Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Борисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 у справі № 2а-591/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області до ОСОБА_4 про стягнення податку з власників транспортних засобів,-

Державна податкова інспекція у Стрийському районі Львівської області в січні 2011 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просила стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів на суму 43 570 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 у справі № 2а-591/11/1370 скасовано та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому заперечені на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- на прізвище відповідача у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області вперше зареєстровано: 24.02.2010 автомобіль марки Фольксваген Т4, 1998 року випуску, об'єм двигуна 1896 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2; 10.03.2010 автомобіль марки Фольксваген Т4, 2000 року випуску, об'єм двигуна 2461 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4;

- згідно розрахунку, суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення відповідачем першої реєстрації транспортних засобів становлять 24 610 грн. та 18 960 грн.;

- згідно листа фінансового управління Стрийської міської ради № 02-02/296 від 21.12.2010, листа Західного регіонального управління КБ "Приватбанк" від 04.11.2010 за № 5949 та листа Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області від 31.08.2010 за № 9/2074 відповідачем не сплачено вказані суми податку з власників транспортних засобів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що факт здійснення відповідачем першої реєстрації транспортних засобів за відсутності сплати ним податку з власників транспортних засобів є підставою для стягнення зазначеного податку в судовому порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що за встановлених у справі обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

За змістом ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ст. 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Відповідно до ч.4 ст. 5 названого Закону фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться (ч.6 ст. 5 названого Закону).

За змістом п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (1388-98-п) , реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

З огляду на зміст наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура сплати відповідних платежів. При цьому, відсутність документів про сплату податку є умовою, за якою перша реєстрація в Україні транспортних засобів не може бути здійснена.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що порядок стягнення з платників податків несплачених податкових (грошових) зобов'язань на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , а на час звернення контролюючим органом з позовом до суду - положеннями Податкового кодексу України (2755-17) .

Згідно п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного в момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 названого Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Вимоги наведених положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) кореспондуються з приписами п.93.5 ст. 95, пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (чинними на момент звернення позивача з даним позовом до суду).

Отже, для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів дане податкове (грошове) зобов'язання повинно набути статусу податкового боргу.

Таким чином, з огляду на зміст наведених положень податкового закону, відсутність в матеріалах справи належних доказів наявності у відповідача податкового боргу по узгодженому податковому зобов'язанню по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та з врахуванням встановлених судами обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає законних підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача спірної суми.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судоми апеляційної інстанції було порушено норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .