Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні), Головчук С.В., Кочана В.М.,секретаря Горбатюка В.С.,

за участю позивача і представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними рішень, дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,

В серпні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (далі - відділ ДВС) та просив: визнати незаконним перебування його автомобіля Мазда 3, номерний знак НОМЕР_1 під арештом за постановою від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 з 02.11.2013 р. по 05.08.2014 р.; визнати протиправною і незаконною бездіяльність начальника відділу ДВС Двірника С.М. та державного виконавця Найди Т.Ю., яка полягає в умисному нескасуванні постанови від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 про арешт майна, в утриманні майна (автомобіля Мазда 3, номерний знак НОМЕР_1) під арештом за постановою ВП № 38707854 у період з 02.11.2013 р. по 05.08.2014 р. та в умисному невиконанні рішення суду від 16.09.2013 р. і ухвали від 14.02.2014 р.; визнати грубе порушення начальника відділу ДВС Двірником С.М. і державним виконавцем Найдою Т.Ю. статті 31 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, позов задоволено. Визнано незаконним перебування під арештом автомобіля Мазда 3, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, за виконавчим провадженням № 38707854 в період з 02.11.2013 р. по 05.08.2014 р. Визнано протиправною бездіяльність відділу ДВС та начальника відділу ДВС Двірника С.М. щодо нескасування арешту майна за виконавчим провадженням № 38707854.

У касаційній скарзі відділ ДВС, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду з підстав, які виникли у 2013 році, наявність судових рішень в інших справах з того самого спору і між тими самими сторонами, а також відсутність підстав для зняття чи скасування арешту, накладеного на майно боржника, враховуючи чинність постанови про стягнення з нього виконавчого збору.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 вважає її доводи безпідставними та просить залишити судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ від 04.06.2010 р. відкрито виконавче провадження ВП № 19622633 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 11.05.2010 р. № 3244 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 92 217,87 грн за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна - транспортного засобу MAZDA 3. Боржнику надано строк до 10.06.2010 р. для добровільної сплати боргу.

В межах виконавчого провадження ВП № 19622633 державним виконавцем прийнято постанови: від 10.06.2010 р. - про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_4, в межах суми боргу та оголошення заборони на його відчуження; від 16.06.2010 р. - про оголошення у розшук та затримання автомобіля MAZDA 3, 2008 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, вилучення ключів та технічного паспорту; від 18.06.2010 р. - про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн.

28.01.2011 р. і повторно 12.07.2012 р. ПАТ "Укрсоцбанк" звертався до районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ із заявою про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з виконанням ОСОБА_4 своїх зобов'язань перед банком.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 р. в адміністративній справі № 2а-5794/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р., зобов'язано районний відділ ДВС Білоцерківського МРУЮ винести постанову про повернення ПАТ "Укрсоцбанк" виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_4 92 217, 87 грн. Крім того, суд зобов'язав відповідача вчинити дії щодо звільнення з-під арешту заставленого майна - автомобіля MAZDA 3, номер державної реєстрації НОМЕР_1.

Постановою державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 19622633 повернуто стягувачу виконавчий напис нотаріуса від 11.05.2010 р. № 3244, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання.

Одночасно державним виконавцем прийнято дві інші постанови: від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 - про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 18.06.2010 р. б/н про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн та від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 - про накладення арешту на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_4, у межах суми стягнення - 9371,78 грн, а також про заборону відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Запис про публічне обтяження на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 ВП № 38707854 внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зі змісту якого вбачається, що накладено арешт на автомобіль MAZDA 3, який належить ОСОБА_4

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 р. у справі № 810/4362/13-а (з урахуванням ухвали від 14.02.2014 р. про роз'яснення цього судового рішення) скасовано постанову державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору у розмірі 9221,78 грн.

На виконання вказаного судового рішення начальником районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ прийнято постанову від 19.11.2013 р. ВП № 38707854 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2013 р.

В той самий день державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41292163 з виконання постанови від 18.06.2010 р. про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн.

За результатами перевірки виконавчого провадження ВП № 41292163 начальником районного відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ прийнято постанову від 05.08.2014 р., якою скасовано постанову державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 про арешт майна боржника ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження, а також постановлено вилучити запис № 8 про публічне обтяження за № 13784386 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, внесеного на підставі скасованої постанови від 06.06.2013 р. ВП № 38707854. Цією ж постановою накладено новий арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження в межах суми стягнення при виконанні постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.06.2010 р. б/н.

Станом на 19.08.2014 р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зазначено нечинним запис № 8 щодо публічного обтяження рухомого майна, яке належить ОСОБА_4, на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 та внесено запис № 12 про публічне обтяження у вигляді арешту рухомого майна, що належить ОСОБА_4, на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 05.08.2014 р. ВП № 41292163.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що впродовж тривалого періоду часу посадові особи відділу ДВС систематично вчиняли протиправні дії та приймали рішення, спрямовані на обмеження прав ОСОБА_4 на вільне користування і розпорядження належним йому майном, шляхом накладення арешту на це майно, а також проявили бездіяльність, що виявилась у невжитті заходів для припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання (оголошення у розшук та затримання автомобіля) на підставі постанови державного виконавця від 06.06.2013 р.

Проте суди не врахували, що надання оцінки діям відділу ДВС щодо накладення арешту на майно ОСОБА_4, в тому числі на належний йому автомобіль, безпосередньо пов'язано з вирішенням питання про законність підстав накладення арешту.

Постанова державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854 про накладення арешту на майно ОСОБА_4 неодноразово була предметом судового розгляду, про що зазначено і в оскаржених судових рішеннях в даній справі.

У зв'язку з цим суди мали перевірити, чи є у провадженні цього або іншого адміністративного суду адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; що в силу пункту 3 частини першої статті 155 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду або чи є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами, що є підставою для закриття провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 157 КАС України).

Можливість оскарження дій ДВС щодо накладення арешту на майно пов'язана також з дотриманням строку звернення до суду.

За приписами частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суди не встановили, коли позивач дізнався чи міг дізнатись про постанову державного виконавця від 06.06.2013 р. ВП № 38707854, на підставі якої належний йому автомобіль перебував під арештом до 05.08.2014р., та не перевірили поважність причини пропуску цього строку.

Крім того, арешт майна ОСОБА_4, накладений в межах виконавчого провадження № 38707854, скасований постановою начальника відділу ДВС від 05.08.2014 р., тому рішення судів про визнання незаконним перебування автомобіля позивача під арештом за виконавчим провадженням № 38707854 у період з 02.11.2013 р. по 05.08.2014 р. та визнання протиправною бездіяльність відділу ДВС щодо нескасування арешту на майно за вказаним виконавчим провадженням носять декларативний характер і не спрямовані на забезпечення реального захисту прав позивача.

Фактично висновки судів зводяться до загальної оцінки дій органу ДВС, які були направлені на виконання постанови державного виконавця від 18.06.2010 р. про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 9 221,78 грн за рахунок майна цього боржника.

З урахуванням викладеного та виходячи з приписів статті 227 КАС України, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Районного відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.