Вищий адміністративний суд України в складі суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційної скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за позовом прокурора Черкаського району до Черкаської районної ради, закритого акціонерного товариства "Вільшанка", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Лексбуд", закрите акціонерне товариство "Радіопобутсервіс", ОСОБА_1., приватне підприємство "Автоком", закрите акціонерне товариство "Форестер і К", про визнання незаконним, скасування рішення та державного акту, -

У листопаді 2013 року прокурор Черкаського району (далі - позивач) звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Черкаської районної ради (далі - Раді), закритого акціонерного товариства "Вільшанка" (діла -ЗАТ "Вільшанка"), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю "Лексбуд", закрите акціонерне товариство "Радіопобутсервіс", ОСОБА_1., приватне підприємство "Автоком", закрите акціонерне товариство "Форестер і К", в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської районної ради від 16 травня 2011 року № 16-6 "Про підтвердження права користування земельними ділянками", скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 30 жовтня 2011 року серії НОМЕР_1, виданий акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу "Вільшанка".

В обґрунтування позову зазначав, що Черкаська районна рада всупереч вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) , Водного кодексу України (213/95-ВР) та Земельного кодексу України (2768-14) , прийняла рішення від 16 травня 2001 року та видала державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 30 жовтня 2001 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати судові рішення, прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням обласної ради народних депутатів від 28 лютого 1978 року № 859/01-16 рибоколгоспу "Червоний жовтень" було надано в постійне користування 972 га земель державного водного фонду для лиманного рибного господарства. Акціонерне сільськогосподарське риболовецько-промислове товариство закритого типу "Вільшанка" користувалось земельною ділянкою рибоколгоспу "Червоний жовтень", відповідно до державного акту на відведення останньому в користування земельної ділянки постійно користувалось землею державного водного фонду 82,85 га.

Рішенням Черкаської районної ради народних депутатів від 16 травня 2001 року № 16-6 акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу "Вільшанка" надано в постійне користування 1137,7 га землі для сільськогосподарського використання, про що в книзі записів державних актів на право постійного користування проведено реєстрацію за № 171, та видано державний акт на право постійного користування акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу "Вільшанка" серії НОМЕР_1 від 30 жовтня 2001 року, відповідно до якого акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу "Вільшанка" передано наступні земельні ділянки: ділянка НОМЕР_2 площею 38,31 га під розміщення центральної садиби, ділянка НОМЕР_3 площею 1066,65 га під розміщення лиманного рибного господарства, ділянка НОМЕР_4 площею 30,87 га ріллі для вирощування сільськогосподарської продукції, ділянка НОМЕР_5 площею 0,71 га під розміщення риб дільниці, ділянка НОМЕР_6 площею 1,16 га під розміщення рибдільниці.

Прокуратурою Черкаського району під час проведення перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що до земель, якими користується акціонерне сільськогосподарське риболовецько-промислове товариство закритого типу "Вільшанка" частково належать до земель водного фонду, а тому позивач дійшов висновку про незаконну передачу в постійне користування земельних ділянок площею 1137,7 га акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу "Вільшанка".

Позивачем 4 листопада 2013 току винесено подання про усунення порушень вимог земельного законодавства та зобов'язано Черкаську районну раду вжити заходів щодо скасування рішення від 16 травня 2011 року № 16-6 "Про підтвердження права користування земельними ділянками".

Черкаська районна рада листом від 15 листопада 2013 № 01-16/708 повідомила позивача про відхилення подання прокуратури Черкаського району, яке було розглянуто на спільному засіданні голів депутатських фракцій, групи районної ради та постійних комісій районної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та з питань регламенту, а також на позачерговій 29-й сесії районної ради.

Відповідно до абз. 3 статті 19 Земельного кодексу України (2768-14) (чинного на час винесення спірного рішення) районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу.

Згідно із статтею 78 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення. Землі в смугах відведення надаються органам водного господарства та іншим організаціям для спеціальних потреб і використовуються ними для лісопосадок, ремонту споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень, складів тощо. Зони охорони встановлюються навколо водойм, водних джерел і гідротехнічних споруд для виконання комплексу санітарних, протиерозійних заходів і створення захисних лісонасаджень з метою збереження і поліпшення водних ресурсів.

На землях водного фонду забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню. Землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення. Порядок використання земель водного фонду визначається законодавством України (статті 79 Земельного кодексу України).

Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 193 Земельного кодексу України визначено поняття Державного земельного кадастру як єдиної державної системи земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з Державного Акта на право постійного користування, серії НОМЕР_1 від 30 жовтня 2001 року, виданого на підставі рішення Черкаської районної Ради народних депутатів від 16 травня 2001 року № 16-6, спірні земельні ділянки надані акціонерному сільськогосподарському риболовецько-промисловому товариству закритого типу "Вільшанка" у користування з метою сільськогосподарського використання.

Згідно з Довідкою, виданою управлінням Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області від 8 лютого 2013 № 01-09/56 цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні відповідача, також зазначено як сільськогосподарське.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 823/1526/13-а від 20 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київським апеляційним адміністративним судом від 23 січня 2014 року, в ході розгляду справи було встановлено категорію спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано належних та допустимих доказів віднесення такої земельної ділянки до земель водного фонду, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав до скасування оскаржуваних рішень.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, дослідили наявні докази, надали їм належну оцінку та прийняли законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.