Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів Орлянської В.І.,

Тельнікова І.Г.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні в місті Києві 17 березня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 01 листопада 2010 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

за ч. 3 ст. 365 КК України виправданий у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину;

за ч. 1 ст. 375 КК України засуджений на 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнений.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в наступному.

Так, ОСОБА_3 з 17 червня 1998 року обіймав посаду судді Шосткінського міського суду Сумської області, а з 23 березня 2003 року – Шосткінського міськрайонного суду Сумської області, відповідно до якої був наділений владними, організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями на здійснення правосуддя в кримінальних, та інших справах, віднесених законом до компетенції місцевих судів загальної юрисдикції, яке повинен був здійснювати з додержанням основних засад та порядку встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) , Законами України "Про судоустрій України" (3018-14) , "Про статус суддів" (2862-12) та відповідними процесуальними нормативними актами.

19 грудня 2003 року до Шосткінського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява від засновників товариства з обмеженою відповідальності "Прометей" ОСОБА_4 та спільного українсько-чеського підприємства "Контур-ПК" до директора ТОВ "Прометей" ОСОБА_5 про визнання незаконними дій останнього під час здійснення ним службових обов’язків з питань організації ведення фінансово-господарської діяльності та митного оформлення документів, спрямованих на виконання рішення суду в частині сплати платежів до державного бюджету. Крім того, просили визнати сплаченими податки, збори та інші обов’язкові платежі, які підлягали стягненню з ТОВ "Прометей" за рішенням господарського суду міста Києва від 30 липня 2003 року, визнати це рішення виконаним та заборонити стягувати на користь державного бюджету означену в рішенні суду суму – 99108521 гривень 88 копійок. Копію вказаного рішення господарського суду була додана до позовної заяви.

ОСОБА_3, який мав відповідну фахову підготовку та досвід роботи судді, встановив, що позовна заява за змістом, предметом спору та колом учасників, права та обов’язки яких зачіпали зазначені в заяві вимоги, доданими до неї документами, була не підвідомча і не підсудна Шосткінському міськрайонному суду Сумської області. Також знав, що вона подана особою – ОСОБА_6, яка не мала повноважень на представництво інтересів СУЧП "Контур – ПК", а також те, що рішенням господарського суду міста Києва від 07 листопада 2003 року постановлено стягнути з ТОВ "Прометей" до Державного бюджету України грошових коштів у сумі 99108529 гривень 88 копійок.

Проте, всупереч вимогам ст. ст. 24, 32, 136 ЦПК України ( в редакції 1963 року), ст. ст. 4, 5, 85, 91, 105, 115 ГПК України підписав ухвалу про заведення цивільної справи та прийняття її до розгляду, подав для реєстрації і присвоєння номеру справи до канцелярії. Із порушенням пунктів 3. 6, 7 ст. 143 ЦПК України не вирішив питання про притягнення або вступ до участі у справі інших учасників, права та обов’язки яких зачіпались розглядом цієї справи, та всупереч ст. 129 Конституції України, ст. ст. 15, 105, 143 ЦПК України не залучив до справи належних сторін і призначив її до розгляду на 29 грудня 2003 року.

29 грудня 2003 року ОСОБА_3 провів судове засідання й з порушенням ч. 2 ст. 32 ЦПК України ( в редакції 1963 року) виніс незаконне, завідомо неправосудне рішення у справі за позовом ОСОБА_4 та спільного українсько-чеського підприємства "Контур ПК" до ОСОБА_5 про часткове задоволення позовних вимог: визнав сплаченими та такими, що не підлягають повторному стягненню до державного бюджету з ТзОВ "Прометей" податки, збори, обов’язкові платежі в сумі 99 108 529 гривень 88 копійок, які зазначені та підлягали стягненню з ТОВ "Прометей" за рішенням господарського суду міста Києва від 30 липня 2003 року, і заборонив їх повторно сплачувати за рахунок активів ТОВ "Прометей".

Органами досудового слідства ОСОБА_3 пред’являлось також обвинувачення у тому, що його незаконні дії призвели до тяжких наслідків у вигляді недоотримання державним бюджетом України 99 108 529 гривень 88 копійок.

