810/3822/14 Про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів, визнання заявленої митної вартості - 03.03.2015 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної, митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, визнання заявленої митної вартості, що переглядається за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року,

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці міндоходів (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості від 24 грудня 2013 року № 100250002/2013/500533/2, визнати заявлену митну вартість в розмірі 334546,05 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначав, що при митному оформленні товарів, які ввозилися на територію України, їх митна вартість визначалася за основним методом - ціною договору (контракту), відповідні відомості заявлялися у деклараціях митної вартості, до яких додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни.

На думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Позивач зазначав про відсутність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а також на невідповідність рішень про коригування вимогам до їх оформлення і недотримання порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.

Посилаючись на порушення відповідачем положень Конституції України (254к/96-ВР) та Митного кодексу України (4495-17) , просив визнати протиправними та скасувати оскаржуване рішення про коригування митної вартості та визнати заявлену митну вартість правильною.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості від 24 грудня 2013 року № 100250002/2013/500533/2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач є юридичною особою, зареєстрований 2 грудня 2002 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

13 лютого 2013 року між позивачем та "Inverso LLP" (Великобританія) був укладений контракт купівлі-продажу товарів № 482, пунктом 8.1 якого передбачена післяплата через 45 календарних днів з дати виписки інвойсу і отримання повного комплекту документів Покупцем.

Позивачем 24 грудня 2013 року відповідачу була подана митна декларація № 100250002/2013/038014 з метою митного оформлення в митному режимі імпорту товару - свіжоморожена скумбрія (Frozen MackereI/Scomber Scombrus), ціла, не патрана, розмірний ряд 300 - 500 г, торговельна марка "Denholm Seafood", виробник "Denholm Seafood Limited", країна виробництва: Великобританія (GB), за митною вартістю 2,075 доларів США /кг (поставка 482-65).

На підтвердження митної вартості товару до митного органу по поставці 482-65 надано наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародна автомобільна накладна CMR б/н від 20 грудня 2013 року; книжку МДП; декларація митної вартості від 24 грудня 2013 року № 100250002/2013/038014; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; рахунок-фактура від 11 грудня 2013 року № 1312-11/2; пакувальний лист; страховий поліс від 22 грудня 2013 року № 57; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 482 від 13 лютого 2013 року між ТОВ ""Фоззі-Фуд" та "Inverso LLP" (Великобританія); договір перевезення № 24 від 13 березня 2012 року; ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів); висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; сертифікат відповідності; декларацію виробника; підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування або аналогічний документ; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; резервну позицію; міжнародний ветеринарний сертифікат; сертифікат про походження товару; довідка про транспортні витрати від 23 грудня 2013 року № 482-65.

Відповідач прийняв рішення про коригування заявленої митної вартості № 100250002/2013/500533/2 від 24 грудня 2013 року (Поставка 482-65) до 2,85 доларів США/кг, згідно з якими вартість за одиницю задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну. Причиною відмови у визнанні заявленої митної вартості вказано (графа 33 рішення): невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України (4495-17) ; неподання декларантом додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості.

Разом із рішенням про коригування митної вартості відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, до наведених митних декларацій позивач додав пакет документів, що перелічені у графі 44 МД, необхідний для розмитнення товару (перелік наданих документів наведений вище за текстом), а результатами розгляду яких, відповідачем було виявлено, що вони не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності.

Відповідачем було повідомлено позивача про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, згідно із статтею 53 МК України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Листом від 24 грудня 2013 року № 1245 на підтвердження заявленої у декларації № 100250002/2013/500533/2 від 24 грудня 2013 року вартості товару, позивачем подано додаткові документи: комерційну пропозицію від 11 грудня 2013 року б/н; прейскурант (прайс-лист) від 11 грудня 2013 року б/н; огляд цін стосовно вартості риби на світових ринках від 24 грудня 2013 року; статистика цін від 24 грудня 2013 року; копію митної декларації країни відправлення від 20 грудня 2013 року № 13LTLUA00013B6DDA0.

Позивач повідомив відповідача про те, що для підтвердження транспортних витрат разом з декларацією вже подані документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: довідка про транспортні витрати № 482-65 від 23 грудня 2013 року; договір перевезення № 24 від 13 березня 2012 року; страховий поліс від 22 грудня 2013 року № 57 та письмово повідомив митницю про неможливість надання інших документів на момент митного оформлення.

Позивач звернувся до митного органу із запитом про надання письмової інформації щодо причин, через які заявлена митна вартість не може бути визнана, та щодо інформації про порядок і метод визначення митної вартості, застосовані при її коригуванні.

Позивач на зазначений вище запит отримав лист відповідача від 31 грудня 2013 року № 14.1/4- 24/10389ПІ, у якому відповідач повідомив про сумніви стосовно заявленої митної вартості без посилання на конкретні розбіжності та про те, що декларантом ТОВ "Фоззі-Фуд" витребувані додаткові документи надано не в повному обсязі.

Відповідно до частини восьмої статті 55 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем протягом 80 днів з дня випуску товарів було надано відповідачу додаткові документи разом з листом від 19 лютого 2014 року № УРБ 10/14-833.

Відповідач листом від 03 березня 2014 року № 2778/1/26-70-61-04 надав відповідь про відсутність підстав для перегляду прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів.

Листом від 03 березня 2014 року № 2778/1/26-70-61-04 відповідач відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів, тому сума фінансових гарантій у вигляді грошової застави на суму 21 932,79 грн. була перерахована відповідачем до бюджету.

Відповідач дійшов висновку про те, що надані позивачем документи не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності. У зв'язку з цим, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом.

Відповідно до статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 МК України передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Згідно із пунктом 2 (b) статті VII ГАТТ, під "дійсною вартістю" повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до статті 54 МК України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, для підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародна автомобільна накладна CMR б/н від 20 грудня 2013 року; Книжку МДП; декларація митної вартості від 24 грудня 2013 року № 100250002/2013/038014; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; рахунок-фактура від 11 грудня 2013 року № 1312-11/2; пакувальний лист; страховий поліс від 22 грудня 2013 року № 57; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 482 від 13 лютого 2013 року між ТОВ ""Фоззі-Фуд" та "Inverso LLP" (Великобританія); договір перевезення № 24 від 13 березня 2012 року; ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів); висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; сертифікат відповідності; декларацію виробника; підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування або аналогічний документ; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару; резервну позицію; міжнародний ветеринарний сертифікат; сертифікат про походження товару; довідка про транспортні витрати від 23 грудня 2013 року № 482-65.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МК України.

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.

Позивачем на запит митного органу було надано додатково: комерційну пропозицію від 11 грудня 2013 року б/н; прейскурант (прайс-лист) від 11 грудня 2013 року б/н; огляд цін стосовно вартості риби на світових ринках від 24 грудня 2013 року; статистика цін від 24 грудня 2013 року; копію митної декларації країни відправлення від 20 грудня 2013 року № 13LTLUA00013B6DDA0.

За результатами розгляду додатково наданих позивачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом було виявлено ряд розбіжностей (неповні відомості), про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

Митну вартість вказаного товару було визначено митним органом за резервним шостим методом.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598 (z0883-12) , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195 (z0883-12) , рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 МК України.

Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідачем у встановлений Митним кодексом України (4495-17) строк у п'ять днів не було надано обґрунтованої відповіді (за результатами розгляду додатково поданих у межах 80-денного строку з дня випуску товарів у вільний обіг документів) щодо рішення про коригування митної вартості № 100250002/2013/500533/2 від 24 грудня 2013 року.

У рішенні відповідача зазначено про те, що позивачеві було запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Однак, як вбачається із наявного у матеріалах справи електронного повідомлення про надання додаткових документів, митним органом витребовувався дещо інший пакет документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Не надання позивачем документів, які у нього не були витребувані, не могло враховуватись при прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

У листі відповідача від 3 березня 2014 року № 2778/1/26-70-61-04 щодо невизнання заявленої позивачем митної вартості товарів з урахуванням додатково поданих документів протягом передбаченого законом 80-денного строку, зазначено, що вартість риби в наданих витягах з бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків" вказано на умовах поставки FOB Норвегія, що не відповідає умовам поставок для ТОВ "Фоззі-Фуд" FCA Klaipeda.

Бюлетень "Огляд цін українського та світового товарних ринків" - інформаційне джерело, яке не належать до переліку необхідних та додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, тому відповідач не має права в обґрунтування розбіжностей посилатися на такі джерела.

Крім того, у листі відповідача № 2778/1/26-70-61-04 щодо невизнання заявленої позивачем митної вартості товарів зазначено, що в наданому платіжному дорученні в іноземній валюті від 9 січня 2014 року № 13536 в графі "№ та дата вантажної митної декларації (при наявності)" не вказано жодних даних, хоча на момент оплати товар був оформлений у митному відношенні.

На вказаному платіжному дорученні № 13536, наданому позивачем відповідачу, наявні відмітки банку про переказ коштів, тому зауваження відповідача щодо невірного заповнення графи даного платіжного доручення не належить до повноважень митного органу, а є виключною компетенцією банку, який здійснював відповідне перерахування коштів та засвідчив своїми відмітками платіжне доручення про це у відповідності до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216 (z0910-08) . Крім того, у платіжному дорученні у графі "Призначення платежу" зазначено реквізити контракту та номери інвойсів, за якими здійснюється оплата, а також разом із заявою позивача від 19 лютого 2014 року № УРБ 10/14-833 до платіжного доручення від 9 січня 2014 року № 13536 надавалась копія інвойсу від 9 грудня 2013 року № 1311-19/4 за іншою поставкою для підтвердження загальної суми сплачених коштів за даним платіжним дорученням.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем в порушення приписів митного законодавства не було проведено процедури консультацій з декларантом для обрання обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

Посилання відповідача на наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах судами попередніх інстанцій обгрунтговано відхилено як такі, що спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем дотримані всі умови, встановлені законодавством, висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем заявленої митної вартості зроблені на припущеннях, а позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при поданні митної декларації, так і додатково витребувані, надання яких було обов'язковим.

Питання контролю правильності визначення коду товару, як і обчислення митної вартості товару у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів, тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову в частині визнання заявленої митної вартості в розмірі 334546,05 грн.

З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості від 24 грудня 2013 року № 100250002/2013/500533/2.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.