92/43/ЄЕС Директива Ради 92/43/ЄЕС від 21 травня 1992 року про збереження природних оселищ та дикої фауни і флори - 01.07.2013 внесення змін

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

ДИРЕКТИВА РАДИ 92/43/ЄЕС

від 21 травня 1992 року

про збереження природних оселищ та дикої фауни і флори

Терміни та означення

Стаття 1.

Для цілей цієї Директиви:

(a) збереження означає комплекс заходів, необхідних для підтримання або відновлення сприятливого статусу природних оселищ або популяцій видів дикої фауни і флори, як визначено в пунктах (e) та (i);

(b) природні оселища означають території суходолу або водного простору природного або напівприродного походження, які визначають за географічними, абіотичними та біотичними особливостями;

(c) типи природних оселищ, що становлять інтерес для Співтовариства, означають такі природні оселища, які, у межах території, зазначеної в статті 2:

(i) перебувають під загрозою зникнення у межах їх природного ареалу;

(ii) мають малий природний ареал внаслідок регресії або через природну обмеженість території;

(iii) є взірцевими прикладами типових характеристик одного або більш ніж одного з таких дев’яти біогеографічних регіонів: альпійський, атлантичний, чорноморський, бореальний, континентальний, макаронезійський, середземноморський, паннонський та степовий.

Такі типи оселищ перелічені або можуть бути перелічені в додатку І;

(d) пріоритетні типи природних оселищ означають типи природних оселищ, розташованих на території, зазначеній у статті 2, які перебувають під загрозою зникнення, та щодо збереження яких Співтовариство несе особливу відповідальність до міри, якою природний ареал таких природних оселищ припадає на територію, зазначену у статті 2; у додатку І такі пріоритетні типи природних оселищ позначено астериском (*);

(e) статус збереження природного оселища означає сумарний вплив, якому піддається природне оселище та типові для нього види, що в довгостроковій перспективі може вплинути на його природне поширення, структуру та функції, а також на виживання типових для нього видів у межах території, зазначеної у статті 2.

Статус збереження природного оселища слід вважати "сприятливим", якщо:

- природний ареал та території, які охоплює таке природне оселище, є стабільними або збільшуються, та

- структура та функції, необхідні для його довгострокового існування, наявні та з великою імовірністю існуватимуть і надалі в найближчому майбутньому, та

- Статус збереження типових видів такого оселища є сприятливим за умов, визначених у пункті (i);

(f) природне оселище виду означає середовище, що визначається за окремими абіотичними та біотичними особливостями, у якому проживає такий вид на будь-якій стадії свого біологічного циклу;

(g) види, що становлять інтерес для Співтовариства означають такі види, які, у межах території, зазначеної в статті 2:

(i) перебувають під загрозою зникнення, окрім видів, природний ареал яких представлений на такій території незначною мірою та які не перебувають під загрозою зникнення і не є чутливими у західному палеарктичному регіоні; або

(ii) є вразливими, тобто вважаються такими, що можуть опинитися під загрозою зникнення у найближчому майбутньому у разі продовження дії причинних факторів; або

(iii) є рідкісними, тобто мають нечисленні популяції, які не перебувають під загрозою зникнення та не є вразливими, але наражаються на ризик. Такі види населяють обмежені географічні території або значно розсіяні у межах ширшого ареалу; або

(iv) є ендемічними або потребують особливої уваги через характер свого оселища та/або потенційний вплив їх експлуатації на їхнє оселище та/або потенційний вплив їх експлуатації на статус збереження.

Такі види перелічені або можуть бути перелічені в додатку II та/або додатку IV або V;

(h) пріоритетні види означають види, згадані у пункті (g) (i), щодо збереження яких Співтовариство несе особливу відповідальність до міри, якою природний ареал таких природних середовищ припадає на територію, зазначену у статті 2; у додатку II такі пріоритетні види позначено астериском (*);

(i) статус збереження виду означає сумарний вплив, якому піддається відповідний вид, що в довгостроковій перспективі може вплинути на його поширення та чисельність його популяцій в межах території, зазначеної у статті 2.

Статус збереження виду слід вважати "сприятливим", якщо:

- дані щодо динаміки популяції відповідного виду свідчать про те, що такий вид упродовж тривалого часу залишається життєздатним елементом свого природного оселища, та

- природний ареал виду не зменшується і з великою ймовірністю не зменшуватиметься у найближчому майбутньому, та

- для збереження популяцій виду у довгостроковій перспективі існує та, вірогідно, існуватиме й надалі в найближчому майбутньому достатньо велике оселище;

(j) ділянка означає визначену географічну територію з чітко окресленими межами;

(k) ділянка, що має значення для Співтовариства означає ділянку, яка, у межах біогеографічних регіонів, до яких вона належить, значною мірою сприяє збереженню або відновленню сприятливого статусу збереження типу природного оселища з переліку, поданого в додатку I, або видів із переліку, поданого в додатку II, а також може значною мірою сприяти узгодженості мережі Natura 2000, згаданої в статті 3, та/або значною мірою сприяти збереженню біорозмаїття у межах відповідних біогеографічних регіонів.

Стосовно видів тварин, природний ареал яких поширюється на великі території, ділянки, що мають значення для Співтовариства, повинні відповідати місцям у межах природного ареалу таких видів, яким характерні фізичні або біологічні фактори, необхідні для життя та розмноження таких видів.

(l) спеціальна територія збереження означає ділянку, що має значення для Співтовариства, визначену державами-членами за допомогою законодавчого, адміністративного та/або договірного акта, у межах якої застосовуються необхідні заходи збереження з метою утримання або відновлення сприятливого статусу збереження природних оселищ та/або популяцій видів, для яких призначено таку ділянку;

(m) екземпляр означає будь-яку живу або неживу тварину або рослину, що належать до видів, перелік яких подано у додатку IV та додатку V, будь-які їх частини або похідні речовини, а також будь-які інші товари, які, судячи з супровідного документа, паковання, маркування чи етикетки або будь-яких інших обставин, є частинами або похідними речовинами тварин чи рослин, що належать до таких видів;

(n) комітет означає комітет, створений відповідно до статті 20.

Стаття 2.

1. Мета цієї Директиви полягає у сприянні забезпеченню біорозмаїття шляхом збереження природних оселищ та дикої фауни і флори на європейській території держав-членів, до яких застосовується Договір.

2. Заходи, вжиті відповідно до цієї Директиви, спрямовані на підтримання або відновлення сприятливого статусу збереження природних оселищ та видів дикої фауни та флори, що становлять інтерес для Співтовариства.

3. Заходи, вжиті відповідно до цієї директиви, повинні враховувати економічні, соціальні та культурні вимоги, а також регіональні та місцеві характеристики.

Збереження природних оселищ та оселищ видів

Стаття 3.

1. Необхідно створити узгоджену європейську екологічну мережу спеціальних територій збереження із назвою "Natura 2000". Ця мережа, що складатиметься з ділянок, на яких представлені типи природних оселищ, перелічені в додатку II, а також оселища видів, перелік яких подано в додатку II, повинна створювати можливість для підтримання або, у відповідних випадках, відновлення сприятливого статусу збереження типів природних оселищ та оселищ видів у межах їх природних ареалів.

Мережа Natura 2000 повинна включати спеціальні захищені території, класифіковані державами-членами відповідно до Директиви 79/409/ЄЕС.

2. Кожна держава-член повинна робити власний внесок у створення мережі Natura 2000 тією мірою, в якій на її території представлені типи природних оселищ та оселищ видів, зазначених у параграфі 1. Для цього кожна держава-член повинна визначати, відповідно до статті 4, ділянки як спеціальні території збереження з урахуванням цілей, визначених у параграфі 1.

3. У випадках, коли вони вважають це за необхідне, держави-члени повинні докладати зусиль для вдосконалення екологічної узгодженості мережі Natura 2000 шляхом підтримання та, у відповідних випадках, розробки характеристик ландшафту, що мають істотне значення для дикої фауни і флори, як зазначено в статті 10.

Стаття 4.

1. На підставі критеріїв, визначених у додатку III (Етап 1) та відповідної наукової інформації, кожна держава-член повинна висунути пропозицію щодо переліку ділянок із зазначенням типів природних оселищ, перелічених у додатку I, та видів, перелічених у додатку II, які є властивими для території, охопленої такою ділянкою. Стосовно тварин, природний ареал яких поширюється на великі зони, такі ділянки повинні відповідати місцям у межах природного ареалу таких видів, яким характерні фізичні або біологічні фактори, необхідні для життя та розмноження таких видів. Стосовно водних видів, природний ареал яких поширюється на великі території, пропозицію щодо таких ділянок необхідно висувати лише у разі наявності чітко визначеної території, де діють фізичні та біологічні фактори, необхідні для життя та розмноження таких видів. У відповідних випадках держави-члени повинні пропонувати внесення змін до такого переліку на підставі результатів нагляду, згаданого в статті 11.

Такий перелік необхідно передати Комісії упродовж трьох років після нотифікації цієї Директиви разом із інформацією щодо кожної ділянки. До такої інформації належить мапа ділянки, її назва, розташування, межі, а також дані, отримані внаслідок застосування критеріїв, зазначених у додатку III (Етап 1), надані у форматі, встановленому Комісією відповідно до процедури, встановленої в статті 21.

2. На підставі критеріїв, встановлених у додатку III (Етап 2) та у межах як кожного з дев’яти біогеографічних регіонів, зазначених у статті 1 (c) (iii), так і всієї території, зазначеної у статті 2 (1), Комісія повинна встановити, за погодженням із кожною державою-членом, проект переліку ділянок, які мають значення для Співтовариства, на основі переліків, наданих державами-членами, у якому визначатимуться місця, у яких представлений один або більш ніж один пріоритетний тип природних оселищ або пріоритетний вид.

Держави-члени, чиї ділянки, у яких представлений один або більш ніж один пріоритетний тип природного оселища та пріоритетний вид, становлять понад 5% національної території, можуть, за погодженням із Комісією, подати запит щодо гнучкішого застосування критеріїв, перелік яких подано в додатку ІII (Етап 2), до обрання ділянок, що мають значення для Співтовариства, на їхній території.

Перелік ділянок, обраних як такі, що мають значення для Співтовариства, із визначенням ділянок, у яких представлений один або більш ніж один пріоритетний тип природних оселищ або пріоритетний вид, затверджує Комісія відповідно до процедури, встановленої у статті 21.

3. Перелік, зазначений у параграфі 2, необхідно створити упродовж шести місяців після нотифікації цієї Директиви.

4. Після затвердження ділянки, що має значення для Співтовариства, відповідно до процедури, встановленої у параграфі 2, відповідні держави-члени повинні якомога швидше, але не пізніше, ніж упродовж шести років, визначити таку територію як спеціальну територію збереження та встановити пріоритети з огляду на важливість таких ділянок для підтримання та відновлення сприятливого статусу збереження типів природних оселищ, перелік яких подано у додатку І, або видів, перелік яких подано у додатку II, та для узгодженості мережі "Natura 2000", а також з огляду на загрози погіршення статусу або знищення, на які наражаються такі ділянки.

5. Як тільки ділянку включають до переліку, зазначеного у третьому підпараграфі параграфа 2, на неї поширюються положення статті 6 (2), (3) та (4).

Стаття 5.

1. У виняткових випадках, якщо Комісія з’ясовує, що в національному переліку, згаданому в статті 4 (1), не зазначено ділянки, в якій представлений пріоритетний тип природного оселища або пріоритетний вид, яку, на підставі відповідних та надійних наукових даних, вона вважає важливою для збереження такого пріоритетного типу природного оселища або для виживання такого пріоритетного виду, необхідно ініціювати процедуру двосторонніх консультацій між такою державою-членом та Комісією з метою порівняння наукових даних, які використовує кожна з них.

2. Якщо після вичерпання періоду консультацій, який повинен тривати не довше, ніж шість місяців, спір залишається невирішеним, Комісія повинна подати Раді пропозицію щодо обрання такої ділянки як ділянки, що має значення для Співтовариства.

3. Рада повинна одноголосно ухвалити рішення упродовж трьох місяців від дати отримання такого звернення.

4. Упродовж періоду консультацій та під час очікування на рішення Ради, на відповідну ділянку повинна поширюватися стаття 6 (2).

Стаття 6.

1. Для спеціальних територій збереження держави-члени повинні запроваджувати необхідні інструменти зі збереження, які охоплюватимуть, у разі потреби, відповідні плани управління, розроблені спеціально для таких ділянок або інтегровані в інші плани розвитку, а також відповідні законодавчі, адміністративні або договірні інструменти, які відповідають екологічним вимогам до представлених у таких ділянках типів природних оселищ, перелічених у додатку I, та видів, перелік яких подано у додатку II.

2. Держави-члени повинні вживати належних заходів, щоб уникнути погіршення статусу природних оселищ і оселищ видів у межах спеціальних територій збереження, а також впливу на види, для яких були призначені такі території, до тієї міри, наскільки такий вплив може бути значним відносно цілей цієї Директиви.

3. Будь-який план або проект, який не має безпосереднього зв’язку з управлінням відповідною ділянкою та не є необхідним для управління ним, але з великою ймовірністю матиме на нього значний вплив окремо або в поєднанні з іншими планами або проектами, повинен проходити належне оцінювання щодо впливу на таку ділянку з огляду на цілі збереження, визначені для такої ділянки. На підставі результатів оцінювання ділянки та відповідно до положень параграфа 4, компетентні національні органи повинні надавати згоду на впровадження плану або проекту лише після того, як переконалися, що такий план чи проект не матиме негативного впливу на цілісність відповідної ділянки та, у відповідних випадках, після з’ясування думки суспільства.

