ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
07.04.2015 м. Київ К/800/504/15
|
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В. (головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_4, треті особи - Бродівська міська рада Львівської області, Бродівська державна адміністрація Львівської області, про виконання вимог припису, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - позивач) звернувся в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач), треті особи - Бродівська міська рада Львівської області, Бродівська державна адміністрація Львівської області, в якому просить зобов'язати відповідача виконати вимоги припису від 7 лютого 2012 року № 10/1-ф.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 7 лютого 2012 року позивачем видано обов'язковий до виконання припис № 10/1-ф про знесення господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1. За результатами планової перевірки 6 квітня 2012 року встановлено, що такий припис не виконано.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року, адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_4 виконати вимоги припису від 7 лютого 2012 року № 10/1-ф, а саме, здійснити знесення господарської будівлі по АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Бродівської міської ради народних депутатів від 16 липня 1996 року, ОСОБА_5 (мати відповідача) отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,131 га саме для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства.
31 жовтня 2011 року позивачем проведено перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, за результатами проведення якої встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, виконуються будівельні роботи з будівництва господарської будівлі без затвердженого проекту та права на виконання будівельних робіт, чим порушено статті 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", статтю 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та з порушенням державних будівельних норм, а саме: господарська будівля розташована на відстані 1,5-1,7 м від господарської будівлі по АДРЕСА_1, що є порушенням Додатку 3.1. (обов'язкового) ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.".
Позивачем 31 жовтня 2011 року внесено припис № 10/2-ф, в якому запропоновано зупинити виконання будівельних робіт з будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1 з дня отримання даного припису до отримання права на виконання будівельних робіт. Позивачем складено протокол про вчинення ОСОБА_4 правопорушення у сфері містобудівної діяльності №10/4-ф, яким встановлено порушення позивачем частини третьої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивачем 1 грудня 2011 року та 23 грудня 2011 року проведено перевірку виконання вимог припису від 31 жовтня 2011 року № 10/2-ф, та встановлено, що будівельні роботи з будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1 не здійснюються.
Позивачем 7 лютого 2012 року проведено перевірку виконання вимог припису від 31 жовтня 2011 року № 10/2-ф, за результатами якої складено акт від 7 лютого 2012 року № 10/2-ф.
Перевіркою встановлено, що відповідач здійснює будівельні роботи з будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1(в частині господарської будівлі розпочато будівельні роботи з влаштування дерев'яної підлоги) без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено статті 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", статтю 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Господарська будівля розташована на відстані 1,5-1,7 м від господарської будівлі по АДРЕСА_1, що є порушенням Додатку 3.1. (обов'язкового) ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.". Вимоги припису № 10/2-ф від 31.10.2011 року не виконано.
Позивачем за наслідком встановлених порушень 7 лютого 2012 року внесено припис № 10/1-ф, в якому відповідно до статей 38, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов'язано відповідача у 30-денний термін з дня отримання даного припису з метою усунення істотного порушення будівельних норм, а саме додатку 3.1. (обов'язкового) ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень." здійснити знесення господарської будівлі по АДРЕСА_1.
Позивачем 7 лютого 2012 року складено протокол про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 10/3-ф, яким встановлено порушення позивачем частини першої статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами позапланової перевірки виконання вимог припису від 7 лютого 2012 року № 10/1-ф, що проведена позивачем 6 квітня 2012 року, встановлено, що відповідачем обов'язковий до виконання припис не виконано.
Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач не виконав вимоги припису позивача від 7 лютого 2012 року № 10/1-ф, який є обов'язковим до виконання, оскільки відповідачем здійснювалися будівельні роботи з будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_1 без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без дозволу на виконання будівельних робіт, без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації та з грубим порушенням державних будівельних норм, а саме: господарська будівля розташована на відстані 1,5-1,7 м від господарської будівлі по АДРЕСА_1.
Будівництво господарської будівлі здійснювалося на земельній ділянці, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2013 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, треті особи - Бродівська районна державна адміністрація Львівської області, Бродівська міська рада Львівської області, відмовлено в скасуванні припису від 7 лютого 2012 року № 10/1-ф, де надавалась оцінка правомірності винесення вказаного припису суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року у справі № 876/8271/14 залишено без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2014 року у справі № 2а-5391/12/1370 про залишення без задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами згаданого вище судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.