Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 р. у справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш"

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

17.01.2014 р. до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" (далі Товариство) 25222,52 грн. звернулось управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси (далі Пенсійний фонд). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) , Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (z0064-04) не сплачує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в розмірі 25222,52 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 р. позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 р. та прийнято нову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Пенсійного фонду заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 16980,30 грн.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та перебуває на обліку в Пенсійному фонді як платник страхових внесків.

За період з жовтня по листопад 2013 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 25222,52 грн.

Відповідно до п.1 абз.4 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.1 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1 (z0064-04) , встановлено, що Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

На підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , Пенсійним фондом визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з жовтня по листопад 2013 року по списку № 2 у розмірі 25222,52 грн.

Відповідно до пп.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

В рахунок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2 відповідачем перераховано позивачу за жовтень 2013 року суму в розмірі 4122,11грн. та за листопад 2013 року суму в розмірі 4122,11 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1785 від 7.11.2013 р. та № 1861 від 9.12.2013 р.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача в рахунок відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з жовтня по листопад 2013 року в розмірі 16980,30 грн.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Одеське виробниче об'єднання "Холодмаш" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.