Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Феклістова О.В., розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - ВВД ФСС НВВПЗ) у Дубенському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року

У березні 2011 року ОСОБА_5 у Дубенському міськрайонному суді Рівненської області пред'явив позов до ВВД ФСС НВВПЗ у Дубенському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними.

З урахуванням збільшень до позовних вимог, просив:

- скасувати постанову відповідача від 16 листопада 2010 року № 1705/187/187/877 про призначення одноразової допомоги в сумі 35 520,00 грн.;

- скасувати постанову відповідача від 07 грудня 2010 року № 1705/187/187/902 про призначення щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 355,20 грн.;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок одноразової та щомісячної допомоги та стягнути недоплачені кошти в сумі 65 423,40 грн.;

- встановити розмір втраченого середнього заробітку в сумі 2 445,69 грн., з якого в подальшому проводити відповідні виплати;

- стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн. моральної шкоди.

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Визнано дії відповідача неправомірними.

Скасовано постанови ВВД ФСС НВВПЗ у Дубенському районі Рівненської області від 16 листопада 2010 року № 1705/187/187/877 і від 07 грудня 2010 року № 1705/187/187/902 в частині призначення розмірів допомоги.

Зобов'язано ВВД ФСС НВВПЗ у Дубенському районі Рівненської області зробити перерахунок одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності та щомісячної страхової виплати ОСОБА_5 відповідно до вимог статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності".

Стягнуто з ВВД ФСС НВВПЗ у Дубенському районі Рівненської області на користь ОСОБА_5 недоплачену одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 18900,00 грн.

Визнано, що середня заробітна плата, яка повинна бути врахована ВВД ФСС НВВПЗ у Дубенському районі Рівненської області для обчислення та виплати щомісячних відшкодувань ОСОБА_5, повинна складати 2292,44 грн.

Стягнуто з ВВД ФСС НВВПЗ у Дубенському районі Рівненської області на користь ОСОБА_5 5000,00 грн. моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постаново Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року апеляційну скаргу ВВД ФСС НВВПЗ у Дубенському районі Рівненської області задоволено.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 листопада 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення.

В позові ОСОБА_5 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_5 подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що рішення судом ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить його скасувати та залишити в силі постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 листопада 2011 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скар га підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) .

Відповідно до частини першої статті 2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття справи адміністративної юрисдикції надано у пункті 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, справою адміністративної юстиції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, обов'язковими умовами віднесення справи до адміністративної юрисдикції має бути участь у ній суб'єкта владних повноважень і тільки за умов, якщо оскаржуються його дії, бездіяльність або рішення при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Згідно з частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності. Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) встановлено механізм та порядок проведення виплат. Право на їх отримання встановлено Цивільним кодексом України (435-15) .

Разом з тим, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та його органи на місцях не є суб'єктами владних повноважень, оскільки відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Отже, Фонд не наділений повноваженнями здійснювати владні управлінські функції.

Спірні правовідносини є цивільно-правовими, а не публічно-правовими, що виключає розгляд цієї справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судів першої інстанції та апеляційного суду підлягають скасуванню, а провадження у справі, яке відкрите за нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 18 листопада 2011 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними, закрити.

Роз'яснити ОСОБА_5, що даний спір може бути вирішений загальними судами у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.