Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні 7 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз 20 березня 2007 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненого 9 серпня 2008 року за відбуттям строку покарання,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодноразово судимого, останній раз 24 лютого 2006 року за ч. 3 ст. 186, ст. 304, ст. 70, ст. 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненого 9 жовтня 2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 17 днів,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2006 року і остаточно визначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційному порядку судові рішення щодо ОСОБА_2 не оскаржуються.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за те, що вони 18 серпня 2009 року приблизно о 3-й год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, проникли у приміщення магазину "Ніка" у м. Синельниково Дніпропетровської області, де таємно викрали чуже майно, належне потерпілій ОСОБА_3, на загальну суму 514 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок та ухвалу через неповноту досудового та судового слідства, а справу – направити на нове розслідування або пом’якшити призначене йому покарання, посилаючись на недостатню перевірку його доводів з приводу непричетності до вчинення злочину, фальсифікацію матеріалів кримінальної справи та неправильну кваліфікацію його дій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.

Як убачається із матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 185 КК України ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_2 під час досудового слідства та у судовому засіданні, даними, що містяться у протоколі огляду місця події, та речовими доказами.

Сам засуджений ОСОБА_1 на досудовому слідстві повністю визнавав свою вину та детально розповідав про проникнення до магазину та вчинення крадіжки, у судовому засіданні, визнавши вину частково, також підтвердив факт свого перебування у магазині та заволодіння картками поповнення рахунків мобільних телефонів.

Всі наведені докази у повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, тяжкість скоєного, обставини, які впливають на призначення покарання, дані про його особу, те, що він раніше неодноразово судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння.

Вважати призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, колегія суддів підстав не знаходить.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого ОСОБА_1, аналогічні доводам його касаційної скарги, і правомірно визнав їх безпідставними. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.