4. Якщо, незважаючи на негативні результати оцінювання впливу на ділянку та за відсутності альтернативних рішень, план або проект все одно потрібно впровадити через вагомі причини, що становлять переважний суспільний інтерес, зокрема через причини соціального або економічного характеру, держава-член повинна вживати усіх необхідних компенсаційних заходів для забезпечення захисту загальної узгодженості мережі Natura 2000. Про вжиті компенсаційні заходи вона повинна повідомляти Комісію.

У разі, коли у відповідній ділянці представлений пріоритетний тип природного оселища та/або пріоритетний вид, єдиними питаннями, що можуть порушуватися у таких випадках можуть бути питання, пов’язані зі здоров’ям та безпекою людей, корисними наслідками першочергової ваги для довкілля або, відповідно до висновку Комісії, іншими вагомими причинами, що становлять переважний суспільний інтерес.

Стаття 7.

Обов’язки, які виникають відповідно до статті 6 (2), (3) та (4) цієї Директиви, повинні замінювати будь-які обов’язки, що виникають відповідно до першого речення статті 4 (4) Директиви 79/409/ЄEC стосовно територій, класифікованих відповідно до статті 4 (1) або подібним чином визнаних відповідно до статті 4 (2) зазначеної Директиви, із дати імплементації цієї Директиви або із дати класифікації або визнання державою-членом відповідно до Директиви 79/409/ЄEC, якщо така класифікація або таке визнання настають пізніше.

Стаття 8.

1. Паралельно із пропозиціями щодо ділянок, які можуть бути визначені як спеціальні території збереження, у яких представлені пріоритетні типи природних оселищ та/або пріоритетні види, держави-члени повинні, у відповідних випадках, надсилати Комісії оцінки щодо спільного фінансування Співтовариства, яке, на їхню думку, було б їм необхідним для виконання їхніх обов’язків відповідно до статті 6 (1).

2. За погодженням із кожною відповідною державою-членом, Комісія повинна визначити щодо ділянок, які мають значення для Співтовариства та щодо яких необхідне спільне фінансування, заходи, необхідні для підтримання або відновлення сприятливого статусу збереження пріоритетних типів природних оселищ та пріоритетних видів у таких ділянках, а також загальні витрати, передбачені такими заходами.

3. Комісія, за погодженням із відповідними державами-членами, повинна оцінювати фінансування, зокрема спільне фінансування, необхідне для впровадження заходів, зазначених у параграфі 2, з урахуванням, серед іншого, концентрації на території держави-члена пріоритетних типів природних оселищ та/або пріоритетних видів та відносних тягарів, передбачених необхідними заходами.

4. За результатами оцінювання, зазначеного в параграфах 2 та 3, Комісія повинна ухвалити, з урахуванням наявних джерел фінансування згідно з відповідними інструментами Співтовариства та відповідно до процедури, визначеної в статті 21, рамку заходів із визначеною черговістю, включно зі спільним фінансуванням, яких необхідно вживати після визначення ділянки відповідно до статті 4 (4).

5. Заходи, які не були включені до рамки заходів через брак необхідних ресурсів, а також заходи, які були включені до зазначеної вище рамки заходів, але не отримали достатнього спільного фінансування або були спільно профінансовані лише частково, необхідно розглянути повторно відповідно до процедури, визначеної в статті 21, в контексті щодворічного перегляду рамки заходів; під час очікування на такий перегляд держави-члени можуть відкладати такі заходи. Такий перегляд повинен здійснюватися, у відповідних випадках, із урахуванням нової ситуації з відповідною ділянкою.

6. На територіях, де заходи, залежні від спільного фінансування, були відкладені, держави-члени повинні утримуватися від вжиття будь-яких заходів, які можуть призвести до погіршення статусу таких територій.

Стаття 9.

Комісія, діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 21, повинна періодично переглядати внесок мережі Natura 2000 у досягнення цілей, визначених у статті 2 та 3. З огляду на це, щодо спеціальних територій збереження може розглядатися питання декласифікації, якщо це підтверджується природними змінами, які були зафіксовані за результатами нагляду, передбаченого статтею 11.

Стаття 10.

Держави-члени повинні докладати зусиль, у випадках, коли вони вважають це за необхідне, з метою сприяння управлінню характеристиками ландшафту, що мають істотне значення для дикої фауни і флори, у їхніх політиках планування та розвитку землекористування та зокрема з метою вдосконалення екологічної узгодженості мережі Natura 2000.

Під такими характеристиками слід розуміти ті характеристики ландшафту, що за рахунок своєї лінійної та неперервної структури (як-от річки та їх береги або традиційні системи позначення меж полів) або за рахунок своєї функції проміжних пунктів (як-от стави або невеликі ліси) є суттєвими для міграції, розповсюдження та генетичного обміну диких видів.

Стаття 11.

Держави-члени повинні здійснювати нагляд за статусом збереження природних оселищ та видів, зазначених у статті 2, приділяючи особливу увагу пріоритетним типам природних оселищ та пріоритетним видам.

Захист видів

Стаття 12.

1. Держави-члени повинні вживати необхідних заходів для створення системи суворої охорони видів тварин, перелік яких подано в додатку IV (a), у межах їх природного ареалу, яка передбачатиме заборону:

(a) будь-яких форм зумисного відлову або вбивства екземплярів таких видів у дикій природі;

(b) зумисного впливу на такі види, зокрема в період розмножування, вирощування, зимової сплячки та міграції;

(d) псування або знищення ділянок, на яких відбувається розмноження видів, або місць їх відпочинку.

2. Стосовно таких видів держави-члени повинні заборонити зберігання, транспортування та продаж і обмін, а також пропозиції продажу й обміну, екземплярів, вилучених із дикої природи, окрім екземплярів, які були вилучені законно до імплементації цієї Директиви.

3. Заборона, згадана в параграфі 1 (a) та (b) та в параграфі 2, повинна застосовуватися до всіх стадій життя тварин, на яких поширюється застосування цієї статті.

4. Держави-члени повинні створити систему моніторингу випадкового відлову та вбивства видів тварин, перелік яких подано в додатку IV (a). На підставі зібраної інформації держави-члени повинні здійснювати подальші дослідження заходів збереження, необхідних, щоб забезпечити, що випадковий відлов і вбивство не мають значного негативного впливу на відповідний вид.

Стаття 13.

1. Держави-члени повинні вживати необхідних заходів для створення системи суворої охорони видів рослин, перелік яких подано в додатку IV (b), яка передбачатиме заборону:

(a) зумисного зривання, збору, зрізання, викорчовування або знищення таких рослин у межах їх природного ареалу у дикій природі;

(b) зберігання, транспортування та продажу й обміну, а також пропозицій продажу й обміну, екземплярів таких видів, вилучених із дикої природи, окрім зразків, які були зібрані законно до імплементації цієї Директиви.

2. Заборони, згадані в параграфі 1 (a) та (b), повинні застосовуватися до всіх стадій біологічного циклу рослин, на які поширюється застосування цієї статті.

Стаття 14.

1. Якщо на підставі нагляду, передбаченого статтею 11, держави-члени вважають за необхідне, вони повинні вживати заходів для забезпечення сумісності вилучення з дикої природи екземплярів дикої фауни і флори, перелічених у додатку V, а також їх експлуатації із підтриманням їх сприятливого статусу збереження.

2. Якщо такі заходи вважаються необхідними, вони також повинні охоплювати продовження нагляду, передбаченого статтею 11. Такі заходи зокрема можуть включати:

- нормативно-правові акти стосовно доступу до деякої власності,

- тимчасові або місцеві заборони вилучення екземплярів із дикої природи та експлуатації деяких популяцій,

- нормативно-правові акти щодо періодів та/або методів вилучення екземплярів,

- застосування під час вилучення екземплярів, правил мисливства та рибальства, що враховують збереження таких популяцій,

- Створення системи ліцензій або квот на вилучення екземплярів,

- регулювання купівлі, продажу, пропозицій продажу, зберігання з метою продажу або транспортування з метою продажу екземплярів,

- розведення в неволі видів тварин, а також штучне розведення видів рослин, за суворо контрольованих умов з метою зменшення обсягу вилучення екземплярів із дикої природи,

- оцінювання впливу ухвалених інструментів.

Стаття 15.

Стосовно відлову або вбивства видів дикої фауни, перелік яких подано в додатку V, та у випадках, коли, відповідно до статті 16, до вилучення, відлову або вбивства видів, перелік яких подано в додатку IV (a), застосовують відступи, держави-члени повинні забороняти використання усіх невибіркових засобів, здатних спричинити зникнення на місцях популяцій таких видів або серйозний вплив на такі популяції, зокрема:

(a) використання засобів відлову та вбивства, перелік яких подано у додатку VI (a);

(b) будь-якої форми відлову та вбивства за допомогою видів транспорту, зазначених у додатку VI (b).

Стаття 16.

1. За умови відсутності задовільної альтернативи та у випадку, якщо таке погіршення не завдає шкоди підтриманню сприятливого статусу збереження популяцій відповідних видів у межах їх природного ареалу, держави-члени можуть відступати від положень статей 12, 13, 14 та 15 (a) і (b):

(a) з міркувань захисту дикої фауни і флори та збереження природних оселищ;

(b) щоб запобігти значній шкоді, зокрема шкоді сільськогосподарським культурам, свійським тваринам, лісам, рибогосподарствам і водам, а також іншим типам власності;

(c) з міркувань охорони громадського здоров’я та громадської безпеки, або з інших вагомих причин, що мають переважний суспільний інтерес, зокрема з причин, що мають соціальний або економічний характер та мають корисні наслідки першочергової ваги для довкілля;

(d) для дослідницьких та освітніх цілей, а також для цілей відновлення популяції, реінтродукції та розведення, необхідних для таких цілей, включно зі штучним розведенням рослин;

(e) щоб дозволяти, за умов суворого нагляду, вибіркового та обмеженого вилучення або утримання деяких екземплярів видів, перелічених у додатку IV, в обмеженій кількості, визначеній компетентними національними органами.

2. Держави-члени повинні кожні два роки подавати Комісії звіт щодо відступів, застосованих відповідно до параграфа 1, у форматі, встановленому Комітетом. Комісія повинна надати висновок щодо таких відступів щонайпізніше через 12 місяців після отримання такого звіту та повинна повідомити про це Комітет.

3. Такі звіти повинні містити інформацію про:

(a) види, на які поширюється відступ, та причини відступу, включно з характером ризику та, у відповідних випадках, посиланням на відхилені альтернативи та використані наукові дані;

(b) засоби, пристрої або методи, що були дозволені для відлову або вбивства видів тварин, а також причини для їх використання;

(d) орган, уповноважений оголошувати про дотримання необхідних умов та перевіряти таке дотримання та вирішувати, які засоби, пристрої або методи можуть використовуватися, у яких межах здійснюється таке використання, а також які особи повинні виконувати таке завдання;

(e) використані заходи з нагляду та отримані результати.

Інформація

Стаття 17.

1. Кожні шість років із дати завершення періоду, встановленого в статті 23, держави-члени повинні складати звіт щодо впровадження заходів, вжитих відповідно до цієї Директиви. До такого звіту повинна входити, зокрема, інформація стосовно заходів збереження, зазначених у статті 6 (1), та оцінювання впливу таких заходів на статус збереження типів природних оселищ, зазначених у додатку I, та видів, перелік яких подано в додатку II, а також головні результати нагляду, зазначеного у статті 11. Такий звіт у форматі, встановленому комітетом, необхідно подавати Комісії та надавати в публічний доступ.

2. На основі звітів, згаданих у параграфі 1, Комісія повинна складати зведений звіт. Такий звіт повинен охоплювати відповідне оцінювання наявного прогресу та, зокрема, внеску мережі Natura 2000 в досягнення цілей, визначених у статті 3. Проект частин звіту, що містять інформацію, надану державами-членами, необхідно передавати таким державами-членам для верифікації. Після подання остаточної версії звіту комітету Комісія публікує її не пізніше, ніж за два роки після отримання звітів, зазначених у параграфі 1, і передає її державам-членам, Європейському Парламенту, Раді та Економічно-соціальному комітету.

3. Держави-члени можуть позначити території, визначені відповідно до цієї Директиви, за допомогою повідомлень Співтовариства, розроблених для цієї мети комітетом.

Дослідження

Стаття 18.

1. Держави-члени та Комісія повинні заохочувати необхідні дослідження та наукову роботу, пов’язані з цілями, визначеними у статті 2 та обов’язком, зазначеним у статті 11. Вони повинні здійснювати обмін інформацією для цілей належної координації досліджень, здійснюваних на рівні держав-членів та на рівні Співтовариства.

2. Особливу увагу необхідно приділяти науковій роботі, необхідній для імплементації статей 4 та 10, із заохоченням транскордонних досліджень за співпраці між державами-членами.

Процедура внесення змін до додатків

Стаття 19.

Зміни, які необхідні для адаптації додатків I, II, III, V та VI до технічного та наукового прогресу, ухвалює Рада, діючи кваліфікованою більшістю за поданням Комісії.

Зміни, які необхідні для адаптації додатків IV до технічного та наукового прогресу, ухвалює Рада, діючи одноголосно за поданням Комісії.

Комітет

Стаття 20.

Комісії повинен надавати допомогу комітет.

Стаття 21.

1. У випадку покликання на цю статтю застосовуються статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС (- 1), беручи до уваги положення статті 8 зазначеного Рішення.

Період, встановлений у статті 5(6) Рішення 1999/468/ЄС, повинен становити три місяці.

2. Комітет повинен ухвалити власний внутрішній регламент.

Додаткові положення

Стаття 22.

При застосуванні положень цієї Директиви держави-члени повинні:

(a) вивчати доцільність реінтродукції видів, перелічених у додатку IV, які є характерними для їхньої території, у випадках, коли це може сприяти їх збереженню, за умови, що результати дослідження, у ході якого також враховувався досвід в інших державах-членах та інших місцях, свідчать, що така реінтродукція ефективно сприяє відновленню сприятливого статусу збереження, а також за умови, що така реінтродукція відбудеться лише після проведення належних консультацій із заінтересованою громадськістю;

(b) забезпечувати регулювання зумисної інтродукції в дику природу будь-яких видів, які не є характерними для їхніх територій, у такий спосіб, що не створюватиме небезпеки для природних оселищ у межах їх природних ареалів або для дикої місцевої фауни і флори та, якщо вони вважають за необхідне, забороняти таку інтродукцію. Результати здійсненого оцінювання необхідно передавати комітету з інформативною метою;

(c) сприяти освітній діяльності та інформуванню загалу про необхідність захищати види дикої фауни та флори та зберігати їхні оселища та природні оселища.

Прикінцеві положення

Стаття 23.

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, протягом двох років з моменту її нотифікації. Вони повинні негайно інформувати про це Комісію.

2. Коли держави-члени ухвалять такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційного опублікування. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.

3. Держави-члени повідомляють Комісію про основні положення національного права, ухвалені ними у сфері застосування цієї Директиви.

Стаття 24.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

ДОДАТОК І

ТИПИ ПРИРОДНИХ ОСЕЛИЩ, ЯКІ СТАНОВЛЯТЬ ІНТЕРЕС ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА, ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКИХ НЕОБХІДНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ

Тлумачення

Настанови щодо визначення типів оселищ надано в Тлумачному посібнику з визначення типів оселищ Європейського Союзу, затвердженому комітетом, створеним відповідно до статті 20 ("Комітет із питань оселищ") та опублікованому Європейською Комісією (- 2).

Кодування відповідають кодам мережі Natura 2000.

Знак "*" позначає пріоритетні типи оселищ.

1. УЗБЕРЕЖНІ ТА ГАЛОФІТНІ ОСЕЛИЩА

11. Відкрите море та припливно-відпливні території

12. Морські прибережні скелі кам’янисті або галькові пляжі

13. Атлантичні та континентальні засолені болота та засолені луки

14. Середземноморські та термо-атлантичні засолені болота та засолені луки

15. Континентальні степи на засолених і гіпсових ґрунтах

16. Бореальний балтійський архіпелаг, узбережні та підвищені території

2. УЗБЕРЕЖНІ ПІЩАНІ ДЮНИ ТА КОНТИНЕНТАЛЬНІ ДЮНИ

21. Приморські дюни на атлантичному, північноморському та балтійському узбережжях

22. Приморські дюни середземноморського узбережжя

23. Континентальні дюни, старі та вилугувані

3. ПРІСНОВОДНІ ОСЕЛИЩА

31. Непроточні водойми

32. Проточні водойми - ділянки водотоків з природною або напівприродною динамікою (малі, середні та головні русла), де немає ознак значного погіршення якості води

4. ЧАГАРНИКОВІ ПУСТИЩА ТА ЧАГАРНИКИ ПОМІРНОЇ ЗОНИ

5. ЖОРСТКОЛИСТІ ЧАГАРНИКИ (МАТОРРАЛЬ)

51. Чагарники субсередземноморьскої та помірної зон

52. Середземноморський лісоподібний маторраль

53. Термо-середземноморькі та передстепові чагарникові зарості

6. ПРИРОДНІ ТА НАПІВПРИРОДНІ ТРАВ’ЯНІ УГРУПОВАННЯ

61. Природні трав’яні угруповання

62. Напівприродні сухі трав’яні угруповання та чагарникові зарості

63. Жорстколистяні ліси, у яких здійснюють випасання худоби (дегези)

64. Напівприродні високотравні вологі луки

65. Мезофільні трав’яні угруповання

7. ВЕРХОВІ БОЛОТА, ЗАБОЛОЧЕНІ ТЕРИТОРІЇ ТА НИЗИННІ БОЛОТА

71. Сфагнові кислі болота

72. Карбонатні низинні болота

73. Бореальні заболочені території

8. СКЕЛЯСТІ ОСЕЛИЩА ТА ПЕЧЕРИ

82. Скелясті схили з хазмофітною рослинністю

83. Інші скелясті оселища

9. ЛІСИ

(Напів-) природна деревна рослинність з місцевих видів, які формують ліси з високими деревами та типовим підліском, яка відповідає таким критеріям: угруповання рідкісні або залишкові, та/або є притулком для видів, що становлять інтерес для Співтовариства

90. Ліси бореальної частини Європи

91. Ліси помірної зони Європи

92. Середземноморські листяні ліси

93. Середземноморські жорстколистяні ліси

94. Гірські хвойні ліси помірної зони

95. Середземноморські та макаронезійські гірські хвойні ліси

ДОДАТОК II

ВИДИ ТВАРИН ТА РОСЛИН, ЯКІ СТАНОВЛЯТЬ ІНТЕРЕС ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА, ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКИХ НЕОБХІДНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ

(a) Додаток II доповнює додаток I задля створення узгодженої мережі спеціальних територій збереження.

(b) Види, перелік яких подано в цьому додатку, подаються:

- за назвою виду або підвиду, або

- сукупністю усіх видів, що належать до вищого таксону або визначеної частини такого таксону.

Скорочення "spp.", подане після назви родини або роду, позначає усі види, що належать до такої родини або роду.

Астериск (*) перед назвою виду позначає пріоритетний вид

Більшість видів, перелік яких подано в цьому додатку, також перелічено в додатку IV. Якщо вид подано в цьому додатку, але не подано в додатку IV або V, після його назви подається символ (o); Якщо вид, який подано в цьому додатку, також подано в додатку V, але не подано в додатку IV, після його назви подається символ (V).

КОМАХОЇДНІ

Підковикові

Rhinolophus ferrumequinum

Rhinolophus hipposideros

Barbastella barbastellus

Miniopterus schreibersii

Rousettus aegyptiacus

*Marmota marmota latirostris

*Pteromys volans (Sciuropterus russicus)

Spermophilus citellus (Citellus citellus)

*Spermophilus suslicus (Citellus suslicus)

Castor fiber oкрім естонської, латвійської, литовської, фінської та шведської популяцій)

Mesocricetus newtoni

*Microtus oeconomus arenicola

*Microtus oeconomus mehelyi

*Canis lupus (окрім: естонських популяцій; грецькі популяції: лише на південь від 39-ї паралелі; іспанських популяції: лише на південь від р. Дуеро; латвійських, литовських та фінських популяцій).

*Ursus arctos (окрім естонської, фінської та шведської популяцій)

Lynx lynx (окрім естонської, латвійської та фінської популяцій)

Halichoerus grypus (V)

Phoca hispida bottnica (V)

*Phoca hispida saimensis

ПАРНОКОПИТНІ

*Cervus elaphus corsicanus

Rangifer tarandus fennicus (o)

Capra aegagrus (природні популяції)

*Capra pyrenaica pyrenaica

Ovis gmelini musimon (Ovis ammon musimon) (природні популяції - Корсика і Сардинія)

Ovis orientalis ophion (Ovis gmelini ophion)

*Rupicapra pyrenaica ornata (Rupicapra rupicapra ornata)

Rupicapra rupicapra balcanica

*Rupicapra rupicapra tatrica

КИТОПОДІБНІ

Суходільні черепахи

Морські черепахи

Прісноводні черепахи

Dinarolacerta mosorensis

Lacerta bonnali (Lacerta monticola)

Gallotia galloti insulanagae

Podarcis pityusensis

Chalcides simonyi (Chalcides occidentalis)

Phyllodactylus europaeus

Elaphe quatuorlineata

*Natrix natrix cypriaca

*Macrovipera schweizeri (Vipera lebetina schweizeri)

Vipera ursinii (окрім Vipera ursinii rakosiensis and Vipera ursinii macrops)

*Vipera ursinii macrops

*Vipera ursinii rakosiensis

ЗЕМНОВОДНІ

Саламандрові

Chioglossa lusitanica

Mertensiella luschani (Salamandra luschani)

*Salamandra aurorae (Salamandra atra aurorae)

Salamandrina terdigitata

Triturus carnifex (Triturus cristatus carnifex)

Triturus cristatus (Triturus cristatus cristatus)

Triturus dobrogicus (Triturus cristatus dobrogicus)

Triturus karelinii (Triturus cristatus karelinii)

Triturus vulgaris ampelensis

Безлегеневі саламандри

Hydromantes (Speleomantes) ambrosii

Hydromantes (Speleomantes) flavus

Hydromantes (Speleomantes) genei

Hydromantes (Speleomantes) imperialis

Hydromantes (Speleomantes) strinatii

Hydromantes (Speleomantes) supramontis

Повитухові

Discoglossus galganoi ( включно з Discoglossus ‘jeanneae’)

Discoglossus montalentii

Часничицеві

*Pelobates fuscus insubricus

МІНОГОПОДІБНІ

Eudontomyzon spp. (o)

Lampetra fluviatilis (V) (окрім фінської та шведської популяцій)

Lampetra planeri (o) (окрім естонської, фінської та шведської популяцій)

Lethenteron zanandreai (V)

Petromyzon marinus (o) (окрім шведської популяції)

ОСЕТРОПОДІБНІ

ОСЕЛЕДЦЕПОДІБНІ

Оселедцеві

ЛОСОСЕПОДІБНІ

Hucho hucho (природні популяції) (V)

Salmo macrostigma (o)

Salmo marmoratus (o)

Salmo salar (лише у прісних водах) (V) (за винятком фінських популяцій)

Salmothymus obtusirostris (o)

*Coregonus oxyrhynchus (анадромні популяції в деяких секторах Північного моря)

КОРОПОПОДІБНІ

Alburnus albidus (o) (Alburnus vulturius)

Aulopyge huegelii (o)

Anaecypris hispanica

Aspius aspius (V) (окрім фінських популяцій)

Barbus meridionalis (V)

Chalcalburnus chalcoides (o)

Chondrostoma genei (o)

Chondrostoma knerii (o)

Chondrostoma lusitanicum (o)

Chondrostoma phoxinus (o)

Chondrostoma polylepis (o) (включно з C. willkommi )

Chondrostoma soetta (o)

Chondrostoma toxostoma (o)

Gobio albipinnatus (o)

Gobio uranoscopus (o)

Iberocypris palaciosi (o)

*Ladigesocypris ghigii (o)

Leuciscus lucumonis (o)

Leuciscus souffia (o)

Pelecus cultratus (V)

Phoxinellus spp. (o)

Rhodeus sericeus amarus (o)

Rutilus macrolepidotus (o)

Rutilus lemmingii (o)

Rutilus frisii meidingeri (V)

Rutilus alburnoides (o)

Scardinius graecus (o)

Squalius microlepis (o)

Squalius svallize (o)

Cobitis elongata (o)

Cobitis taenia (o) (окрім фінських популяцій)

Cobitis trichonica (o)

Misgurnus fossilis (o)

Sabanejewia aurata (o)

Sabanejewia larvata (o) (Cobitis larvata та Cobitis conspersa)

СОМОПОДІБНІ

Silurus aristotelis (V)

АТЕРИНОПОДІБНІ

Коропозубі

Aphanius fasciatus (o)

*Valencia letourneuxi (Valencia hispanica)

ОКУНЕПОДІБНІ

Gymnocephalus baloni

Gymnocephalus schraetzer (V)

*Romanichthys valsanicola

Zingel spp. ((o) окрім Zingel asper та Zingel zingel (V))

Knipowitschia croatica (o)

Knipowitschia (Padogobius) panizzae (o)

Padogobius nigricans (o)

Pomatoschistus canestrini (o)

СКОРПЕНОПОДІБНІ

Cottus gobio (o) (окрім фінських популяцій)

БЕЗХРЕБЕТНІ

ЧЛЕНИСТОНОГІ

Десятиногі

Austropotamobius pallipes (V)

*Austropotamobius torrentium (V)

*Armadillidium ghardalamensis

Твердокрилі

Agathidium pulchellum (o)

Bolbelasmus unicornis

Boros schneideri (o)

*Carabus menetriesi pacholei

Corticaria planula (o)

Cucujus cinnaberinus

Dorcadion fulvum cervae

Graphoderus bilineatus

Leptodirus hochenwarti

Limoniscus violaceus (o)

Macroplea pubipennis (o)

Morimus funereus (o)

Oxyporus mannerheimii (o)

*Phryganophilus ruficollis

Probaticus subrugosus

Propomacrus cypriacus

*Pseudogaurotina excellens

Pseudoseriscius cameroni

Rhysodes sulcatus (o)

Stephanopachys linearis (o)

Stephanopachys substriatus (o)

Xyletinus tremulicola (o)

Напівтвердокрилі

Aradus angularis (o)

Лускокрилі

Agriades glandon aquilo (o)

*Callimorpha (Euplagia, Panaxia) quadripunctaria (o)

Chondrosoma fiduciarium

Clossiana improba (o)

Coenonympha oedippus

Dioszeghyana schmidtii

Erebia medusa polaris (o)

Euphydryas (Eurodryas, Hypodryas) aurinia (o)

Glyphipterix loricatella

Gortyna borelii lunata

Graellsia isabellae (V)

Hesperia comma catena (o)

Lignyoptera fumidaria

Maculinea nausithous

Phyllometra culminaria

Polymixis rufocincta isolata

Proterebia afra dalmata

Pseudophilotes bavius

Xestia brunneopicta (o)

Coenagrion hylas (o)

Coenagrion mercuriale (o)

Coenagrion ornatum (o)

Cordulegaster trinacriae

Leucorrhinia pectoralis

Lindenia tetraphylla

Ophiogomphus cecilia

Прямокрилі

Brachytrupes megacephalus

Myrmecophilus baronii

Odontopodisma rubripes

Paracaloptenus caloptenoides

Pholidoptera transsylvanica

Stenobothrus (Stenobothrodes) eurasius

ПАВУКОПОДІБНІ

Псевдоскорпіони

Anthrenochernes stellae (o)

ЧЕРЕВОНОГІ

Chilostoma banaticum

Geomalacus maculosus

*Helicopsis striata austriaca (o)

Idiomela (Helix) subplicata

*Lampedusa melitensis

Leiostyla abbreviata

Leiostyla corneocostata

*Paladilhia hungarica

Sadleriana pannonica

Theodoxus transversalis

Vertigo angustior (o)

Vertigo moulinsiana (o)

ДВОСТУЛКОВІ

Margaritifera durrovensis (Margaritifera margaritifera) (V)

Margaritifera margaritifera (V)

Тригранкові

СУДИННІ СПОРОВІ

Селезінникові

Asplenium jahandiezii ( Litard.) Rouy

Asplenium adulterinum Milde

РЕБРІВКОВІ

Woodwardia radicans (L.) Sm.

