Протокол N 6
до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який стосується скасування смертної кари зі змінами, внесеними Протоколом N 11
( 994_536 ) (994_536)
Статус Протоколу див. (994_545)
Офіційний переклад (*)
_______________
(*) Офіційний переклад затверджено Міністерством закордонних справ України 27 січня 2006 року.
Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
, підписаної в Римі 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція),
вважаючи, що еволюційні зміни, що мали місце в кількох державах - членах Ради Європи, відображають загальну тенденцію до скасування смертної кари,
домовилися про таке:
Стаття 1
Скасування смертної кари
Смертна кара скасовується. Нікого не може бути засуджено до такого покарання або страчено.
Стаття 2
Смертна кара під час війни
Держава може передбачити у своєму законодавстві смертну кару за діяння, вчинені під час війни або невідворотної загрози війни; таке покарання застосовується лише у випадках, передбачених цим законодавством і згідно з його положеннями. Держава повідомляє Генерального секретаря Ради Європи про відповідні положення цього законодавства.
Стаття 3
Заборона відступу від зобов'язань
Жодних відступів від положень цього Протоколу не допускається на підставі статті 15 Конвенції (995_004)
.
Стаття 4
Заборона застережень
Жодних застережень стосовно положень цього Протоколу не допускається на підставі статті 57 Конвенції (995_004)
.
Стаття 5
Територіальне застосування
1. Будь-яка держава при підписанні або депонуванні своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття чи схвалення може зазначити територію чи території, до яких застосовуватиметься цей Протокол.
2. Будь-яка держава може будь-коли після цього надіслати на ім'я Генерального секретаря Ради Європи заяву про поширення дії цього Протоколу на будь-яку іншу територію, зазначену в цій заяві. Стосовно такої території Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає після дати отримання такої заяви Генеральним секретарем.
3. Будь-яка заява, зроблена на підставі двох попередніх пунктів, може бути відкликана щодо будь-якої території, зазначеної в цій заяві, у повідомленні на ім'я Генерального секретаря. Відкликання набирає чинності в перший день місяця, що настає після дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.
Стаття 6
Зв'язок із Конвенцією
Держави-учасниці розглядають положення статей 1 - 5 цього Протоколу як додаткові статті Конвенції (995_004)
, і всі положення Конвенції застосовуються відповідно.
Стаття 7
Підписання і ратифікація
Цей Протокол відкритий для підписання державами - членами Ради Європи, які підписали Конвенцію (995_004)
. Він ратифікується, приймається чи схвалюється. Держава - член Ради Європи не може ратифікувати, прийняти чи схвалити цей Протокол, якщо вона одночасно або раніше не ратифікувала Конвенцію. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи схвалення депонуються у Генерального секретаря Ради Європи
Стаття 8
Набрання чинності
1. Цей Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає після дати, коли п'ять держав - членів Ради Європи висловили свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу згідно з положеннями статті 7.
2. Стосовно будь-якої держави - члена, яка висловить свою згоду на обов'язковість для неї цього Протоколу після набрання ним чинності, Протокол набирає чинності в перший день місяця, що настає після дати депонування ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи схвалення.
Стаття 9
Функції депозитарію
Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави - члени Ради:
a) про будь-яке підписання;
b) про депонування будь-якої ратифікаційної грамоти чи будь-якого документа про прийняття або схвалення;
c) про будь-яку дату набрання чинності цим Протоколом згідно зі статтями 5 і 8;
d) про будь-яку іншу дію, повідомлення чи сповіщення, яке стосується цього Протоколу.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те уповноважені представники, підписали цей Протокол.
Учинено у Страсбурзі 28 квітня 1983 року англійською і французькою мовами, обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії кожному підписантові.