Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" (далі - Підприємство)

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012

у справі № 2а/1770/2007/11

за позовом Підприємства

до державної податкової інспекції у м. Рівне (далі - ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.12.2006 № 0003252342/0/23-121, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 405 364 грн. із застосуванням 202 817 грн. штрафних санкцій.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 прийняті у справі судові акти попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з метою перевірки реальності виконання операцій з поставки позивачеві товару у рамках господарських правовідносин з приватним підприємством "Промагротранс".

За наслідками нового розгляду справи постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012, у позові відмовлено з тих мотивів, що позивачем не підтверджено документально реального виконання спірних поставок товару.

Посилаючись на невідповідність висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень зі спору, положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Підприємство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та задовольнити позов.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято ДПІ за наслідками проведення виїзної позапланової перевірки Підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, за травень, червень 2006 року.

Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 01.12.2006 № 881/23-400/23-30461096, в якому викладено висновок податкового органу про безпідставне відображення позивачем у складі податкового кредиту з подальшим включенням до розрахунку бюджетного відшкодування суми ПДВ, пред'явленої до сплати постачальником - приватним підприємством "Промагротранс" - у ціні поставленого обладнання (комплектів екструзійних ліній та фільєрів з калібратором).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який регулював порядок формування податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Досліджуючи відповідність сформованого позивачем податкового кредиту за операціями з приватним підприємством "Промагротранс" наведеним вимогам, суди встановили, що за договором купівлі-продажу від 25.04.2006 названий постачальник зобов'язався поставити позивачеві екструзійну лінію ССТ-55 у кількості два комплекти та фільєр з калібратором 100 мм у кількості два комплекти. На підтвердження фактичного виконання цих операцій позивачем подано акти приймання-передачі, податкові накладні, накладні.

Повно та всебічно вивчивши наведені докази, а також заявлені сторонами доводи, суди дійшли висновку, що наведені документи не підтверджують рух активу по задекларованому платником ланцюгу постачання. При цьому суди послалися на неподання платником доказів транспортування товару у процесі його поставки, зберігання, сертифікації, прийняття за кількістю та якістю тощо.

Факт подальшої реалізації позивачем придбаного обладнання третій особі не доводить його поставки саме задекларованим постачальником. Адже якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товар справді придбавався позивачем, але не в тих осіб, що зазначені в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право Підприємства на податковий кредит.

Безтоварність операцій з поставки приватним підприємством "Промагротранс" товару позивачеві за своїм процесуальним статусом є обставиною, установленою судами попередніх інстанцій за наслідками оцінки наявних у справі доказів; перевстановлення та переоцінка цих обставин не належить до компетенції касаційного суду.

З урахуванням викладеного суди, встановивши фіктивність розглядуваних операцій, правомірно підтримали правову позицію відповідача у справі щодо відсутності у Підприємства права на податковий кредит за цими операціями та обґрунтовано відмовили у позові.

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, тотожні тим доводам, які були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій; їм надано належну правову оцінку, підстави для її неприйняття у касаційного суду відсутні.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

У зв'язку з цим підстав для задоволення касаційної скарги Підприємства не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" відхилити.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 у справі № 2а/1770/2007/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.