Крім того, на думку органів досудового слідства, ОСОБА_3 вчинив перевищення своїх службових повноважень, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, оскільки будучи досвідченим юристом і маючи досвід роботи на посаді судді, встановив, що цивільна справа за позовом ОСОБА_4, спільного українсько-чеського підприємства "Контур-ПК" до ОСОБА_5 не підвідомча і не підсудна Шосткінському міському суду Сумської області, позов подано неналежним позивачем до неналежного відповідача, відсутні підстави для задоволення позову, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на винесення завідомо неправосудного рішення, 19 грудня 2003 року прийняв від представника позивачів ОСОБА_6 зазначену позовну заяву та допустив його до участі у справі на стороні "Контур-ПК", хоча ОСОБА_6 не мав права на таке представництво, заподіявши охоронюваним законом державним інтересам істотної шкоди у вигляді підриву авторитету та престижу органів державної влади України, грубого порушення встановленого порядку реалізації конституційних засад здійснення судочинства в Україні, та спричинивши тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державним бюджетом України 99108529, 88 гривень.

Прийнявши рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_3 з ч. 2 на ч. 1 ст. 375 КК України, суд мотивував своє рішення тим, що діями ОСОБА_3 не було заподіяно тяжких наслідків державі у вигляді несплати мита, податків і зборів у сумі 99 108 529, 88 гривень, оскільки суду не представлено доказів, що в період з 24 жовтня 2005 року по 03 лютого 2010 року кошти або майно в такій або подібній сумі перебували у ТОВ "Прометей" і їх не були обернуто на користь держави. Крім того, суд зазначив про ненадання доказів того яким чином постановлене під головуванням судді Солдаткіна С.Г. судове рішення підірвало авторитет та престиж судової влади, у зв’язку з чим прийшов до висновку про недоведення обвинувачення в цій частині.

Виправдовуючи ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 365 КК України, суд послався на те, що він, будучи суддею Шосткинського міського суду, здійснював правосуддя, і приймаючи позов до ОСОБА_5 про захист порушеного і оспорюваного права та розглядаючи його по суті, діяв в межах наданих йому повноважень, а розгляд ним цього позову з порушенням правових норм охоплюється ч. 1 ст. 375 КК України.

Крім того, враховуючи закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 375 КК України, суд на підставі ст. 49 КК України звільнив ОСОБА_3 від призначеного покарання.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування вироку у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до надання неправильної юридичної оцінки діям ОСОБА_3 і безпідставної перекваліфікації його дій з ч. 2 на ч. 1 ст. 375 КК України та незаконного виправдання за ч. 3 ст. 365 КК України. Вважає, що дії ОСОБА_3 органами досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 365 КК України, оскільки він вийшов за межі повноважень судді місцевого суду, так як цивільна справа була не підвідомча і не підсудна Шосткинському міському суду. Крім того, зазначає, що діями ОСОБА_3 державі заподіяно тяжких наслідків, оскільки на підставі ухваленого ним рішення держава втратила право на отримання 99 108 529, 88 гривень, а зібрані у справі докази свідчать про те, що ухвалене ним рішення мало вирішальне значення для припинення виконавчого провадження про стягнення з ТОВ "Прометей" зазначеної вище суми.

У доповненнях до касаційної скарги прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, зазначає про допущення судом істотних порушень кримінально-процесуального закону, оскільки в порушення вимог ст. 334 КПК України суд у вироку зазначив формулювання, які ставлять під сумнів невинуватість ОСОБА_3, виправданого за ст. 365 КК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вироку суду в частині його засудження за ч. 1 ст. 375 КК України та закриття провадження в справі. Вважає, що органами досудового слідства та судом не було встановлено та доведено умислу на винесення ним завідомо неправосудного рішення, що вказує на відсутність в його діях складу вказаного злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора і доповнення до неї та заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, пояснення засудженого, який підтримав його скаргу та заперечував проти скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційної скарги засудженого про не встановлення судом умислу на вчинення ним злочину є слушними.

Так, відповідно до вимог ст. 324 КПК України, постановляючи вирок, суд повинен, зокрема, вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний та чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений.

