2а-9317/12/2670 Про визнання постанови протиправною в частині, стягнення коштів - 04.09.2012 прийняття

За позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання постанови протиправною в частині, стягнення коштів судова колегія у складі: головуючий суддя О.В. Головань, судді: А.В. Літвінова, О.А. Соколова.

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання абзаців 1, 2 підпункту 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) незаконними у зв'язку з тим, що постанова не відповідає вимогам статей 17, 22 Конституції України (254к/96-ВР) , рішенням Конституційного суду України № 6-рп(2007) (v0a6p710-07) та № 10-рп(2008) (v010p710-08) у справах по соціальному захисту ветеранів війни; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком - у сумі 3360 грн. (з урахуванням уточнення до позовної заяви).

У судовому засіданні 15.08.2012 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України (2747-15) , оскільки відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області - заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника; судом заслухано пояснення позивача та представника відповідача - Кабінету Міністрів України; необхідність заслухати пояснення свідка чи експерта відсутня.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

04.04.2011 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) .

Абзацами 1, 2 підпункту 2 п. 1 зазначеної постанови (341-2011-п) встановлено:

виплата у 2011 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14) здійснюється у таких розмірах:

іншим ветеранам війни, в тому числі учасникам бойових дій, із числа осіб, які брали участь у воєнних конфліктах на території інших держав у період до і після Великої Вітчизняної війни, а також іншим особам, не зазначеним у підпункті 1 цього пункту, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) :

інвалідам I групи - 730 гривень;

інвалідам II групи - 580 гривень;

інвалідам III групи - 510 гривень;

учасникам бойових дій - 460 гривень;

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 730 гривень.

членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 245 гривень.

Позивач - ОСОБА_1 - просить визнати оскаржувану постанову в частині незаконною та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 3360 грн. з таких підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ветераном війни, учасником бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.07.2001 р.

Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про статус ветеранів війни; гарантії їх соціального захисту" № 3551-12 від 22.10.93 р. (3551-12) , яким встановлено норму щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня учаснику боєвих дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Статтями 17, 22 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають у збройних силах України.

Кабінет Міністрів України постановою № 341 від 04.04.2011 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) змінив норму розміру цієї допомоги і на цій підставі зменшив розмір виплати одноразової грошової допомоги проти норми, яка вказана у статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) з 5 мінімальних пенсій за віком (3820,00 грн. (мінімальна пенсія у розмірі 764,00 грн. х 5)) до 460,00 грн.

Як стверджує позивач, Конституційний суд України при розгляді цього питання своїми рішеннями № 6-рп(2007) від 09.07.2007 р. (v0a6p710-07) та № 10-рп(2008) від 22.05.2008 р. (v010p710-08) визначив свою позицію з цього приводу і дійшов висновку, що оскільки предмет закону про Держбюджет України чітко визначений у Конституції України (254к/96-ВР) , Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і свобод, обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, тоді як постанова Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 р. (341-2011-п) прийнята на порушення вказаного висновку.

Позивач зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 р. (341-2011-п) йому як ветерану війни, учаснику бойових дій за 2011 рік було надано одноразову грошову допомогу не в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком 3820,00 грн., а у розмірі 460 грн., тобто з недоплатою у розмірі 3360,00 грн.

На думку позивача, Кабінет Міністрів України постановою № 341 (341-2011-п) порушив матеріальні права позивача, а також та конституційне право на соціальний захист.

Відповідач - Кабінет Міністрів України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) станом на 01.01.99 р. щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідач зазначає, що при реалізації наведеної норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) не може братись до уваги розмір мінімальної пенсії, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , на чому наполягає позивач.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) мінімальна пенсія є державною соціальною гарантією, розмір якої визначається цим Законом (1058-15) .

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону (1058-15) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно із ч. 3 ст. 28 Закону (1058-15) мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) .

Таким чином, розмір мінімальної пенсії для виплати згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) законодавством не визначений.

Як стверджує відповідач, за відсутності врегульованого розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , визначення такого розміру спірною постановою Кабінету Міністрів України відповідає інтересам відповідної категорії громадян.

Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) передбачені принципи пенсійного страхування, одним з яких є принцип фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів, що повністю узгоджується з положеннями статті 95 Конституції України (254к/96-ВР) , відповідно до якої будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України. Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; держава прагне до збалансованості бюджету України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України (2456-17) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно із п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України (2456-17) розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

На думку відповідача, підстав для визнання незаконною в частині спірної постанови відповідача немає, оскільки вона повністю відповідає чинному законодавству та прийнята в межах його повноважень.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України (2747-15) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Позивач є ветераном війни, учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.07.2001 р.), що свідчить про наявність у нього права на оскарження постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) .

Щодо твердження позивача про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам статей 17, 22 Конституції України (254к/96-ВР) , суд повідомляє наступне.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України (2747-15) Окружний адміністративний суд м. Києва може оцінювати акти Кабінету Міністрів України виключно на предмет законності, тоді як їх оцінка на предмет відповідності Конституції України (254к/96-ВР) є компетенцією Конституційного Суду України згідно зі ст. 150 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) .

За таких обставин суд оцінює відповідність оскаржуваної постанови законодавству виключно по відношенню до законів України і не оцінює відповідність її Конституції України (254к/96-ВР) .

Щодо порушення оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 341 (341-2011-п) положень Законів України суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 Конституції України (254к/96-ВР) Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України.

Згідно зі ст. 116 Конституції України (254к/96-ВР) Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування та інше.

Згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) до числа основних державних соціальних гарантій включаються розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25 років, а у жінки - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (1058-15) .

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" (966-14) від 05.07.99 р. № 966-XIV прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги та інше.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) від 09.07.2003 р. № 1058-IV мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом (1058-15) .

Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) № 3551-XII.

Дана правова позиція повністю узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними в Ухвалі Конституційного Суду України від 19.05.2009 р. № 27-у "Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальна пенсія за віком", що міститься у ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тлумачення терміна (словосполучення) "мінімальний розмір пенсії за віком", використаного в частині першій ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (v027u710-09) .

В Ухвалі від 19.05.2009 р. № 27-у (v027u710-09) Конституційний Суд України відзначив, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавстві.

Згідно із п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) у справі про соціальні гарантії громадян, метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. При цьому принцип збалансованості бюджету виступає одним з визначальних поряд з принципами справедливості та пропорційності (розмірності) у діяльності органів державної влади, зокрема в процесі підготовки, прийняття та виконання державного бюджету на поточний рік. Пунктом 11 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України (2456-17) встановлено, що предметом регулювання закону про Державний бюджет України є додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 (v020p710-11) передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій та інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України (254к/96-ВР) будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (2857-17) до загальнодержавних видатків Міністерства праці та соціальної політики України віднесено щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Бюджетного Кодексу України (2456-17) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законами про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом (2456-17) .

Таким чином, розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня як однієї з державних соціальних гарантій встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 341 (341-2011-п) з урахуванням відсутності відповідного регулювання такої виплати в залежності від прожиткового мінімуму іншими нормативно-правовим актами.

Розмір виплати разової грошової допомоги до 5 травня як однієї з державних соціальних гарантій встановлено саме оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України з урахуванням відсутності відповідного регулювання такої виплати в залежності від прожиткового мінімуму іншими нормативно-правовим актами, а також виходячи з розміру виділених бюджетних асигнувань.

Отже, при реалізації ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) не може братись до уваги розмір мінімальної пенсії, встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Також суд зазначає, що згідно з висновком Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про розмір разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) від 23.03.2011 року, проект оскаржуваної постанови відповідає Конституції України (254к/96-ВР) та законодавчим актам, що мають вищу юридичну силу.

Таким чином, Кабінет Міністрів України при прийнятті постанови від 04.04.2011 р. № 341 (341-2011-п) діяв на підставі, в межах повноважень, а відтак правових підстав вважати оскаржувану постанову у спірній частині незаконною немає.

Оскільки суд встановив відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання незаконними абзаців 1, 2 підпункту 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (341-2011-п) , вимога щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача щорічної одноразової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком у сумі 3360 грн. також є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України (2747-15) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.