826/13646/14 Про визнання недійсним та скасування висновку, викладеного у листі ДПІ про те, що операція із внесення основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, а також зобов'язання ДПІ надати позивачу нову податкову консультацію - 03.03.2015 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року по справі № 826/13646/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

У вересні 2014 року ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування висновку, викладеного у листі від 16 червня 2014 року № 6826/10/26-59-06-24 про те, що операція із внесення основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, а також зобов'язання відповідача в порядку п. 53.3 ст. 53 ПК України надати позивачу нову податкову консультацію про те, що операція із внесення платником податку основних засобів у процесі виділення до статутного фонду інших юридичних осіб не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано недійсною податкову консультацію Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві, викладену в листі від 16 червня 2014 року № 6826/10/26-59-06-24. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" нову консультацію у відповідь на лист від 30 травня 2014 року № 54 з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині вказаної постанови. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" звернулося до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із запитом про надання податкової консультації від 30 травня 2014 року № 54.

Листом від 16 червня 2014 року № 6826/10/26-59-06-24 вказаний запит позивача був розглянутий.

Не погоджуючись із наданою податковою консультацією, ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Приписи пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 та пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України вказують на те, що не є об'єктом оподаткування операція із внесення платником податку основних засобів у процесі виділення до статутного фонду інших платників податків, а не будь-яких юридичних осіб незалежно від того, чи є вони платниками податку на додану вартість у розумінні Податкового кодексу України (2755-17) чи ні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" планує внести частину власних основних засобів до статутного фонду юридичної особи, яка створена та діє відповідно до законодавства іноземної держави.

Із запиту від 30 травня 2014 року № 54 вбачається, що позивач просив відповідача надати роз'яснення щодо практичного застосування пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 та пп. 196.1.7 п.196.1 ст. 196 ПК України у випадку відокремлення частини майна із його подальшою передачею до статутного фонду юридичної особи, що створена за законодавством Російської Федерації, в обмін на корпоративні права, проте, планує здійснювати господарську діяльність в Україні та зареєструвати своє представництво в Україні платником податку на додану вартість.

Згідно наданої позивачу податкової консультації, операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподаткуванню на загальних за основною ставкою.

У той же час, згідно пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування. Податковий кодекс України (2755-17) не містить визначення поняття "реорганізація юридичної особи". Разом з тим, у пп. 98.1 п. 98.1 ПК України (2755-17) містить визначення поняття "реорганізація платника податків".

З огляду на те, що для цілей оподаткування юридично значимою є реорганізація юридичної особи саме як платника податку, колегія суддів погоджується з доводами судів про те, що розкриваючи зміст операції, зазначеної у пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України, слід керуватися пп. 98.1 п. 98.1 ПК України (2755-17) .

Згідно пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків розуміється виділення з платника податків інших платників податків, а саме - передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Дослідивши пп. 98.1.4 п. 98.1 ст. 98 та пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПК України у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що від оподаткування податком на додану вартість звільнена операція з передачі частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Таким чином, обов'язковою умовою звільнення відповідної операції від оподаткування є передача частини майна до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, який відповідно до законодавства України є платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу або будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Положеннями ч. "г" пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПК України особою, для цілей розділу V "Податок на додану вартість" цього Кодексу, є постійне представництво.

З огляду на викладене, операція із внесення частини майна ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" до статутного фонду юридичної особи, що створена і діє за законодавством Російської Федерації в обмін на її корпоративні права, буде звільненою від оподаткування податком на додану вартість виключно у разі реєстрації постійного представництва такої юридичної особи на території України платником податку на додану вартість.

За таких обставин, вимоги ТОВ "Інвестиційна компанія "Спорт-Тур" про визнання податкової консультації, викладеної в листі від 16 червня 2014 року № 6826/10/26-59-06-24, недійсною є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до абз. 2 п. 53.3 ст. 53 ПК України визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.