ДИКСОНІЄВІ

Culcita macrocarpa C. Presl

Diplazium sibiricum (Turcz. ex Kunze) Kurata

*Dryopteris corleyi Fraser-Jenk.

Dryopteris fragans (L.) Schott

Мембранолисті

Trichomanes speciosum Willd.

МОЛОДИЛЬНИКОВІ

Isoetes boryana Durieu

Isoetes malinverniana Ces. & De Not.

ЧОТИРИЛИСТКОВІ

Marsilea batardae Launert

Marsilea quadrifolia L.

Marsilea strigosa Willd.

Botrychium simplex Hitchc.

Ophioglossum polyphyllum A. Braun

ГОЛОНАСІННІ

*Abies nebrodensis (Lojac.) Mattei

ПОКРИТОНАСІННІ

*Alisma wahlenbergii (Holmberg) Juz.

Caldesia parnassifolia (L.) Parl.

Luronium natans (L.) Raf.

АМАРИЛІСОВІ

Leucojum nicaeense Ard.

Narcissus asturiensis (Jordan) Pugsley

див. зображення (987_004-92Fn2084-1)

Narcissus cyclamineus DC.

Narcissus fernandesii G. Pedro

Narcissus humilis (Cav.) Traub

*Narcissus nevadensis Pugsley

Narcissus pseudonarcissus L. subsp. nobilis (Haw.) A. Fernandes

Narcissus scaberulus Henriq.

Narcissus triandrus L. subsp. capax (Salisb.) D. A. Webb.

Narcissus viridiflorus Schousboe

ЛАСТІВНЕВІ

Vincetoxicum pannonicum (Borhidi) Holub

ШОРСТКОЛИСТІ

*Anchusa crispa Viv.

Echium russicum J.F.Gemlin

*Lithodora nitida (H. Ern) R. Fernandes

Myosotis lusitanica Schuster

Myosotis rehsteineri Wartm.

Myosotis retusifolia R. Afonso

Omphalodes kuzinskyanae Willk.

*Omphalodes littoralis Lehm.

*Onosma tornensis Javorka

Solenanthus albanicus (Degen & al.) Degen & Baldacci

*Symphytum cycladense Pawl.

ДЗВОНИКОВІ

Adenophora lilifolia (L.) Ledeb.

Asyneuma giganteum (Boiss.) Bornm.

*Campanula bohemica Hruby

*Campanula gelida Kovanda

Campanula romanica див. зображення (987_004-92Fn732-2)

*Campanula sabatia De Not.

*Campanula serrata (Kit.) Hendrych

Campanula zoysii Wulfen

Jasione crispa (Pourret) Samp. subsp. serpentinica Pinto da Silva

Jasione lusitanica A. DC.

ГВОЗДИКОВІ

Arenaria ciliata L. subsp. pseudofrigida Ostenf. & O.C. Dahl

Arenaria humifusa Wahlenberg

*Arenaria nevadensis Boiss. & Reuter

Arenaria provincialis Chater & Halliday

*Cerastium alsinifolium Tausch Cerastium dinaricum G. Beck & Szysz.

Dianthus arenarius L. subsp. arenarius

*Dianthus arenarius subsp. bohemicus (Novak) O. Schwarz

Dianthus cintranus Boiss. & Reuter subsp. cintranus Boiss. & Reuter

*Dianthus diutinus Kit.

*Dianthus lumnitzeri Wiesb.

Dianthus marizii (Samp.) Samp.

*Dianthus moravicus Kovanda

*Dianthus nitidus Waldst. et Kit.

Dianthus plumarius subsp. regis-stephani (Rapcs.) Baksay

Dianthus rupicola Biv.

*Gypsophila papillosa P. Porta

Herniaria algarvica Chaudhri

*Herniaria latifolia Lapeyr. subsp. litardierei Gamis

Herniaria lusitanica (Chaudhri) subsp. berlengiana Chaudhri

Herniaria maritima Link

*Minuartia smejkalii Dvorakova

Moehringia jankae Griseb. ex Janka

Moehringia lateriflora (L.) Fenzl.

Moehringia tommasinii Marches.

Moehringia villosa (Wulfen) Fenzl

Petrocoptis grandiflora Rothm.

Petrocoptis montsicciana O. Bolos & Rivas Mart.

Petrocoptis pseudoviscosa див. зображення (987_004-92Fn766-3)

Silene furcata Rafin. subsp. angustiflora (Rupr.) Walters

*Silene hicesiae Brullo & Signorello

Silene hifacensis Rouy ex Willk.

*Silene holzmanii Heldr. ex Boiss.

Silene longicilia (Brot.) Otth.

*Silene orphanidis Boiss

*Silene rothmaleri Pinto da Silva

*Silene velutina Pourret ex Loisel.

*Bassia (Kochia) saxicola (Guss.) A. J. Scott

*Cremnophyton lanfrancoi Brullo et Pavone

*Salicornia veneta Pignatti & Lausi

ЛАДАННИКОВІ

Cistus palhinhae Ingram

Halimium verticillatum (Brot.) Sennen

Helianthemum alypoides Losa & Rivas Goday

Helianthemum caput-felis Boiss.

*Tuberaria major (Willk.) Pinto da Silva & Rozeira

*Anthemis glaberrima (Rech. f.) Greuter

Artemisia campestris L. subsp. bottnica A.N. див. зображення (987_004-92Fn788-4)

*Artemisia granatensis Boiss.

*Artemisia laciniata Willd.

Artemisia oelandica (Besser) Komaror

*Artemisia pancicii (Janka) Ronn.

*Aster pyrenaeus Desf. ex DC

*Aster sorrentinii (Tod) Lojac.

Carlina onopordifolia Besser

*Carduus myriacanthus Salzm. ex DC.

*Centaurea alba L. subsp. heldreichii (Halacsy) Dostal

*Centaurea alba L. subsp. princeps (Boiss. & Heldr.) Gugler

*Centaurea akamantis T. Georgiadis & G. Chatzikyriakou

*Centaurea attica Nyman subsp. megarensis (Halacsy & Hayek) Dostal

*Centaurea balearica J.D. Rodriguez

*Centaurea borjae Valdes-Berm. & Rivas Goday

*Centaurea citricolor Font Quer

Centaurea corymbosa Pourret

Centaurea gadorensis G. Blanca

*Centaurea horrida Badaro

Centaurea immanuelis-loewii Degen

Centaurea jankae Brandza

*Centaurea kalambakensis Freyn & Sint.

Centaurea kartschiana Scop.

*Centaurea lactiflora Halacsy

Centaurea micrantha Hoffmanns. & Link subsp. herminii (Rouy) див. зображення (987_004-92Fn812-5)

*Centaurea niederi Heldr.

*Centaurea peucedanifolia Boiss. & Orph.

*Centaurea pinnata Pau

Centaurea pontica Prodan & E.I. див. зображення (987_004-92Fn816-6)

Centaurea pulvinata (G. Blanca) G. Blanca

Centaurea rothmalerana див. зображення (987_004-92Fn818-7)

Centaurea vicentina Mariz

Cirsium brachycephalum Juratzka

*Crepis crocifolia Boiss. & Heldr.

Crepis granatensis (Willk.) B. Blanca & M. Cueto

Crepis pusilla (Sommier) див. зображення (987_004-92Fn823-8)

Crepis tectorum L. subsp. nigrescens

Erigeron frigidus Boiss. ex DC.

*Helichrysum melitense (Pignatti) Brullo et al

Hymenostemma pseudanthemis (Kunze) Willd.

Hyoseris frutescens Brullo et Pavone

*Jurinea cyanoides (L.) Reichenb.

*Jurinea fontqueri Cuatrec.

*Lamyropsis microcephala (Moris) Dittrich & Greuter

Leontodon microcephalus (Boiss. ex DC.) Boiss.

Leontodon boryi Boiss.

*Leontodon siculus (Guss.) Finch & Sell

Leuzea longifolia Hoffmanns. & Link

Ligularia sibirica (L.) Cass.

*Palaeocyanus crassifolius (Bertoloni) Dostal

Santolina impressa Hoffmanns. & Link

Santolina semidentata Hoffmanns. & Link

Saussurea alpina subsp. esthonica (Baer ex Rupr) Kupffer

*Senecio elodes Boiss. ex DC.

Senecio jacobea L. subsp. gotlandicus (Neuman) Sterner

Senecio nevadensis Boiss. & Reuter

*Serratula lycopifolia (Vill.) A. Kern

Tephroseris longifolia (Jacq.) Griseb et Schenk subsp. moravica

*Convolvulus argyrothamnus Greuter

*Convolvulus fernandesii Pinto da Silva & Teles

Alyssum pyrenaicum Lapeyr.

*Arabis kennedyae Meikle

Arabis sadina (Samp.) P. Cout.

Arabis scopoliana Boiss

*Biscutella neustriaca Bonnet

Biscutella vincentina (Samp.) Rothm.

Boleum asperum (Pers.) Desvaux

Brassica glabrescens Poldini

Brassica hilarionis Post

Brassica insularis Moris

*Brassica macrocarpa Guss.

*Cochlearia polonica E. див. зображення (987_004-92Fn862-9)

*Cochlearia tatrae Borbas

*Coincya rupestris Rouy

*Coronopus navasii Pau

Crambe tataria Sebeok

*Degenia velebitica (Degen) Hayek

Diplotaxis ibicensis (Pau) див. зображення (987_004-92Fn868-10)

*Diplotaxis siettiana Maire

Diplotaxis vicentina (P. Cout.) Rothm.

Draba cacuminum Elis Ekman

Draba dorneri Heuffel.

Erucastrum palustre (Pirona) Vis.

*Erysimum pieninicum (Zapal.) Pawl.

*Iberis arbuscula Runemark

Iberis procumbens Lange subsp. microcarpa Franco & Pinto da Silva

*Jonopsidium acaule (Desf.) Reichenb.

Jonopsidium savianum (Caruel) Ball ex Arcang.

Rhynchosinapis erucastrum (L.) Dandy ex Clapham subsp. cintrana (Coutinho) Franco & P. Silva (Coincya cintrana (P. Cout.) Pinto da Silva)

Sisymbrium cavanillesianum див. зображення (987_004-92Fn881-11)

Sisymbrium supinum L.

Thlaspi jankae A. Kern.

Carex holostoma Drejer

*Carex panormitana Guss.

Eleocharis carniolica Koch

ДІОСКОРЕЄВІ

*Borderea chouardii (Gaussen) Heslot

Aldrovanda vesiculosa L.

Elatine gussonei (Sommier) Brullo et al

Rhododendron luteum Sweet

*Euphorbia margalidiana Kuhbier & Lewejohann

Euphorbia transtagana Boiss.

*Centaurium rigualii Esteve

*Centaurium somedanum Lainz

Gentiana ligustica R. de Vilm. & Chopinet

Gentianella anglica (Pugsley) E.F. Warburg

*Gentianella bohemica Skalicky

*Erodium astragaloides Boiss. & Reuter

Erodium paularense див. зображення (987_004-92Fn907-12)

*Erodium rupicola Boiss.

КУЛІВНИЦЕВІ

*Globularia stygia Orph. ex Boiss.

Arctagrostis latifolia (R. Br.) Griseb.

Arctophila fulva (Trin.) N.J. Anderson

Avenula hackelii (Henriq.) Holub

Bromus grossus Desf. ex DC.

Calamagrostis chalybaea (Laest.) Fries

Cinna latifolia (Trev.) Griseb.

Coleanthus subtilis (Tratt.) Seidl

Festuca brigantina (Markgr.-Dannenb.) Markgr.-Dannenb.

Festuca duriotagana Franco & R. Afonso

Festuca elegans Boiss.

Festuca henriquesii Hack.

Festuca summilusitana Franco & R. Afonso

Gaudinia hispanica Stace & Tutin

Holcus setiglumis Boiss. & Reuter subsp. duriensis Pinto da Silva

Micropyropsis tuberosa Romero - Zarco & Cabezudo

Poa granitica Br.-Bl. subsp. disparilis (E. I. див. зображення (987_004-92Fn927-13)

) E. I. див. зображення (987_004-92Fn927-14)

*Poa riphaea (Ascher et Graebner) Fritsch

Pseudarrhenatherum pallens (Link) J. Holub

Puccinellia phryganodes (Trin.) Scribner + Merr.

Puccinellia pungens (Pau) Paunero

*Stipa austroitalica Martinovsky

*Stipa bavarica Martinovsky & H. Scholz

Stipa danubialis Dihoru & Roman

*Stipa styriaca Martinovsky

*Stipa veneta Moraldo

*Stipa zalesskii Wilensky

Trisetum subalpestre (Hartman) Neuman

*Ribes sardoum Martelli

ВОДЯНОСОСОНКОВІ

Hippuris tetraphylla L. Fil.

ЗВІРОБОЄВІ

*Hypericum aciferum (Greuter) N.K.B. Robson

Crocus cyprius Boiss. et Kotschy

Crocus hartmannianus Holmboe

Gladiolus palustris Gaud.

Iris aphylla L. subsp. hungarica Hegi

Iris humilis Georgi subsp. arenaria (Waldst. et Kit.) A. et див. зображення (987_004-92Fn950-15)

Juncus valvatus Link

Luzula arctica Blytt

ГЛУХОКРОПИВОВІ

Dracocephalum austriacum L.

*Micromeria taygetea P.H. Davis

Nepeta dirphya (Boiss.) Heldr. ex Halacsy

*Nepeta sphaciotica P.H. Davis

Origanum dictamnus L.

Phlomis brevibracteata Turril

Salvia veneris Hedge

Sideritis cypria Post

Sideritis incana subsp. glauca (Cav.) Malagarriga

Sideritis javalambrensis Pau

Sideritis serrata Cav. ex Lag.

Teucrium lepicephalum Pau

Teucrium turredanum Losa & Rivas Goday

*Thymus camphoratus Hoffmanns. & Link

Thymus carnosus Boiss.

*Thymus lotocephalus G. див. зображення (987_004-92Fn971-16)

& R. Morales (Thymus cephalotos L.)

Anthyllis hystrix Cardona, Contandr. & E. Sierra

*Astragalus algarbiensis Coss. ex Bunge

*Astragalus aquilanus Anzalone

Astragalus centralpinus Braun-Blanquet

*Astragalus macrocarpus DC. subsp. lefkarensis

*Astragalus maritimus Moris

Astragalus peterfii див. зображення (987_004-92Fn979-17)

Astragalus tremolsianus Pau

*Astragalus verrucosus Moris

*Cytisus aeolicus Guss. ex Lindl.

Genista dorycnifolia Font Quer

Genista holopetala (Fleischm. ex Koch) Baldacci

Melilotus segetalis (Brot.) Ser. subsp. fallax Franco

*Ononis hackelii Lange

Trifolium saxatile All.

*Vicia bifoliolata J.D. див. зображення (987_004-92Fn988-18)

ПУХИРНИКОВІ

*Pinguicula crystallina Sm.

Pinguicula nevadensis (Lindb.) Casper

Allium grosii Font Quer

*Androcymbium rechingeri Greuter

*Asphodelus bento-rainhae P. Silva

*Chionodoxa lochiae Meikle in Kew Bull.

Colchicum arenarium Waldst. et Kit.

Hyacinthoides vicentina (Hoffmans. & Link) Rothm.

*Muscari gussonei (Parl.) Tod.

Scilla litardierei Breist.

*Scilla morrisii Meikle

Tulipa hungarica Borbas

*Linum dolomiticum Borbas

*Linum muelleri Moris (Linum maritimum muelleri )

*Lythrum flexuosum Lag.

Kosteletzkya pentacarpos (L.) Ledeb.

Najas flexilis (Willd.) Rostk. & W.L. Schmidt

Najas tenuissima (A. Braun) Magnus

Syringa josikaea Jacq. Fil. ex Reichenb.

ЗОЗУЛИНЦЕВІ

Anacamptis urvilleana Sommier et Caruana Gatto

*Cephalanthera cucullata Boiss. & Heldr.

Cypripedium calceolus L.

Dactylorhiza kalopissii E. Nelson

Gymnigritella runei Teppner & Klein

Himantoglossum adriaticum Baumann

Himantoglossum caprinum (Bieb.) V. Koch

Liparis loeselii (L.) Rich.

*Ophrys kotschyi H.Fleischm. et Soo

*Ophrys lunulata Parl.

Ophrys melitensis (Salkowski) J et P Devillers-Terschuren

Platanthera obtusata (Pursh) subsp. oligantha (Turez.) Hulten

Orobanche densiflora Salzm. ex Reut.

Paeonia cambessedesii (Willk.) Willk.

Paeonia clusii F.C. Stern subsp. rhodia (Stearn) Tzanoudakis

Paeonia officinalis L. subsp. banatica (Rachel) Soo

Paeonia parnassica Tzanoudakis

Phoenix theophrasti Greuter

Corydalis gotlandica див. зображення (987_004-92Fn1040-19)

Papaver laestadianum (Nordh.) Nordh.

Papaver radicatum Rottb. subsp. hyperboreum Nordh.

ПОДОРОЖНИКОВІ

Plantago algarbiensis Sampaio (Plantago bracteosa (Willk.) G. Sampaio)

Plantago almogravensis Franco

Armeria berlengensis Daveau

*Armeria helodes Martini & Pold

Armeria neglecta Girard

Armeria pseudarmeria (Murray) Mansfeld

*Armeria rouyana Daveau

Armeria soleirolii (Duby) Godron

Armeria velutina Welw. ex Boiss. & Reuter

Limonium dodartii (Girard) O. Kuntze subsp. lusitanicum (Daveau) Franco

*Limonium insulare (Beg. & Landi) Arrig. & Diana

Limonium lanceolatum (Hoffmans. & Link) Franco

Limonium multiflorum Erben

*Limonium pseudolaetum Arrig. & Diana

*Limonium strictissimum (Salzmann) Arrig.

Persicaria foliosa (H. Lindb.) Kitag.

Polygonum praelongum Coode & Cullen

Rumex rupestris Le Gall

ПЕРВОЦВІТОВІ

Androsace mathildae Levier

Androsace pyrenaica Lam.

*Cyclamen fatrense Halda et Sojak

*Primula apennina Widmer

Primula carniolica Jacq.

Primula nutans Georgi

Primula palinuri Petagna

Primula scandinavica Bruun

Soldanella villosa Darracq.

*Aconitum corsicum Gayer (Aconitum napellus subsp. corsicum )

Aconitum firmum (Reichenb.) Neilr subsp. moravicum Skalicky

Adonis distorta Ten.

Aquilegia bertolonii Schott

Aquilegia kitaibelii Schott

*Aquilegia pyrenaica D.C. subsp. cazorlensis (Heywood) Galiano

*Consolida samia P.H. Davis

*Delphinium caseyi B.L. Burtt

Pulsatilla grandis Wenderoth

Pulsatilla patens (L.) Miller

*Pulsatilla pratensis (L.) Miller subsp. hungarica Soo

*Pulsatilla slavica G. Reuss.

*Pulsatilla subslavica Futak ex Goliasova

Pulsatilla vulgaris Hill. subsp. gotlandica (Johanss.) Zaemelis & Paegle

Ranunculus kykkoensis Meikle

Ranunculus lapponicus L.

*Ranunculus weyleri Mares

Reseda decursiva Forssk.

Agrimonia pilosa Ledebour

Potentilla delphinensis Gren. & Godron

Potentilla emilii-popii див. зображення (987_004-92Fn1097-20)

*Pyrus magyarica Terpo

Sorbus teodorii Liljefors

Galium cracoviense Ehrend.

*Galium litorale Guss.

Galium moldavicum (Dobrescu) Franco

*Galium sudeticum Tausch

*Galium viridiflorum Boiss. & Reuter

Salix salvifolia Brot. subsp. australis Franco

Thesium ebracteatum Hayne

ЛОМИКАМЕНЕВІ

Saxifraga berica (Beguinot) D.A. Webb

Saxifraga florulenta Moretti

Saxifraga hirculus L.

Saxifraga див. зображення (987_004-92Fn1114-21)

Saxifraga tombeanensis Boiss. ex Engl.

Antirrhinum charidemi Lange

Chaenorrhinum serpyllifolium (Lange) Lange subsp. lusitanicum R. Fernandes

*Euphrasia genargentea (Feoli) Diana

Euphrasia marchesettii Wettst. ex Marches.

Linaria algarviana Chav.

Linaria coutinhoi див. зображення (987_004-92Fn1122-22)

Linaria loeselii Schweigger

*Linaria ficalhoana Rouy

Linaria flava (Poiret) Desf.

*Linaria hellenica Turrill

Linaria pseudolaxiflora Lojacono

*Linaria ricardoi Cout.

Linaria tonzigii Lona

*Linaria tursica B. див. зображення (987_004-92Fn1130-23)

Odontites granatensis Boiss.

*Pedicularis sudetica Willd.

Rhinanthus oesilensis (Ronniger & Saarsoo) Vassilcz

Tozzia carpathica Wol.

Verbascum litigiosum Samp.

Veronica micrantha Hoffmanns. & Link

*Veronica oetaea L.-A. Gustavsson

ПАСЛЬОНОВІ

*Atropa baetica Willk.

*Daphne arbuscula Celak

Daphne petraea Leybold

*Daphne rodriguezii Texidor

Zelkova abelicea (Lam.) Boiss.

*Angelica heterocarpa Lloyd

Angelica palustris (Besser) Hoffm.

*Apium bermejoi Llorens

Apium repens (Jacq.) Lag.

Athamanta cortiana Ferrarini

*Bupleurum capillare Boiss. & Heldr.

*Bupleurum kakiskalae Greuter

*Eryngium viviparum Gay

*Ferula sadleriana Lebed.

Hladnikia pastinacifolia Reichenb.

*Laserpitium longiradium Boiss.

*Naufraga balearica Constans & Cannon

*Oenanthe conioides Lange

Petagnia saniculifolia Guss.

Rouya polygama (Desf.) Coincy

*Seseli intricatum Boiss.

Seseli leucospermum Waldst. et Kit

Thorella verticillatinundata (Thore) Briq.

ВАЛЕРІАНОВІ

Centranthus trinervis (Viv.) Beguinot

Viola delphinantha Boiss.

Viola jaubertiana Mares & Vigineix

Viola rupestris F.W. Schmidt subsp. relicta Jalas

НИЖЧІ РОСЛИНИ

Bruchia vogesiaca Schwaegr. (o)

Bryhnia novae-angliae (Sull & Lesq.) Grout (o)

*Bryoerythrophyllum campylocarpum (C. див. зображення (987_004-92Fn1177-24)

) Crum. (Bryoerythrophyllum machadoanum (Sergio) M.O. Hill) (o)

Buxbaumia viridis (Moug.) Moug. & Nestl. (o)

Cephalozia macounii (Aust.) Aust. (o)

Cynodontium suecicum (H. Arn. & C. Jens.) I. Hag. (o)

Dichelyma capillaceum (Dicks) Myr. (o)

Dicranum viride (Sull. & Lesq.) Lindb. (o)

Distichophyllum carinatum Dix. & Nich. (o)

Drepanocladus (Hamatocaulis) vernicosus (Mitt.) Warnst. (o)

Encalypta mutica (I. Hagen) (o)

Hamatocaulis lapponicus (Norrl.) див. зображення (987_004-92Fn1186-25)

Herzogiella turfacea (Lindb.) I. Wats. (o)

Hygrohypnum montanum (Lindb.) Broth. (o)

Jungermannia handelii (Schiffn.) Amak. (o)

Mannia triandra (Scop.) Grolle (o)

*Marsupella profunda Lindb. (o)

Meesia longiseta Hedw. (o)

Nothothylas orbicularis (Schwein.) Sull. (o)

Ochyraea tatrensis Vana (o)

Orthothecium lapponicum (Schimp.) C. Hartm. (o)

Orthotrichum rogeri Brid. (o)

Petalophyllum ralfsii (Wils.) Nees & Gott. (o)

Plagiomnium drummondii (Bruch & Schimp.) T. Kop. (o)

Riccia breidleri Jur. (o)

Riella helicophylla (Bory & Mont.) Mont. (o)

Scapania massolongi (K. див. зображення (987_004-92Fn1201-26)

) K. див. зображення (987_004-92Fn1201-27)

Sphagnum pylaisii Brid. (o)

Tayloria rudolphiana (Garov) B. & S. (o)

Tortella rigens (N. Alberts) (o)

ВИДИ ДЛЯ МАКАРОНЕЗІЇ

СУДИННІ СПОРОВІ

Мембранолисті

Hymenophyllum maderensis Gibby & Lovis

*Polystichum drepanum (Sw.) C. Presl.

МОЛОДИЛЬНИКОВІ

Isoetes azorica Durieu & Paiva ex Milde

ЧОТИРИЛИСТКОВІ

*Marsilea azorica Launert & Paiva

ПОКРИТОНАСІННІ

ЛАСТІВНЕВІ

Caralluma burchardii N. E. Brown

*Ceropegia chrysantha Svent.

ШОРСТКОЛИСТІ

Echium candicans L. fil.

*Echium gentianoides Webb & Coincy

Myosotis azorica H.C. Watson

Myosotis maritima Hochst. in Seub.

ДЗВОНИКОВІ

*Azorina vidalii (H.C. Watson) Feer

Musschia aurea (L. f.) DC.

*Musschia wollastonii Lowe

ЖИМОЛОСТЕВІ

*Sambucus palmensis Link

ГВОЗДИКОВІ

Spergularia azorica (Kindb.) Lebel

БРУСЛИНОВІ

Maytenus umbellata (R. Br.) Mabb.

ЛАДАННИКОВІ

Cistus chinamadensis Banares & Romero

*Helianthemum bystropogophyllum Svent.

Andryala crithmifolia Ait.

*Argyranthemum lidii Humphries

Argyranthemum thalassophylum (Svent.) Hump.

Argyranthemum winterii (Svent.) Humphries

*Atractylis arbuscula Svent. & Michaelis

Atractylis preauxiana Schultz.

Calendula maderensis DC.

Cheirolophus duranii (Burchard) Holub

Cheirolophus ghomerytus (Svent.) Holub

Cheirolophus junonianus (Svent.) Holub

Cheirolophus massonianus (Lowe) Hansen & Sund.

