Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу кооперативного підприємства "Об'єднання Ринок" Кременецького споживчого товариства

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2015року

у справі № 2а-1970/3018/11

за позовом до проДержавної інспекції з контролю за цінами у Тернопільській області кооперативного підприємства "Об'єднання Ринок" Кременецького споживчого товариства стягнення штрафних санкцій, -

В жовтні 2011 року Державна інспекція з контролю за цінами у Тернопільській області (далі по тексту Інспекція) звернулась до суду із позовом до кооперативного підприємства "Об'єднання Ринок" Кременецького споживчого товариства (далі по тексту Об'єднання Ринок), яким просила частково виконати рішення № 000030 від 01.04.2011 року про застосування економічних (штрафних) санкцій до відповідача на суму 6807,16 грн. за порушення державної дисципліни цін.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з доведеності Інспекцією своїх вимог, оскільки постанова про застосування економічних санкцій не скасована і є обов'язковою до виконання. Враховуючи викладене, з Об'єднання Ринок підлягають до стягнення 6807,16 грн. економічних (штрафних) санкцій.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Об'єднання Ринок звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою та, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 14.03.2011 року по 29.03.2011 року, головним державним інспектором ДІКЦ в Тернопільській області проведено планову перевірку порядку формування та застосування тарифів на послуги за надання в оренду торгових приміщень, площ і устаткування на ринку Об'єднанням Ринок.

01.04.2011 року на підставі Акту перевірки № 000212 від 29.03.2011 року, Інспекцією прийнято рішення № 000030 про застосування до Об'єднання Ринок економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого вирішено необґрунтовано одержану виручку в розмірі 2403,58 грн. та стягнути штраф в двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки - у розмірі 4807,16 грн.

Згідно статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п.п.5 та 12 п.5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 (1819-2000-п) (з доповненнями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 951 (951-2008-п) ), Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також - звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Інспекції № 000030 від 01 квітня 2011 року про застосування до Об'єднання Ринок економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є чинним.

Доказів його скасування Об'єднання Ринок в процесі розгляду справи не надало. Тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що вказане рішення є обов'язковим до виконання.

В касаційній скарзі відповідач вказує, що вказане вище рішення № 000030 було прийнято на підставі Наказу Міністерства економіки від 30.06.2009 р. № 638/109 "Про затвердження Порядку розрахунку цін щ послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів" (z0600-09) . Однак, питання законності Наказу від 30.06.2009 р. № 638/109 (z0600-09) було предметом розгляду Окружним адміністративним судом м.Києва і постановою від 07.09.2010 року у справі № 2а-4429/09/2б70 визнано незаконною та скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 278 (278-2009-п) . Таким чином, касатор вважає, що рішення Інспекції № 000030 від 01 квітня 2011року прийняте на підставі нормативного акту, який визнано незаконним.

З цього приводу колегія суддів наголошує, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є саме стягнення економічних (штрафних) санкцій. Якщо відповідач вважає протиправним рішення Інспекції № 000030 від 01 квітня 2011 року, він не позбавлений права звернутися до суду із позовом про визнання нечинним вказаного вище рішення Інспекції.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу кооперативного підприємства "Об'єднання Ринок" Кременецького споживчого товариства - відхилити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2015року у справі № 2а-1970/3018/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.