Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Васильченко Н.В.; Розваляєвої Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання незаконною відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 21 травня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року,

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області (далі - Управління ПФ) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Зазначав, що є інвалідом ІІІ групи з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1210-2011-п) (Постанова № 1210) отримав право на перерахунок пенсії. У серпні 2013 розмір його пенсії перераховано на підставі довідки ПрАТ "Новотроїцьке рудоуправління", проте у січні 2014 року розмір пенсії зменшено, оскільки встановлено, що зміст відповідної довідки суперечить первинним документам.

Посилаючись на те, що підстав для зменшення розміру пенсії не було, а відомості довідки є достовірними, просив визнати незаконним та скасувати рішення Управління ПФ № 2063 від 3 березня 2014 року про відмову в перерахунку пенсії на підставі довідки ПрАТ "Новотроїцьке рудоуправління" від 29 липня 2013 року № 263, зобов'язавши відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахування розмірів заробітної плати, вказаних у довідці.

Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 21 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Управління ПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що позивач є пенсіонером та інвалідом ІІІ групи з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.

Зокрема, з 22 серпня 1987 року по 18 листопада 1987 року здійснив 63 виїзди у зону № 2 в складі військової частини № 51559.

29 липня 2013 року ПрАТ "Новотроїцьке рудоуправління" на виконання вимог Постанови № 1210 видало позивачу довідку про розмір заробітної плати під час виконання роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На підставі цієї довідки Управлінням ПФ здійснено перерахунок пенсії позивача.

У січні 2014 року Управлінням ПФ пенсію позивача приведено до розміру, який виплачувався до здійснення перерахунку. Підставою для цього стало рішення начальника Управління ПФ від 3 березня 2014 року № 2063, яке мотивоване неправильністю визначення розміру заробітної плати у довідці ПрАТ "Новотроїцьке рудоуправління".

Задовольнивши позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що складові заробітної плати, вказані у відповідній довідці, відповідають вимогам нормативних актів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів передчасними.

Зокрема, звертає увагу, що суть заперечень Управління ПФ зводиться до неправильності розміру тарифної ставки, з якої обчислений розмір оплати праці під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

При цьому, врахування окремих складових оплати праці, як-то премія, не заперечується відповідачем.

У довідці ПрАТ "Новотроїцьке рудоуправління" вказано розмір тарифної ставки 1,28 рублів на годину. З цієї тарифної ставки обчислено і розмір оплати праці позивача.

Водночас, за твердженням Управління ПФ згідно первинних документів, на підприємстві у 1987 році тарифна ставка відповідного працівника складала 0,566 рублів. При цьому Управління ПФ посилається на первинну довідку військової частини від 18 листопада 1987 року № 940/26.

Відповідна довідка у справі відсутня, що унеможливлює перевірку доводів відповідача.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 1210 (1210-2011-п) у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 1210 (1210-2011-п) пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Як вбачається зі змісту довідки ПрАТ "Новотроїцьке рудоуправління" від 29 липня 2013 року № 263, розмір заробітної плати позивача обчислений шляхом множення тарифної ставки (з додаванням премії 25%) на 2 та застосуванням кратності " 3".

Водночас, у архівній довідці Міністерства оборони України вказано про роботу позивача у зоні № 2.

Зміст мотивації оскаржуваних судових рішень зводиться до повторення розрахунку, наведеного у довідці ПрАТ "Новотроїцьке рудоуправління". При цьому судами не перевірено доводів Управління ПФ щодо підстав розрахунку заробітку позивача шляхом множення його тарифного окладу та премії на 6. Не здійснено судами аналізу і первинних документів щодо нарахування заробітної плати, а також нормативних актів, згідно з якими проводилися такі нарахування.

Викладене дає підстави стверджувати, що судові рішення не відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості.

За правилами частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області задовольнити частково.

Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 21 травня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.