ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2015 року м. Київ К/800/5140/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Маринчак Н.Є.
Муравйова ОВ..
за участю секретаря: Іванова Д.О.
представників:
позивача: Українська Т.О.
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року
у справі № 815/6872/14
за поданнямСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів доКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" простягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - позивач, СДПІ) звернулась з поданням до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (далі по тексту - відповідач, КП "Теплопостачання міста Одеси") про стягнення заборгованості.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 року подання СДПІ повернуто заявнику.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким подання задовольнити в повному обсязі.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу СДПІ залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2014 року СДПІ звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із поданням про стягнення коштів за податковим боргом КП "Теплопостачання міста Одеси".
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 року подання СДПІ було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 05.12.2014 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 року подання СДПІ повернуто заявнику.
Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, повертаючи подання заявнику виходив з того, що подання СДПІ не відповідає вимогам ст. 183-3 КАС України.
Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Частиною 3 ст. 183-3 КАС України передбачено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити:
1) найменування адміністративного суду;
2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;
3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті;
4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;
5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;
6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ 05.12.2014 року на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 року було надано витребувані документи, зокрема - дані про банківські рахунки КП "Теплопостачання міста Одеси", копію акту від 08.12.2009 року № 786/16-1/34674102/56 "Про результати невиїзної документальної перевірки нарахування та сплати податку на додану вартість КП "Теплопостачання міста Одеси", розрахунок штрафних фінансових санкцій з податку на додану вартість, тощо.
Проте, на думку колегії суду суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, передчасно та необґрунтовано дійшов висновку про повернення подання без врахування наданих СДПІ документів щодо усунення недоліків, зазначивши, що позивачем не виконано в повному обсязі ухвалу суду від 04.12.2014 року.
Відповідно до вимог ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття подання до провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214- 215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2014 року на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття подання до провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді
О.В. Вербицька
Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов