, конфлікти та синергії між різними варіантами політики адаптації та запобігання ризикам у сфері клімату та галузевими стратегіями, зокрема вплив на зайнятість і рівень життя вразливих груп.

5.1.3. Підтримування політики пом’якшення наслідків зміни клімату, зокрема досліджень впливу інших галузевих стратегій

Перехід Союзу до конкурентної, ресурсоефективної та стійкої до кліматичних змін економіки до 2050 року вимагає розроблення ефективних і довгострокових низькоемісійних стратегій, а також значного покращення нашого інноваційного потенціалу. Дослідження оцінюватимуть екологічні та суспільно-економічні ризики, можливості та результати варіантів пом’якшення наслідків зміни клімату. Вони також оцінюватимуть вплив інших галузевих стратегій. Окрім цього дослідження підтримуватимуть розвиток і валідацію нових кліматично-енергетично-економічних моделей з урахуванням економічних інструментів і відповідних зовнішніх факторів з метою перевірки варіантів політичних рішень щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та напрямів розвитку низьковуглецевих технологій у різних масштабах для ключових економічних і суспільних секторів на рівні Союзу і на світовому рівні. Діяльність заохочуватиме технологічні, організаційні та соціально-економічні інновації через покращення зв’язків між дослідженнями та застосуванням, а також між підприємцями, кінцевими користувачами, дослідниками, виробниками політики та науковими установами.

5.2. Охорона довкілля, стале використання природних ресурсів і води, біорізноманіття та екосистем

Перед суспільствами постав серйозний виклик - досягнення сталого балансу між потребами людей і довкіллям. Ресурси довкілля, зокрема вода, повітря, біомаса, родючі ґрунти, біорізноманіття, екосистеми та послуги, які вони надають, є основою якості життя та функціонування європейської та світової економіки. Передбачається, що до 2050 року частка бізнес-можливостей, пов’язаних із природними ресурсами, складатиме понад 2 трильйони євро (- 29). Незважаючи на це, як у Європі, так і в світі витрати екосистемних ресурсів перевищують здатність природи відновлювати їх, а ресурси довкілля надмірно експлуатуються або навіть знищуються. Наприклад, щороку Союз втрачає 1000 км-2 найродючіших ґрунтів і цінних екосистем і марнує чверть прісної води. Далі так тривати не може. Дослідження повинні сприяти оберненню тенденцій, що шкодять довкіллю, та гарантувати, що екосистеми надалі забезпечуватимуть ресурси, товари та послуги, які мають важливе значення для добробуту, економічного процвітання та сталого розвитку.

Отже, ціль зазначеної діяльності полягає в наданні знань та інструментів, необхідних для управління природними ресурсами та їх збереження, таким чином, щоб забезпечити баланс між обмеженими ресурсами та поточними і майбутніми потребами суспільства та економіки.

Для досягнення цієї цілі дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:

5.2.1. Покращення розуміння біорізноманіття та функціонування екосистем, їх взаємодії з соціальними системами та ролі у підтримуванні економіки і добробуту людей

Людська діяльність може спричинити необоротні зміни в довкіллі, які змінюють характер екосистем і їх біорізноманіття. Тож вкрай важливо передбачити ці ризики шляхом оцінювання, моніторингу та прогнозування впливу людської діяльності на довкілля, в тому числі вплив змін в землекористуванні, а також змін у довкіллі на добробут людини. Дослідження морських (від прибережних зон до морських глибин, включно зі сталістю морських ресурсів), полярних, прісноводних, наземних і міських екосистем, в тому числі екосистем, що залежать від підземних вод, покращить наше розуміння складних взаємодій між природними ресурсами і соціальними, економічними та екологічними системами, в тому числі природних порогів невідворотних змін, а також опірністю або вразливістю людських і біологічних систем. Такі дослідження вивчатимуть, як біорізноманіття та екосистеми функціонують і реагують на антропогенний вплив, як їх можна відновити та як це вплине на економіку і добробут людини. Окрім цього, аналізуватимуть шляхи вирішення проблеми ресурсів у європейському та міжнародному контексті. Це сприятиме розвитку стратегій і практик, що забезпечують ведення соціально-економічної діяльності в межах сталості екосистем і біорізноманіття та їх здатності адаптуватися.

5.2.2. Розроблення інтегрованих підходів до подолання викликів, пов’язаних із водою, та перехід до сталого управління та використання водних ресурсів і послуг

Доступність і якість прісної води перетворилися на глобальні проблеми з далекосяжними економічними та соціальними наслідками. З огляду на дедалі більший попит для різних і часто суперечливих цілей (як-от сільське господарство, промисловість, розважальні заходи, публічні послуги, підтримка екосистем і ландшафтів, відновлення та покращення довкілля), підвищена вразливість ресурсів, до якої додається зміна клімату і глобальні зміни, урбанізація, забруднення та надмірне використання прісноводних ресурсів, збереження та підвищення якості і доступності води та пом’якшення впливу діяльності людини на прісноводні екосистеми стають критичними проблемами для водних екосистем і водокористувачів у різних секторах.

Дослідження та інновації допоможуть подолати зазначені проблеми та забезпечуватимуть інтегровані стратегії, інструменти, технології та інноваційні рішення для задоволення поточних і майбутніх потреб. Їх спрямовуватимуть на розроблення відповідних стратегій управління водними ресурсами, підвищення якості води, усунення дисбалансу між попитом на воду та її наявністю або постачанням на різних рівнях і в різних масштабах, запровадження закритого водного циклу, заохочення ощадливої поведінки кінцевих користувачів, а також запобігання ризикам, пов’язаним із водою, за одночасного збереження цілісності, структури та функціонування водних екосистем згідно з основними політиками Союзу.

5.2.3. Забезпечення знань та інструментів для вироблення та ухвалення рішень і залучення громадськості

У соціальній, економічній та управлінській системах дотепер існує потреба у вирішенні питань виснаження ресурсів і завдавання шкоди екосистемам. Дослідження та інновації забезпечуватимуть підтримку політичних рішень, необхідних для управління природними ресурсами та екосистемами, щоб уникнути руйнівних змін клімату і довкілля або адаптуватися до них, а також сприяти інституційним, економічним, технологічним і поведінковим змінам, які забезпечують сталість. Отже, дослідження стануть основою розвитку систем оцінювання біорізноманіття та екосистемних послуг, зокрема розуміння запасів природних ресурсів і потоку екосистемних послуг. Акцент робитимуть на критичних з точки зору політики екосистемах і екосистемних послугах, як-от вода прісна, моря та океани (зокрема прибережні райони), ліси, полярні регіони, якість повітря, біорізноманіття, землекористування та ґрунт. Стійкість суспільств і екосистем до забрудників і патогенних мікроорганізмів і катастроф, зокрема стихійних лих (як-от землетруси та виверження вулканів, повені та посухи) і лісових пожеж, підтримуватимуть за рахунок збільшення потенціалу прогнозування, раннього попередження та оцінювання слабких місць і впливів, в тому числі комплексних ризиків. Таким чином, дослідження та інновації підтримуватимуть політику у сфері довкілля та ефективного використання ресурсів, а також забезпечуватимуть можливості ефективного врядування на основі наукових доказів у межах безпечної експлуатації. Будуть розроблені інноваційні шляхи для підвищення узгодженості політики, пошуку компромісів і врегулювання конфлікту інтересів, а також кращого інформування громадськості про результати досліджень і розширення участі громадян у процесах вироблення та ухвалення рішень.

5.3. Забезпечення сталого постачання неенергетичних і несільськогосподарських сировинних матеріалів

Такі сектори як будівництво, хімічна промисловість, автомобілебудування, аерокосмічна промисловість і машинобудування, що забезпечують загальну додану вартість понад 1000 мільярда євро і робочі місця для близько 30 мільйонів осіб, значною мірою залежать від доступу до сировини. З точки зору будівельних мінеральних ресурсів Союз є самодостатнім. Але попри те, що Союз є одним із найбільших у світі виробників окремих промислових мінералів, він, як і раніше, є нетто-імпортером більшості з них. Окрім цього, Союз значною мірою залежить від ввезення рудних мінералів і повністю залежить від ввезення певних видів критично важливої сировини.

Останні тенденції свідчать, що попит на сировину визначатиметься розвитком країн, економіка яких швидко розвивається, і швидким поширенням ключових високоефективних технологій. Європа повинна забезпечити стале управління і гарантувати стале постачання сировини з внутрішніх джерел і з-поза своїх меж для всіх секторів, що залежать від доступу до сировинних матеріалів. Політичні цілі для критично важливої сировини зазначені в Ініціативі Комісії щодо сировинних матеріалів (- 30).

Таким чином, ціль зазначеної діяльності полягає в розширенні бази знань про сировину та розробленні інноваційних рішень для економічно ефективних і менш шкідливих для довкілля процесів розвідування, видобування, перероблення, повторного використання, вторинного перероблення та відновлення сировинних матеріалів, а також для їх заміни привабливими з економічної точки зору та екологічно сталими альтернативами, що чинять менший вплив на довкілля.

Для досягнення цієї цілі дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:

5.3.1. Розширення бази знань про наявність сировини

Покращуватимуть оцінювання довгострокової наявності світових ресурсів і ресурсів Союзу, зокрема доступ до міських копалень (сміттєзвалищ і відходів видобування), прибережних і глибоководних морських ресурсів (як-от видобування рідкоземельних мінералів з дна моря), а також усуненні відповідних невизначеностей. Такі знання допоможуть суспільству ефективніше використовувати, переробляти та повторно використовувати обмежену або екологічно шкідливу сировину. Окрім цього, розроблятимуть світові правила, практики та стандарти економічно життєздатного, екологічно безпечного і соціально прийнятного розвідування, видобування та перероблення ресурсів, зокрема практики землекористування та морського просторового планування на основі екосистемного підходу.

5.3.2. Заохочення сталого постачання та використання сировини, зокрема мінеральних ресурсів, з суходолу та із моря, яке включає розвідування, видобування, перероблення, повторне використання, утилізацію та відновлення

Дослідження та інновації необхідні протягом усього життєвого циклу матеріалів для забезпечення доступного, надійного і сталого постачання та управління сировиною, важливою для європейської промисловості. Розроблення та застосування економічно життєздатних, соціально прийнятних і менш шкідливих для довкілля технологій розвідування, видобування та перероблення сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсів. Це стосуватиметься мінеральних ресурсів з суходолу та з моря, а також використання потенціалу міських копалень. Нові економічно життєздатні та ресурсоефективні технології утилізації та відновлення матеріалів, бізнес-моделі та процеси, в тому числі процеси і системи замкненого циклу, також сприятимуть зменшенню залежності Союзу від постачання первинної сировини. Це включатиме необхідність тривалішого використання, високоякісного перероблення та відновлення, а також радикального зменшення марнування ресурсів. Підхід охоплюватиме весь життєвий цикл, від постачання наявної сировини до кінця її життєвого циклу, на основі мінімальних потреб в енергії та ресурсах.

5.3.3. Пошук альтернативних рішень для критично важливих сировинних матеріалів

З огляду на можливе зменшення наявності окремих матеріалів у світі, спричинене, наприклад, торговельними обмеженнями, досліджуватимуть і розроблятимуть сталі замінники та альтернативи критично важливій сировині зі схожими функціональними характеристиками. Це зменшить залежність Союзу від первинної сировини та обмежить негативний вплив на довкілля.

5.3.4. Покращення громадської обізнаності та навичок, пов’язаних із сировиною

Необхідність руху в напряму більш самодостатньої та ресурсоефективної економіки вимагатиме культурних, поведінкових, соціально-економічних, системних та інституційних змін. Задля реагування на дефіцит кваліфікованої робочої сили, що постійно зростає, в сировинному секторі Союзу (зокрема в європейській гірничодобувній промисловості) вводитимуть стимули для більш ефективного партнерства між університетами, геологічними спостереженнями, галузями промисловості та іншими стейкхолдерами. Важливо буде також підтримувати розвиток інноваційних екологічних навичок. Окрім цього, громадськість досі не повністю усвідомлює важливість внутрішньої сировини для європейської економіки. Для полегшення необхідних структурних змін дослідження та інновації спрямовуватимуть на забезпечення більших можливостей для громадян, виробників політики, спеціалістів-практиків і установ.

