Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Амєлін С.Є., Кобилянський М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військовий комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії, -

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання внести зміни до облікової справи по включенню його зятя та внука до складу сім'ї та внести відповідні зміни до облікової справи щодо надання житла відповідно до частини 3 статті 50 Житлового кодексу України, згідно якої визначити на отримання житла сім'ї - сім'ю складом із двох осіб (ОСОБА_1 та ОСОБА_2), сім'ю складом із трьох осіб (ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5) та сім'ю складом із однієї особи (ОСОБА_6).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2014 р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до пункту 1.6. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (затвер. наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 р. № 737 (z0024-12) ) з метою дотримання вимог чинного законодавства під час ведення обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, участі в розподілі службового житла та контролю за використанням житла в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, гарнізонах створюються житлові комісії.

Пунктом 2.12. Інструкції передбачено, що за наявності змін у складі сім'ї військовослужбовця, особи, звільненої з військової служби, він подає рапорт (заяву), зразок якої наведено у додатку 12 до цієї Інструкції, через нетаємне діловодство військової частини голові (секретарю) житлової комісії військової частини про внесення змін до облікової справи.

Судами встановлено, що 26.11.2013 р. позивач звернувся до голови житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату із заявою, в якій просив включити до складу його сім'ї на отримання житла зятя ОСОБА_4, онука ОСОБА_5 та змінити склад сім'ї, залишивши на квартирному обліку позивача, його матір ОСОБА_2, дочку ОСОБА_3, зятя ОСОБА_4, онука ОСОБА_5 і виключити зі складу сім'ї на отримання житла сина ОСОБА_6

17.12.2013 р. позивачем було надано заяву, в якій останній просив його заяву від 26.11.2013 р. в частині заявленого прохання щодо виключенні зі складу сім'ї сина ОСОБА_6 на отримання житла не розглядати.

Листом від 26.12.2013 р. № 94/жк позивача повідомлено, що для позитивного вирішення питання необхідно надати до житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату наступні документи: довідку з МБТІ на всіх членів родини позивача; довідку про те, чи перебуває ОСОБА_4 на квартирному обліку за місцем роботи ( у виконавчих органах місцевих рад); ксерокопію паспорту ОСОБА_4, ксерокопію свідоцтва про народження ОСОБА_5, копію свідоцтва про шлюб доньки.

Вказані документи були надіслані позивачем на адресу відповідача та отримані ним 11.03.2014 р.

28.03.2014 р. відбулося засідання житлової комісії Чернігівського обласного військового комісаріату.

Протоколом № 3 від 28.03.2014 р. до складу сім'ї позивача для отримання житла було включено його зятя ОСОБА_4 та внука ОСОБА_5

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що заява позивача від 26.11.2013 р. була розглянута та протоколом № 3 від 28.03.2014 р. було внесено зміни до квартирної справи позивача. Поряд з тим, законодавством України не передбачено розподіл сім'ї, яка перебуває на квартирному обліку на декілька сімей чи виділення із сім'ї, яка перебуває на квартирному обліку, декількох сімей.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального та матеріального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки відповідачем звернення позивача з приводу включення двох чоловік до складу членів його сім'ї розглянуте і з цього приводу прийняте відповідне рішення, поділ сім'ї, яка перебуває на квартирному обліку, на три сім'ї для отримання трьох окремих квартир законодавством не передбачено, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на положення статей 31, 50 ЖК України також є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки зазначеними нормами закріплено право на забезпечення житлом у вигляді окремої квартири на сім'ю і при цьому заборонено заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями.

В той же час, зазначені норми не передбачають можливості поділу сім'ї, яка перебуває на квартирному обліку, на три окремі сім'ї для отримання трьох окремих квартир.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2014 р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.