Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013 р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

8.04.2011 р. до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, звернулась ОСОБА_3 Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Управлінням праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі УПСЗН) їй виплачувалась допомога по догляду за дитиною, проте відповідачем неправильно визначено розмір допомоги.

Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21.06.2011 р. позов задоволено частково. Зобов'язано УПСЗН нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недовиплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, у відповідності до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі Закон № 2811-ХII (2811-12) ) та ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі Закон № 2240-III (2240-14) ) за період з 1.12.2008 р. по 18.01.2010 р.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013 р. скасовано постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 21.06.2011 р. та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду. При цьому, скаржник зазначила, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач зазначив, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає в зв'язку з наступним.

ОСОБА_3 перебувала на обліку в УПСЗН та отримувала в період з грудня 2008 р. по січень 2010 р. державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вважаючи, що відповідачем неправильно визначено розмір державної допомоги, передбаченої положеннями Закону № 2811-ХII (2811-12) , позивач у квітні 2011 р. звернулась з адміністративним позовом.

Скасувавши постанову місцевого суду, суд апеляційної інстанції послався на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, чи отримувала позивачка або члени її родини у 2008-2010 роках якісь інші виплати, пенсії, чи допомоги, окрім допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також суд зазначив, що позивачка не надала відомостей про сукупний дохід своєї сім'ї у 2008-2010 роках.

При цьому, судом не враховано приписи частини другої статті 71 КАС України відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, дійшовши висновку про те, що для правильного розгляду справи слід встановити чи мала ОСОБА_3 або члени її родини інші доходи, ніж отримувана на підставі положень Закону № 2811-ХII (2811-12) допомога, суд апеляційної інстанції повинен був вжити передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Крім того, судом апеляційної інстанції не дано оцінки обґрунтованості поновлення постановою місцевого суду строку на звернення до суду з адміністративним позовом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції у розгляді даної справи припустився порушення норм процесуального права, а саме вимог частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо прийняття судового рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами.

Не встановлення в судовому процесі вище зазначених обставин як таких, що мають суттєве значення у справі з огляду на неможливість правильно вирішити спір без їх з'ясування, відповідно до частини другої статті 227 КАС України є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення у зв'язку з його не відповідністю вимогам частин 4 та 5 статті 11, частині 1 статті 138 та статті 159 цього Кодексу з направленням справи на новий розгляд.

Частиною 4 статті 227 КАС України обумовлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3.07.2013 р.скасувати, справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.