Cirsium latifolium Lowe

Helichrysum gossypinum Webb

Helichrysum monogynum Burtt & Sund.

Hypochoeris oligocephala (Svent. & Bramw.) Lack

*Lactuca watsoniana Trel.

*Onopordum nogalesii Svent.

*Onorpordum carduelinum Bolle

*Pericallis hadrosoma (Svent.) B. Nord.

Phagnalon benettii Lowe

Stemmacantha cynaroides (Chr. Son. in Buch) Ditt

Sventenia bupleuroides Font Quer

*Tanacetum ptarmiciflorum Webb & Berth

*Convolvulus caput-medusae Lowe

*Convolvulus lopez-socasii Svent.

*Convolvulus massonii A. Dietr.

ТОВСТОЛИСТОВІ

Aeonium gomeraense Praeger

Aeonium saundersii Bolle

Aichryson dumosum (Lowe) Praeg.

Monanthes wildpretii Banares & Scholz

Sedum brissemoretii Raymond-Hamet

*Crambe arborea Webb ex Christ

Crambe laevigata DC. ex Christ

*Crambe sventenii R. Petters ex Bramwell & Sund.

*Parolinia schizogynoides Svent.

Sinapidendron rupestre (Ait.) Lowe

Carex malato-belizii Raymond

Scabiosa nitens Roemer & J.A. Schultes

Erica scoparia L. subsp. azorica (Hochst.) D.A. Webb

*Euphorbia handiensis Burchard

Euphorbia lambii Svent.

Euphorbia stygiana H.C. Watson

*Geranium maderense P.F. Yeo

Deschampsia maderensis (Haeck. & Born.) Buschm.

Phalaris maderensis (Menezes) Menezes

КУЛІВНИЦЕВІ

*Globularia ascanii D. Bramwell & Kunkel

*Globularia sarcophylla Svent.

ГЛУХОКРОПИВОВІ

*Sideritis cystosiphon Svent.

* Sideritis discolor (Webb ex de Noe) Bolle

Sideritis infernalis Bolle

Sideritis marmorea Bolle

*Anagyris latifolia Brouss. ex. Willd.

Anthyllis lemanniana Lowe

*Dorycnium spectabile Webb & Berthel

*Lotus azoricus P.W. Ball

Lotus callis-viridis D. Bramwell & D. H. Davis

*Lotus kunkelii (E. Chueca) D. Bramwell & al.

*Teline rosmarinifolia Webb & Berthel.

*Teline salsoloides Arco & Acebes.

Vicia dennesiana H.C. Watson

*Androcymbium psammophilum Svent.

Scilla maderensis Menezes

Semele maderensis Costa

Arceuthobium azoricum Wiens & Hawksw.

*Myrica rivas-martinezii Santos.

Jasminum azoricum L.

Picconia azorica (Tutin) Knobl.

ЗОЗУЛИНЦЕВІ

Goodyera macrophylla Lowe

СМОЛОСІМ’ЯНИКОВІ

*Pittosporum coriaceum Dryand. ex. Ait.

ПОДОРОЖНИКОВІ

Plantago malato-belizii Lawalree

*Limonium arborescens (Brouss.) Kuntze

Limonium dendroides Svent.

*Limonium spectabile (Svent.) Kunkel & Sunding

*Limonium sventenii Santos & див. зображення (987_004-92Fn1334-30)

Rumex azoricus Rech. fil.

Frangula azorica Tutin

*Bencomia brachystachya Svent.

Bencomia sphaerocarpa Svent.

*Chamaemeles coriacea Lindl.

Dendriopoterium pulidoi Svent.

Marcetella maderensis (Born.) Svent.

Prunus lusitanica L. subsp. azorica (Mouillef.) Franco

Sorbus maderensis (Lowe) Dode

Kunkeliella subsucculenta Kammer

*Euphrasia azorica H.C. Watson

Euphrasia grandiflora Hochst. in Seub.

*Isoplexis chalcantha Svent. & O’Shanahan

Isoplexis isabelliana (Webb & Berthel.) Masferrer

Odontites holliana (Lowe) Benth.

Sibthorpia peregrina L.

ПАСЛЬОНОВІ

*Solanum lidii Sunding

Ammi trifoliatum (H.C. Watson) Trelease

Bupleurum handiense (Bolle) Kunkel

Chaerophyllum azoricum Trelease

Ferula latipinna Santos

Melanoselinum decipiens (Schrader & Wendl.) Hoffm.

Oenanthe divaricata (R. Br.) Mabb.

Sanicula azorica Guthnick ex Seub.

НИЖЧІ РОСЛИНИ

*Echinodium spinosum (Mitt.) Jur. (o)

*Thamnobryum fernandesii Sergio (o).

КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ДІЛЯНОК, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ВИЗНАЧЕНІ ЯК ДІЛЯНКИ, ЩО МАЮТЬ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА ТА ПРИЗНАЧЕНІ ЯК СПЕЦІАЛЬНІ ТЕРИТОРІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ

ЕТАП 1: Оцінювання на національному рівні відносного значення ділянок для кожного типу природних оселищ, наведеного в додатку I, та кожного виду, наведеного в додатку II (включно з пріоритетними типами природних оселищ та пріоритетними видами)

A. Критерії оцінювання ділянки для певного типу природного оселища з переліку, поданого в додатку І

(a) Ступінь репрезентативності типу природного оселища на ділянці.

(b) Відношення площі частини території, яку займає тип природного оселища до загальної площі, яку охоплює такий тип природного оселища у межах національної території.

(d) Глобальне оцінювання цінності ділянки для збереження відповідного типу природного оселища.

B. Критерії оцінювання ділянки для певного виду з переліку, поданого в додатку II

(a) Відношення чисельності та густоти популяції видів, присутніх на ділянці, до популяцій, присутніх у межах національної території.

(b) Ступінь збереження характеристик відповідних природних оселищ, які є важливими для таких видів, та можливості відновлення.

(d) Глобальне оцінювання цінності ділянки для збереження відповідного виду.

C. Спираючись на такі критерії, держави-члени здійснюватимуть класифікацію ділянок, які вони пропонують включити до національного переліку ділянок, що можуть бути визначені як ділянки, які мають значення для Співтовариства, відповідно до їхньої відносної цінності для збереження кожного типу природного оселища, наведеного в додатку I, або для кожного виду, наведеного в додатку II.

D. До такого переліку входитимуть ділянки, на яких представлені пріоритетні типи природних оселищ та пріоритетні види, обрані державами-членами на підставі критеріїв, зазначених у пунктах А та В, наведених вище.

ЕТАП 2: Оцінювання значення для Співтовариства ділянок, включених до національних переліків

1. Усі ділянки, визначені державами-членами на етапі 1, на яких представлені пріоритетні типи природних оселищ та/або види, вважатимуться ділянками, що мають значення для Співтовариства.

2. Оцінювання значення для Співтовариства інших ділянок, включених до переліків держав-членів, тобто їх внеску у підтримання або відновлення сприятливого статусу збереження природного оселища з переліку, поданого в додатку I, або виду з переліку, поданого в додатку II, та/або в узгодженість мережі Natura 2000, відбуватиметься з урахуванням таких критеріїв:

(a) відносна цінність ділянки на національному рівні;

(b) географічне розташування ділянки відносно шляхів міграції видів, перелік яких подано в додатку II, та належність такої ділянки до неперервної екосистеми, розташованої по обидва боки одного або більш ніж одного внутрішнього кордону Співтовариства;

(d) кількість типів природних оселищ із додатка I та видів із додатка II, представлених на ділянці;

(e) глобальна екологічна цінність ділянки для відповідних біогеографічних регіонів та/або для усієї території, зазначеної в статті 2, стосовно як характерних або унікальних аспектів її характеристик, так і способу їх поєднання.

ВИДИ ТВАРИН ТА РОСЛИН, ЯКІ СТАНОВЛЯТЬ ІНТЕРЕС ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ СУВОРОЇ ОХОРОНИ

Види, перелік яких подано в цьому додатку, подаються:

- за назвою виду або підвиду, або

- сукупністю видів, що належать до вищого таксону або визначеної частини такого таксону.

Скорочення "spp.", подане після назви родини або роду, позначає усі види, що належать до такої родини або роду.

КОМАХОЇДНІ

Crocidura canariensis

КРИЛАНОВИДІ

Rousettus aegyptiacus

Усі види, окрім Glis glis та Eliomys quercinus

Marmota marmota latirostris

Pteromys volans (Sciuropterus russicus)

Spermophilus citellus (Citellus citellus)

Spermophilus suslicus (Citellus suslicus)

Castor fiber (окрім естонської, латвійської, литовської, польської, фінської та шведської популяцій)

Cricetus cricetus (окрім угорських популяцій)

Mesocricetus newtoni

Microtus oeconomus arenicola

Microtus oeconomus mehelyi

Canis lupus (окрім: грецької популяції на північ від 39-ї паралелі; естонських популяцій, іспанських популяцій на північ від р. Дуеро; болгарської, латвійської, литовської, польської, словацької популяцій та фінських популяцій у межах територій управління північними оленями, як визначено в параграфі 2 Фінського акта № 848/90 від 14 вересня 1990 року про управління північними оленями)

Lynx lynx (за винятком естонських популяцій)

Phoca hispida saimensis

ПАРНОКОПИТНІ

Cervus elaphus corsicanus

Capra aegagrus (природні популяції)

Capra pyrenaica pyrenaica

Ovis gmelini musimon (Ovis ammon musimon) (природні популяції - Корсика та Сардинія)

Ovis orientalis ophion (Ovis gmelini ophion)

Rupicapra pyrenaica ornata (Rupicapra rupicapra ornata)

Rupicapra rupicapra balcanica

Rupicapra rupicapra tatrica

КИТОПОДІБНІ

Суходільні черепахи

Морські черепахи

Eretmochelys imbricata

Безщиткові черепахи

Dermochelys coriacea

Прісноводні черепахи

Algyroides fitzingeri

Algyroides moreoticus

Algyroides nigropunctatus

Dalmatolacerta oxycephala

Dinarolacerta mosorensis

Gallotia galloti insulanagae

Lacerta bonnali (Lacerta monticola)

Lacerta vivipara pannonica

Podarcis filfolensis

Podarcis hispanica atrata

Podarcis melisellensis

Podarcis peloponnesiaca

Podarcis pityusensis

Ablepharus kitaibelii

Chalcides sexlineatus

Chalcides simonyi (Chalcides occidentalis)

Chalcides viridianus

Ophiomorus punctatissimus

Cyrtopodion kotschyi

Phyllodactylus europaeus

Tarentola angustimentalis

Tarentola delalandii

Tarentola gomerensis

Chamaeleo chamaeleon

Веретільницеві

Coluber viridiflavus

Elaphe quatuorlineata

Natrix natrix cypriaca

Macrovipera schweizeri (Vipera lebetina schweizeri)

Vipera seoanni (за винятком іспанських популяцій)

ЗЕМНОВОДНІ

Саламандрові

Chioglossa lusitanica

Euproctus platycephalus

Mertensiella luschani (Salamandra luschani)

Salamandrina terdigitata

Triturus carnifex (Triturus cristatus carnifex)

Triturus cristatus (Triturus cristatus cristatus)

Triturus karelinii (Triturus cristatus karelinii)

Triturus vulgaris ampelensis

Безлегеневі саламандри

Hydromantes (Speleomantes) ambrosii

Hydromantes (Speleomantes) flavus

Hydromantes (Speleomantes) genei

Hydromantes (Speleomantes) imperialis

Hydromantes (Speleomantes) strinatii (Hydromantes (Speleomantes) italicus)

Hydromantes (Speleomantes) supramontis

Повитухові

Discoglossus galganoi (включно з Discoglossus ‘jeanneae’)

Discoglossus montalentii

Часничицеві

ОСЕТРОПОДІБНІ

ЛОСОСЕПОДІБНІ

Coregonus oxyrhynchus (анадромні популяції в деяких секторах Північного моря, за винятком фінських популяцій)

КОРОПОПОДІБНІ

Anaecypris hispanica

АТЕРИНОПОДІБНІ

Коропозубі

ОКУНЕПОДІБНІ

Gymnocephalus baloni

Romanichthys valsanicola

БЕЗХРЕБЕТНІ

ЧЛЕНИСТОНОГІ

Armadillidium ghardalamensis

Твердокрилі

Bolbelasmus unicornis

Cucujus cinnaberinus

Dorcadion fulvum cervae

Graphoderus bilineatus

Leptodirus hochenwarti

Phryganophilus ruficollis

Probaticus subrugosus

Propomacrus cypriacus

Pseudogaurotina excellens

Pseudoseriscius cameroni

Лускокрилі

Chondrosoma fiduciarium

Coenonympha oedippus

Dioszeghyana schmidtii

Glyphipterix loricatella

Gortyna borelii lunata

Lignyoptera fumidaria

Maculinea nausithous

Parnassius mnemosyne

Phyllometra culminaria

Polymixis rufocincta isolata

Proserpinus proserpina

Proterebia afra dalmata

Pseudophilotes bavius

Cordulegaster trinacriae

Leucorrhinia albifrons

Leucorrhinia caudalis

Leucorrhinia pectoralis

Lindenia tetraphylla

Ophiogomphus cecilia

Прямокрилі

Brachytrupes megacephalus

Myrmecophilus baronii

Odontopodisma rubripes

Paracaloptenus caloptenoides

Pholidoptera transsylvanica

Stenobothrus (Stenobothrodes) eurasius

ПАВУКОПОДІБНІ

Macrothele calpeiana

ЧЕРЕВОНОГІ

Chilostoma banaticum

Discula testudinalis

Geomalacus maculosus

Idiomela (Helix) subplicata

Lampedusa melitensis

Leiostyla abbreviata

Leiostyla corneocostata

Paladilhia hungarica

Sadleriana pannonica

Theodoxus prevostianus

Theodoxus transversalis

ДВОСТУЛКОВІ

Нерівномускульні

Lithophaga lithophaga

Margaritifera auricularia

Тригранкові

ГОЛКОШКІРІ

Морські їжаки

Centrostephanus longispinus

Додаток IV (b) містить усі види рослин, перелік яких подано в додатку II (b) (*1), а також такі види:

СУДИННІ СПОРОВІ

Селезінникові

Asplenium hemionitis L.

ПОКРИТОНАСІННІ

Dracaena draco (L.) L.

АМАРИЛІСОВІ

Narcissus longispathus Pugsley

Narcissus triandrus L.

БАРБАРИСОВІ

Berberis maderensis Lowe

ДЗВОНИКОВІ

Campanula morettiana Reichenb.

Physoplexis comosa (L.) Schur.

ГВОЗДИКОВІ

Moehringia fontqueri Pau

Argyranthemum pinnatifidum (L.f.) Lowe subsp. succulentum (Lowe) C. J. Humphries

Helichrysum sibthorpii Rouy

Picris willkommii (Schultz Bip.) Nyman

Santolina elegans Boiss. ex DC.

Senecio caespitosus Brot.

Senecio lagascanus DC. subsp. lusitanicus (P. Cout.) Pinto da Silva

Wagenitzia lancifolia (Sieber ex Sprengel) Dostal

Murbeckiella sousae Rothm.

Euphorbia nevadensis Boiss. & Reuter

Геснерієві

Jankaea heldreichii (Boiss.) Boiss.

Ramonda serbica Pancic

Crocus etruscus Parl.

Iris boissieri Henriq.

Iris marisca Ricci & Colasante

ГЛУХОКРОПИВОВІ

Rosmarinus tomentosus Huber-Morath & Maire

Teucrium charidemi Sandwith

Thymus capitellatus Hoffmanns. & Link

Thymus villosus L. subsp. villosus L.

Androcymbium europaeum (Lange) K. Richter

Bellevalia hackelli Freyn

Colchicum corsicum Baker

Colchicum cousturieri Greuter

Fritillaria conica Rix

Fritillaria drenovskii Degen & Stoy.

Fritillaria gussichiae (Degen & Doerfler) Rix

Fritillaria obliqua Ker-Gawl.

Fritillaria rhodocanakis Orph. ex Baker

Ornithogalum reverchonii Degen & Herv.-Bass.

Scilla beirana Samp.

ЗОЗУЛИНЦЕВІ

Ophrys argolica Fleischm.

Orchis scopulorum Simsmerh.

Spiranthes aestivalis (Poiret) L.C.M. Richard

ПЕРВОЦВІТОВІ

Androsace cylindrica DC.

Primula glaucescens Moretti

Primula spectabilis Tratt.

Sideroxylon marmulano Banks ex Lowe

ЛОМИКАМЕНЕВІ

Saxifraga cintrana Kuzinsky ex Willk.

Saxifraga portosanctana Boiss.

Saxifraga presolanensis Engl.

Saxifraga valdensis DC.

Saxifraga vayredana Luizet

Antirrhinum lopesianum Rothm.

Lindernia procumbens (Krocker) Philcox

ПАСЛЬОНОВІ

Mandragora officinarum L.

Thymelaea broterana P. Cout.

Bunium brevifolium Lowe

Viola athois W. Becker

Viola cazorlensis Gandoger

ВИДИ ТВАРИН І РОСЛИН, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ІНТЕРЕС ДЛЯ СПІВТОВАРИСТВА, НА ВИЛУЧЕННЯ ЯКИХ ІЗ ДИКОЇ ПРИРОДИ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЯКИХ МОЖУТЬ ПОШИРЮВАТИСЯ ЗАХОДИ З УПРАВЛІННЯ

Види, перелік яких подано в цьому додатку, подаються:

- за назвою виду або підвиду, або

- сукупністю видів, що належать до вищого таксону або визначеної частини такого таксону.

Скорочення "spp.", подане після назви родини або роду, позначає усі види, що належать до такої родини або роду.

Castor fiber (фінська, шведська, латвійська, литовська, естонська та польська популяції)

Cricetus cricetus (угорські популяції)

Canis lupus (iспанські популяції на північ від р. Дуеро; грецькі популяції на північ від 39-ї паралелі, фінські популяцій у межах територій управління північними оленями, як визначено в параграфі 2 Фінського акта № 848/90 від 14 вересня 1990 року про управління північними оленями, болгарські, латвійські, литовські, естонські, польські та словацькі популяції)

Lynx lynx (естонська популяція)

Усі види, не зазначені у додатку IV

ДВОПАРНОРІЗЦЕВІ

ПАРНОКОПИТНІ

Capra pyrenaica (окрім Capra pyrenaica pyrenaica)

Rupicapra rupicapra (окрім Rupicapra rupicapra balcanica, Rupicapra rupicapra ornata та Rupicapra rupicapra tatrica)

ЗЕМНОВОДНІ

МІНОГОПОДІБНІ

Lampetra fluviatilis

Lethenteron zanandrai

ОСЕТРОПОДІБНІ

Усі види, не зазначені у додатку IV

ОСЕЛЕДЦЕПОДІБНІ

Оселедцеві

ЛОСОСЕПОДІБНІ

Coregonus spp. (окрім анадромних популяцій Coregonus oxyrhynchus у деяких секторах Північного моря)

Salmo salar (тільки у прісних водах)

КОРОПОПОДІБНІ

Rutilus friesii meidingeri

СОМОПОДІБНІ

ОКУНЕПОДІБНІ

Gymnocephalus schraetzer

КИШКОВОПОРОЖНИННІ

ЧЕРЕВОНОГІ - СТЕБЕЛЬЧАСТООКІ

ДВОСТУЛКОВІ - УНІОНІДИ

Margaritifera margaritifera

Microcondylaea compressa

КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ

П’ЯВКИ - БЕЗХОБОТНІ П’ЯВКИ

ЧЛЕНИСТОНОГІ

РАКОПОДІБНІ - ДЕСЯТИНОГІ

Річкові раки

Austropotamobius pallipes

Austropotamobius torrentium

КОМАХИ - ЛУСКОКРИЛІ

Сатурнієві

ЧЕРВОНІ ВОДОРОСТІ

КОРАЛІНОВІ

Lithothamnium coralloides Crouan frat.

Phymatholithon calcareum (Poll.) Adey & McKibbin

КЛАДОНІЄВІ

Cladonia L. subgenus Cladina (Nyl.) Vain.

ЛЕВКОБРІЄВІ

Leucobryum glaucum (Hedw.) AAngstr.

Sphagnum L. spp. (except Sphagnum pylaisii Brid.)

СУДИННІ СПОРОВІ

ПОКРИТОНАСІННІ

АМАРИЛІСОВІ

Galanthus nivalis L.

Narcissus bulbocodium L.

Narcissus juncifolius Lagasca

Artemisia eriantha Tem

Artemisia genipi Weber

Doronicum plantagineum L. subsp. tournefortii (Rouy) P. Cout.

Leuzea rhaponticoides Graells

Alyssum pintadasilvae Dudley.

Malcolmia lacera (L.) DC. subsp. graccilima (Samp.) Franco

Murbeckiella pinnatifida (Lam.) Rothm. subsp. herminii (Rivas-Martinez) Greuter & Burdet

Iris lusitanica Ker-Gawler

ГЛУХОКРОПИВОВІ

Teucrium salviastrum Schreber subsp. salviastrum Schreber

Anthyllis lusitanica Cullen & Pinto da Silva

Dorycnium pentaphyllum Scop. subsp. transmontana Franco

Ulex densus Welw. ex Webb.

Armeria sampaio (Bernis) Nieto Feliner

Rubus genevieri Boreau subsp. herminii (Samp.) P. Cout.

Anarrhinum longipedicelatum R. Fernandes

Euphrasia див. зображення (987_004-92Fn2043-31)

Scrophularia grandiflora DC. subsp. grandiflora DC.

Scrophularia berminii Hoffmanns & Link

Scrophularia sublyrata Brot.

ДОДАТОК VI

ЗАБОРОНЕНІ МЕТОДИ І ЗАСОБИ ВІДЛОВУ І ВБИВСТВА ТА ВИДИ ТРАНСПОРТУ

(a) Невибіркові засоби

ССАВЦІ

- Використання сліпих або скалічених тварин як живих принад

- Магнітофони

- Електричні та електронні пристрої для вбивства або оглушення

- Штучні джерела світла

- Дзеркала та інші засоби засліплення

- Пристрої для освітлювання цілей

- Прицільні пристрої для нічного полювання, оснащені електронним збільшувачем зображення чи перетворювачем зображення

- Вибухові речовини

- Сітки, які за своїм принципом або за умовами використання є невибірковими

- Пастки, які за своїм принципом або за умовами використання є невибірковими

- Наживки з отрутою чи знеболювальною речовиною

- Викурювання за допомогою диму чи газу

- Напівавтоматична чи автоматична зброя з магазином, розрахованим на більш ніж два набої

РИБИ

- Вибухові речовини

(b) Види транспорту

- Повітряні судна

- Рухомі моторні транспортні засоби

(+) Тлумачний посібник із визначення типів оселищ Європейського Союзу, версія EUR 15/2, ухвалений комітетом із питань оселищ 4 жовтня 1999 року та Зміни та доповнення до "Тлумачного посібника із визначення типів оселищ Європейського Союзу" на підставі розширення ЄС (Hab. 01/11b-rev. 1), ухвалені Комітетом із питань оселищ 24 квітня 2002 року після письмових консультацій із Європейською Комісією та Генеральним директоратом з питань довкілля;

	Офіційний вісник
	№	сторінка	дата
ДИРЕКТИВОЮ РАДИ 97/62/ЄС від 27 жовтня 1997 року	L 305	42	08.11.1997
РЕГЛАМЕНТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1882/2003 від 29 вересня 2003 року	L 284	1	31.10.2003
ДИРЕКТИВОЮ РАДИ 2006/105/ЄС від 20 листопада 2006 року	L 363	368	20.12.2006
ДИРЕКТИВОЮ РАДИ 2013/17/ЄС від 13 травня 2013 року	L 158	193	10.06.2013

	1110	Піщані прибережні обмілини, що постійно вкриті незначним шаром морської води
	1120	*Донні зарості Posidonia (Posidonion oceanicae)
	1130	Естуарії
	1140	Мулисті та піщані обмілені, не вкриті морською водою під час відпливу
	1150	*Узбережні лагуни
	1160	Великі мілководні затоки та бухти
	1170	Рифи
	1180	Підводні утворення, що сформувалися внаслідок виходу газів

	1210	Однорічна рослинність на лінії прибою
	1220	Багаторічна рослинність на кам’янистих берегах
	1230	Укриті рослинністю морські прибережні скелі на атлантичному та балтійському узбережжях
	1240	Покриті рослинністю морські прибережні скелі на середземноморському узбережжі із ендемічними видами Limonium spp.
	1250	Покриті рослинністю морські прибережні скелі на макаронезійських узбережжях із ендемічною флорою

	1310	Salicornia та інші однорічні рослини, що колонізують ділянки, де накопичується мул і пісок
	1320	Зарості Spartina (Spartinion maritimae)
	1330	Атлантичні засолені луки (Glauco-Puccinellietalia maritimae)
	1340	*Континентальні засолені луки

	1410	Середземноморські засолені луки (Juncetalia maritimi)
	1420	Середземноморські та термо-атлантичні галофільні чагарникові зарості (Sarcocornetea fruticosi)
	1430	Галонітрофільні чагарникові зарості (Pegano-Salsoletea)

	1510	*Середземноморські засолені степи (Limonietalia)
	1520	*Іберійська рослинність на гіпсах (Gypsophiletalia)
	1530	*Паннонські засолені степи та засолені болота

	1610	Балтійські ескерові острови з рослинністю на піщаних, кам’янистих та галькових пляжах та субліторальною рослинністю
	1620	Бореальні балтійські острівці та малі острови
	1630	*Бореальні балтійські узбережні луки
	1640	Бореальні балтійські піщані пляжі з багаторічною рослинністю
	1650	Бореальні балтійські вузькі затоки

	2110	Початкові стадії рухомих дюн
	2120	Рухомі дюни вздовж берегової лінії з Ammophila arenaria ("білі дюни")
	2130	*Стабільні узбережні дюни із трав’яною рослинністю ("сірі дюни")
	2140	*Вилуговані стабільні дюни з Empetrum nigrum
	2150	*Атлантичні вилуговані стабільні дюни (Calluno-Ulicetea )
	2160	Дюни з див. зображення (987_004-92Fn192) rhamnoides
	2170	Дюни з Salix repens ssp. argentea (Salicion arenariae)
	2180	Заліснені дюни атлантичного, континентального та бореального регіонів
	2190	Вологі міждюнні улоговини
	21A0	Мачери (*в Ірландії)

	2210	стабільні узбережні дюни з Crucianellion maritimae
	2220	Дюни з Euphorbia terracina
	2230	Дюнні луки Malcolmietalia
	2240	Дюнні луки з однорічними травами Brachypodietalia
	2250	*Узбережні дюни з Juniperus spp.
	2260	Жорстколисті дюнні чагарники Cisto-Lavenduletalia
	2270	*Лісисті дюни з Pinus pinea та/або Pinus pinaster

	2310	Сухі піщані пустища з Calluna та Genista
	2320	Сухі піщані пустища з Calluna та Empetrum nigrum
	2330	Континентальні дюни з відкритими луками Corynephorus та Agrostis
	2340	*Паннонські континентальні дюни

	3110	Оліготрофні водойми з незначним умістом мінеральних речовин на піщаних рівнинах (Littorelletalia uniflorae)
	3120	Оліготрофні водойми з незначним умістом мінеральних речовин переважно на піщаних ґрунтах Західного середземномор’я з Isoetes spp.
	3130	Оліго-мезотрофні непроточні водойми з рослинністю Littorelletea uniflorae та/або Isoeto-Nanojuncetea
	3140	Оліго-мезотрофні водойми з жорсткою водою і бентосною рослинністю Chara spp.
	3150	Природні евтрофні озера з рослинністю типу Magnopotamion або Hydrocharition
	3160	Природні дистрофні озера та стави
	3170	*Середземноморські тимчасові стави
	3180	*Турлоги
	3190	Озера на гіпсовому карсті
	31A0	*Трансильванські зарості лотосу в термальних джерелах

	3210	Феноскандійські природні ріки
	3220	Альпійські ріки і трав’яна рослинність уздовж їхніх берегів
	3230	Альпійські ріки та їх прибережна чагарникова рослинність з Myricaria germanica
	3240	Альпійські ріки та їх прибережна чагарникова рослинність з Salix elaeagnos
	3250	Середземноморські ріки з постійною течією з Glaucium flavum
	3260	Водотоки від рівнинних до монтанних поясів з рослинністю Ranunculion fluitantis та Callitricho-Batrachion
	3270	Мулисті береги річок з рослинністю Chenopodion rubri p.p. та Bidention p.p.
	3280	Середземноморські ріки з постійною течією з Paspalo-Agrostidion та звисаючими заростями Salix і Populus alba
	3290	Середземноморські ріки з періодичною течією з Paspalo-Agrostidion
	32A0	Туфові каскади карстових річок у Динарських Альпах

	4010	Північноатлантичні вологі чагарникові пустища з Erica tetralix
	4020	*Помірно-атлантичні вологі чагарникові пустища з Erica ciliaris та Erica tetralix
	4030	Європейські сухі чагарникові пустища
	4040	*Сухі атлантичні узбережні чагарникові пустища з Erica vagans
	4050	*Ендемічні макаронезійські чагарникові пустища
	4060	Альпійські та бореальні чагарникові пустища
	4070	*Зарості з Pinus mugo та Rhododendron hirsutum (Mugo-Rhododendretum hirsuti)
	4080	*Субарктичні чагарники Salix spp.
	4090	Ендемічні гірські середземноморські чагарникові пустища з дроку
	40A0	*Субконтинентальні при-паннонські чагарники
	40B0	Зарості з Potentilla fruticosa в Родопах
	40C0	*Понтично-сарматські листопадні зарості

	5110	Стабільні ксеротермофільні утворення з Buxus sempervirens на скелястих схилах (Berberidion p.p.)
	5120	Гірські утворення з Cytisus purgans
	5130	Утворення з Juniperus communis на пустищах або карбонатних луках
	5140	*Формації з Cistus palhinhae на приморських вологих пустищах

	5210	Лісоподібний маторраль з Juniperus spp.
	5220	*Лісоподібний маторраль з Zyziphus
	5230	*Лісоподібний маторраль з Laurus nobilis

	5310	Зарості Laurus nobilis
	5320	Низькорослі формації Euphorbia поблизу прибережних скель
	5330	Термо-середземноморські і передпустельні чагарникові зарості

	5410	Західносередземноморська фригана на вершинах прибережних скель (AstragaloPlantaginetum subulatae)
	5420	Фригани з Sarcopoterium spinosum
	5430	Ендемічні фриганові угруповання Euphorbio-Verbascion

	6110	*Наскельні карбонатні або базофільні трав’яні угруповання Alysso-Sedion albi
	6120	*Трав’яні угруповання на сухих карбонатних пісках
	6130	Каламінарські трав’яні угруповання з Violetalia calaminariae
	6140	Піренейські трав’яні угруповання з Festuca eskia на силікатному субстраті
	6150	Альпійські та бореальні луки на силікатному субстраті
	6160	Іберійські гірські угруповання з Festuca indigesta
	6170	Альпійські та субальпійські луки на вапняках
	6180	Макаронезійські мезофільні луки
	6190	Наскельні паннонські угруповання (Stipo-Festucetalia pallentis)

	6210	Напівприродні лучні степи, остепнені луки й чагарникові зарості на вапнякових субстратах (Festuco-Brometalia) (*ділянки, важливі для орхідних)
	6220	*Несправжні степи з травами та однорічними рослинами класу Thero-Brachypodietea
	6230	*Багатовидові луки з Nardus на силікатних субстратах гірських територій (та передгірних зон континентальної Європи)
	6240	*Субпаннонські лучні степи та остепнені луки
	6250	*Паннонські лучні степи та остепнені луки на лесах
	6260	*Паннонські піщані степи
	6270	*Феноскандійські низовинні сухі - мезофітні багатовидові луки
	6280	*Північні альвари та докембрійські вапнякові пласкі скелі
	62A0	Східні субсередземноморські сухі луки (Scorzoneratalia villosae)
	62B0	*Серпентинофільні трав’яні угруповання Кіпру
	62C0	*Понтично-сарматські степи
	62D0	Мезійські гірські трав’яні угруповання

	6410	Луки з Molinia на вапнякових, торф’яних або глинисто-мулових ґрунтах (Molinion caeruleae)
	6420	Середземноморські високотравні вологі луки Molinio-Holoschoenion
	6430	Гідрофільні прибережні високотравні угруповання рівнин і від монтанного до альпійського висотних поясів
	6440	Алювіальні луки річкових долин із Cnidion dubii
	6450	Північні бореальні алювіальні луки
	6460	Трав’яні угруповання гірських торф’яників Троодосу

	6510	Низинні викошувані луки (Alopecurus pratensis, Sanguisorba officinalis)
	6520	Гірські викошувані луки
	6530	*Феноскандійські лісові луки
	6540	Субсередземноморські луки з Molinio-Hordeion secalini

	7110	*Активні верхові болота
	7120	Деградовані верхові болота, ще здатні до природного відновлення
	7130	Покривні болота (*якщо болото активне)
	7140	Перехідні трясовини та сплавини
	7150	Депресії торф’яного субстрату із Rhynchosporion
	7160	Феноскандійські мінеральні джерела та джерельні й приструмкові трав’яні болота

	7210	*Карбонатні низинні болота з Cladium mariscus та видами Caricion davallianae
	7220	*Жорстководні джерела із туфовими утвореннями (Cratoneurion)
	7230	Лужні низинні болота
	7240	*Альпійські піонерні формації Caricion bicoloris-atrofuscae

	7310	*Заболочені території типу аапа (aapa)
	7320	*Заболочені території типу палса (palsa)

	8110	Силікатні осипища від монтанного до нівального поясів (Androsacetalia alpinae та Galeopsietalia ladani)
	8120	Вапнякові сланцеві осипища від монтанного до альпійського поясів (Thlaspietea rotundifolii)
	8130	Західносередземноморські та термофільні осипища
	8140	Східносередземноморські осипища
	8150	Середньоєвропейські силікатні осипища на височинах
	8160	*Середньоєвропейські карбонатні осипища передгірного та монтанного поясів

	8210	Карбонатні скелясті схили з хазмофітною рослинністю
	8220	Силікатні скелясті схили з хазмофітною рослинністю
	8230	Силікатні скелі з піонерною рослинністю Sedo-Scleranthion або Sedo albiVeronicion dillenii
	8240	*Вапнякові каррові відслонення

	8310	Печери, закриті для відвідування
	8320	Лавові поля та природні порожнини й кратери
	8330	Цілком або частково затоплені морські печери
	8340	Постійні льодовики

	9010	*Західна тайга
	9020	*Феноскандійські гемібореальні природні старовікові широколистяні листопадні ліси (Quercus, Tilia, Acer, Fraxinus або Ulmus), багаті на епіфіти
	9030	*Природні ліси первинних сукцесійних стадій на оголених узбережжях
	9040	Північні субальпійські/субарктичні ліси з Betula pubescens ssp. czerepanovii
	9050	Феноскандійські ліси з Picea abies і багатим трав’яним покривом
	9060	Хвойні ліси на флювіогляціальних ескерах або пов’язані з ними
	9070	Феноскандійські заліснені пасовища
	9080	*Феноскандійські заболочені листяні ліси

	9110	Букові ліси Luzulo-Fagetum
	9120	Атлантичні ацидофільні букові ліси з Ilex та іноді також з Taxus у підліску (Quercion robori-petraeae або Ilici-Fagenion)
	9130	Букові ліси Asperulo-Fagetum
	9140	Середньоєвропейські субальпійські букові ліси з Acer і Rumex arifolius
	9150	Середньоєвропейські букові ліси Cephalanthero-Fagion на вапняках
	9160	Субатлантичні та середньоєвропейські дубові або дубово-грабові ліси Carpinion betuli
	9170	Дубово-грабові ліси Galio-Carpinetum
	9180	*Ліси Tilio-Acerion на схилах, осипищах та в ущелинах
	9190	Старовікові ацидофільні дубові ліси з Quercus robur на піщаних рівнинах
	91A0	Старовікові скельнодубові ліси з Ilex та Blechnum на Британських островах
	91B0	Термофільні ліси з Fraxinus angustifolia
	91C0	*Каледонські ліси
	91D0	*Заболочені ліси
	91E0	Алювіальні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae)
	91F0	Прибережні мішані ліси з Quercus robur, Ulmus laevis та Ulmus minor, Fraxinus excelsior або Fraxinus angustifolia вздовж великих рік (Ulmenion minoris)
	91G0	*Паннонські ліси з Quercus petraea та Carpinus betulus
	91H0	*Паннонські ліси з Quercus pubescens
	91I0	*Євро-сибірські степові (байрачні) ліси Quercus spp.
	91J0	*Ліси Taxus baccata на Британських островах
	91K0	Ілірійські ліси з Fagus sylvatica (Aremonio-Fagion)
	91L0	Ілірійські дубово-грабові ліси (Erythronio-Сarpinion)
	91M0	Паннонсько-балканські ліси з австрійського та скельного дуба
	91N0	*Паннонські чагарники на континентальних піщаних дюнах (Junipero-Populetum albae)
	91P0	Ялицеві ліси (Abietetum polonicum)
	91Q0	Західнокарпатські кальцефільні ліси з Pinus sylvestris
	91R0	Динарські соснові ліси на доломітах (Genisto januensis-Pinetum)
	91S0	*Західно-понтичні букові ліси
	91T0	Центральноєвропейські соснові (Pinus sylvestris) ліси лишайникові
	91U0	Cарматські степові соснові ліси
	91V0	Дакійські букові ліси (Symphyto-Fagion)
	91W0	Мезійські букові ліси
	91X0	*Букові ліси Добруджі
	91Y0	Дакійські дубово-грабові ліси
	91Z0	Meзійські ліси з липи сріблястої
	91AA	*Cхідні дубові ліси з дуба білого
	91BA	Meзійські ліси з ялиці звичайної
	91CA	Родопські й бaлкaнські ліси з Pinus sylvestris

	9210	*Апеннінські букові ліси з Taxus та Ilex
	9220	*Апеннінські букові ліси з Abies alba та букові ліси з Abies nebrodensis
	9230	Галіційсько-португальські дубові ліси з Quercus robur та Quercus pyrenaica
	9240	Іберійські ліси з Quercus faginea та Quercus canariensis
	9250	Ліси з Quercus trojana
	9260	Ліси з Castanea sativa
	9270	Грецькі букові ліси з Abies borisii-regis
	9280	Ліси з Quercus frainetto
	9290	Ліси з Cupressus (Acero-Cupression)
	92A0	Галерейні ліси з Salix alba та Populus alba
	92B0	Середземноморські прибережні формації уздовж тимчасових водотоків з Rhododendron ponticum, Salix та іншими
	92C0	Ліси з Platanus orientalis та Liquidambar orientalis (Platanion orientalis)
	92D0	Південні прибережні річкові галереї та зарості (Nerio-Tamaricetea та Securinegion tinctoriae)

	9310	Егейські ліси з Quercus brachyphylla
	9320	Ліси з Olea та Ceratonia
	9330	Ліси з Quercus suber
	9340	Ліси з Quercus ilex та Quercus rotundifolia
	9350	Ліси з Quercus macrolepis
	9360	*Макаронезійські лаврові ліси (Laurus, Ocotea)
	9370	*Пальмові гаї з Phoenix
	9380	Ліси з Ilex aquifolium
	9390	*Чагарники та низькоросла лісова рослинність з Quercus alnifolia
	93A0	Лісисті території з Quercus infectoria (Anagyro foetidae-Quercetum infectoriae)

	9410	Ацидофільні ліси з Picea від монтанного до альпійського поясів (VaccinioPiceetea)
	9420	Альпійські ліси з Larix decidua та/або Pinus cembra
	9430	Субальпійські та гірські ліси з Pinus uncinata (*якщо розташовані на гіпсах або вапняках)

	9510	*Південноапенінські ліси з Abies alba
	9520	Ліси з Abies pinsapo
	9530	*(Суб-) середземноморські соснові ліси з ендемічними видами чорних сосен
	9540	Середземноморські соснові ліси з ендемічними мезогейськими соснами
	9550	Канарські ендемічні соснові ліси
	9560	*Ендемічні (середземноморські) ліси з Juniperus spp.
	9570	*Ліси з Tetraclinis articulata
	9580	*Середземноморські ліси з Taxus baccata
	9590	*Ліси з Cedrus brevifolia (Cedrosetum brevifoliae)
	95A0	Високогірні середземноморські соснові ліси

	Teucrium abutiloides див. зображення (987_004-92Fn1302-28)
	Teucrium betonicum див. зображення (987_004-92Fn1302-29)