Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Гончар Л.Я.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання протиправною відмови у призначенні пільгової пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання протиправною відмови у призначенні пільгової пенсії та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 27.10.2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Кілійському районі Одеської області, викладену в листах від 18.03.2014 року № 792/07 та від 30.07.2014 р оку № 13/7-2, у призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 12.03.2014 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області було задоволено. Постанову Кілійського районного суду Одеської області від 27.10.2014 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року та залишити в силі постанову Кілійського районного суду Одеської області від 27.10.2014 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1, ОСОБА_2 з 02.06.1974 року по 09.09.2002 року, за винятком періоду з 30.10.1977 року по 01.12.1979 року служби в збройних силах, був членом колгоспу "Шлях Леніна", де працював механізатором. Колгосп "Шлях Леніна" 17.09.1992 року реформовано в Колективне сільськогосподарське підприємство "Маяк", який 17.03.2000 року реформовано в Сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк".

12.03.2014 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу.

Листами від 18.03.2014 року за вих. № 792/07 та від 30.07.2014 року за вих. № 13/7-2 управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області повідомлено позивача про необхідність надання уточнюючих довідок відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12.08.1993 року № 637 (637-93-п) , для підтвердження стажу роботи, безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції, з посиланням на первинні документи.

Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах мають право чоловіки, які працюють трактористами - машиністами, безпосередньо зайнятими в виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і інших підприємствах сільського господарства, при досягненні 55 років та при стажі вказаної роботи не менше 20 років.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (637-93-п) , визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться відомості, зокрема, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 7 (v0007333-92) , згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.

Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.

До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботі трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Враховуючи, що згідно записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1, ОСОБА_2 у період з 02.06.1974 року по 09.09.2002 року працював механізатором, а право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах мають право чоловіки, які працюють трактористами-машиністами, безпосередньо зайнятими в виробництві сільськогосподарської продукції с колгоспах, радгоспах і інших підприємствах сільського господарства, при досягненні 55 років та при стажі вказаної роботи не менше 20 років, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання протиправною відмови у призначенні пільгової пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.