Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Кобилянского М.Г.,

Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 02 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року в справі за заявою ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження,

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з заявою про заміну сторони виконавчого провадження по виконанню постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 червня 2011 року.

Зазначала, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Чернігові ради зобов'язано перерахувати та виплатити ОСОБА_5 разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2011 рік. Виконавчий лист у червні 2012 року було повернуто у зв'язку з закінченням виконавчого провадження, проте виплата коштів не проведена, її мати у вересні 2012 року померла, і тому як спадкоємець просила задовольнити заяву.

Ухвалою Деснянського районного суду місті Чернігова від 02 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року, заяву задоволено, замінено сторону стягувача - ОСОБА_5 на її правонаступника - ОСОБА_4 у виконавчому провадженні з виконання постанови Деснянського районного суду місті Чернігова від 23 червня 2011 року у справі № 2а-2506/11674/11.

У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Чернігові ради просило скасувати судові рішення, посилаючись на порушення вимог процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Деснянського районного суду місті Чернігова від 23 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Чернігові ради перерахувати та виплатити ОСОБА_5 разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2011 рік.

28 липня 2011 року представник ОСОБА_5 отримала виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 27 червня 2012 року виконавче провадження було закінчено у зв'язку з частковим виконанням судового рішення, а саме: проведення перерахунку необхідної виплати. У іншій частині рішення не виконано у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника для проведення виплати. 04 жовтня 2012 року виконавчий лист було повернуто до суду першої інстанції.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції 24 вересня 2012 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Розглядаючи заяву районний суд виходив з того, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 є спадкоємцем померлої ОСОБА_5, а отже є її правонаступником, а тому відповідно до статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України заява підлягає задоволенню.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд керувався положеннями статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також виходив з того, що виплата за судовим рішенням входить до складу спадщини і для її прийняття необхідно замінити сторону виконавчого провадження.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналогічні положення містить частина п'ята статті 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Застосування до спірних правовідносин приписів частини першої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставним, оскільки на час звернення ОСОБА_4 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження таке виконавче провадження вже було закінчено.

З огляду на викладене відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження у справі.

Відповідно до положень статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи судами були встановлені правильно, проте у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права вони прийшли до помилкового висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд касаційної інстанції має право на скасування судових рішень та ухвалення нового.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду місті Чернігова від 02 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження по виконанню постанови Деснянського районного суду місті Чернігова від 23 червня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.