Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Олексієнко М.М., Черпак Ю.К., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Сумського обласного військового комісаріату про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій,

У січні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося до суду з позовом до Сумського обласного військового комісаріату з вимогами про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 р., позов задоволено частково. Стягнуто з Сумського обласного військового комісаріату на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за січень 2015 року в розмірі 155, 67 грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами встановлено, що Сумський обласний військовий комісаріат зареєстрований як юридична особа, включений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в органі Пенсійного фонду України.

Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 16.01.2015 р., призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до сплати у січні належить 4 095, 67 грн.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій врегульовано Інструкцією, пунктом 6 якої передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1 (z0064-04) ).

За правилами пункту 6.10 вказаної Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу ПФУ за місцем його реєстрації.

Вирішуючи спір та часткового задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідач заборгованість визнав та надав у судове засідання платіжне доручення № 61 від 27.01.2015 р., відповідно до якого на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах було частково відшкодовано фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за січень 2015 року в розмірі 3940 грн., тому суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача решту заборгованості в сумі 155, 67 грн.

Доводи апеляційної та касаційної скарг зводяться до того, що сплачена відповідачем заборгованість за січень 2015 року в розмірі 3940 грн. зарахована Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах в погашення заборгованості за грудень 2014 року, тому Управління вважає, що у відповідача ще існує заборгованість по фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2015 року.

Вказаним доводам дана належна правова оцінка судом апеляційної інстанції, який у своєму рішенні правильно зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, звернувшись до суду, просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 саме за січень 2015 року в сумі 4095, 67 грн.

Крім того, Верховний Суд України в постанові від 02.06.2015 р. (справа № 21-166а15) вказав на те, що аналіз положень Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) , "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1 (z0064-04) , дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015р. залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.