Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., суддів Бєломєстнова О.Ю., Стойки В.В., при секретарі судового засідання Лакушевій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування Указу Президента України Віктора Ющенка N 46/2010 (46/2010) від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України" за участю позивача: ОСОБА_1 - особисто відповідача: не з'явився (від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився), В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича про визнання незаконним Указу Президента України Віктора Ющенка N 46/2010 (46/2010) від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України" та зобов'язання скасувати його.

Ухвалою суду від 2 квітня 2010 року закрито провадження в адміністративній справі N 2а-1219/10/0570 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Президента України про зобов'язання Президента України скасувати Указ Президента України Віктора Ющенка N 46/2010 (46/2010) від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України" у зв'язку із відмовою позивача.

Відсутність підстав для нагородження позивач доводить аналізом положень Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про державні нагороди" (1549-14) , головним з яких є те, що нагороджувана особа не є і ніколи не була громадянином України, що уможливлює нагородження саме даною державною нагородою.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач до судового засідання не з'явився, надіслав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до пункту 25 статті 106 Конституції України (254к/96-ВР) Президенту України належать повноваження нагороджувати державними нагородами. Крім того, позивач оскаржує Указ Президента України від 20 січня 2010 року N 46/2010 (46/2010) "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України" незважаючи на те, що цей акт індивідуальної дії не стосується прав, свобод чи інтересів позивача.

Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та розглянути справу у його відсутності.

Ухвалою від 24 березня 2010 року судом до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, внук нагородженого - ОСОБА_2.

У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не з'явилась. Про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи адміністративного позову, суд встановив наступне.

20 січня 2010 року Президент України Ющенко В.А. прийняв Указ N 46/2010 (46/2010) "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України", яким присвоїв звання Герой України з удостоєнням ордена Держави Бандері Степану Андрійовичу - провідникові Організації українських націоналістів (посмертно) (арк. справи 24).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії протоколу вручення державних нагород України в Національному академічному театрі опери і балету імені Тараса Шевченка від 22 січня 2010 року, Президентом України В.А.Ющенком відповідно до Указу Президента України "Про присвоєння звання С.Бандері Герой України" від 20 січня 2010 року (46/2010) вручено атрибути звання Герой України орден Держави N 227 та посвідчення до звання Герой України N 223 ОСОБА_2 - (внуку нагородженого).

Спірний Указ (46/2010) підписаний Президентом України та оприлюднений на офіційному веб-сайті Президента України в інформаційній мережі Інтернет, де позивач мав можливість з ним ознайомитися.

Повноваження Президента України із нагородження державними нагородами передбачені пунктом 25 статті 106 Конституції України (254к/96-ВР) . З цієї норми вбачається, що нагородження державними нагородами є виключною компетенцією Президента України, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про видання спірного Указу (46/2010) у межах компетенції відповідача.

Відповідно до статті 105 Конституції України (254к/96-ВР) звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

Преамбулою Закону України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року N 1549-III (1549-14) передбачено, що цей Закон (1549-14) відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) встановлює державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною.

Цим законом визначено, що державні нагороди України (далі - державні нагороди) є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Державні нагороди встановлюються виключно законами України.

Законодавство про державні нагороди складається з Конституції України (254к/96-ВР) , цього Закону (1549-14) та указів Президента України, що видаються відповідно до нього.

Державними нагородами є, зокрема, звання Герой України.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року N 1549-III (1549-14) нагородження державними нагородами провадиться Указом (46/2010) Президента України, що є формою реалізації владних управлінських функцій.

Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно (частина 3 статті 5 розділу I Закону України "Про державні нагороди України" (1549-14) ) .

Статтею 6 цього Закону (1549-14) визначено, що вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Ця норма є спеціальною щодо звання Герой України тому підлягає переважному застосуванню перед загальними положеннями розділу I Закону (1549-14) .

З аналізу зазначеної норми вбачається, що вона містить імперативний припис відносно правового статусу особи, яка нагороджується - вона обов'язково повинна бути громадянином України.

Україна як незалежна демократична держава проголошена 24 серпня 1991 року, згідно із Постановою Верховної Ради Української РСР від 24 серпня 1991 року N 1427-XII (1427-12) .

Питання громадянства України регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про громадянство України" (2235-14) та іншими законодавчими актами. Підстави набуття громадянства України наведені у статті 2 Закону України "Про громадянство України" (2235-14) у редакції Закону від 8 жовтня 1991 року N 1636-XII (1636-12) та статті 3 у редакції Закону від 18 січня 2001 року N 2235-III (2235-14) . З вказаних норм Законів випливає, що набуття громадянства України є можливим з 1991 року. Отже, особи, що померли до цього року не можуть бути громадянами України.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) судом визнано загальновідомою ту обставину, що Бандера Степан Андрійович помер у 1959 році. Таким чином, судом встановлено, що С.Бандера помер до 1991 року. Тому він не є громадянином України, через що не може бути нагороджений званням "Герой України".

Суд звертає увагу на те, що надання оцінки діяльності Бандери С.А. у контексті підстав для відзнаки його званням "Герой України" не належить до повноважень суду, а знаходиться виключно у компетенції особи, яка прийняла рішення про його нагородження. Суд може перевіряти це рішення тільки на предмет його відповідності законодавству України.

Акти Президента України можуть бути предметом оскарження у суді, що прямо вбачається з приписів статті 55 Конституції України (254к/96-ВР) та підтверджується у рішеннях Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року 9-зп (v009p710-97) та від 25 листопада 1997 року N 6-зп (v006p710-97) . При цьому у відповідності з завданням та принципами адміністративного судочинства, які визначені у статтях 2 та 7 КАС України (2747-15) , суд оцінює спірний Указ (46/2010) на відповідність законам України, а не інтересам окремих осіб.

Судом також враховано, що за правовим змістом та підставами позбавлення державних нагород відрізняється від визнання незаконним та скасування актів про нагородження.

Враховуючи те, що спірний Указ (46/2010) був прийнятий з порушенням норм матеріального права та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття (п. 1, 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ) , колегія суддів вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Судові витрати відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 2 - 15, 17 - 18, 24, 33 - 35, 41 - 42, 47 - 51, 56 - 59, 69 - 71, 79, 86, 87, 94, 99, 104 - 107, 110, 122 - 143, 151 - 154, 158, 162, 163, 167, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Президента Україна про визнання незаконним та скасування Указу Президента України N 46/2010 (46/2010) від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Героя України" задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Указ Президента України N 46/2010 (46/2010) від 20 січня 2010 року "Про присвоєння С.Бандері звання Героя України".

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 2 квітня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня оголошення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.