5.4. Створення умов для переходу до зеленої економіки та суспільства за допомогою еко-інновацій

Союз не може процвітати у світі, де споживання ресурсів постійно зростає, стан довкілля погіршується, а біорізноманіття втрачається. Відділення росту від використання природних ресурсів потребує структурних змін у способах використання ресурсів, їх повторного використання та управління ними в інтересах захисту нашого довкілля. Еко-інновації уможливлять зменшення тиску на довкілля, підвищення ресурсоефективність і спрямування Союзу на шлях ресурсо- та енергоефективної економіки. Окрім цього, еко-інновації відкривають значні можливості зростання та створення нових робочих місць, а також підвищують конкурентоспроможність Європи на світовому ринку, який, за оцінками, після 2015 року збільшиться до 1 трильйона євро (- 31). 45% компаній вже впровадили ті чи інші еко-інновації. За оцінками, близько 4% еко-інновацій сприяли зменшенню обсягу спожитого матеріалу на одиницю продукції більш ніж на 40% (- 32), що свідчить про їх значний потенціал для майбутнього. Проте досить часто дуже перспективні та технічно розвинені еко-інноваційні технології, процеси, послуги та продукти не потрапляють на ринок через труднощі попередньої комерціалізації і не реалізовують свого повного екологічного та економічного потенціалу, оскільки приватні інвестори вважають масштабування та виведення їх на ринок надто ризикованим.

Отже, ціль такої діяльності - підтримувати всі форми еко-інновацій, що дозволять здійснити перехід до зеленої економіки.

Для досягнення цієї цілі дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:

5.4.1. Зміцнення еко-інноваційних технологій, процесів, послуг і продуктів, зокрема вивчення шляхів зменшення кількості сировини у виробництві та споживанні, подолання відповідних перешкод та стимулювання ринкової реалізації таких технологій, процесів, послуг і продуктів.

Підтримку надаватимуть усім формам еко-інновацій, як поетапним, так і радикальним, що поєднують у собі технологічні, організаційні, суспільні, поведінкові, бізнесові та політичні інновації, а також сприяють розширенню участі громадянського суспільства. У такий спосіб буде створена основа для більш замкненої економіки за одночасного зменшення впливу на довкілля, підвищення стійкості довкілля та з урахуванням рикошетного впливу на довкілля і, потенційно, на інші сектори. Зазначена діяльність включатиме спрямовані на задоволення потреб користувачів інновації, бізнес-моделі, промисловий симбіоз, системи обслуговування продуктів, дизайн продуктів, підходи, що охоплюють весь життєвий цикл і підходи безвідходного виробництва, а також пошук шляхів зменшення кількості сировини у виробництві та споживанні і подолання відповідних перешкод. Розглядатимуть можливості забезпечення поступу в напряму більш сталих моделей споживання. Ціль - підвищення ресурсоефективності шляхом скорочення, в абсолютному вираженні, виробничих ресурсів, відходів і викидів шкідливих речовин (наприклад, тих, що зазначені в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1907/2006 (- 33) в ланцюгу створення вартості, а також заохочення повторного використання, перероблення та заміни ресурсів.

Акцент буде зроблений на сприянні переходу від досліджень до ринку з залученням промисловості, зокрема стартапів та інноваційних МСП, організацій громадянського суспільства та кінцевих користувачів, від розроблення прототипів і демонстрації технічних, соціальних та екологічних характеристик до першого застосування і виведення на ринок еко-інноваційних технологій, продуктів, послуг або практик, що мають значення для всього Союзу. Діяльність сприятиме усуненню перешкод на шляху розвитку та широкого застосування еко-інновацій, створенню або розширенню ринків збуту для відповідних рішень, підвищенню конкурентоспроможності підприємств Союзу, зокрема МСП, на світових ринках. Створення мережі контактів серед еко-новаторів також сприятиме більш ефективному розповсюдженню та використанню знань і краще пов’язуватиме між собою попит і пропозицію.

5.4.2. Підтримування інноваційної політики та суспільних змін

Перехід до зеленої економіки та суспільства потребує структурних та інституційних змін. Дослідження та інновації спрямовуватимуть на усунення основних перешкод на шляху до соціальних і ринкових змін з метою надання споживачам, бізнес-лідерам і політикам можливості переймати інноваційні та сталі моделі поведінки за допомогою соціальних і гуманітарних наук. Розроблятимуть надійні та прозорі інструменти, методи і моделі, призначені для оцінювання та уможливлення радикальних економічних, соціальних, культурних та інституційних змін, необхідних для повного переходу до зеленої економіки і суспільства. Дослідження, що включатимуть соціально-економічні питання, поведінкові науки, залучення користувачів і суспільне прийняття інновацій, а також діяльність з покращення комунікації та підвищення громадської обізнаності спрямовуватимуть на вивчення шляхів заохочення сталого способу життя і моделей споживання. Повною мірою застосовуватимуть демонстраційні заходи.

5.4.3. Вимірювання та оцінювання поступу в напрямку зеленої економіки

Для кожного відповідного просторового масштабу необхідно розробити надійні показники, що доповнюють ВВП, методи і системи підтримування та оцінювання переходу до зеленої економіки, а також ефективності відповідних варіантів політики. Дослідження та інновації, керовані концепцією життєвого циклу, сприятимуть підвищенню якості та доступності даних, методів і систем вимірювання, пов’язаних із ресурсоефективністю та еко-інноваціями, а також стимулюватимуть розвиток інноваційних компенсаційних програм. Соціально-економічні дослідження забезпечать краще розуміння причин, що лежать в основі поведінки виробників і споживачів, і тим самим сприятимуть розробленню ефективніших інструментів політики, які допоможуть забезпечити перехід до ресурсоефективної та стійкої до зміни клімату економіки. Окрім цього, розроблятимуть методики оцінювання технологій та інтегроване моделювання на підтримку політики, спрямованої на ефективне використання ресурсів і еко-інновації на всіх рівнях за одночасного підвищення політичної узгодженості та вироблення компромісних рішень. Результати уможливлять моніторинг, оцінювання та скорочення потоків матеріалів та енергії, задіяних у процесі виробництва та споживання, а також включення екологічних витрат і зовнішніх факторів у дії та рішення виробників політики та представників бізнес-спільноти.

5.4.4. Сприяння ефективному управлінню ресурсами за допомогою цифрових систем

Інновації у сфері інформаційних та комунікаційних технологій можуть бути ключовим інструментом підтримки ефективного управління ресурсами. Для досягнення цієї цілі сучасні та інноваційні ІКТ сприятимуть значному підвищенню продуктивності, зокрема через автоматизовані процеси, моніторинг в реальному часі та системи підтримки рішень. Використання ІКТ спрямовуватимуть на прискорення поступової дематеріалізації економіки шляхом збільшення частки цифрових послуг і сприяння змінам у моделях споживчої поведінки та бізнес-моделях за допомогою використання ІКТ майбутнього.

5.5. Розвиток комплексних і сталих світових систем спостереження за станом довкілля та інформування

Комплексні системи спостереження за станом довкілля та інформування є важливими для надання довгострокових даних та інформації, необхідних для подолання зазначеного суспільного виклику. Зазначені системи використовуватимуть для моніторингу, оцінювання та прогнозування умов, стану та тенденцій у сфері клімату, природних ресурсів, у тому числі сировини, наземних і морських (від прибережних зон до морських глибин) екосистем і екосистемних послуг, а також для оцінювання стратегій і можливостей зменшення викидів вуглецю, пом’якшення наслідків кліматичних змін і адаптації до них у всіх секторах економіки. Отримані завдяки цим інформаційним системам докази та знання застосовуватимуть для стимулювання розумного використання стратегічних ресурсів на підтримку розвитку стратегій, що ґрунтуються на фактичних даних, нових послуг у сфері довкілля та клімату, а також створення нових можливостей на світових ринках.

Можливості, технології та інфраструктури даних для спостереження за планетою Земля і моніторингу повинні ґрунтуватися на прогресі в сфері ІКТ, космічних технологій і функціональних мереж, дистанційного спостереження, новітніх датчиків in situ, мобільних послуг, комунікаційних мереж, колегіальних веб-інструментів і вдосконаленої інфраструктури обчислення та моделювання для постійного надання своєчасної та достовірної інформації, прогнозів і оцінок. Заохочуватимуть безкоштовний, відкритий і необмежений доступ до взаємодійних даних та інформації, а також ефективне і, за необхідності, безпечне зберігання, управління і розповсюдження результатів досліджень. Діяльність допоможе визначити майбутні оперативні заходи в рамках програми "Коперник" і покращити використання даних цієї програми для дослідної діяльності.

5.6. Культурна спадщина

Ресурси культурної спадщини мають унікальний характер і є незамінними з точки зору як їх матеріальної форми, так і нематеріальної цінності, культурної значущості та значення. Вони є одним із стовпів суспільного гуртування, ідентичності та добробуту, а також значною мірою сприяють сталому економічному зростанню і створенню робочих місць. Однак культурній спадщині Європи загрожує знищення і занепад; ситуація ще більше ускладнюється через збільшення впливу наслідків діяльності людини (як-от туризму) та екстремальні погодні явища в результаті зміни клімату, а також через інші природні загрози та стихійні лиха.

Ціль зазначеної діяльності полягає в наданні знань та інноваційних рішень за допомогою стратегій адаптації до кліматичних змін та їх пом’якшення, методики, технології, продуктів і послуг для збереження матеріальної культурної спадщини Європи, якій загрожує зміна клімату, і управління нею.

Для досягнення цієї цілі мультидисциплінарні дослідження та інновації зосереджуватимуть на таких видах діяльності:

5.6.1. Визначення рівнів стійкості через спостереження, моніторинг і моделювання

Розроблятимуть нові та вдосконалені техніки оцінювання, моніторингу та моделювання шкоди, щоб покращити наукову базу знань про вплив зміни клімату та інших екологічних і людських факторів ризику на спільну культурну спадщину. Знання та розуміння, отримані за допомогою сценаріїв, моделей та інструментів, в тому числі аналізу сприйняття цінностей, допоможуть забезпечити солідну наукову базу для розроблення стратегій, політик і стандартів стійкості в рамках узгодженої системи оцінювання ризиків і управління ресурсами культурної спадщини.

5.6.2. Забезпечення кращого розуміння сприйняття громадами змін клімату, сейсмічних і вулканічних загроз і реагування на них

У рамках наукових досліджень та інновацій через комплексні підходи вироблятимуть ресурсоефективні рішення для попередження та пом’якшення наслідків та адаптації до них за допомогою інноваційних методик, технологій, продуктів і послуг для збереження культурної спадщини, культурних ландшафтів та історичних оселищ.

5.7. Конкретні аспекти реалізації

Діяльність сприятиме участі Союзу в багатосторонніх процесах та ініціативах, як-от Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), Міжурядова науково-політичною платформа з біорізноманіття та екосистемних послуг (МНППБЕП) і Група зі спостережень за планетою Земля (ГСЗ). Співпраця з іншими важливими публічними та приватними спонсорами досліджень, а також із великими науково-дослідними мережами підвищить ефективність світових та європейських досліджень і сприятиме врядуванню у сфері досліджень на світовому рівні.

Співпраця у сфері науки та технології сприятиме глобальному технологічному механізму Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (995_044) (РКЗК ООН), підтримуватиме розвиток і трансфер технологій і технологічних інновацій для сприяння адаптації до зміни клімату та зменшенню викидів парникових газів.

На основі результатів конференції ООН "Ріо + 20" буде розглянута можливість створення механізму для систематичного збирання, узагальнення та аналізу науково-технологічних даних з ключових питань сталого розвитку і зеленої економіки, зокрема рамки для вимірювання поступу. Це доповнюватиме діяльність наявних наукових груп і органів і спрямовуватиме зусилля на досягнення синергії з ними.

Науково-дослідна діяльність у рамках цього суспільного виклику буде внеском в оперативні послуги програми "Коперник" завдяки наданню зазначеній програмі експериментальної бази знань.

Будуть також встановлені належні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.

Конкретні заходи гарантуватимуть можливість подальшого використання результатів досліджень та інновацій Союзу у сфері клімату, ефективності використання ресурсів і сировини іншими програмами Союзу, як-от програмою "Життя", фондами ЄСІ та програмами зовнішньої співпраці.

Діяльність, між іншим, спиратиметься також на здобутки Програми екологічних інновацій і поглиблюватиме їх.

Дії також забезпечать безперервний аналіз науково-технологічного прогресу в Союзі та в його основних країнах-партнерах і регіонах, дослідження ринкових можливостей на ранніх етапах для нових практик і технологій у сфері довкілля, а також прогнозування для науково-дослідної та інноваційної політики.

6. ЄВРОПА В МІНЛИВОМУ СВІТІ - ІНКЛЮЗИВНІ, ІННОВАЦІЙНІ ТА РЕФЛЕКТИВНІ СУСПІЛЬСТВА

Ця секція включає науково-дослідну та інноваційну діяльність, що допомагає зробити суспільства більш інклюзивними, інноваційними та рефлективними; а також конкретні заходи, спрямовані на підтримку конкретних наскрізних питань, що стосуються цього суспільного виклику (- 34).

6.1. Інклюзивні суспільства

Сучасні тенденції, що спостерігаються в європейських суспільствах, несуть з собою не тільки можливості для міцнішого об’єднання Європи, але також ризики та виклики. Такі можливості, ризики і виклики необхідно розуміти та передбачати, щоб Європа еволюціонувала з відповідним ступенем солідарності та співпраці на соціальному, економічному, політичному, освітньому та культурному рівнях, беручи до уваги все більш взаємопов’язаний і взаємозалежний світ.

У цьому контексті ціль полягає в тому, щоб зрозуміти, проаналізувати і спланувати соціальну, економічну і політичну інклюзію, а також інклюзивні ринки праці, боротися з бідністю і маргіналізацією, зміцнювати права людини, цифрову інклюзивність, рівність, солідарність і міжкультурну динаміку за рахунок підтримування новітніх наукових здобутків, міждисциплінарних досліджень, розроблення показників, технологічних досягнень, організаційних інновацій, розвитку регіональних інноваційних кластерів, нових форм співпраці та співтворчості. Дослідження та інша діяльність сприятимуть реалізації стратегії "Європа 2020" та інших відповідних стратегій Союзу. У цьому контексті важливу роль відіграють дослідження в сфері суспільних і гуманітарних наук. Конкретизація, моніторинг, оцінювання та досягнення цілей європейських стратегій і політик потребуватиме цілеспрямованої дослідної діяльності, що дозволить виробникам політики аналізувати та оцінювати результативність і ефективність запланованих заходів, зокрема з метою сприяння соціальній інклюзії. Тому повна соціальна інклюзія та участь повинні охоплювати всі сфери життя та всі вікові групи.

Діяльність спрямовуватимуть на розуміння, стимулювання або реалізацію таких конкретних цілей:

6.1.1. Механізми сприяння розумному, сталому та інклюзивному зростанню

Європа створила специфічне та досить унікальне поєднання економічного прогресу, соціальної політики, спрямованої на забезпечення високого рівня соціального гуртування, спільних людських культурних цінностей, що охоплюють демократію і верховенство права, права людини, повагу і збереження різноманіття, а також підтримку освіти і науки, мистецтва і гуманітарних наук, які виступають основним рушієм соціального та економічного прогресу та добробуту. Постійне прагнення до економічного зростання тягне за собою низку істотних людських, соціальних, екологічних і економічних витрат. Розумне, стале та інклюзивне зростання в Європі передбачає суттєві зміни в способах визначення, вимірювання (зокрема оцінювання прогресу іншими способами, а не широко використовуване вимірювання через ВВП), генерування та підтримки зростання і соціального добробуту з плином часу.

В рамках дослідження проводитимуть аналіз розвитку участі громадян, сталого способу життя, культурного взаєморозуміння та соціально-економічної поведінки і цінностей та їх відносин із парадигмами, стратегіями і функціонуванням європейських установ, спільнот, ринків, компаній, систем врядування і переконань, а також їх зв’язків з іншими регіонами та економікою. Розроблятимуть інструменти для кращого оцінювання контекстуального і взаємного впливу такого еволюційного процесу, порівняння публічної політики з різноманітними викликами, що мають місце в Європі, та аналізу політичних варіантів і механізмів вироблення та ухвалення рішень у таких сферах як зайнятість, оподаткування, нерівність, бідність, соціальна інклюзія, освіта і навички, розвиток громад, конкурентоспроможність і внутрішній ринок, з метою розуміння нових умов і можливостей для більшої європейської інтеграції та ролі її соціальних, культурних, наукових і економічних компонентів і синергій як джерел порівняльних переваг Союзу на світовому рівні.

Також аналізуватимуть вплив демографічних змін, що виникають внаслідок старіння суспільств і міграційних рухів, на зростання, ринок праці та добробут. У цьому контексті для вирішення проблеми забезпечення майбутнього зростання важливо врахувати різні складові знань за одночасного зосередження дослідження на питаннях, пов’язаних з навчанням, освітою і професійною підготовкою або з місцем і роллю молоді в суспільстві. В рамках досліджень також розроблятимуть кращі інструменти для оцінювання впливу різних економічних політик у контексті сталого розвитку. Окрім цього, проводитимуть аналіз змін національної економіки і того, які форми врядування на європейському та міжнародному рівнях можуть запобігти макроекономічному дисбалансу, фінансовим труднощам, фіскальній конкуренції, безробіттю та проблемам зайнятості, а також іншим формам соціальних, економічних і фінансових негараздів. При цьому враховуватимуть взаємозалежність між Союзом і світовими економіками, ринками і фінансовими системами, яка зростає, а також спричинені нею виклики для інституційного розвитку та публічного управління. З огляду на європейську кризу державного боргу, увагу також приділятимуть дослідженням з метою визначення рамкових умов для стабільних європейських фінансових і економічних систем.

6.1.2. Надійні організації, практики, послуги та стратегії, необхідні для розбудови життєздатних, інклюзивних, колегіальних, відкритих і креативних суспільств у Європі, зокрема з урахуванням міграційних та інтеграційних процесів і демографічних змін

Розуміння соціальних, культурних і політичних трансформацій у Європі вимагає аналізу демократичних практик та очікувань, що змінюються, а також історичної еволюції ідентичності, різноманіття, територій, релігій, культур, мов і цінностей. Також необхідне глибоке розуміння історії європейської інтеграції. Дослідження спрямовуватимуть на виявлення шляхів адаптації і вдосконалення європейських систем соціального забезпечення, публічних послуг і ширшого виміру політики соціального страхування в цілях досягнення гуртування та гендерної рівності, сприяння колегіальним, відкритим і креативним суспільствам, а також соціальній і економічній рівності та солідарності поколінь. В рамках дослідження аналізуватимуть, яким чином суспільства і політика стають більш європейськими у широкому сенсі через еволюцію ідентичностей, культур і цінностей, циркуляцію знань, ідей і переконань, і поєднання принципів і практик взаємності, спільності та рівності, з приділенням особливої уваги міграції, інтеграції та демографічним змінам. Аналіз охоплюватиме способи повноцінної участі вразливих соціальних груп (як-от ромів) у сфері освіти, соціуму і демократії, зокрема за допомогою набуття різноманітних навичок і захисту прав людини. Отже, провідну роль відіграватиме аналіз еволюції політичних систем і реагування на такі соціальні зміни.

Дослідження також спрямовуватимуть на еволюцію ключових систем, що забезпечують основні форми людських і суспільних зв’язків, як-от родина, робота, освіта і зайнятість, а також на боротьбу із соціальною нерівністю, виключенням і бідністю. Соціальне гуртування, справедливе та надійне правосуддя, освіта, демократія, толерантність і розмаїття є факторами, що потребують ретельного розгляду для визначення та кращого використання порівняльних переваг Європи на світовому рівні та забезпечення кращої, заснованої на фактичних даних, підтримки політики. Дослідження братимуть до уваги важливість мобільності та міграції, зокрема внутрішньоєвропейські потоки, а також демографічні дані для вироблення майбутньої європейської політики.

Окрім цього, розуміння труднощів і можливостей, пов’язаних з використанням ІКТ, як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, важливе для відкриття нових шляхів інклюзивних інновацій. З огляду на соціально-економічне значення цифрової інклюзії, яке зростає, дослідна та інноваційна діяльність сприятиме інклюзивним рішенням на основі ІКТ, ефективному набуттю цифрових навичок, які ведуть до створення нових можливостей для громадян і конкурентоспроможної робочої сили. Головну увагу буде зосереджено на нових технологіях, які допоможуть значно покращити персоналізацію, зручність використання та доступність за рахунок кращого розуміння поведінки і цінностей громадян, споживачів і користувачів, у тому числі осіб з обмеженими можливостями. Для цього необхідний підхід до досліджень та інновацій, заснований на принципі "інклюзія на етапі проектування".

6.1.3. Роль Європи як глобального гравця, зокрема у сфері прав людини і світової справедливості

Унікальна історична, політична, соціальна та культурна система Європи все частіше стикається з наслідками глобальних змін. Щоб продовжувати розвивати свої зовнішні дії в сусідніх країнах і за їх межами і посилювати свою роль глобального гравця, Європа повинна збільшити свій потенціал для визначення та встановлення пріоритетів, роз’яснення та просування своїх політичних цілей у взаємодії з іншими регіонами і громадами задля поглиблення співпраці, запобігання конфліктам або їх врегулювання. У зв’язку з цим вона має зміцнити свою спроможність передбачати хід і наслідки глобалізації та реагувати на них. Для цього потрібно краще розуміти історію, культуру та політико-економічні системи інших регіонів світу, а також роль і вплив транснаціональних акторів, і вчитися на цих прикладах. Врешті-решт Європа повинна ефективно долучатися до глобального врядування та правосуддя в таких ключових галузях як торгівля, розвиток, робота, економічна співпраця, охорона довкілля, освіта, гендерна рівність і права людини, оборона та безпека. Це передбачає потенціал для створення нових спроможностей, як з точки зору інструментів, послуг, систем і аналітичних засобів, так і з погляду дипломатичних відносин з урядовими та неурядовими суб’єктами на офіційній і неофіційній міжнародній арені.

6.1.4. Заохочення сталих та інклюзивних середовищ шляхом інноваційного просторового та міського планування і проектування

Сьогодні 80% громадян Союзу живуть у містах і передмістях, тому неефективне міське планування та проектування може мати величезний вплив на їхнє життя. Розуміння того, як таке середовище функціонує по відношенню до всіх громадян, а також розуміння його проектування, якості життя в ньому, його привабливості, між іншим, для інвестицій і навичок, має вирішальне значення для успіху Європи в забезпеченні зростання, робочих місць і сталого майбутнього.

Європейські дослідження та інновації мають забезпечити інструменти та методи для більш збалансованого, відкритого, інноваційного та інклюзивного планування і проектування міських і приміських територій; кращого розуміння динаміки міських спільнот і соціальних змін, а також взаємозв’язку між енергією, довкіллям, транспортом і землекористуванням, у тому числі взаємодії з довколишніми сільськими районами; глибшого розуміння проектування та використання громадського простору в містах, а також у контексті міграції для покращення соціальної інклюзії та розвитку, зниження міських ризиків і рівня злочинності; нових способів зменшення тиску на природні ресурси та стимулювання сталого економічного зростання за одночасного покращення якості життя європейців, що мешкають у містах, а також для орієнтованого в майбутнє бачення соціально-економічного переходу до нової моделі міського розвитку, що підвищить роль міст Союзу як інноваційних хабів і центрів створення робочих місць і соціального гуртування.

6.2. Інноваційні суспільства

Частка Союзу у продукуванні глобальних знань залишається значною, проте його соціально-економічний вплив необхідно максимально збільшити. Зусиль докладатимуть для підвищення ефективності науково-дослідної та інноваційної політики і її синергії та узгодженості з міжнародною політикою. Питання інновацій вирішуватимуть в широкому сенсі, зокрема через широкомасштабну політику та інновації, керовані суспільством, користувачами та ринком. Буде врахований досвід та інноваційний потенціал креативного та культурного сектора. Ця діяльність підтримуватиме розбудову та функціонування ЄНДП, зокрема, флагманських ініціатив стратегії "Європа 2020" - "Інноваційний Союз" і "Цифровий порядок денний для Європи".

Діяльність спрямовуватимуть на реалізацію таких конкретних цілей:

6.2.1. Зміцнення доказової бази та підтримки флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" і ЄНДП

Для оцінювання інвестицій та визначення пріоритетів для них, а також для зміцнення ініціативи "Інноваційний Союз" та ЄНДП проводитимуть аналіз стратегій, систем і учасників у сфері досліджень, освіти та інновацій в Європі та в третіх країнах, а також надаватимуть підтримку розробленню показників, даних та інформаційних інфраструктур. Потрібна також перспективна діяльність і пілотні ініціативи, економічний і гендерний аналіз, моніторинг політики, взаємне навчання, інструменти координації та координаційна діяльність, розроблення методологій оцінювання та аналізу впливу на основі прямого зворотного зв’язку від стейкхолдерів, підприємств, органів публічної влади, організацій громадянського суспільства та громадян. Такий аналіз слід проводити відповідно до досліджень у сфері системи вищої освіти в Європі та третіх країнах за програмою "Еразмус +".

Для забезпечення функціонування єдиного ринку досліджень та інновацій реалізовуватимуть заходи, спрямовані на заохочення поведінкових моделей відповідно до принципів ЄНДП. Підтримку надаватимуть діяльності, що забезпечує основу стратегій, пов’язаних з якістю підготовки дослідників, їх мобільністю і кар’єрним зростанням, в тому числі ініціативам, спрямованим на надання послуг у сфері мобільності, відкритого процесу добору персоналу, участі жінок у науковій діяльності, прав дослідників і зв’язків зі світовою дослідницькою спільнотою. Зазначену діяльність здійснюватимуть у прагненні до синергії та тісної координації з програмою імені Марії Склодовської-Кюрі в рамках пріоритету "Передова наука". Підтримку надаватимуть установам, що представлять інноваційні концепції для швидкого впровадження принципів ЄНДП, зокрема Європейської хартії дослідників і Кодексу працевлаштування наукових працівників, Рекомендацій Комісії щодо управління інтелектуальною власністю в сфері передавання знань і Кодексу практики для університетів та інших публічних науково-дослідних організацій (- 35).

У контексті координації стратегій буде створений механізм політичних консультацій, щоб забезпечити національним органам влади можливість отримувати фахові політичні консультації під час визначення їх національних програм реформування і стратегій у сфері досліджень та інновацій.

Реалізація флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" також вимагає підтримки орієнтованих на ринок інновацій, відкритих інновацій, інновацій у публічному секторі та соціальних інновацій з метою підвищення інноваційного потенціалу компаній і посилення конкурентоспроможності Європи. Це потребуватиме покращення загальних рамкових умов для інновацій і усунення конкретних перепон, що стоять на заваді зростанню інноваційних підприємств. Заохочуватимуть потужні механізми підтримки інновацій (як-от покращене управління кластерами, публічно-приватні партнерства і мережеве співробітництво), високоспеціалізовані послуги з підтримки інновацій (як-от управління інтелектуальною власністю та її використання, створення мережі власників і користувачів прав інтелектуальної власності, управління інноваціями, підприємницькі навички та мережі постачальників), а також перегляди державної політики, пов’язаної з інноваціями. Підтримку надаватимуть конкретним питанням, що стосуються МСП, в рамках конкретної цілі "Інновації в МСП".

6.2.2. Дослідження нових форм інновацій з особливим акцентом на інноваціях у соціальній і креативній сферах, а також розуміння факторів, що зумовлюють розвиток, успішність або занепад усіх форм інновацій

Соціальні інновації генерують нові товари, послуги, процеси і моделі, що відповідають потребам суспільства та створюють нові соціальні відносини. У контексті інноваційних засобів, що постійно змінюються, необхідні подальші дослідження для розвитку всіх форм інновацій і способів задоволення інноваціями потреб суспільства. Важливо розуміти, як соціальні інновації та креативність можуть спричиняти зміни наявних структур, практик і стратегій, а також як їх можна заохочувати і збільшувати в масштабі. Також важливо оцінювати вплив онлайн-платформ, що об’єднують громадян у мережі. Підтримку також надаватимуть використанню дизайну в компаніях, створенню мереж та експериментальному використанню ІКТ для вдосконалення процесів навчання, а також мережам соціальних новаторів і соціальних підприємців. Дослідження також зосереджуватимуть на інноваційних процесах і факторах, що визначають їх розвиток, успіх чи невдачу (в тому числі прийнятті ризиків і ролі різних типів регуляторного середовища).

Надзвичайно важливо буде заохочувати інновації на підтримку ефективних і відкритих публічних послуг, орієнтованих на потреби громадян (як-от електронне врядування). Це вимагатиме проведення мультидисциплінарних досліджень у сфері нових технологій і великомасштабних інновацій, які стосуються, зокрема, цифрової приватності, взаємодійності, персоналізованої електронної ідентифікації, відкритих даних, динамічних інтерфейсів користувачів, освітніх платформ, що підтримують навчання протягом життя та навчання за допомогою електронних засобів, розподілених систем навчання, конфігурації та інтеграції публічних послуг для задоволення потреб громадян та інновацій, рушієм яких є користувачі, зокрема в сфері соціальних і гуманітарних наук. Зазначені дії також охоплюватимуть такі питання як динаміка соціальних мереж, краудсорсинг і смартсорсинг для спільного пошуку шляхів вирішення соціальних проблем, наприклад, на основі відкритих наборів даних. Вони допомагатимуть в управлінні складними процесами вироблення та ухвалення рішень, як-от опрацювання та аналіз великих обсягів даних задля спільного моделювання політик, симуляція вироблення та ухвалення рішень, методи візуалізації, моделювання процесів та інтерактивних систем, а також проведення аналізу змін у відносинах між громадянами та публічним сектором.

Для залучення публічного сектора як суб’єкта, що сприяє інноваціям і змінам, на національному рівні та на рівні Союзу плануватимуть конкретні заходи для надійного надання публічних послуг громадянам і бізнесу, зокрема за допомогою стратегічної підтримки та транскордонних інноваційних заходів на найширшому географічному рівні, що уможливить розумне використання ІКТ в публічних адміністраціях і публічними адміністраціями.

6.2.3. Використання інноваційного, креативного та продуктивного потенціалу всіх поколінь

Діяльність сприятиме вивченню європейських інноваційних можливостей щодо нових продуктів і технологій, покращених послуг і нових соціальних та бізнес-моделей, адаптованих до демографічної структури суспільства, що змінюється. Діяльність також сприятиме кращому використанню потенціалу всіх поколінь завдяки стимулюванню розвитку розумних стратегій, які дозволять реалізувати ідею активного старіння у міжгенераційному контексті, що еволюціонує, та завдяки підтримці інтеграції поколінь молодих європейців у всі сфери соціального, політичного, культурного та економічного життя, беручи до уваги, з-поміж іншого, сприйняття інноваційних можливостей у контексті високого рівня безробіття в багатьох регіонах Союзу.

6.2.4. Сприяння послідовній та ефективній співпраці з третіми країнами

Горизонтальна діяльність забезпечить стратегічний розвиток міжнародної співпраці в рамках програми "Горизонт 2020" та фокусуватиметься на наскрізних стратегічних цілях. Діяльність, спрямована на заохочення двостороннього і багатостороннього політичного діалогу, а також політичного діалогу між двома регіонами в сфері досліджень та інновацій з третіми країнами, регіонами, міжнародними форумами та організаціями сприятиме обміну політиками, спільному навчанню та встановленню пріоритетів, взаємному доступу до програм і моніторингу результатів співпраці. Діяльність, спрямована на створення мереж і партнерств, заохочуватиме розбудову оптимальних партнерських відносин між суб’єктами в сфері досліджень та інновацій з обох сторін, а також покращуватиме рівень компетенцій і потенціал співпраці в менш розвинених третіх країнах. Діяльність підвищуватиме координацію національних стратегій і програм співпраці на рівні Союзу та окремих країн, а також спільні дії держав-членів і асоційованих країн з третіми країнами задля збільшення загальної результативності. І, врешті-решт, заходи щодо забезпечення "присутності" європейських досліджень та інновацій у третіх країнах також посилюватимуть і консолідуватимуть, зокрема шляхом пошуку можливостей створення віртуальних європейських "центрів науки та інновацій", надання послуг європейським організаціям, що поширюють свою діяльність на треті країни, і відкриття науково-дослідних центрів, створених спільно з третіми країнами, для організацій і дослідників з інших держав-членів і асоційованих країн.

6.3. Рефлективні суспільства - культурна спадщина і європейська ідентичність

Ціль - сприяти розумінню інтелектуальної основи Європи, її історії та багатьох європейських і неєвропейських впливів як натхнення для нашого сьогодення. Для Європи характерне розмаїття народів, які населяють її (в тому числі меншин та місцевого населення), традицій, регіональної та національної ідентичності, а також різні рівні економічного та соціального розвитку. Міграція та мобільність, засоби масової інформації, промисловість і транспорт сприяють розмаїттю поглядів і способів життя. Таке розмаїття і можливості, які воно створює, необхідно визнавати та брати до уваги.

Європейські колекції в бібліотеках, у тому числі в цифрових бібліотеках, архівах, музеях, галереях та інших публічних установах містять велику кількість багатих невикористаних документів і об’єктів для досліджень. Ці архівні ресурси разом із нематеріальною спадщиною представляють історію окремих держав-членів, а також колективну спадщину Союзу, яка виникла з часом. Такі матеріали мають бути доступними, зокрема завдяки новим технологіям, щоб дати дослідникам і громадянам змогу дивитися в майбутнє через призму минулого. Доступність і збереження культурної спадщини в зазначених формах необхідні для збереження живих взаємодій всередині європейських культур і між ними в наші дні, та сприяють сталому економічному зростанню.

Діяльність спрямовуватимуть на:

6.3.1. Вивчення європейської спадщини, пам’яті, ідентичності, інтеграції, культурної взаємодії та перенесення, зокрема її представлення в культурних і наукових колекціях, архівах і музеях задля кращого інформування та кращого розуміння сьогодення завдяки ширшій інтерпретації минулого

Діяльність сприятиме критичному аналізу того, як змінюється з часом матеріальна і нематеріальна спадщина Європи, зокрема мови, пам’ять, практики, установи та ідентичності. Вона включатиме дослідження тлумачень і практик культурних взаємодій, культурної інтеграції та виключення.

Прискорений процес європейської інтеграції показав, що існує сфера ширшої європейської ідентичності, яка доповнює інші типи ідентичності в Європі. Європейські та неєвропейські наукові фонди, архіви, музеї, бібліотеки та об’єкти культурної спадщини містять численні докази та свідчення європейської ідентичності. Вони пропонують матеріали і документи, які дозволяють краще зрозуміти процеси побудови ідентичності і на цій основі розмірковувати про соціальні, культурні та навіть економічні процеси, що впливають на минулі, сучасні та майбутні форми європейської ідентичності. Ціль - розвивати інновації, використовувати та аналізувати об’єкти та/або документацію в культурних і наукових колекціях, архівах і музеях задля покращення нашого розуміння витоків європейської ідентичності і того, як її можна розбудувати або обговорити.

Також розглядатимуть питання багатомовності, передавання та поширення ідей по всій Європі та з/до Європи, а також те, як вони формують частину спільної європейської інтелектуальної спадщини.

6.3.2. Дослідження історії, літератури, мистецтва, філософії та релігії європейських країн і регіонів і їх ролі у формуванні сучасного європейського розмаїття

Культурне розмаїття є важливим аспектом унікального характеру Європи, джерелом сили, динамізму та творчості. Діяльність стосуватиметься сучасного європейського розмаїття, його історичного формування та допомагатиме проаналізувати, яким чином це розмаїття призводить до виникнення нової міжкультурної взаємодії або викликає напруженість і конфлікти. У цьому контексті ключове значення для такого розмаїття має вплив мистецтва, засобів масової інформації, ландшафтів, літератури, мов, філософії та релігій, адже всі ці елементи представляють різноманітні інтерпретації соціальних, політичних і культурних реалій, і впливають на сприйняття та поведінку окремих людей і соціальних суб’єктів.

6.3.3. Дослідження ролі Європи у світі, взаємного впливу і зв’язків між регіонами світу, а також уявлень інших країн про європейські культури

Діяльність стосуватиметься комплексного характеру соціально-економічних і культурних зв’язків між Європою та іншими регіонами світу, а також оцінювання потенціалу для покращення міжкультурних обмінів і діалогів з урахуванням ширшого спектру соціальних, політичних і економічних процесів. Вона дозволить проаналізувати розвиток різних поглядів на інші регіони світу, які панують у Європі, і навпаки.

6.4. Конкретні аспекти реалізації

Щоб сприяти оптимальному поєднанню підходів, необхідно забезпечити співпрацю між цим суспільним викликом і пріоритетом "Лідерство в промисловості" у формі наскрізних заходів, зосереджених на сфері взаємодії між людьми та технологіями. Технологічні інновації, засновані на ІКТ, відіграватимуть важливу роль у підвищенні продуктивності та стимулюванні креативності всіх поколінь громадян в інноваційному суспільстві.

Цей суспільний виклик реалізовуватимуть через адміністративно-координаційну діяльність міжнародних мереж передових дослідників і новаторів, як-от в рамках програм COST і EURAXESS, що сприятиме функціонуванню ЄНДП.

Також встановлюватимуть належні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.

Дії в рамках цього соціального виклику сприятимуть реалізації спільної міжнародної дослідної та інноваційної діяльності Союзу через більш стратегічне залучення до співпраці з його основними партнерами з третіх країн у сфері науки, технологій та інновацій. У цьому зв’язку Стратегічний форум з міжнародної науково-технологічної співпраці (СФМС) продовжуватиме надання Раді та Комісії стратегічних консультацій щодо міжнародного виміру ЄНДП.

7. БЕЗПЕЧНІ СУСПІЛЬСТВА - ЗАХИСТ СВОБОДИ ТА БЕЗПЕКИ ЄВРОПИ ТА ЇЇ ГРОМАДЯН

Союз, його громадяни та міжнародні партнери стикаються з низкою викликів і загроз безпеці, як-от злочинність, тероризм і великомасштабні надзвичайні ситуації внаслідок техногенних або природних катастроф. Такі загрози можуть виходити за межі кордонів і бути спрямованими на фізичні цілі або кіберпростір. Атаки на критичні об’єкти інфраструктури, мережі та веб-сайти органів публічної влади та приватних осіб не лише підривають довіру громадян, але й можуть мати серйозний вплив на життєво важливі сектори, зокрема енергетику, транспорт, охорону здоров’я, фінанси або телекомунікації.

Для того щоб передбачити, попередити та усунути наслідки цих загроз, необхідно розробляти та застосовувати інноваційні технології, рішення, інструменти прогнозування і знання, заохочувати співпрацю між постачальниками та користувачами, знаходити рішення у сфері цивільної безпеки, підвищувати конкурентоспроможність європейської безпеки, промисловості та послуг, у тому числі ІКТ, а також запобігати порушенню приватного життя та прав людини в Інтернеті та в інших місцях, і боротися з такими порушеннями за одночасного забезпечення дотримання особистих прав і свобод європейських громадян.

Тому ключовими елементами буде координація та вдосконалення досліджень та інновацій у сфері безпеки; ці заходи сприятимуть плануванню поточних дослідницьких зусиль, зокрема прогнозування, та вдосконаленню відповідних правових умов і процедур координації, зокрема переднормативної діяльності.

Діяльність у рамках цього суспільного виклику буде зосереджена виключно на цивільному застосуванні відповідно до цільового підходу, сприятиме ефективній співпраці кінцевих споживачів, промисловості та дослідників, а також поєднуватиме відповідні соціальні аспекти з дотриманням етичних принципів. Зазначена діяльність підтримуватиме політику Союзу у сфері внутрішньої та зовнішньої безпеки, зокрема спільну зовнішню та безпекову політику та спільну безпекову і оборонну політику, а також зміцнюватиме кібербезпеку, надійність і приватність на єдиному цифровому ринку. Діяльність зосереджуватимуть, зокрема, на дослідженнях і розробках у сфері інноваційних рішень нового покоління через роботу над новими концепціями, проектами та взаємодійними стандартами. Цього досягнуть за допомогою розроблення інноваційних технологій і рішень для усунення слабких ланок в системі безпеки та зменшення ризику загроз безпеці.

Діяльність спрямовуватимуть на реалізацію таких конкретних цілей:

7.1. Боротьба зі злочинністю, контрабандою і тероризмом, зокрема розуміння терористичних ідей і переконань і протидія їм

Ціль полягає в уникненні інцидентів за одночасного пом’якшення їх можливих наслідків. Це вимагає нових технологій і можливостей у сфері боротьби зі злочинністю (зокрема кіберзлочинністю), контрабандою та тероризмом (зокрема кібертероризмом), запобігання злочинності, контрабанді та тероризму, в тому числі розуміння причин і наслідків радикалізації та насильницького екстремізму, а також боротьби з ідеями та переконаннями терористів для уникнення, серед іншого, загроз, пов’язаних з авіацією.

7.2. Захист і підвищення стійкості критично важливих інфраструктур, ланцюгів постачання та видів транспорту

Нові технології, процеси, методи та спеціальні можливості дозволять забезпечити захист критично важливих інфраструктур (зокрема в міських районах), систем і послуг, необхідних для належного функціонування суспільства та економіки (зокрема комунікацій, транспорту, фінансів, охорони здоров’я, харчових продуктів, води, енергетики, логістичних ланцюгів і ланцюгів постачання, а також довкілля). Це включає аналіз і захист публічних і приватних мережевих інфраструктур і служб, які мають критичне значення, від будь-яких типів загроз, у тому числі від загроз, пов’язаних із авіацією. Це також включає охорону морських транспортних маршрутів.

7.3. Посилення безпеки через управління кордонами

Технології та можливості також необхідні для вдосконалення систем, пристроїв, інструментів, процесів і методів оперативної ідентифікації задля підвищення рівня безпеки наземних, морських і прибережних кордонів і вдосконалення їх управління в питаннях контролю і нагляду за одночасного використання повного потенціалу Європейської системи нагляду за кордонами (ЕВРОСУР). Такі технології та можливості розроблятимуть і перевірятимуть щодо їх дієвості, дотримання законних і етичних принципів, пропорційності, суспільної прийнятності та поваги до фундаментальних прав. Дослідження також сприятимуть вдосконаленню інтегрованої європейської системи управління кордонами, в тому числі шляхом посилення співпраці з країнами-кандидатами та потенційними кандидатами, а також з країнами-партнерами Європейської політики сусідства.

7.4. Зміцнення кібербезпеки

Кібербезпека є передумовою користування перевагами Інтернету або будь-якими додатковими мережами даних та інфраструктурою зв’язку для людей, бізнесу та публічних служб. Це вимагає забезпечення підвищеної безпеки систем, мереж, пристроїв доступу, програмного забезпечення і служб, у тому числі хмарного опрацювання даних, з урахуванням взаємодійності численних технологій. Підтримку надаватимуть дослідженням та інноваціям, спрямованим на запобігання кібератакам у реальному часі в багатьох сферах і юрисдикціях, на їх виявлення та управління ними, а також на захист критичних інфраструктур ІКТ. Цифрове суспільство перебуває на стадії бурхливого розвитку; постійно змінюються способи використання Інтернету та зловживання ним; виникають нові види соціальної взаємодії, нові мобільні та стаціонарні послуги, а також розвивається Інтернет речей (ІР). Така ситуація вимагає нового типу досліджень, ініційованих під впливом нових програм, способів використання та суспільних тенденцій. Будуть втілені гнучкі дослідницькі ініціативи, зокрема активні дослідження та розробки, для швидкого реагування на нові сучасні тенденції розвитку з точки зору довіри та безпеки. Особливу увагу слід приділяти захисту дітей, оскільки вони дуже вразливі до нових форм кіберзлочинів і зловживань.

Працювати в цьому напрямку необхідно в тісній координації з напрямком ІКТ пріоритету "Лідерство в промисловості".

7.5. Підвищення стійкості Європи до криз і катастроф

Це вимагає розроблення спеціальних технологій і можливостей на підтримку різних типів операцій для подолання наслідків криз і катастроф (як-от захист цивільного населення, боротьба з пожежами, забрудненням довкілля, забрудненням моря, цивільна оборона, створення медичних інформаційних інфраструктур, рятувальні операції та процеси відновлення після катастроф), а також діяльності правоохоронних органів. Дослідження охоплюватимуть увесь ланцюг управління кризами та суспільну стійкість, а також підтримуватимуть створення європейського потенціалу реагування на аварійні ситуації.

7.6. Забезпечення приватності та свободи, зокрема в Інтернеті, поглиблення суспільного, правового та етичного розуміння всіх сфер безпеки, ризиків і управління

Захист права людини на приватність, у тому числі в цифровому суспільстві, потребує розроблення рамок і технологій вбудованого алгоритму приватності, який ляже в основу нових продуктів і послуг. Розроблятимуть технології, які дозволять користувачам контролювати свої персональні дані та їх використання третіми особами, а також інструменти, призначені для виявлення та блокування нелегального контенту і витоку даних, а також захисту прав людини онлайн, щоб запобігти обмеженню діяльності колективних або індивідуальних користувачів в результаті незаконного пошуку або профайлінг.

Будь-яке нове рішення в сфері безпеки та будь-яка нова технологія мають бути прийнятними для суспільства, відповідати вимогам права Союзу і міжнародного права, а також бути ефективними та пропорційними з точки зору виявлення загрози безпеці та боротьби з нею. Тому важливо краще розуміти соціально-економічні, культурні та антропологічні виміри безпеки, причини відсутності безпеки, роль засобів масової інформації та комунікації, а також погляди громадян. Розглядатимуть етичні та правові питання захисту загальнолюдських цінностей і фундаментальних прав, а також питання, пов’язані з ризиками та управлінням.

7.7. Покращення стандартизації та взаємодійності систем, зокрема в аварійних ситуаціях

Переднормативна і стандартизаційна діяльність матиме підтримку в усіх цільових сферах. До уваги братимуть недоліки стандартизації, а також інструменти та технології наступного покоління. Діяльність у всіх цільових сферах зосереджуватимуть також на інтеграції та взаємодійності систем і послуг, у тому числі на таких аспектах як комунікація, розподілені архітектури та людські фактори, зокрема в аварійних ситуаціях.

7.8. Підтримування зовнішньої політики Союзу у сфері безпеки, зокрема шляхом запобігання конфліктам і розбудови миру

Необхідні нові технології, можливості та рішення на підтримку зовнішньої політики Союзу у сфері безпеки під час виконання цивільних місій, від цивільного захисту до гуманітарної допомоги, управління кордонами або підтримання миру та стабілізації ситуації у післякризовий період, у тому числі запобігання конфліктам, розбудова миру і посередництво.

Вони вимагатимуть досліджень у сфері вирішення конфліктів і відновлення миру та справедливості, раннього виявлення чинників, що призводять до виникнення конфлікту, і впливу процесів відновного правосуддя.

Зазначене також потребує стимулювання взаємодійності цивільного та військового потенціалу в під час виконанні цивільних місій, від цивільного захисту до гуманітарної допомоги, управління кордонами або підтримання миру. Це включатиме технологічний розвиток у чутливій сфері технологій подвійного призначення задля підвищення взаємодійності служб цивільного захисту, збройних сил і служб цивільного захисту з усього світу, а також аспекти надійності, організаційні, правові та етичні аспекти, питання торгівлі, захист конфіденційності та цілісності інформації, а також простежуваність усіх транзакцій і операцій.

7.9. Конкретні аспекти реалізації

Оскільки діяльність у сфері досліджень та інновацій зосереджуватимуть виключно на цивільному застосуванні, важливим завданням буде активна координація з Європейським оборонним агентством (ЄОА) для зміцнення співпраці з ним, зокрема, через вже створену європейську рамкову співпрацю (ЄРС) за одночасного визнання існування сфер технології подвійного використання. Надалі зміцнюватимуть механізми координації з відповідними агентствами Союзу, як-от Європейське агентство з управління оперативною співпрацею на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу (ФРОНТЕКС), Європейське агентство морської безпеки (ЄАМБ), Європейське агентство з питань мережевої та інформаційної безпеки (ЄАМІБ) та Європейський поліцейський офіс (Європол) для покращення координації програм і стратегій Союзу в сфері внутрішньої та зовнішньої безпеки та інших ініціатив Союзу.

