Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.,

та представників сторін:

від позивача - Харченко В.Є.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013

у справі № 2а-2354/09/0870

за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт"

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області ДПС

про скасування податкової вимоги,-

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, позовні вимоги задоволено: визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу від 30.03.2009 № 1/179.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0002082310/0 від 03.11.2005, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3323359,80 грн. За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення сума податкового зобов'язання з податку на прибуток зменшена контролюючим органом і визначена остаточно податковим повідомленням-рішенням № 0002082310/2 від 11.04.2006 в розмірі 3191485,23 грн., яке, в свою чергу, залишено без змін податковим повідомленням-рішенням № 0002082310/3 від 03.07.2006.

В подальшому позивач розпочав процедуру судового оскарження, за наслідками якого:

- постановою Господарського суду Запорізької області від 01.09.2006 по справі № 18/398/06-АП позов ДП "БМТП" частково задоволено, скасовано податкові повідомлення - рішення № 0002082310/2 від 11.04.2006 та № 0002082310/3 від 03.07.2006 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 90 006,36 грн.;

- постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2006 по справі 18/398/06-АП, апеляційну скаргу ДП "БМТП" задоволено, прийнято нову постанову, якою скасовані податкові повідомлення-рішення № 0002082310/2 від 11.04.2006 та № 0002082310/3 від 03.07.2006 повністю;

- ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2009 скасовано постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.12.2006 та залишено в силі постанову Господарського суду Запорізької області від 01.09.2006.

Таким чином, внаслідок апеляційного узгодження зазначених податкових повідомлень-рішень сума податкового зобов'язання з податку на прибуток зменшена судом на 90006,36 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 19 та 27 березня 2009 року до державного бюджету перераховано 101600,00 грн. авансового платежу з податку на прибуток за 1-ий квартал 2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідачем зазначену суму авансового платежу з податку на прибуток зараховано в рахунок погашення податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями № 0002082310/2 від 11.04.2006 та № 0002082310/3 від 03.07.2006.

01.04.2009 на адресу позивача надійшла перша податкова вимога Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 30.03.2009 № 1/179, у зв'язку із наявністю, станом на 30.03.2009, податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 2999367,69 грн., у тому числі 1488905,05 грн. основного платежу, 1510303,88 грн. штрафних санкцій та 158,76 грн. пені.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент направлення оскаржуваної податкової вимоги), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Разом з тим, судами встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2009 по справі № 2а-2278/09/0870 за позовом ДП "БМТП" до Бердянської ОДПІ, залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, визнано неправомірними дії Бердянської ОДПІ з погашення податкового зобов'язання, визначеного та доведеного позивачу податковими повідомленнями-рішеннями № 0002082310/2 від 11.04.2006 та № 0002082310/3 від 03.07.2006. Визнано неузгодженим податкове зобов'язання ДП "БМТП", визначене та доведене податковими повідомленнями-рішеннями Бердянської ОДПІ № 0002082310/2 від 11.04.2006 та № 0002082310/3 від 03.07.2006.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувана податкова вимога не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню, оскільки позивач не мав податкового боргу, а тому відповідач не мав правових підстав для направлення податкової вимоги.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .