Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Островича С.Е., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 у справі № 804/12557/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Індастріал" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста-Індастріал" про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.05.2014 № 0001792204, № 0001782204.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Веста Індастріал" подано декларацію з ПДВ до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за листопад 2013 року від 19.12.2013 № 9081845565, у якій рядок 21 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" складає 497438 грн., рядок 22 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду), за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду" та рядок 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" складає 144537 грн.

Відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року ТОВ "Веста Індастріал", за результатами якої складено акт від 07.04.2014 № 1022/04-66-22-04-06/32702174, згідно з висновками якого позивачем порушено вимоги пунктів 200.1, 200.2, 200.3, пункту "б" 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пр. ІІІ Розділу Наказу від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за № 2094/24626 (z2094-13) , внаслідок чого зменшується залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 144537,00 грн. за листопад 2013 року та збільшується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду на суму ПДВ 5275102,00 грн.

Висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується на тому, що позивачем, відповідно до наданої декларації з ПДВ, до складу податкового кредиту за листопад 2013 року включену суму від'ємного значення ПДВ, яке виникло за травень 2013 року, яке було зменшено податковим повідомленням-рішенням № 0003032201 від 28.10.2013, винесеним за результатами попередньої перевірки ТОВ "Веста-Індастріал" на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 13.09.2013 № 448/04-66-221/32702174.

На підставі акту перевірки 07.04.2014 № 1022/04-66-22-04-06/32702174 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 08.05.2014:

- № 0001792204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7912503,00 грн., у тому числі 5275102,00 грн. за основним платежем та 2637551,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0001782204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 144537,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в лютому 2014 року позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 № 0003032201 в судовому порядку і постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі № 804/2659/14 адміністративний позов ТОВ "Веста Індастріал" задоволено, податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 № 0003032201 скасовано. На момент розгляду справи судом першої інстанції справа № 804/2659/14 переглядалась судом апеляційної інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що у позивача в листопаді 2013 року був відсутній обов'язок сплачувати визначену у податковому повідомленні-рішенні від 28.10.2013 № 0003032201 суму грошового зобов'язання та відображати її у податковій звітності до дня набрання судовим рішенням законної сили за результатами його оскарження. Отже, і в формуванні податкової звітності за листопад 2013 року позивачем правомірно відображено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 144537 грн.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.54.3.2. п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 54. 5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи з положень пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому, відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Зазначене кореспондується також із змістом податкового повідомлення-рішення за формою "В4", форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (z2135-12) , в якому зазначається, що протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем її закінчення), частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби.

Вказаними положеннями чітко обумовлено, що фактичне зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у разі судового оскарження відбувається лише за наслідками розгляду відповідної судової справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі № 804/2659/14 адміністративний позов ТОВ "Веста Індастріал" задоволено, податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 № 0003032201 скасовано.

На момент розгляду справи судом першої інстанції справа № 804/2659/14 переглядалась в апеляційному порядку, що також є підтвердженням відсутності підстав для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .