Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Веденяпіна О.А.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області правонаступника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року у справі № 1170/2а-2302/12 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" (далі - Товариство) до ДПІ, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У липні 2012 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000522330, № 0000512330 від 5.03.2012 року, № 0000390225, № 0000380225 від 29.05.2012 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток і податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

4 жовтня 2012 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000522330, № 0000512330 від 5.03.2012 року, № 0000390225, № 0000380225 від 29.05.2012 року визнані протиправними та скасовані.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Кіровоградського Київського окружного адміністративного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 24.01.2012 року до 13.02.2012 року ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2008 року до 30.06.2011 року, за наслідками якої 20.02.2011 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижений податок на прибуток, у розмірі 283 054,00 грн., а також у порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.,п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 241 165,00 грн.

5 березня 2012 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000522330 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 382 742,00 грн., № 0000512330 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 320 916,00 грн.

23 березня 2012 року Товариство звернулося до Державної податкової служби у Кіровоградській області зі скаргою щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000522330, № 0000512330 від 5.03.2012 року.

21 травня 2012 року Державна податкова служба у Кіровоградській області прийняла рішення щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000512330 від 5.03.2012 року в частині застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 39 875,00 грн., скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000522330 від 5.03.2012 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 49 844,00 грн., в інших частинах оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

29 травня 2012 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000380225 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 281 041,00 грн., № 0000390225 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 332 898,00 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позапланова виїзна перевірка Товариства податковим органом була здійснена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області від 3.08.2011 року щодо порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, п. 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року (z0034-11) (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що ДПІ у порушення вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України необґрунтовано прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.