Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненко А.О.

Донець О.Є.

за участю секретаря судового засідання - Слободян О.М.

за участю представника позивача: Семенов В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Южненської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Южненський міський ринок" на постанову Южного міського суду Одеської області від 06.06.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі за позовом виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" (надалі також - фірма) до Южненської міської ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: обслуговуючого кооперативу "Южненський міський ринок" (надалі також кооператив), ДПІ у м. Южному Одеської області та відділу Держкомзему у м. Южному Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Южненської міської ради № 161-У від 14.12.2006 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВКПФ "Вячеслава".

В обґрунтування позову вказав, що оскаржуване рішення прийнято міською радою з перевищенням повноважень, не на підставі та не у спосіб, передбачений законом. Також зазначив, що ним сплачувався земельний податок, що не дає підстав для висновку про систематичну його несплату в розумінні статті 17 Закону України "Про плату за землю". Однак відповідач не попередив його про можливе припинення права користування.

Суд першої інстанції, погодившись з доводами позивача, постановою від 06.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року позов задовольнив. При цьому суди вказали, що у міської ради не було підстав для примусового припинення права постійного користування земельною ділянкою та остання, приймаючи таке рішення, перевищила надані законом повноваження.

Не погодившись з рішенням судів попередніх інстанцій, міська рада та кооператив звернулись з касаційними скаргами, у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказали на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки мала місце несплата позивачем земельного податку, що відповідно до п. "д" статті 141 ЗК України є підставою для припинення права постійного користування, а законом, зокрема статтею 143 ЗК України, не передбачено судовий порядок такого припинення. Тому вважають, що міська рада діяла на підставі закону.

Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для задоволення касаційних скарг.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Южненської міської ради №161-У від 14.12.2006 року з посиланням на пункт "д" статті 141 ЗК України припинено право постійного користування земельною ділянкою 0, 578 га виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава".

Зазначена земельна ділянка надана позивачу у постійне користування відповідно до державного акту на постійне користування землею від 26.05.1996 року, виданого на підставі рішення Южненської міської ради від 26.05.1996 року.

Відповідно до пункту "д" статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

При цьому за змістом частини п'ятої статті 17 Закону України "Про плату за землю" систематичною, яка є підставою для припинення права користування земельними ділянками, вважається несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку.

Водночас окремого порядку припинення права користування земельною ділянкою з підстав систематичної несплати земельного податку земельним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють їх на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

В контексті зазначених норм суди попередніх інстанцій правомірно послались на пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) , відповідно до якого вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.

У зв'язку з викладеним судова колегія вважає, що судами було правильно застосовано норми матеріального права при вирішенні спору.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

Касаційні скарги Южненської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Южненський міський ринок" залишити без задоволення, а постанову Южного міського суду Одеської області від 06.06.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року - без змін.

Рішення набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянуте Верховним Судом України.