Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Єленіної Ж.М.,

суддів - Марчук Н.О., Тельнікової І.Г.,

з участю прокурора – Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 15 березня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора України на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2010 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

звільнено на підставі ст. 48 КК України від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 272 КК України, у зв’язку із зміною обстановки, а провадження по справі закрито.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Як встановив суд, ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем, суб’єктом підприємницької діяльності з розпилювання лісодеревини, що належить до робіт з підвищеною небезпекою, будучи зобов’язаним дотримуватись правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, протягом листопада 2009 р. – червня 2010 р., використовуючи працю найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, умисно порушував норми законодавства про безпеку праці, що призвело до виникнення загрози загибелі працівників і настання інших тяжких наслідків у вигляді їх травмування, та грубо порушував законодавство про працю.

У касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону і неправильне застосування кримінального закону та порушує питання про скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, не мотивував, у чому виразилася зміна обстановки та за яких підстав обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним. Крім того, суд, викладаючи об’єктивну сторону вчиненого злочинного діяння, встановив лише склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України, і не виклав обставини злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлює вчинення нею нового злочину.

При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України – право, а не обов’язок суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому ст. 7 КПК України.

Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1, вказав, що останній пройшов навчання з питань охорони праці та виготовив відповідні інструкції, заведені журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці, інструкції з охорони праці при роботі на різних верстатах, отримав дозвіл на використання робіт з підвищеною небезпекою, провів експертизу щодо спроможності виконувати роботи підвищеної небезпеки, вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочин, який він скоїв, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Однак всупереч вищезазначеним вимогам закону суд не встановив, як саме підсудний ОСОБА_1 або обстановка навколо нього зазнала таких змін, що унеможливлює вчинення ним нового злочину.

Крім того, суд у своїй постанові при викладенні обставин інкримінованих ОСОБА_1 злочинів не вказав, в чому полягає грубе порушення підсудним законодавства про працю, за вчинення якого за ст. 172 ч.1 КК України він визнаний винним.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що висновок суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вищевказаних обставин є передчасним, а тому не може бути визнаний законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж районного суду.