Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 23 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання неправомірною відмови у перерахунку пенсії,-

У березні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про перерахунок пенсії.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 23 квітня 2012 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано

управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір заробітної плати у відповідності до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу України".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є працюючим суддею, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області та одержує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Так, особливий статус судді, гарантії його незалежності визначено Конституцією (254к/96-ВР) і законами України.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про статус суддів" судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції.

Статтею 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні визначена як професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що суддя, на якого поширюється дія положень статей 1, 2 Закону України "Про державну службу", є державною службовою особою, яка здійснює функції представника державної судової влади на постійній основі, наділений повноваженнями здійснювати правосуддя та одержує суддівську винагороду за рахунок державних коштів.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України "Про державну службу", яка, зокрема, визначає підстави для виходу на пенсію державних службовців та її розмір, а також передбачає, що пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Виходячи з особливого статусу суддів як носіїв державної влади з притаманним їм спеціальним соціальним захистом та конституційними гарантіями їхньої незалежності суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що стаття 43 Закону України "Про статус суддів" не суперечить положенням статті 37 Закону України "Про державну службу" та не обмежує право суддів на отримання пенсії державних службовців, а встановлює для них додаткові гарантії. У зв'язку з цим судді мають право на отримання пенсії на визначених Законом України "Про державну службу" (3723-12) умовах в разі досягнення ними пенсійного віку.

У зв'язку з набранням чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода.

Статтею 129 вказаного Закону визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) з 1 січня 2012 року працюючим суддям підвищено посадові оклади.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії, визначений статтею 37-1 Закону України "Про державну службу".

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи, а оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 23 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.