Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - Орлянської В.І.,

суддів Тельнікової І.Г., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

захисника ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 31 березня 2011 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 3 вересня 2010 року,

постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області 24 квітня 2009 року порушено кримінальну справу щодо ліквідатора ТОВ "Альтавол" ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як вбачається із постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області від 24 квітня 2009 року, ОСОБА_2, будучи ліквідатором ТОВ "Альтавол", у період ліквідаційної процедури, маючи всі необхідні дані про фінансово-господарську діяльність зазначеного товариства, а також можливість складання і надання податкової звітності банкрота у державну податкову службу, з метою умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, не склав і не надав у ДПІ в Приморському районі м. Одеси декларацію з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, чим заподіяв державі шкоду на суму 1452770 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2010 року скасовано постанову слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області 24 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 3 вересня 2010 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить зазначені судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що висновки суду першої і апеляційної інстанцій постановлені з грубим порушенням діючого законодавства, висновки цих рішень не відповідають обставинам справи, оскільки на момент порушення кримінальної справи у наявності були всі передбачені законом приводи і підстави для її порушення, але не прийняті судами до уваги.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, захисника ОСОБА_1, який вважав касаційну скаргу необгрунтованою, а постановлені рішення законними, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та матеріалів провадження за скаргою захисника ОСОБА_3, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставою -матеріали дослідчої перевірки, в ході якої виявлені достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого

ч. 3 ст. 212 КК України.

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи.

Виходячи зі змісту ст.ст. 94- 97, 236-8 КПК України, суд першої інстанції, здійснюючи контроль за законністю порушення кримінальної справи, має перевірити чи є приводи і підстави, які вказують на ознаки злочину, чи достатньо даних для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства та чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження у справі. На цій стадії суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти законність джерел отримання даних, які стали приводом і підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Усупереч указаному, місцевий суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, вказаних вимог закону не дотримався, замість перевірки наявності передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законності джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, вдався до оцінки наявних у справі доказів, тобто заздалегідь вирішив і розглянув ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Так, скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи, суд в своїй постанові послався, що суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, умисними діями, спрямованими на ухилення від сплати податків, а в діях ОСОБА_2 відсутні такі ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасним, оскільки суб’єктивна сторона складу злочину, в тому числі й умисел, як його складова, встановлюються на підставі оцінки доказів, зібраних у справі під час проведення досудового слідства після порушення кримінальної справи, а під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи така оцінка доказів є неприпустимою.

Вищенаведене підтверджує, що суд першої інстанції вдався до оцінки доказів, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, чим, істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора, дійшов помилкового висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, є законним і обґрунтованим. Такий висновок апеляційного суду про незаконність постанови про порушення кримінальної справи від 24 квітня 2009 року щодо ОСОБА_2 за наявності порушень при розгляді скарги судом першої інстанції є незаконним.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги прокурора є обґрунтованими, а постановлені за результатами розгляду скарги судові рішення підлягають скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд,.

Суду першої інстанції при новому судовому розгляді подану скаргу необхідно розглянути у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом, задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси 19 серпня 2010 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_3 діючої в інтересах ОСОБА_2 і скасовано постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області від 24 квітня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ліквідатора ТОВ "Альтавол" ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 3 вересня 2010 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.