З огляду на специфічний характер безпеки, встановлюватимуть спеціальні механізми створення програм і врядування, зокрема домовленості з комітетом, зазначеним у статті 10. Секретна та інша закрита інформація, що стосується безпеки, буде захищена, а в робочих програмах можуть зазначатися особливі вимоги та критерії щодо міжнародної співпраці. Це також буде відображено у програмах та механізмах врядування для конкретної цілі "Безпечні суспільства - Захист свободи та безпеки Європи та її громадян" (зокрема питання комітології).

ЧАСТИНА IV

ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ ТА РОЗШИРЕННЯ УЧАСТІ

Конкретна ціль - повністю використати кадровий потенціал Європи і забезпечити максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та їх широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

Існують значні розбіжності в дослідженнях та інноваціях на території Європи, які необхідно усунути за допомогою конкретних заходів. Такі заходи спрямовуватимуть на розкриття потенціалу інновацій і передового досвіду, відрізнятимуться від стратегій і заходів, передбачених фондами ЄСІ, та у відповідних випадках доповнюватимуть їх і створюватимуть синергії з ними. Вони включають:

(a) Об’єднання в одну команду науково-дослідних установ високого рівня та регіонів з низькою успішністю досліджень, розробок та інновацій: Об’єднання спрямоване на створення нових (або істотне покращення наявних) провідних науково-дослідних центрів у державах-членах і регіонах з низькою успішністю досліджень, розробок та інновацій. Воно буде зосереджене на стадії підготовки до створення або вдосконалення і модернізації таких установ за підтримки процесу об’єднання в команду з провідним партнером у Європі, в тому числі підтримування розробки бізнес-плану. Очікується внесок регіону-реципієнта або держави-члена (наприклад, підтримка через фонди ЄСІ). Залежно від якості бізнес-плану, Комісія може надавати додаткову фінансову допомогу на перших етапах діяльності такого центру.

Розглядатимуть питання встановлення зв’язків з інноваційними кластерами та визнання досягнень держав-членів і регіонів з низькою успішністю досліджень, розробок та інновацій, у тому числі шляхом партнерських перевірок і вручення відзнаки за досягнення установам, що відповідають міжнародним стандартам;

(b) Створення партнерств між науково-дослідними установами: Створення партнерств покликане значно посилити конкретну сферу досліджень у новій установі через зв’язки зі щонайменше двома установами, які є лідерами у певній галузі на міжнародному рівні. Підтримку надаватимуть комплексному пакету заходів, який ляже в основу такого зв’язку (як-от обмін персоналом, візити експертів, короткострокове навчання на місцях або віртуальні тренінги та семінари; участь у конференціях; організація спільних заходів у формі літніх шкіл; розповсюдження результатів та інформаційна діяльність);

(c) "Кафедри ЄНДП": Створення "кафедр ЄНДП" має на меті залучення видатних вчених до установ з потужним потенціалом у галузі науки, щоб допомогти цим установам повною мірою розкрити свій потенціал і в такий спосіб створити рівні умови для досліджень та інновацій в ЄНДП. Це включатиме інституційну підтримку процесу створення конкурентного дослідницького середовища та рамкових умов, необхідних для залучення, утримання та розвитку провідних дослідницьких талантів у цих установах. Необхідно розглянути можливість синергії з діяльністю ЄДР;

(d) Механізм політичної підтримки: Ціль полягає в удосконаленні проектування, реалізації та оцінювання національних/регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій. Цей механізм забезпечить надання на добровільних засадах експертної допомоги національним або регіональним органам публічної влади та охоплюватиме потреби в доступі до корпусу знань, що уможливить користування аналітичними напрацюваннями міжнародних експертів, новітніми методами та інструментами, а також отримання індивідуальних консультацій;

(e) Полегшення доступу до міжнародних мереж для видатних вчених і новаторів, які недостатньо беруть участь у діяльності європейських і міжнародних мереж. Це включатиме підтримку, яка надається через COST;

(f) Зміцнення адміністративного та оперативного потенціалу транснаціональних мереж національних контактних центрів (НКЦ), у тому числі шляхом навчання, надання фінансової та технічної підтримки за одночасного вдосконалення рамки функціонування НКЦ і обміну інформацією між ними та органами, відповідальними за реалізацію програми "Горизонт 2020", з метою вдосконалення підтримки потенційних учасників.

ЧАСТИНА V

НАУКА З СУСПІЛЬСТВОМ І ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА

Ціль - започаткувати ефективну співпрацю між наукою та суспільством, залучати нові таланти до наукової діяльності та поєднувати наукову передову думку з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

Міцність європейської науково-технологічної системи залежить від її здатності залучати таланти та ідеї звідусіль. Цього можна досягти лише за умови розвитку плідного та змістовного діалогу та активної співпраці між наукою та суспільством для підвищення відповідальності науки та уможливлення розробки більш орієнтованої на громадян політики. Швидкий прогрес сучасних наукових досліджень та інновацій спричинив виникнення важливих етичних, правових і соціальних питань, що впливають на взаємовідносини між наукою та суспільством.

Покращення співпраці між наукою та суспільством задля розширення соціальної та політичної підтримки науки і технологій у всіх державах-членах - це проблема, яка набуває дедалі більшого значення і суттєво загострюється через поточну економічну кризу. Публічні інвестиції в науку вимагають широкого соціального та політичного сприяння електорату, який поділяє цінності науки, знайомий з науковими процесами та бере участь у них, а також здатний визнати внесок науки в знання, суспільство та економічний прогрес.

Діяльність націлена на:

(a) підвищення привабливості наукової та технологічної кар’єри для молодих студентів і сприяння сталій взаємодії між школами, науково-дослідними установами, промисловістю та організаціями громадянського суспільства;

(b) сприяння тендерній рівності, зокрема, через підтримку структурних змін в організації науково-дослідних установ, а також у змісті та організації науково-дослідної діяльності;

(c) залучення суспільства до вирішення проблем науки та інновацій, до політики та діяльності, щоб інтегрувати інтереси та цінності громадян і підвищити якість, актуальність, соціальну прийнятність і сталість результатів досліджень та інновацій у різних сферах діяльності, від соціальних інновацій до таких сфер як біотехнології та нанотехнології;

(d) заохочення громадян до занять наукою за допомогою офіційної та неофіційної наукової освіти та сприяння поширенню діяльності на науковій основі, зокрема в наукових центрах і через інші відповідні канали;

(e) підвищення доступності та використання результатів публічно фінансованих досліджень;

(f) вдосконалення врядування задля просування всіма стейкхолдерами (дослідниками, органами публічної влади, промисловістю та організаціями громадянського суспільства) відповідальних досліджень та інновацій, що чутливо реагують на суспільні потреби і вимоги, а також підтримка етичних рамок досліджень та інновацій;

(g) вжиття належних і пропорційних запобіжних заходів при проведенні дослідної та інноваційної діяльності через передбачення та оцінювання потенційних впливів на довкілля, здоров’я та безпеку;

(h) покращення обізнаності в сфері наукової комунікації для підвищення якості та ефективності взаємодій між науковцями, засобами масової інформації та громадськістю.

ЧАСТИНА VI

НЕЯДЕРНА ПРЯМА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ (СНДЦ)

СНДЦ сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів програми "Горизонт 2020" через надання науково-технічної підтримки стратегіям Союзу в співпраці, за потреби, з відповідними національними та регіональними стейкхолдерами у сфері досліджень. СНДЦ проводитиме діяльність у зазначених сферах з урахуванням відповідних ініціатив на рівні регіонів, держав-членів або Союзу в рамках формування ЄНДП.

1. ПЕРЕДОВА НАУКА

СНДЦ проводитиме дослідження, спрямовані на зміцнення наукової доказової бази для вироблення політики, та вивчатиме нові сфери науки і технології, зокрема, за допомогою програми пошукових досліджень.

2. ЛІДЕРСТВО В ПРОМИСЛОВОСТІ

СНДЦ сприятиме підвищенню рівня інновацій та конкурентоспроможності шляхом:

(a) продовження підтримки стратегічної орієнтації та наукового планування відповідних інструментів непрямих досліджень, як-от європейські інноваційні партнерства, публічно-приватні партнерства і партнерства в рамках публічного сектора;

(b) підтримка передавання знань і технологій шляхом визначення відповідних рамок прав інтелектуальної власності для різних дослідницьких та інноваційних інструментів і сприяння співпраці в передаванні знань і технологій між великими публічними науково-дослідними організаціями;

(c) сприяння полегшенню використання, стандартизації та валідації космічних технологій і даних, зокрема для реагування на суспільні виклики.

3. СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ

3.1. Здоров’я, демографічні зміни та добробут

СНДЦ сприятиме гармонізації методів, стандартів і практик, які підтримують право Союзу щодо охорони здоров’я та захисту прав споживачів за допомогою:

(a) оцінювання ризиків і можливостей, пов’язаних із використанням нових технологій і хімічних речовин, зокрема наноматеріалів, у харчових продуктах, кормах і споживчих продуктах; розроблення та валідація гармонізованих методів вимірювання, ідентифікації та кількісного аналізу, інтегрованих дослідницьких стратегій і сучасних інструментів оцінювання токсикологічної небезпеки, зокрема методів, альтернативних випробуванням на тваринах; оцінювання впливу забруднення довкілля на здоров’я;

(b) розробка та забезпечення якості практики тестування та скринінгу, зокрема генетичного тестування та онкоскринінгу.

3.2. Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод і біоекономіка

СНДЦ підтримуватиме розвиток, реалізацію та моніторинг європейської політики у сфері сільського господарства та рибальства, зокрема у сфері продовольчої безпеки та розвитку біоекономіки шляхом:

(a) створення глобальної системи та інструментів для прогнозування врожаїв, моніторингу врожайності; підтримування покращення коротко- та середньострокових перспектив розвитку сільськогосподарської продукції, зокрема прогнозованих наслідків;

(b) сприяння біотехнологічним інноваціям та покращеній ресурсоефективності для виробництва "більшого з меншого" за допомогою техніко-економічного аналізу і моделювання;

(c) моделювання сценаріїв процесів вироблення та ухвалення рішень у сфері аграрної політики, та аналіз впливу політики на макроекономічному, регіональному та мікроекономічному рівні; аналіз впливу "Спільної аграрної політики до 2020 року" (- 36) на країни з економікою, яка швидко розвивається, та країни, що розвиваються;

(d) подальше розроблення методів контролю та запобігання порушенням у сфері рибного господарства, а також методів забезпечення простежуваності риби та рибних продуктів; розроблення надійних показників здоров’я екосистем і біоекономічного моделювання задля кращого розуміння прямих (як-от рибальство) і непрямих (зміна клімату) наслідків діяльності людини для динаміки рибних запасів, морського середовища та їх соціально-економічний вплив.

3.3. Безпечна, чиста та ефективна енергетика

СНДЦ зосереджуватиме увагу на цілях 20-20-20 щодо клімату та енергетики, переході Союзу до більш конкурентоспроможної низьковуглецевої економіки до 2050 року шляхом дослідження технологічних та соціально-економічних аспектів таких питань:

(a) безпечність енергопостачання, зокрема стосовно зв’язків і взаємозалежностей із неєвропейськими системами постачання та передавання енергії; картографування місцевих первинних і зовнішніх джерел енергії, а також інфраструктур, від яких залежить Європа;

(b) мережі передавання енергії/електроенергії, зокрема моделювання та симуляція транс-європейських енергетичних мереж, аналіз технологій розумних електросистем і так званих супермереж, а також симуляція енергосистем у режимі реального часу;

(c) енергоефективність, зокрема методи моніторингу та оцінювання результатів, досягнутих за допомогою інструментів політики енергоефективності, техніко-економічний аналіз використання енергоефективних технологій, інструментів і розумних електросистем;

(d) низьковуглецеві технології (зокрема безпечність ядерної енергетики в рамках програми Євратом), зокрема оцінювання ефективності та переднормативне дослідження потенційних низьковуглецевих технологій; аналіз і моделювання факторів, що підтримують і гальмують їх розвиток і розгортання; оцінювання відновлюваних джерел і перешкод, як-от критично важлива сировина, в ланцюгу постачання низьковуглецевих технологій; постійний розвиток інформаційної системи Комісії для Стратегічного плану щодо енергетичних технологій ((SETIS) і пов’язана діяльність.

