Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя: Вербицька О.В. Судді: Острович С.Е. Федоров М.О. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р.

у справі № 823/2381/14

за позовом Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Комунальне підприємство "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради (далі - позивач, КП "Черкасиелектротранс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Черкасах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі КП "Черкасиелектротранс", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у м. Черкасах, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Черкасах було проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП "Черкасиелектротранс" з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2013 року № 1535/23-01-17-0508/03328675.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2014 року № 20/23-01-17-0508/03328675, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 517410 грн. 68 коп. та пеню у розмірі 104876 грн. 09 коп.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно акта перевірки від 27 грудня 2013 року № 1535/23-01-17-0508/03328675 КП "Черкасиелектротранс" у період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року несвоєчасно та не в повному обсязі перераховано податок на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб, нарахований у період з серпня 2010 року по червень 2012 року сплачувався до бюджету протягом 2011-2012 років включно під час виплати заробітної плати. Оскільки виплата заробітної плати здійснювалася з порушенням строків, встановлених ст. 24 Закону України "Про оплату праці", було також порушено строки перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (2755-17) , відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 якого податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Водночас з 06 серпня 2011 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (2755-17) , відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 якого якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем порушено строки сплати податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим йому було правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції та пеня.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради відхилити.

2.Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.