Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 

у складі:

головуючого                  Кривенди О.В.,

суддів:                      Гриціва М.І., Коротких О.А., 

                             Кривенка В.В., Маринченка В.Л., 

                             Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., 

                             Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом громадської організації "Публічний аудит" (далі - ГО "Публічний аудит") до Президента України про визнання незаконними указів,

У червні 2015 року ГО "Публічний аудит" звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати незаконними та нечинними:

- Указ Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (694/2014) (далі - Комісія);

- Указ Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (715/2014) .

На обґрунтування позову ГО "Публічний аудит" зазначила, що при прийнятті цих указів Президент України вийшов за межі своїх повноважень, визначених статтею 106 Конституції України, серед яких немає повноважень щодо створення колегіальних органів, яким є Комісія (694/2014) .

Вказала, що цими указами порушено права споживачів житлово-комунальних послуг, оскільки тарифи по оплаті цих послуг встановлені незаконно утвореною Комісією (694/2014) .

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 червня 2015 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки зазначена справа належить до конституційної юрисдикції та непідвідомча Вищому адміністративному суду України.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, ГО "Публічний аудит" звернулася із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС.

У заяві ГО "Публічний аудит" наводить доводи щодо підвідомчості цього спору адміністративній юрисдикції. Просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу на розгляд до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 171-1 КАС встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України.

У пункті 1 частини третьої статті 17 цього Кодексу (2747-15) зазначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Повноваження Конституційного Суду України визначені у статті 13 Закону України від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України", у пункті 1 якої зазначено, що Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Відповідно до статті 15 цього Закону (422/96-ВР) підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України (254к/96-ВР) ; порушення встановленої Конституцією України (254к/96-ВР) процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

Оскільки у позовній заяві ГО "Публічний аудит" йдеться про те, що оскаржувані укази видані Президентом України з перевищенням його конституційних повноважень, Вищий адміністративний суд України дійшов правомірного висновку, що зазначений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 5 червня 2015 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим заява ГО "Публічний аудит" задоволенню не підлягає.

Керуючись частиною шостою статті 171-1, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви громадської організації "Публічний аудит" відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.