Як вбачається з пред’явленого ОСОБА_3 обвинувачення, він вчинив постановлення завідомо неправосудного рішення, діючи з прямим умислом, оскільки усвідомлював відсутність в матеріалах цивільної справи підстав для задоволення позовних вимог, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді підриву авторитету та престижу органів державної судової влади України, грубого порушення встановленого порядку реалізації конституційних засад здійснення судочинства в Україні, сприяння недоотриманню держаним бюджетом України 99108529, 88 гривень, та бажав настання таких наслідків.

Суд, визнавши винним ОСОБА_3 у постановленні завідомо неправосудного рішення, не дав оцінку пред’явленому ОСОБА_3 обвинувачення в повному об’ємі, допустивши неповноту при дослідженні обставин справи, тобто, встановивши вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 375 КК України, фактично не встановив складу злочину, не зазначивши суб’єктивну сторону його дій.

Таке порушення є істотним та тягне скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді, за умови доведеності пред’явленого обвинувачення у постановленні завідомо неправосудного рішення, перекваліфікація дій ОСОБА_3 з ч. 2 на ч. 1 ст. 375 КК України за викладених у вироку суду обставин, є сумнівною, оскільки на думку колегії суддів, зазначені у вироку обставини, на підставі яких суд прийшов до такого висновку, є непереконливими та не можуть свідчити про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_3

До того ж, встановивши вину ОСОБА_3 у постановлені ним завідомо неправосудного судового рішення, суд у вироку не дав належної правової оцінки самому судовому рішенню, яке визнано судом завідомо неправосудним, та в порушення ст. 334 КПК України не послався на нього як на доказ вини.

На думку колегії суду, виправдувальний вирок відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 365 КК України також підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред’явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.

Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд неодноразово зазначав як встановлений факт, що ОСОБА_3, будучи досвідченим юристом і маючи досвід роботи на посаді судді, встановивши, що цивільна справа за позовом ОСОБА_4, спільного українсько-чеського підприємства "Контур-ПК" до ОСОБА_5 не підвідомча і не підсудна Шосткінському міському суду Сумської області, і позов подано неналежним позивачем до неналежного відповідача та відсутні підстави для задоволення позову, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на винесення завідомо неправосудного рішення, 19 грудня 2003 року прийняв від представника позивачів ОСОБА_6 зазначену позовну заяву та допустив його до участі у справі на стороні "Контур-ПК", хоча ОСОБА_6 не мав права на таке представництво, тобто перевищив службові повноваження, заподіявши охоронюваним законом державним інтересам істотної шкоди у вигляді підриву авторитету та престижу органів державної судової влади, грубо порушив встановлений порядок реалізації конституційних засад здійснення судочинства в Україні, та посприявши недоотриманню державним бюджетом України 99108529, 88 гривень, що є тяжкими наслідками.

Даючи оцінку доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_3, суд допустився суперечностей, вказавши у своєму висновку, що ОСОБА_3, будучи суддею Шосткинського міського суду, здійснюючи правосуддя, приймаючи позов до ОСОБА_5 про захист порушеного і оспорюваного права та розглядаючи його по суті, діяв в межах наданих йому повноважень, разом з тим, розгляд ним цього позову з порушенням вказаних вище правових норм охоплюється ч. 1 ст. 375 КК України за відсутністю в його діях злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Допущені у вироку різні, протилежні за змістом, формулювання щодо повноважень і дій ОСОБА_3 по прийняттю і розгляду вищезазначеного цивільного позову є недопустимими при прийнятті рішення про виправдання ОСОБА_3

Таким чином, суд в порушення вимог ст. 334 КПК України включив у вирок формулювання, які ставлять під сумнів висновок суду про невинність ОСОБА_3

Наведене порушення також є істотним, у зв’язку з чим вирок суду не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому його слід скасувати у повному обсязі з направленням справи на новий судовий розгляд, а касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого – задовольнити частково.

Під час нового судового розгляду справи, з урахуванням доводів касаційних скарг, суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази та інші докази, які можуть бути подані під час нового розгляду справи, дати їм належну оцінку і при доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів правильно кваліфікувати його дії та призначити покарання з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 01 листопада 2010 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.