За позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України Державного казначейства України про визнання незаконним та скасування підпункту першого пункту першого постанови КМУ судова колегія у складі: головуючий суддя О.В. Головань, судді О.О. Власенкова, Я.І. Добрянська.

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Жертви нацистських переслідувань" від 04.04.2011 р. (341-2011-п) незаконною та скасування в частині, що стосується виплати разової грошової допомоги учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього СРСР за самовіддану працю в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, у розмірі 120,00 грн.; визнання дій відповідача протиправними; визнання відсутності у відповідача компетенції в частині обмежень на отримання ветеранами війни у повному обсязі разової грошової допомоги; зобов'язання відповідача протягом місяця після набрання постановою у справі законної сили прийняти нову постанову, якою виплатити разову грошову допомогу у розмірі 3056,00 грн.; зобов'язання Кабінету Міністрів України в подальшому утримуватись від дій в частині подання до Верховної Ради України законопроектів в частині встановлення розміру виплат щорічної разової допомоги та стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн.

В судовому засіданні 18.07.2013 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України (2747-15) , оскільки до судового засідання не з'явився позивач/представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивача); представник Державного казначейства України; судом заслухано пояснення представника відповідача; необхідності заслуховування свідка чи експерта немає.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

04.04.2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 341 (341-2011-п) "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України (341-2011-п) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та (3551-12) "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) .

Ч. 1 п. 1 пп. 1 постанови (341-2011-п) установлено, що виплата у 2011 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) , здійснюється у таких розмірах:

1) ветеранам війни із числа осіб, які брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, особам, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941 - 1945 років, жертвам нацистських переслідувань, учасникам війни, а також членам сімей загиблих у період Великої Вітчизняної війни і війни з Японією та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни і війни з Японією:

учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 120 гривень.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає оскаржувану постанову в цій частині незаконною та просить її скасувати з таких підстав.

ОСОБА_1 є учасником війни згідно посвідчення НОМЕР_1, виданого Управлінням соціального захисту Ізмаїльської міської ради 27.12.2000 р.

Ч. 1 п. 1 оскаржуваної постанови (341-2011-п) встановлено виплату у 2011 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , в розмірі, меншому, ніж передбачено Законом (3551-12) , тому оскаржувана постанова порушує права та інтереси позивача.

Ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (2857-17) встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 квітня - 764 грн., отже, розмір допомоги до 5 травня згідно ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" (3551-12) становить 2292 грн.

Позивач посилається на те, що право Кабінету Міністрів України встановлювати розмір одноразової грошової допомоги передбачено ст. 14 ч. 5 Закону (3551-12) згідно змін, внесених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , але відповідні положення визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. (v010p710-08) у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Також позивач посилається на протиправність дій відповідача в частині прийняття оскаржуваної постанови (341-2011-п) , відсутність у нього компетенції приймати такі нормативно-правові акти та заподіяння їй моральної шкоди в розмірі 200000 грн. протиправними рішеннями та діями позивача.

Відповідач - Кабінет Міністрів України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Щодо відповідності законодавству оскаржуваної постанови (341-2011-п) відповідач зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що при реалізації наведеної норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) не може братись до уваги розмір мінімальної пенсії, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , на чому наполягає позивач.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , мінімальна пенсія є державною соціальною гарантією, розмір якої визначається цим Законом (1058-15) .

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону (1058-15) , мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (1058-15) .

Згідно із ч. 3 ст. 28 Закону (1058-15) , мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) .

Таким чином, розмір мінімальної пенсії для виплати згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) законодавством не визначений.

Як стверджує відповідач, за відсутності врегульованого розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , визначення такого розміру спірною постановою Кабінету Міністрів України відповідає інтересам відповідної категорії громадян.

Вказана правова позиція наведена в Ухвалі Конституційного Суду України від 19.05.2009 р. № 27-у/2009 (v027u710-09) .

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України (2456-17) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно із п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України (2456-17) , розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

На думку відповідача, підстав для визнання незаконною в частині спірної постанови відповідача немає, оскільки вона повністю відповідає чинному законодавству та прийнята в межах його повноважень.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України (2747-15) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Позивач є учасником війни згідно посвідчення НОМЕР_1, виданого Управлінням соціального захисту Ізмаїльської міської ради 27.12.2000 р., що свідчить про наявність у неї права на оскарження постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 341 (341-2011-п) "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України (341-2011-п) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та (3551-12) "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) .

Щодо порушення оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 341 (341-2011-п) положень Законів України суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 Конституції України (254к/96-ВР) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, а також Указами Президента України та Постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України.

Згідно зі ст. 116 Конституції України (254к/96-ВР) Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, та інше.

Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) до числа основних державних соціальних гарантій включаються розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25 років, а у жінки - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (1058-15) .

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" (966-14) від 15.07.99 р. № 966-XIV прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги та інше.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) від 09.07.2003 р. № 1058-IV мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом (1058-15) .

Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) № 3551-XII.

Дана правова позиція повністю узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними в Ухвалі Конституційного Суду України від 19.05.2009 р. № 27-у "Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальна пенсія за віком", що міститься у ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальний розмір пенсії за віком", використаного в частині першій ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (v027u710-09) .

В Ухвалі від 19.05.2009 р. № 27-у (v027u710-09) Конституційний Суд України відзначив, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавстві.

Згідно із п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) у справі про соціальні гарантії громадян, метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. При цьому принцип збалансованості бюджету виступає одним з визначальних поряд з принципами справедливості та пропорційності (розмірності) у діяльності органів державної влади, зокрема в процесі підготовки, прийняття та виконання державного бюджету на поточний рік. Пунктом 11 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України (2456-17) встановлено, що предметом регулювання закону про Державний бюджет України є додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 (v020p710-11) передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України (254к/96-ВР) , будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.

Згідно з Додатком 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (2857-17) до загальнодержавних видатків Міністерства праці та соціальної політики України віднесено щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Бюджетного Кодексу України (2456-17) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законами про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом (2456-17) .

Таким чином, розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня як однієї з державних соціальних гарантій встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 341 (341-2011-п) з урахуванням відсутності відповідного регулювання такої виплати в залежності від прожиткового мінімуму іншими нормативно-правовим актами.

Розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня як однієї з державних соціальних гарантій встановлено саме оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України з урахуванням відсутності відповідного регулювання такої виплати в залежності від прожиткового мінімуму іншими нормативно-правовим актами, а також виходячи з розміру виділених бюджетних асигнувань.

Отже, при реалізації ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) не може братись до уваги розмір мінімальної пенсії, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Також суд зазначає, що згідно з висновком Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про розмір разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) від 23.03.2011 року, проект оскаржуваної постанови (341-2011-п) відповідає Конституції України (254к/96-ВР) та законодавчим актам, що мають вищу юридичну силу.

Таким чином, Кабінет Міністрів України при прийнятті постанови від 04.04.2011 р. № 341 (341-2011-п) діяв на підставі, в межах повноважень, а відтак правових підстав вважати оскаржувану постанову у спірній частині незаконною немає.

Окремо суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України 04.04.2011 р. № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) була предметом неодноразового судового розгляду, за результатами яких прийнято судові рішення, що набули законної сили.

Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2011 р. у справі № 2а-5925/11/2670 (v5925805-11) за позовом ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним абзацу 6 пункту 1 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) від 4 квітня 2011 року № 341 в частині встановлення у 2011 році розмірів щорічної разової допомоги до 5 травня учасникам війни, зобов'язати відповідача винести постанову, яка не буде обмежувати права позивача як учасника війни щодо щорічної виплати до 5 травня трьох мінімальних пенсій за віком та не постановлювати нормативні акти, які є недійсними бо обмежують права і пільги ветеранів війни, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2012 р. (v5925805-12) судове рішення залишене без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2012 р. у справі № 2а-6215/11/2670 (v5_11805-12) за позовом ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) в частині виплати у 2011 році разової грошової допомоги інвалідам війни І групи в розмірі 1000 грн., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р. (v-621805-12) судове рішення залишене без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2011 р. у справі 2а-5686/11/2670 (v5686805-11) за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Кабінету Міністрів України про оскарження постанови № 341 від 04.04.2011 р. (341-2011-п) "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) позовні вимоги задоволено частково - визнано незаконними аб. 3, 4, 5 пп. 2 п. 1 постанови (341-2011-п) .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 р. у справі № 2а-5686/11/2670 (v5686805-13) апеляційні скарги відповідача Кабінету Міністрів України, позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та осіб, що приєднались до апеляційної скарги позивачів, залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2011 р. (v5686805-11) - залишено без змін.

Таким чином, станом на час прийняття судового рішення по справі № 2а-10464/11/2670 (v5686805-13) є чинними судові рішення протилежного змісту, і суд, приймаючи рішення по суті спору, не зв'язаний будь-якою з двох правових позицій.

Оскільки суд не знаходить підстав для визнання незаконним оскаржуваного рішення, то відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо його прийняття, а також про стягнення моральної шкоди.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України (2747-15) , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

На підставі вищевикладеного, ст. 160 - 163, 171, 186 КАС України (2747-15) , суд, -

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України (2747-15) .

Повний текст постанови виготовлено і підписано 19.07.2013 р.