3.4. Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт

СНДЦ сприятиме досягненню цілей 2050 року щодо конкурентоспроможної, розумної, ресурсоефективної та інтегрованої транспортної системи для безпечного і надійного транспортування людей і товарів за допомогою лабораторних досліджень, моделювання та моніторингу в таких сферах:

(a) стратегічні низьковуглецеві транспортні технології для всіх видів транспорту, зокрема електрифікація дорожнього транспорту та повітряних суден, суден та інших транспортних засобів на альтернативному паливі, а також подальший розвиток внутрішнього інформаційного банку Комісії для збирання та розповсюдження інформації про відповідні технології; наявність і вартість невикопних видів палива і джерел енергії, зокрема про вплив електрифікованого автомобільного транспорту на електричні мережі та вироблення електроенергії;

(b) чисті та ефективні транспортні засоби, зокрема визначення гармонізованих процедур випробування та оцінювання інноваційних технологій з точки зору викидів, ефективності та безпечності звичайних і альтернативних видів палива, розроблення вдосконалених методик вимірювання викидів і розрахунку тиску на довкілля; координація та гармонізація діяльності з інвентаризації та моніторингу викидів на європейському рівні;

(c) розумні мобільні системи для досягнення безпечної, інтелектуальної та інтегрованої мобільності, зокрема технічне та економічне оцінювання нових транспортних систем, компонентів і програм для кращого управління рухом і сприяння розробленню інтегрованого підходу до потреб у транспорті та управління ним;

(d) інтегрована транспортна безпека, зокрема забезпечення інструментів і послуг для збирання інформації про нещасні випадки та аварії у секторі повітряного, морського та наземного транспорту, обміну такої інформацією та її аналіз; покращення запобігання аваріям шляхом аналізу та засвоєння уроків щодо безпеки для різних видів транспорту за одночасного зменшення витрат і підвищення ефективності.

3.5. Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів

СНДЦ сприятиме озелененню Європи, безпечності постачання ресурсів та глобальному сталому управлінню природними ресурсами шляхом:

(a) полегшення доступу до взаємодійних даних та інформації щодо довкілля за допомогою подальшого розроблення стандартів і механізмів взаємодійності, геопросторових інструментів та інноваційних інфраструктур інформаційних і комунікаційних технологій, як-от інфраструктура просторової інформації в Європейському союзі (INSPIRE), а також інших ініціатив Союзу та глобальних ініціатив;

(b) вимірювання та моніторинг ключових змінних стану довкілля, а також оцінювання стану природних ресурсів і змін у них за допомогою подальшого розвитку показників та інформаційних систем, що сприяють екологічним інфраструктурам; оцінювання екосистемних послуг, зокрема визначення їх цінності та наслідків зміни клімату;

(c) розроблення інтегрованих рамок моделювання для оцінювання сталості на основі таких тематичних моделей як ґрунт, землекористування, вода, якість повітря, біорізноманіття, викиди парникових газів, лісове господарство, сільське господарство, енергетика і транспорт, з урахуванням наслідків кліматичних змін і реагування на них;

(d) сприяння досягненню цілей політики розвитку Союзу шляхом стимулювання трансферу технологій, моніторингу основних ресурсів (як-от ліси, ґрунт і харчові продукти), досліджень, спрямованих на обмеження наслідків зміни клімату та впливу використання ресурсів на довкілля, а також пошук компромісних рішень в конкуренції за землю між виробництвом харчових продуктів або енергії та біорізноманіттям;

(e) інтегроване оцінювання, пов’язане з політикою сталого виробництва та споживання, зокрема безпечність постачання стратегічної сировини, ефективність використання ресурсів, низьковуглецеві та чисті виробничі процеси і технології, розроблення продуктів і послуг, моделі споживання і торгівля. Подальше вдосконалення оцінювання життєвого циклу та його включення в політичний аналіз;

(f) інтегрований аналіз впливу варіантів пом’якшення наслідків зміни клімату та/або адаптації до них на основі розроблення набору кількісних моделей у регіональному та глобальному масштабі, від галузевого до макроекономічного рівня.

3.6. Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства

СНДЦ сприятиме досягненню цілей флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" і напряму "Глобальна Європа" багаторічної фінансової рамкової програми на 2014-2020 роки через таку діяльність:

(a) комплексний аналіз рушіїв досліджень та інновацій і перепон для них і розроблення платформи моделювання для оцінювання їх мікро- та макроекономічного впливу;

(b) сприяння моніторингу реалізації флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" за допомогою індексів, розроблення індикаторів тощо, а також використання публічної інформаційної та аналітичної системи для збирання актуальних даних та інформації;

(c) використання публічної інформації та аналітичної платформи для підтримування національних і регіональних органів влади з розумною спеціалізацією; кількісний економічний аналіз просторового розподілу економічної діяльності, зокрема щодо економічних, соціальних і територіальних розбіжностей і змін у моделі реагування на технологічні досягнення;

(d) економетрія та макроекономічний аналіз реформи фінансової системи з метою сприяння підтриманню ефективних рамок Союзу для управління фінансовими кризами; подальша методологічна підтримка моніторингу бюджетної ситуації держав-членів по відношенню до Пакту стабільності та зростання;

(e) моніторинг функціонування ЄНДП і проведення аналізу рушіїв деяких з його ключових елементів і перешкод для них (як-от мобільність дослідників і започаткування національних дослідницьких програм), пропозиції щодо відповідних політичних варіантів; збереження важливої ролі в ЄНДП через створення мереж контактів, навчання, відкриття власних потужностей і баз даних для користувачів у державах-членах, країнах-кандидатах і асоційованих країнах;

(f) розроблення кількісного економічного аналізу цифрової економіки; проведення досліджень щодо впливу інформаційних та комунікаційних технологій на цілі цифрового суспільства; вивчення впливу актуальних питань безпеки на життя людей (цифрове життя).

3.7. Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян

СНДЦ сприятиме досягненню цілей напряму "Безпека та громадянство" багаторічної фінансової рамкової програми на 2014-2020 роки через таку діяльність:

(a) зосередження уваги на виявленні та оцінюванні вразливості критично важливих інфраструктур (зокрема глобальних навігаційних систем і фінансових ринків); вдосконалення інструментів боротьби із шахрайством, що наносить збиток загальному бюджету Союзу, та інструментів спостереження за морським простором; оцінювання продуктивності технологій, які стосуються персональної ідентичності або впливають на неї (цифрова ідентичність);

(b) підвищення потенціалу Союзу щодо зменшення ризику катастроф і ліквідації наслідків стихійних і техногенних катастроф, зокрема, шляхом розроблення глобальної системи раннього попередження про різні загрози, а також інформаційних систем управління ризиками з використанням технологій спостереження за планетою Земля;

(c) подальше забезпечення інструментів для оцінювання глобальних викликів у сфері безпеки, як-от тероризм і нерозповсюдження зброї (хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної (в програмі Євратом)) і загроз, пов’язаних з нестабільною соціально-політичною ситуацією та інфекційними захворюваннями; нові проблеми, які потрібно вирішувати, включають вразливість і стійкість до нових або гібридних загроз, як-от доступність сировини, піратство, нестача ресурсів і конкуренція за них, а також вплив зміни клімату на виникнення стихійних лих.

4. КОНКРЕТНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ

Відповідно до пріоритетів напряму "Глобальна Європа" багаторічної фінансової рамкової програми на 2014-2020 роки, СНДЦ зміцнюватиме науково-технічну співпрацю з ключовими міжнародними організаціями і третіми країнами (зокрема з органами ООН, ОЕСР, Сполученими Штатами, Японією, Росією, Китаєм, Бразилією та Індією) в таких сферах глобального масштабу, як зміна клімату, продовольча безпека або нанотехнології. Таку співпрацю здійснюватимуть у тісній координації з діяльністю Союзу та держав-членів в сфері міжнародного співробітництва.

Для надання розширених послуг в сфері вироблення політики, СНДЦ продовжуватиме розвивати свою спроможність аналізувати та надавати варіанти міжгалузевих політичних рішень, а також проводити оцінювання їх впливу. Цю спроможність підтримуватимуть, зокрема, через зміцнення таких напрямів:

(a) моделювання в ключових галузях (як-от енергетика і транспорт, сільське господарство, клімат, довкілля та економіка); увагу зосереджуватимуть як на галузевих, так і на інтегрованих моделях (для оцінювання сталості) з урахуванням науково-технічних і економічних аспектів.

(b) перспективні дослідження, що забезпечать проведення аналізу тенденцій і подій у сфері науки, технології та суспільства, а також їх можливого впливу на державну політику та інновації, підвищать конкурентоспроможність і стале зростання; це дозволить СНДЦ привернути увагу до проблем, які можуть потребувати політичного втручання у майбутньому, а також передбачити потреби споживачів.

СНДЦ посилюватиме підтримку процесу стандартизації та виробленню стандартів як горизонтального компонента сприяння конкурентоспроможності Європи. Зазначена діяльність включатиме переднормативні дослідження, розроблення еталонних матеріалів і параметрів, а також гармонізацію методик. Виявлено п’ять ключових сфер, що потребують уваги (енергетика; транспорт; флагманська ініціатива "Інформаційна стратегія для Європи"; безпека та захищеність (зокрема ядерна безпека в програмі Євратом); і захист прав споживачів). Окрім цього, СНДЦ й надалі сприятиме розповсюдженню результатів своєї діяльності та забезпечуватиме підтримку установ і органів Союзу в питаннях управління правами інтелектуальної власності.

СНДЦ створить потенціал у сфері поведінкових наук задля сприяння розробленню ефективнішого регулювання, що доповнюватиме діяльність СНДЦ в окремих сферах, як-от харчування, енергоефективність і продуктові стратегії.

Соціально-економічні дослідження стануть частиною діяльності у відповідних сферах, як-от флагманська ініціатива "Цифровий порядок денний для Європи", стале виробництво та споживання або громадське здоров’я.

Наявність найсучаснішої інфраструктури СНДЦ є критично важливою для того, щоб виконувати роль референтного центру Союзу, надалі відігравати значну роль в ЄНДП та увійти в нові галузі наукових досліджень. СНДЦ продовжить програму свого оновлення та модернізації задля забезпечення дотримання застосовних екологічних, безпекових і охоронних положень, а також буде інвестувати в наукову інфраструктуру, зокрема в розробку платформ моделювання, бази для нових сфер, як-от генетичне тестування тощо. Такі інвестиції робитимуться в тісній координації з дорожньою картою ЄСФДІ, а також враховуватимуть наявні потужності держав-членів.

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ

Наведена таблиця містить ключові показники ефективності для оцінювання результатів і впливу конкретних цілей програми "Горизонт 2020". Ці ключові показники можуть бути уточнені під час реалізації програми "Горизонт 2020".

1. ЧАСТИНА I. ПРІОРИТЕТ "ПЕРЕДОВА НАУКА"

Показники для конкретних цілей:

- Європейська дослідницька рада (ЄДР)

- Частка публікацій проектів, фінансованих ЄДР, знаходиться серед 1% найчастіше цитованих публікацій у відповідній галузі науки

- Майбутні та новітні технології (МНТ)

- Публікації у впливових журналах, що колегіально рецензуються

- Патентні заявки та патенти, видані у сфері майбутніх і новітніх технологій

- Діяльність у рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі

- Міжгалузевий та міждержавний обмін науковими кадрами, в тому числі аспірантами

- Дослідницькі інфраструктури (зокрема електронні інфраструктури)

- Кількість дослідників, що отримали доступ до дослідницької інфраструктури завдяки підтримці Союзу

2. ЧАСТИНА II. ПРІОРИТЕТ "ЛІДЕРСТВО В ПРОМИСЛОВОСТІ"

Показники для конкретних цілей:

- Лідерство в високоефективних і промислових технологіях

- Патентні заявки та патенти, видані у сфері різних високоефективних і промислових технологій

- Частка залучених компаній, що вводять інновації, які раніше не застосовувались у компанії або на ринку (протягом тривалості проекту плюс три роки)

- Кількість спільних публічно-приватних публікацій

- Доступ до фінансування ризиків

- Загальна сума інвестицій, залучених за допомогою кредитного фінансування та інвестицій венчурного капіталу

- Кількість профінансованих організацій та обсяг залучених приватних коштів

- Інновації в МСП

- Частка залучених МСП, що запроваджують інновації, які раніше не застосовувалися в компанії або на ринку (протягом тривалості проекту плюс три роки)

- Розвиток і створення робочих місць на залучених МСП

3. ЧАСТИНА III. ПРІОРИТЕТ "СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ"

Показники для конкретних цілей:

- Для всіх суспільних викликів:

- Публікації у впливових журналах, що колегіально рецензуються, в сфері різних суспільних викликів

- Патентні заявки та патенти, видані в сфері різних суспільних викликів

- Кількість прототипів і випробувань

- Кількість спільних публічно-приватних публікацій

Окрім цього, прогрес по кожному виклику оцінюють відповідно до внеску у конкретні цілі, детально описані в додатку I Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

4. ЧАСТИНА VI. НЕЯДЕРНА ПРЯМА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ (СНДЦ)

Показники для конкретної цілі:

- Кількість випадків відчутного, конкретного впливу на європейську політику, що стали результатом технічної та наукової підтримки, наданої СНДЦ

- Кількість публікацій у впливових журналах, які проходять партнерські перевірки

МОНІТОРИНГ

Комісія здійснюватиме моніторинг реалізації програми "Горизонт 2020", зокрема, таких пунктів:

1. Сприяння реалізації ЄНДП

2. Розширення участі

3. Залучення МСП

4. Суспільні та гуманітарні науки

5. Наука та суспільство

6. Гендерний аспект

7. Міжнародна співпраця

8. Сталий розвиток і зміна клімату, зокрема інформація про витрати, пов’язані з кліматичними змінами

9. Скорочення шляху від відкриття до його застосування на ринку

10. Цифровий порядок денний

11. Участь приватного сектора

12. Фінансування публічно-приватних партнерств і партнерств у рамках публічного сектора

13. Комунікація та розповсюдження

14. Моделі участі незалежних експертів

Інформація, яку Комісія надає відповідно до статті 9(2)

1. Інформація про окремі проекти, що дозволяє проводити моніторинг усього життєвого циклу кожної пропозиції, зокрема:

- подані заявки,

- результати оцінювання кожної заявки,

- угоди про надання гранту,

- завершені проекти.

2. Інформація про результати всіх конкурсів та реалізації проектів, зокрема:

- результати кожного конкурсу,

- результати переговорів щодо угод про надання гранту,

- реалізація проекту, в тому числі дані про платежі та результати проектів.

3. Інформація про реалізацію програми, зокрема відповідна інформація на рівні рамкової програми, конкретної програми, кожної конкретної цілі та пов’язаних тем і СНДЦ, а також синергії з іншими відповідними програмами Союзу.

4. Інформація про виконання бюджету програми "Горизонт 2020", в тому числі інформація про зобов’язання та платежі за ініціативами згідно зі статтями 185 і 187 ДФЄС (994_b06) .

Склад комітету програми

Список варіантів складу (- 37) комітету програми відповідно до статті 10(2):

1. Стратегічний склад: Стратегічний огляд реалізації всієї програми, узгодженість між різними частинами програми та наскрізними питаннями, зокрема між конкретними цілями "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства".

Частина I - Передова наука:

2. Європейська дослідницька рада (ЄДР), Майбутні та новітні технології (МНТ) і Програма імені Марії Склодовської-Кюрі (ПМСК)

3. Дослідницькі інфраструктури

ЧАСТИНА II - Лідерство в промисловості:

4. Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ)

5. Нанотехнології, Новітні матеріали, Біотехнологія, Сучасні технології виробництва та оброблення

6. Космічна промисловість

7. МСП і доступ до фінансування ризиків

ЧАСТИНА III - Суспільні виклики:

8. Здоров’я, демографічні зміни та добробут

9. Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод і біоекономіка

10. Безпечна, чиста та ефективна енергетика

11. Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт

12. Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів

13. Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства

14. Безпечні суспільства - Захист свободи та безпеки Європи та її громадян

(-20) Регіональна партнерська інфраструктура (РПІ) означає дослідницьку інфраструктуру національного або регіонального значення в розрізі соціально-економічних результатів, підготовки та залучення дослідників і технічних фахівців, що визнана партнером загальноєвропейського ЄСФДІ або іншої дослідницької інфраструктури світового рівня. Якість РПІ, у тому числі рівень її наукових послуг, політика управління та доступу, повинна відповідати тим самим стандартам, що застосовують до загальноєвропейських дослідницьких інфраструктур.

(-21) Оскільки всі дослідження дедалі більше покладаються на комп’ютерні технології та дані, доступ до передових електронних інфраструктур став необхідним для всіх дослідників. Наприклад, проект GEANT поєднує 40 мільйонів користувачів з понад 8000 установ у 40 країнах, а Європейська грід-інфраструктура (European Grid Infrastructure) є найбільшою розподіленою комп’ютерною інфраструктурою у світі, що складається з понад 290 сайтів з 50 країн. Невпинний поступ у сфері ІКТ та потреби науки з обчислення і опрацювання масивних обсягів даних, що постійно зростають, становлять значні фінансові та організаційні виклики щодо забезпечення безперервного надання послуг дослідникам.

(-22) Координація Інтернету речей здійснюватиметься як наскрізне питання.

(-23) В тому числі космічні мережі.

(-24) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарського фонду розвитку сільських територій і Європейського фонду морського та рибного господарства, про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1083/2006 (див. с. 320 цього Офіційного вісника).

(-25) Директива Європейського Парламенту і Ради 2008/56/ЄС від 17 червня 2008 року про встановлення рамок заходів Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища (Рамкова Директива про морську стратегію) (ОВ L 164, 25.06.2008, с. 19).

(-26) Робочий документ персоналу Комісії SEC(2009) 1295, що супроводжує Повідомлення про "Інвестування в розвиток низьковуглецевих технологій (Стратегічний план щодо енергетичних технологій (план SET)" (COM(2009) 519 остаточна версія).

(-27) COM(2007) 723.

(-28) Біла книга Комісії "План розвитку єдиного європейського транспортного простору - на шляху до конкурентоспроможної та ресурсоефективної транспортної системи" (COM(2011) 144 остаточна версія).

(-29) Оцінки, розроблені компанією PricewaterhouseCoopers для цілі "світові бізнес-можливості у сфері природних ресурсів, пов’язані зі сталістю (у тому числі енергетика, лісівництво, харчова промисловість і сільське господарство, водні ресурси та метали)" та WBCSD (2010) Бачення 2050: Нова програма для бізнесу, Всесвітня рада підприємців зі сталого розвитку: м. Женева, URL: http://www.wbcsd.org/web/projects/BZrole/Vision2050-FullReport_Final.pdf

(-30) COM(2008) 699 остаточна версія.

(-31) Європейський Парламент, політичний департамент, економічна та наукова політика "Еко-інновації - переорієнтування ЄС на ресурсо- та енергоефективну економіку; Дослідження та довідкові матеріали", березень 2009 року.

(-32) Еко-інноваційна обсерваторія "Еко-інноваційний виклик - шляхи до ресурсоефективної Європи - річний звіт за 2010 рік", травень 2011 року.

(-33) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінювання, авторизації та обмеження реалізації хімічних речовин (REACH), створення Європейського хімічного агентства, внесення змін до Директиви 1999/45/ЄС та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 793/93 і Регламенту Комісії (ЄС) № 1488/94, а також Директиви Ради 76/769/ЄЕС і директив Комісії 91/155/ЄЕС, 93/67/ЄЕС, 93/105/ЄС і 2000/21/ЄС (OB L 396, 30.12.2006, с. 1).

З виправленнями, внесеними:
Виправлення, ОВ L 102, 21.04.2015, с. 96 (2013/743/ЄС)

РІШЕННЯ РАДИ

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

Предмет

Стаття 2

Встановлення конкретної програми

Стаття 3

Конкретні цілі

Стаття 4

Бюджет

РОЗДІЛ II

РЕАЛІЗАЦІЯ

Стаття 5

Робочі програми

Стаття 6

Європейська дослідницька рада

Стаття 7

Наукова рада

Стаття 8

Спеціальна виконавча структура

РОЗДІЛ III

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 9

Моніторинг та інформування про реалізацію

Стаття 10

Процедура комітету

Стаття 11

Здійснення делегованих повноважень

Стаття 12

Скасування та перехідні положення

Стаття 13

Набуття чинності

Стаття 14

Адресати

ЗАГАЛЬНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ

Спільні елементи непрямої діяльності

A. Суспільні та гуманітарні науки

B. Наука та суспільство

C. Гендерний аспект

D. Малі та середні підприємства

E. "Швидкий шлях до інновацій" (ШШІ)

F. Розширення участі

G. Міжнародна співпраця

H. Сталий розвиток і зміна клімату

I. Шлях від відкриття до застосування на ринку

J. Наскрізні заходи підтримки

ЧАСТИНА I

ПЕРЕДОВА НАУКА

1. ЄВРОПЕЙСЬКА ДОСЛІДНИЦЬКА РАДА (ЄДР)

2. МАЙБУТНІ ТА НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

3. ДІЯЛЬНІСТЬ У РАМКАХ ПРОГРАМИ ІМЕНІ МАРІЇ СКЛОДОВСЬКОЇ-КЮРІ

4. ДОСЛІДНИЦЬКІ ІНФРАСТРУКТУРИ

ЧАСТИНА II

ЛІДЕРСТВО В ПРОМИСЛОВОСТІ

1. ЛІДЕРСТВО В ВИСОКОЕФЕКТИВНИХ І ПРОМИСЛОВИХ ТЕХНОЛОГІЯХ

2. ДОСТУП ДО ФІНАНСУВАННЯ РИЗИКІВ

3. ІННОВАЦІЇ В МСП

ЧАСТИНА III

СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ

1. ЗДОРОВ’Я, ДЕМОГРАФІЧНІ ЗМІНИ ТА ДОБРОБУТ

2. ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА, СТАЛЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЛІСІВНИЦТВО, ДОСЛІДЖЕННЯ У СФЕРІ МОРІВ, МОРЕПЛАВСТВА ТА ВНУТРІШНІХ ВОД І БІОЕКОНОМІКА

3. БЕЗПЕЧНА, ЧИСТА ТА ЕФЕКТИВНА ЕНЕРГЕТИКА

4. РОЗУМНИЙ, ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ ТА ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТ

5. ПРОТИДІЯ ЗМІНАМ КЛІМАТУ, ДОВКІЛЛЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ І СИРОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ

6. ЄВРОПА В МІНЛИВОМУ СВІТІ - ІНКЛЮЗИВНІ, ІННОВАЦІЙНІ ТА РЕФЛЕКТИВНІ СУСПІЛЬСТВА

7. БЕЗПЕЧНІ СУСПІЛЬСТВА - ЗАХИСТ СВОБОДИ ТА БЕЗПЕКИ ЄВРОПИ ТА ЇЇ ГРОМАДЯН

ЧАСТИНА IV

ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ ТА РОЗШИРЕННЯ УЧАСТІ

ЧАСТИНА V

НАУКА З СУСПІЛЬСТВОМ І ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА

ЧАСТИНА VI

НЕЯДЕРНА ПРЯМА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ (СНДЦ)

1. ПЕРЕДОВА НАУКА

2. ЛІДЕРСТВО В ПРОМИСЛОВОСТІ

3. СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ

4. КОНКРЕТНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ

1. ЧАСТИНА I. ПРІОРИТЕТ "ПЕРЕДОВА НАУКА"

2. ЧАСТИНА II. ПРІОРИТЕТ "ЛІДЕРСТВО В ПРОМИСЛОВОСТІ"