Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Кобилянського М.Г.,

суддів: Амєліна С.Є., Стародуба О.П.,

секретар судового засідання: Пінчук І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, третя особа - Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року,

У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просив визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі від 20 жовтня 2011 року № 28 про перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 без урахування всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Південного центру радіотехнічного спостереження "Про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії" від 23 липня 2010 року № 69, зобов'язати відповідача провести з 1 листопада 2011 року перерахунок пенсії, виходячи з розмірів усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Південного центру радіотехнічного спостереження від 23 липня 2010 року № 69, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачені суми пенсії за період з моменту винесення протиправного рішення, а саме з 1 листопада 2011 року.

Постановою Гагарінського районного суду м.Cевастополя від 20 вересня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року постанову Гагарінського районного суду м.Cевастополя від 20 вересня 2012 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції. Вважає висновок апеляційного суду щодо правомірності не врахування відповідачем розмірів додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Південного центру радіотехнічного спостереження від 23 липня 2010 року № 69, помилковим, оскільки грошове забезпечення нараховувалося та виплачувалося позивачу як військовослужбовцю відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" від 7 лютого 2001 року № 104 (104-2001-п) та "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) , а не Постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30 серпня 2002 року № 1298 (1298-2002-п) .

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що полковника ОСОБА_1, начальника Південного центру радіотехнічного спостереження, звільнено наказом Міністра оборони України від 19 травня 2010 року № 440 з військової служби у запас за пунктом "б" частини шостої (за станом здоров'я) статті 26 Закону України "Про військоий обов'язок і військову службу".

Наказом в.о. начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів від 9 липня 2010 року № 61-ос позивача виключено зі списків особового складу центру та направлено до Севастопольського міського військового комісаріату для зарахування на військовий облік.

З 10 липня 2010 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) на підставі довідки Південного центру радіотехнічного спостереження "Про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії" від 23 липня 2010 року № 69.

З довідки від 23 липня 2010 року № 69, виданої Південним центром радіотехнічного спостереження, вбачається, що перед звільненням з військової служби ОСОБА_1 отримував заробітку плату, яка складалась з основних видів грошового забезпечення і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про перерахунок пенсії від 20 жовтня 2011 року № 27 зазначено, що в результаті перевірки встановлено, що довідка від 23 липня 2010 року № 69 про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 складена з порушенням норм постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 104" від 9 квітня 2008 року № 322 (322-2008-п) , а саме неправомірно включені такі надбавки та доплати:

надбавка за виконання особливо важливих завдань за період з липня 2008 року по лютий 2009 року (в розмірі 50% від посадового окладу, окладу за військове звання та процентної надбавки за вислугу років)

надбавка за класність;

надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної шифри;

щомісячна доплата до попереднього розміру грошового забезпечення.

Зазначеним рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Севастополі вирішено виключити з 1 листопада 2011 року зі складу додаткових видів грошового забезпечення позивача вказані надбавки та провести відповідний розрахунок розміру пенсії.

З метою впорядкування грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" від 7 лютого 2001 року № 104 (104-2001-п) .

Пунктом 1 цієї Постанови встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби. Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) затверджено нові схеми посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 8 цієї Постанови встановлено, що у разі зменшення у зв'язку з прийняттям цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та у військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), встановленим до набрання чинності цією постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 322 (322-2008-п) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" від 7 лютого 2001 року № 104 (104-2001-п) , а саме:

Абзац другий пункту 1 викладено у такій редакції: "При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.".

Також доповнено постанову пунктом 1№ такого змісту: "1№. У разі зменшення у зв'язку з внесенням змін до цієї постанови розміру грошового забезпечення (без премії) військовослужбовцям, особам начальницького складу на час служби на займаній посаді або в разі переведення в інтересах служби на рівноцінну або вищу посаду чи здійснення організаційно-штатних заходів встановлюється щомісячна доплата, яка визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), установленим до набрання чинності цією постановою, і розміром грошового забезпечення, установленим за новими умовами.".

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Частиною десятою статті 43 Закону № 2262-XII встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом

Як встановлено судом першої інстанції, доплати, передбачені пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) та пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 104 (104-2001-п) , виплачувалися позивачу та виключені відповідачем зі складу додаткових видів грошового забезпечення, внаслідок чого пенсію позивача було перераховано.

Вирішуючи питання щодо законності таких дій відповідача, апеляційний суд прийшов до помилкового висновку про те, що грошове забезпечення позивачу нараховувалось та виплачувалось відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30 серпня 2002 року № 1298 (1298-2002-п) , тобто в розмірі та порядку, не визначеному для військовослужбовців.

Таким чином, законних підстав для застосування щодо позивача положень частини десятої статті 43 Закону № 2262-XII немає.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII та прийшов до правильного висновку про те, що надбавки та доплати повинні були враховуватися при призначенні пенсії позивача, тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі від 20 жовтня 2011 року № 28 про перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 без урахування всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є протиправним.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року скасувати, залишивши в силі постанову Гагарінського районного суду м.Cевастополя від 20 вересня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.